Конспект уроку з дизайну "Зимова квітка"

Тема уроку. Квілінг. Основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою квілінг. Практична робота: зимова квітка.

 

Мета уроку:

предметні компетентності: формувати знання учнів про квілінг як вид рукоділля, його використання; розвивати вміння працювати в техніці квілінгу, безпечного використання інструментів під час роботи;

 ключові компетентності: розвивати критичне мислення, творчість, уяву, фантазію, естетичні смаки, вміння працювати в парі, групі (соціально-комунікативні компетентності); виховувати любов до природи, бажання бути для неї другом (екологічні компетентності); формувати бажання пізнання нового, вміння користуватися різними джерелами інформації (самоосвітня, інформаційна компетентність).

 

Матеріали:

• набір для квілінгу, інструмент для роботи;
• презентація, відеоматеріал;
• роздатковий матеріал.

 Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів:

1)  гра « Асоціації»

-  Якого кольору зима?

- Яка зима на смак? Солодка – цукор, цукеркова - багато свят, медова - чай з медом взимку п’ють, щоб не захворіти…

-  За запахом?  Хвоя, мандаринного.

- На дотик? Холодна.

-  Який музичний інструмент, за звучанням, відповідає цій порі року? Дзвоник…

2) відео про утворення сніжинки, бесіда

- Без чого не буває зими? (добір загадок, або відповіді дітей: снігу, морозу, льоду, сніговика, сніжинок, санок, цукерок…- вибір емблеми для групи)

3) цікавинки про сніжинку (вчитель, діти) 

4) робота в групах від чарівниці Віхоли

І – доповніть загадку словами

ІІ – опрацюйте інформацію за схемою «+, - , !, ?»

+ відоме, - нове, ! цікаве, неочікуване, ? незрозуміле

ІІІ– опрацюйте інформацію за схемою «+, - , !, ?»

ІV – складіть продовження історії

V – опишіть сніжинку

4) Бліц-тест «Так-НІ»

1. Вода може перебувати у 5 станах. (ні, у 3) 

2. При замерзанні вода розширюється (Так)

3. Організм людини на 80 % складається з води.( Так)

4. Планету Земля називають голубою планетою (Так)

5. Кип’ячена вода найкорисніша для здоров’я (Ні, тала вода)

6. Сніжинка буває переважно 6-кутної форми (Так)

7. Усі сніжинки однакові (Ні)

8. Гальмівний шлях автомобіля взимку довший (Так)

 

ІІ. Опрацювання матеріалу уроку: 

 1) актуалізація знань про квілінг – гра « Незакінчене речення»

Квілінг - вид рукоділля, в якому з різнокольорових скручених смужок паперу можна зробити надзвичайно красиві і оригінальні композиції (листівки, вази, різні картинки, панно…). 

Квілінг  в перекладі з англійської …. Рюші, пташине перо.

Вважають, що це мистецтво виникло у …. Європі, Стародавньому Єгипті, Китаї з виникненням паперу.

Техніка квілінг відома ще з ХV ст., потім була дещо забута і тільки вкінці ХХ ст. набула нової популярності. На жаль, прикладів робіт того часу збереглося дуже мало. ЧОМУ? Папір - недовговічний матеріал, змінює своє структуру під впливом погодніх умов, часу. 

- Де можна використати дані вміння роботи у техніці квілінг?

- Які інструменти необхідні для роботи? Ножиці, інструмент для квілінгу або інший пристрій зручний для скручування.

- Сьогодні ми працюватимемо у МАЙСТЕРНІ чарівниці Віхоли.

2) повторення правил використання інструментів (інструктаж) «Пантомімо»

-кінці ножиць закриті

-ножиці лежать на парті

-передавати колечками - ручками вперед

3)повідомлення теми практичної діяльності

4)розгляд таблиці з різними формами елементів квілінгу, наголосити що початкова форма у цій техніці – кільце (котушка).

ТЕХНІКА квілінгу. Смужку паперу скручуємо у щільну спіраль. Починати потрібно з краю смужки, який накручується на кінчик інструменту. Після кількох щільно накручених витків валик можна зняти з шила та крутити вручну. Скручувати рулон потрібно двома руками, аби він не розпустився раніше, ніж потрібно. Тепер, коли уся стрічка згорнута послабте пальці і дайте їй трохи розпуститися. Кінчик паперу змащується клеєм та закріплюється. Тепер равлику (котушці) можна надати бажаної форми, в залежності від того де і як її стиснути. Результат залежить лише від вашої фантазії.

** виконання учнями «краплі», «ока», ромба.

- Сніжинки надзвичайно різноманітні за формою. Кожна з них – неповторна. Їх називають зимовими квітами. Застосуйте різні квілінгові форми та разом із сусідом утворіть з них зимову квітку.

5)самостійна робота учнів у парах, групах

6) фізкультхвилинка

7) робота в групах (хто швидше зробить – додаткове завдання)

*****Поясніть народні приказки. Коли так кажуть?

  • Боятися, як торішнього снігу.

   (Я тебе так боюсь, як торішнього снігу. – не боятися)

  • Було стільки користі, як із торішнього снігу. (Як немає з торішнього снігу   користі ніякої. Так кажуть і про якусь справу,

  • Потрібний, як торішній сніг. (не потрібний)

• Зимове сонце крізь плач сміється.
• Зимова днина така: сюди — тень, туди — тень, та й минув день.
• Літо запасає, а зима з'їдає.
• Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.

• Багато снігу – багато хліба.
• Зима без снігу – не буде хліба.
• Зимою деньок, як комарів носок.
• У лютому зима вперше з весною зустрічається.
• Лютий воду відпускає, а березень — підбирає.
• Лютий лютує, та весні дорогу готує.
• У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.
• Лютневий сніг весною пахне.
• Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
• Такий мороз, аж зорі скачуть.
• Зима без снігу — літо без хліба. Взимку сонце крізь плач сміється

****** відео «Пам'ять води»

Вчені довели, що вода вміє зберігати й передавати інформацію. Так-так, на перший погляд це звучить трохи дивно. (Зрештою, як диво і те, що ми, люди, на 80 % складаємося із води).  Та пригадайте хоча б, якою помічною є освячена на Водохреща вода. Недарма ж її освячують срібним хрестом, адже срібло є добрим дезінфектором. Вчені порівняли освячену і звичайну воду. Дивина – вода, принесена на Йордан із церкви, заморожена у сніжинку, була гармонійною і красивою, як дороге мереживо. А вода, котру не освячували, нагадувала хаотичне застигле полотно.

 

Цікавий експеримент з водою провів японський вчений Емото Масару. Він довів, що вода має пам’ять. Саме для цього він попросив групу людей спроектувати на посудини з водою відповідні емоції – на одну: любов і вдячність, на іншу – страх і агресію. Потім воду із цих посудин заморозили у спеціальних кріогенних камерах і показали усім охочим заморожені сніжинки під мікроскопом. Ось що побачили там спеціалісти. Вода, яку тримали біля мобільного телефону, яку нагріли в мікрохвильовці, якій висловили огиду, не мала чіткої шестигранної структури, а сніжинка із ідеальними гранями утворилась у результаті проведеного досліду: коли воді багато разів сказали «дякую».

    Ще один цікавий експеримент провели із водою японські вчені – воді «вмикали» різні стилі музики. Після цього воду відразу заморожували і вивчали під мікроскопом. Результати здивували вчених. Вода, яка «слухала» класику: Баха, Моцарта і Бетховена, виявилась гармонійною, як довершені сніжинки. Після важкого року вода стала хаотично замерзлою та понівеченою.

***8) дискусія «Пінг-понг»

І варіант – Чи корисний сніг? 

     ІІ варіант – Що небезпечніше для руху (машин і людей) – сніг чи лід?

АБО

Хвилинка пізнання: - Чи буває в Африці сніг?

-         Чи гине сніжинка?

Від теплого подиху тендітна сніжинка знову стане крапелькою води… та лише для того, аби потім знову піднятись у небо і впасти вже іншою, але такою ж гарною сніжинкою!

ІІІ. Підсумок уроку:

1) створення виставки виконаних робіт;

2) взаємоцінювання (у щоденнику-сніжинками)

3) рефлексія – гра «Продовжи речення»:

- Я дізнався (дізналася)…

- Мені сподобалося…

- Мені було складно…

-  Я хотів би дізнатися…

 

 

 

 

 

 

 

Зразки завдань для роботи у групах

 

Доповніть словами загадку про сніжинку

 

Взимку що зробила?...(з’явилася)

З води що зробила?... (народилася)

 Яка?... і      яка?.. (білосніжна і пухнаста)

Для усіх вона прекрасна. (І усім дарує настрій.)

 

 

Народження сніжинки 

           Сніжинка народжується у хмарі, коли навколо маленької порошинки з пари утворюється крихітний кристалик льоду. Цей кристал і стає "насінням", з якого виростає сніжинка. Кристали льоду мають форму шестикутника. Саме через це більшість сніжинок мають форму шестикутної зірки.

Далі цей кристалик починає зростати. У нього можуть рости промені, а у цих променів починають з'являтися відростки, або - навпаки, сніжинка починає рости в товщину.

Як саме в даний момент буде рости сніжинка залежить від погодніх умов навколо неї: вологість, температура, тиск.

Умови постійно змінюються. І виходить, що сніжинка то росте в ширину, то у неї відростають промені.

У холодну і суху погоду сніжинки ростуть у товщину, а не в ширину, і виходять шестикутні стовпчики, а не звичні нам лапаті зірки.

Кожна сніжинка живе своїм життям і зовнішні умови життя у них у всіх хоча б мінімально, але відрізняються. Тому усі сніжинки різні.

 

 

 

 

Чому сніжинка білого кольору?

Більша частина сніжинки (на 95%) складається із повітря, це і пояснює її білий колір. Світло відбивається від кристалів і розсіюється, тому ми і бачимо цю зимову красуню сріблясто-білою. Люди, які живуть на півночі – ескімоси, розрізняють до 24 відтінків кольору снігу.

Через те що сніжинки дуже легкі, вони повільно падають, обертаються. Зазвичай мають розмір кілька міліметрів, не більше пів сантиметра у діаметрі (важать 0,003–0,004 г). Коли випадає багато снігу але невеликий мороз, можуть утворюватися великі кристали-сніжинки.

Сніжинка у вигляді зірки — це лише один із видів снігу. Кристали замерзлих крапель також нагадують пластинки, голки, різні стовпчики. Коли вони починають танути і знову підмерзати, тоді перетворюються на шматочки льоду, граду або дрібну сніжну крупку.

 

 

Чому рипить сніг?

За температури нижче -2...-5°С сніг починає рипіти під ногами. Учені вважають, це тому, що кристали снігу ламаються або труться.

На початку минулого століття за рипінням визначали погоду на наступний день. Чим голосніший  був звук при натисканні на сніг, то лютіші морози мали бути. Якщо сніг рипів глухо — чекали на потепління.

Форма та візерунок сніжинок залежать від морозу. Вони також по-різному риплять. Лапатий сніг майже не має звуку. Зате він легко утворює льодову шкірку.