Електричний опір. Закон Ома

Мета уроку: установити залежність між силою струму, напругою на однорідній ділянці електричного кола й опором цієї ділянки; продовжити формування математичної компетентності учнів: умінь перетворювати формули, аналізувати математичні закономірності та обчислювати опір провідника;  продовжити розвиток монологічного та діалогічного мовлення з використанням фізичних термінів, сприяти розвитку вмінь спілкування, взаємодопомоги, продовжити роботу з розвитку пам'яті, уваги, логічного  мислення, пізнавального  інтересу учнів та показати практичну значущість отриманих знань; формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість, дисциплінованість, обов'язок.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання і наочність :мультимедійні засоби навчання, лабораторне обладнання

Між предметні зв’язки :  біологія, основи здоров’я.

Форми і методи роботи: словесні( бесіда, пояснення), наочні (використання мультимедійних засобів навчання, демонстрація дослідів); практичні ( робота з підручником, виконання вправ); «Тест-контроль», «Виправ помилку», «Сніжний ком», «Кошик», «Хрестики-нулики», «Капелюшки»

 

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

• «Виправ помилку» (Learning Apps)
•   «Тест-контроль» (Індивідуальне  завдання для невстигаючих)
• Робота біля дошки ( розвязування задачі  №  зб Ненашев)

IIІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

• «Сніжний ком» ( вправа виконується за схемою  1-й учень термін – 2-й- визначення-3-й- позначення або формулу називає)

 

IV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

«Хрестики-нулики»( спроектовано)

 

Ь	З	Ь	Ї	С	Ь	У
О	А	Б	Й	В	Ї	Е
П	Л	А	Т	И	Н	А
І	І	У	Й	Н	Й	Ь
Р	З	Ь	У	Е	Ї	Ю
Ь	О	Ю	Б	Ц	Й	Ь
Б	Й	Ь	У	Ь	У	Ю

 

Ь	З	Ь	Ї	С	Ь	У
О	А	Б	Й	В	Ї	Е
П	Л	А	Т	И	Н	А
І	І	У	Й	Н	Й	Ь
Р	З	Ь	У	Е	Ї	Ю
Ь	О	Ю	Б	Ц	Й	Ь
Б	Й	Ь	У	Ь	У	Ю

 

 

 

Розум, який розширив свої межі, ніколи  вже не зупиниться.

                    А.Ейнштейн

Ми вже знаємо, що таке сила струму та напруга.

Чи взаємопов’язані дані фізичні величини між собою?

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

Дослід ( робота в парах)

Учні складають електричне коло, споживачем у якому буде лампочка, а джерела струму будемо використовувати різні. Для вимірювання сили струму в провіднику та напруги на його кінцях використаємо амперметр і вольтметр (Перевіряють залежність за інструкційною карткою та звітують про свою роботу)

 

Інструкційна  картка

1. Збільшити напруги у 3 рази. Яке значення буде мати сила струму? (сила струму зросте у 3 рази).

2.Збільшити  напруги у 6 разів. Яке значення буде мати сила струму?(сила струму зросте у 6 разів ін).

3. Збільшити  напруги у 8 разів. Яке значення буде мати сила струму?( сила струму зросте у 8 разів )

 

Якщо немає можливості використовувати  лабораторне обладнання можна використати інтерактивний стимулятор  Phet

 

   Сила струму в провіднику прямо пропорційна напрузі на кінцях провідника.

Цю залежність першим експериментально встановив німецький учений Георг Сімон Ом (1787 – 1854) у 1826 р. ( «Історична довідка про цікаві факти з життя вченого» випереджальне завдання для учнів)

 

Проведемо дослід

Напруга в колі незмінна. Перевіримо, як буде змінюватися сила струму в колі якщо будемо вмикати різні провідники. Знову замкнемо коло і побачимо, що сила струму в колі зменшилася.

 

 

 

Сила струму в провіднику залежить не тільки від напруги на його кінцях, але й від властивостей самого провідника.

 

Залежність сили струму від властивостей провідника пояснюється тим, що напрямленому руху вільних електронів у металевому провіднику протидіють їхні хаотичні зіткнення з йонами кристалічної решітки, що перебувають у стані теплового руху. Ця протидія призводить до зменшення швидкості напрямленого руху заряджених частинок, тобто до зменшення сили струму в колі.

 

 Метод « Критичне читання тексту » (Робота з підручником «Складання х-ки фіз.величини ОПІР за планом на форзаці підручника»)

Електричний опір – це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму.

 

Одиниця опору в СІ – ом:

 

Кратні й частинні одиниці опору:

1 мОм = 110^-3 Ом;                  1 кОм = 110³ Ом;                 1 МОм = 110⁶ Ом

 

Закон Ома для ділянки кола:

Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки.

I – сила струму;         U – напруга;             R – опір

 

Із закону Ома випливає, що:

1 Ом – це опір такого провідника, в якому за напруги на кінцях 1 В сила струму дорівнює 1 А:

V. Розв'язування задач

1. На цоколі електричної лампи написано 3,5 В; 0,28 А. Що це значить? Знайдіть опір спіралі лампи.

Дано:	Розв’язання Відповідь:

 

2. Яку напругу треба створити на кінцях провідника опором 0,02 кОм, щоб у ньому виникла сила струму 500 мА?

Дано:	Розв’язання   Відповідь:

 

3. У провіднику за 30 хв проходить електричний заряд 3,6 кКл. Визначте опір провідника, якщо напруга на ньому 12 В.

Дано:	Розв’язання   Відповідь:

 

4. Якщо на резисторі напруга дорівнює 10 В, то через нього протікає струм 0,5 А. Яку напругу потрібно подати на резистор, щоб сила струму стала 0,25 А?

Дано:	Розв’язання Резистор не змінюють, а це означає, що     Відповідь:

 

 

 

 

VI. Підбиття підсумків уроку

«Капелюшки»

 

VII. Домашнє завдання

Повторити § 12, № 4, 8* ( на повторення)

Вивчити § 29, Вправа № 29 (1, 3, 5*)

 

 

Метод « Критичне читання тексту »

Одним з завдань фізики є формування критичного, креативного мислення учнів. Однією з рис критично мислячої  людини є уміння працювати з інформацією, у тому числі з різного роду текстами. Тому майже на кожному уроці фізики учителю слід приділяти увагу самостійній роботі учнів із текстом підручника. Текс підручника є науковим джерелом інформації. Він логічний, послідовний, якісний, доступний, точний, тобто такий, що передбачує однозначність розуміння. Суть методу полягає в тому, що учні ознайомлюються с параграфом підручника, його частиною або іншим текстом. Тобто вони мають інтерпретувати текст, наводити свої приклади, вирізняти головне в тексті, пояснювати його та порівнювати. Ці вміння учитель перевіряє через низку питань, з якими учні можуть ознайомитися до початку роботи з текстом, або учитель ставить запитання після того, як учні опрацювали текс відповідного параграфа підручника . Найчастіше цей метод застосовується при фронтальній формі роботи.)

 

  Метод «Капелюшки, що думають».

Метод використовується для аналізу проблеми, ситуації, групової дискусії, коли  необхідно розглянути предмет під різним кутом зору, об’єктивно оцінити явище, змоделювати різноманітні ситуації та спрогнозувати їх розвиток. Цей метод вчить думати у різний спосіб; оцінювати ситуацію з різних боків; прогнозувати події.

Учням можна пропонувати створити групи під кожним «капелюхом» або працювати індивідуально. При цьому важливо пам’ятати, за що саме «відповідає» кожний капелюшок.                        

1.                Білий капелюшок — виділення фактів, цифри, відомості, статистика, даною групою інформація не оцінюється.
2.                Чорний капелюшок — критика, негативні сторони ситуації.
3.                Червоний капелюшок — емоції, почуття, передчуття, визначення здібностей, на розвиток яких вплинула ситуація, що розглядається.
4.                Жовтий капелюшок — оптимістичні, позитивні сторони, вміння побачити добре в будь – якій ситуації.
5.                Зелений капелюшок — творчість ( відображення даної ситуації у вигляді вірша, пантоміми тощо ),  почуття гумору.
6.                Синій капелюшок — значимість ситуації, її завуальовані сторони, життєвий урок, що з неї випливає.

Можливе, наприклад,  таке застосування методу для здійснення аналізу уроку.

Білий капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1.                Яка тема нашого уроку?
2.                Які знання, вміння було відтворено на початку уроку?
3.                Які нові знання отримали на уроці? (Або: над формуванням
   якої навички працювали? Які вміння розвивали?)
4.                Які методи роботи на уроці використовували?

Червоний капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

У якому настрої ви перебували на уроці? Чому?

1.                В якому настрої, на вашу думку, перебували інші учні?
2.                Яким був настрій у вашого вчителя?
3.                На розвиток яких здібностей, рис характеру вплинув цей урок ?

Чорний капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1.                Що на уроці заважало вам працювати успішно?     
2.                Що заважало іншим учням, вчителю? Що було зайве на уроці?
3.                Які негативні елементи уроку ви помітили?

Синій капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1.               Які знання, отримані на уроці, були найцікавішими?
2.               Що вам дав урок для життя?