КОНСПЕКТ УРОКУ З ІСТОРІЇ

Урок із застосуванням інтерактивних методів

 (Історія України)

Тема уроку :          Розгортання національно-визвольної   боротьби в 1648- 1649 рр.

Мета уроку : Розкрити процес розгортання всенародної боротьби

в 1648-1649 рр. ; розповісти учням про героїзм , мужність ,

воєнну майстерність повстанців ; використати матеріал уроку для патріотичного виховання ; продовжувати розви­вати вміння учнів працювати з картою (атласом) та істо­ричними документами ; сприяти формуванню національної самосвідомості , пов'язані з державотворчими традиціями в Україні .             

Тип уроку :  Комбінований із використанням інтерактивних методів на етапі осмислення нової інформації .

Обладнання : карта , атлас , портрет Б. Хмельницького , під­ручник .

Основні терміни та поняття : соціальна боротьба ,

 селянська війна , автономія , етнічний , рух опришків ,

Зборівський договір.

Хід  уроку

1. Організаційний  момент  .
2.                                                   Актуалізація опорних  знань .

/

Із метою перевірки рівня знань школярів учитель використовує метод «Синтез думки».

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу .

1. Слово вчителя у формі короткої лекції з еле­ментами бесіди.

Після перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем Б. Хмельницький перейшов під Білу Церкву — остан­нє місто , де стояв реєстровий козацький полк , і козаки вважали Білу Церкву « старою границею » своїх земель . Тут гетьман відсвяткував свою перемогу .

На початку війни Б. Хмельницький та козацька старшина прагнули лише відновлення привілеїв і тому почалися переговори з поляками .             

Б. Хмельницький домагався :

•                                                12-тис.  реєстру ;

•                                                         поновлення прав і привілеїв козацтва ;

—  захисту православної віри ;

•                                                повернення православним їхніх церков, захопле­них уніатами .

Подяки на поступки не йшли , а збирали нові сили . Були скликані шляхетські сеймики , на яких оголоше­но набір до нового війська , було призначено нових воє­начальників , зокрема : Д. Заславського , М. Остророга і О. Конецпольського , яких Б. Хмельницький називав «периною ,  латиною й дитиною » .

Б. Хмельницький розсилав універсали , закликаючи до всенародної боротьби проти поляків .             

Народні повстання охопили Лівобережжя , Право­бережну Україну . Скрізь створювалися повстанські загони , які громили польські маєтки , захоплювали міста і замки ( Лубни , Пирятин , Чернігів , Новгород –Сіверський , Умань , Брацлав , Вінницю та багато інших ) .

Б. Хмельницький узявся за організацію регулярного  війська . На осінь 1648 р. він уже мав 70—100-тисячну  регулярну й добре озброєну армію  .

Завдання учням .

1.                                                   Користуючись картою атласу , вкажіть , в якому напрямку рушили повстанці після перемоги під Корсу­нем . ( Під Білу Церкву ) .
2.                                                 Вкажіть , чиї володіння були найбільшими на Лі­вобережній Україні ? ( Вишневецького ) .

Але гетьман , не бажаючи віддавати Львів на погра­бування татарам , обмежився викупом від міських лих­варів і шляхти .             

Б. Хмельницький руфив далі до польської фортеці Замостя  . 

 6-21 листопада 1648 р. — облога Замостя .

Дізнавшись про вибори нового польського короля , Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я і повернув козацьку армію назад до України .

Запитання до учнів .

- Як ви вважаєте, чим пояснити такий вчинок Б. Хмельницького?

Метод «Прес»

Вислухавши відповіді, учні визначають фактори , які вплинули на рішення гетьмана :

•                                                          скорочення козацького війська ( певна кількість повстанців захопивши здобич , самовільно втекла ) ;

•                                               відірваність від баз постачання , голод , епідемії ;
•                                               нестача коней та облогової артилерії  ;
•                                               наближення зими  ;
•                                               після облоги Львова основні сили татар повернулися до Криму ;
•                                                Польща ще зберігала могутній військовий потен­ціал , існувала реальна загроза удару  з боку Литви ;
•                                                у жовтні 1648 р. був укладений мир , який закін­чував ЗО-річну війну , і Польща могла розраховувати на підтримку союзниці Австрії ;
•                                                  козацькі війська дійшли до етнографічних меж України , що створювало цілком реальну загрозу переростання національно - визвольної боротьби у неспра­ведливу загарбницьку війну ;
•                                                Б. Хмельницький і козацька старшина в той час знаходилися на позиції автономізму ( шляхом перего­ворів вони хотіли домогтися для України таких же прав , які мала Польща і Лйтва ) ;

3 Про що свідчать розміри його володінь?

Ярема Вишневецький був одним із наймогутніших магнатів у Речі Посполитій . Походив з українсько­го князівського роду .  Перейшов у католицтво . Брав участь у придушенні козацько-селянських повстань 1637-1638 рр. У 1649 р., ставши коронним гетьманом , продовжував придушувати визвольний рух в Україні за­ради відновлення польсько-шляхетського панування ;

Упродовж червня 1648 р. були визволені Лубни , Пе­реяслав , Прилуки , Ніжин та інші міста .

На початку серпня польську владу на Лівобережній Україні було повалено .

Полум'я всенародної боротьби перекинулося й на Правобережжя , яке очолив черкаський полковник М. Кривоніс . Були визволені міста Немирів , Брацлав , Вінниця , Тульчин , Бар та багато інших . Наприкінці липня під Староконстацтиновим М. Кривоніс розгро­мив дванадцятитисячне військо Я. Вишневецького .

У цей же час у Подністров'ї розгорнувся рух оприш­ків (левенців) , у ході якого були звільнені Брацлавське , Подільське воєводства , південна і центральна час­тина Волинського .

Блискучі перемоги повстанців зумовили вихід визволь­ної боротьби за межі звичайного повстання , яке переросло в селянську війну . У короткий час вона охопила майже всю територію України , під знамена повсталих стали коза­ки , селяни , міщани , духовенство та частина шляхти .

2. Битва під Пилявцями Облога Львова і Замостя .

 (Учні далі самостійно продовжують заповнювати таблицю, розпочату на минулому уроці.)

2.1. Битва під Пилявцями ( 11-13 (21-23) вересня 1648 р.) .

Обидві армії ( польська і козацька ) зустрілися біля містечка Пилявці ( тепер с. Пилява Хмельницької об­ласті ) на Поділлі . Б. Хмельницький на березі річ­ки Іква ( Пилявка ) наказав спорудити табір , який був укріплений ровом і возами , що стояли в шість рядів . Польське військо було велике ( 100 тис) , доб­ре озброєне (мали 100 гармат ) , із великим обозом ( 100 тис. возів )  яким командували Д. Заславський , О. Конецпольський і М. Остророг , але вони не змогли , втримати дисципліну й лад у війську . Тричі поляки йшли в наступ , але козаки відбивали атаки . Через три дні Б. Хмельницький дав наказ до головного на­ступу . Козакам допомагали  3 тис. татар . Козацька ар­тилерія завершила розгром ворога . Поляки в паніці тікали , покинувши корогви , зброю і вози . Повстанці взяли великі трофеї : рушниці , гармати , шаблі , війсь­кове спорядження , весь польський обоз .

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, які наслідки мала ця битва ?

Школярі відповідають на запитання , учитель аналі­зує відповіді учнів , далі учні складають схему .

2.                                                    Наслідки битви під Пилявцями.

Орієнтовні компоненти схеми.

1.                                                    Битва закінчилася повним розгромом польської армії  .
2. Правобережну Україну було визволено з-під поль­сько-шляхетського  панування  .
3.                                                     Відкривалася перспектива визволення західно­українських земель
4.                                                     Ця перемога відкрила українському війську шлях до Галичини .
5.                                                     Перемога козацького війська ще більше запалила народні маси на боротьбу проти поляків .

3.                                                   Облога Львова і Замостя (жовтень - листо­пад 1648 р.) .

Слово вчителя.

Козацькі полки продовжували визвольний похід на західноукраїнські землі*

8-26 жовтня 1648 р. — облога Львова. Загони М. Кривоноса взяли штурмом фортецю Високий Замок, і місто було приречене.

3.                                                 Вступ української армії до Києва.

Формулювання школярами запитань до теми.

•                                                  Коли Б. Хмельницький на чолі повстанського війська вступив до Києва ?
•                                                Як його зустрічали кияни ?
•                                               Кого з літературних героїв нагадує вам Б. Хмель­ницький ?

•                                                Чому гетьмана порівнювали з Мойсеєм ?
•                                                Як шанували великого гетьмана ?
•                                                Які акти, панегірики оголошували вони ?
•                                              Яке значення мала ця урочиста зустріч ? ( Вона підби­ла підсумок блискучим перемогам повстанців у 1648 р. )
  4.                                                 Програма побудови української держави .

Робота з підручником

Школярі читають матеріал , виявляють основні аспекти програми Б. Хмельницького « Побудо­ва Української козацької держави »

Далі знайомляться з додатковою інформацією « Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комі­сарами 23 лютого 1649 року » .

Робота в групах

Методичні рекомендації:

•                                                      Клас розподіляється на групи по 7-8 учнів.
•                                                      Школярі визначають лідерів груп.
•                                                      Лідери груп одержують завдання в учителя, разом із групою осмислюють відповідь на запитання, після чого у відповідній послідовності презентують думку групи.
•                                                      Школярі груп мають право ставити запитання.
•                                                      Підсумовує роботу груп експертна рада, до скла­ду якої входять три учні.

Робота з документом Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.).

...Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей о шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нащую . Поможем мі то чернь всяя по Люблин і Краків , которой я не одступлюсь , бо то права рука нашая люди , котріє , холопства не витер­пів , ушли в козаки ,

Буду мати двісті триста тисяч своїх . Орда всяя . Притім Тугай-бей близько мене есть , мой брат , моя душа , єдиний сокіл на світі , готов все учинити , що я захочу . Зараз вічна наша козацькая з ними приязнь , которой світ не розірве .

За границю на войну не пойду , шаблі на турків і татар не поднесу . Досить нам на Україну і Подолю , і Волині ; тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львов , Холм і Галірі , а ставши на Віслі , скажу дальшим ляхам : сидіте , мовчите , ляхи . Туди я загоню більш можних ляхов , дуків і князів . А будуть лі за Віслою брикати , знайду я їх там певне . Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні , а захочет лі хліба котрий з нами їсти , нехай же Войску За­порозькому послушний буде , на короля не брикает .

5. Відновлення воєнних дій у 1649 р. Битва під Ловом , облога Збаража .

Слово вчителя. ,

— На початку літа 1649 р. 200-тисячне польське війсь­ко посунуло на Україну . Воно захопило Ґаличину та вторглося на Поділля . Тим часом із півночі на Україну виступив литовський гетьман Я. Радзивілл . В. Хмельницький послав у Білорусію київського полковника М. Кричевського . Наприкінці липня 1649 р. козаки під його орудою дали під Ловом відсіч Радзивіллу ( сам М. Кричевський загинув ) .

У скрутну ситуацію потрапив Я. Вишневецький  військо якого було оточено Б. Хмельницьким під Зба­ражем . Коли ж польський король вирушив на допо­могу оточеним , гетьман швидким маневром зупинив наступ поляків , примусивши їх будувати табір длгі обо­рони . Б. Хмельницький із татарами вирушив назуст­річ Я. Казиміру в напрямку Здорова . Польське військо опинилося в катастрофічному становищі назрівала подвійна поразка під Зборовом і під Збаражем (облога  Збаража тривала майже півтора місяці ) .

6. Зборівська битва . Зборівський договір .

Зборівська битва

5-6 (15-16) серпня 1649 р. — битва козаків проти головних сил польської армії на чолі з королем Яном II Казимиром під Зборовом .

Польське військо потрапило у скрутне становище , проте було врятоване завдяки зрадницьким діям крим­ського хана , який пішов на таємні переговори та вклав угоду з польським королем .             

Не маючи можливості одночасно воювати проти польеько-щляхетських  військ і татар , Б. Хмельниць­кий був змушений почати переговори й укласти з поль­ським королем договір , який дістав назву Зборівського .

Зборівський мирний договір .

8 (18) серпня 1649 р. згідно з договором , кількість реєстрових козаків збільшувалася до 40 тисяч .

•                                                  Річ Посполита визнавала існування Крзацької України в межах Київського , Брацлавського та Чер­нігівського воєводств .

— Влада на цій території належала гетьманові та козацькій старшині .

•                                                На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська .
•                                                Державні посади мали обійматися лише право­славними .
•                                                 Оголошувалася амністія всім учасникам війни . Шляхта поверталася до своїх володінь .
•                                              Але селяни , які не потрапили до реєстрових спис­ків , мали повертатися до своїх панів і виконувати до­воєнні повинності .              -
•                                               Київський митрополит став членом сейму .
•                                              У Києві єзуїтам було заборонено засновувати єзу­їтські школи .

Завдання учням.

•                                               Знайдіть на карті атласу територію , яку охоплю­вала козацька держава за умовами договору .

(Київське, Чернігівське та Врацлавське воєводства.)

•                                                Яке місто оголошувалося столицею Української козацької держави ? (Чигирин.)

Як ви гадаєте, чи міг Зборівський договір задо­вольнити українську сторону ?  А польську ?

—  Чи давав договір можливість будувати Українсь­ку державу ?

Висновки вчителя.

1.                                                  Уперше в історії українськргпольських відносин Україна дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава .
2.                                                   Цей договір мав важливе значення , але не від­повідав фактичним успіхам Національно-виз­вольної війни .
3.                                                   Умови цього договору не задовольняли українсь­кий народ , який не міг примиритися з тим, що на Україну мали право повернутися польські шляхтичі .             
4.                                                   Зборівська угода не відповідала прагненню широ­ких мас визволити Україну з-під гніту Польщі , створити умови для самостійного її розвитку .
5.                                                   Зборівський договір був проголошений як « Де­кларація ласки короля, даної на пункти прохан­ня Війська Запорозького »  .
6.                                                   Зборівська угода давала можливість Б. Хмельни­цькому вдатися до державного будівництва .

IV. Закріплення набутих знань.

Тест

Дайте ствердну або заперечну відповідь на вислов­лювання . 

1.                                                  Битва під Пилявцями завершилася перемогою

Повстанців .

2.                                                   Національно-визвольна війна переросла в се­лянську війну .

3.  Козацьке військо штурмом захопило Львів .

4. Українське військо не пішло на Варшаву .

6. Б. Хмельницького порівнювали з Мойсеем .

7. У Зборівській битві перемогли козаки .

8.‘‘ Зборівський договір" було укладено із Владиславьм IV.

9. За Зборівським договором реестрове козацтво

збільшувалося до 20 тисяч . 

10.  За Зборівським договором козацька держава

охоплювала три воєводства  .

V. Домашнє  завдання (на вибір) :

а) Написати короткий конспект §11.

б) Матеріал §11 втілити у схему .

в) Створити словесний портрет В. Хмельницького .