КОНСПЕКТ УРОКУ З ІСТОРІЇ

Тема уроку : Національно – визвольне повстання українського народу у 20 – 30  роках XVII століття .

Мета уроку : Ознайомити учнів із ситуацією що склалася в Україні у 20 – 30  роках XVII століття в соціально – економічні та політичні сферах  ; визначити причини , хід та наслідки розгортання народної боротьби за національне визволення  ; підвести учнів до розуміння закономірності поразки козацько – селянських повстань ; продовжувати розвивати вміння самостійно аналізувати та узагальнювати історичні процеси , критично їх осмислювати  ; виховувати глибоку повагу до історичної минувшини нашого народу .

Обладнання : Ілюстративний матеріал , картки « Так » , « Ні » , « Не знаю » , портрети керівників повстань .

Основні поняття : Козацько – селянське повстання , козацька війна , козак , « Золотий спокій  » , « Ординація війська  запорізького  реєстрового що перебуває на службі Речі Посполитої  » .

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку .

ІІ. Актуалізація опорних знань . Клас об‘єднується в малі групи .

« Мозковий штурм »

• Назвіть події , явища в українських землях , що відбулися в XVI -  1 чверті XVII ст.   й мали значні наслідки . ( Призначений учень – секретар записує думки на дошці . Наприклад : Люблінська унія , турецько – татарські набіги , закріпачення селян …) .
• Між запропонованими подіями та явищами повинен існувати зв‘язок . Знайдіть його . ( Учні складають декілька речень по групах . Представники груп знайомлять усіх присутніх зі своїми текстами ) .

Ця робота спрямована на виявлення причин повстань 20 – 30  роках XVII століття . Учитель надає інформацію , яка допомагає відповіді учнів і дає можливість зрозуміти , що могло викликати невдоволення до такої межі , що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків .

Дискусійна сітка

Запропонувати учням два проблемні питання ( на дошці ) :

• Чи можна було мирним шляхом вирішити протиріччя між польською владою та українським суспільством .
• Чи можна було перемогти повстання козацько – селянським масам .

Варіанти відповіді « так » ,  « ні » ,  « не знаю » .

За допомогою карток учні « голосують » за кожним питанням .

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

План

1. Повстання під керівництвом М. Жмайла ( 1625 р. ) .
2. Повстання під проводом Т. Федоровича  ( Трясила ) ( 1630 р. ) .
3. Повстання під проводом І. Сулими  ( 1635 р. ).
4. Повстання під проводом П. Павлюка , Якова Острянина , Д. Гуні  ( 1637 – 1638 рр. ) .

Кожна група працює за окремим питанням

• Знайомство з текстами
• Надати характеристику повстання за пам‘яткою « Вчимося вивчати повстання » .

Доповідач кожної групи звітує про результат роботи .  Вивчають особливості повстання .

• Колективне обговорення .

Завдання :

• Порівняйте повстання 90 – х років XVI  ст.  і 20 – 30 – х років XVII ст. . Що вони мали спільного , чим відрізнялися ?

IV. Закріплення

• Чи змінилася ваша точка зору із проблемних питань ? Якщо так – змініть картку і вкажіть , які аргументи вас переконали . Чому ?

V. Домашнє  завдання .

Написати статтю до енциклопедії за темою « Козацтво – провідна верства українського суспільства » .

Додаток

Вчимося вивчати повстання

Необхідно знати

• Повстання – озброєні виступи різних верств населення проти існуючих порядків .
• Рушійні сили повстання – соціальні верстви населення і групи які брали участь у повстанні .

Як вивчати повстання :

• Називаємо точну дату повстання , його назву або ім‘я ватажка .
• Визначаємо рушійні сили повстання  ( козацьке , селянське , міських жителів ) .
• Визначаємо причини повстання : для цього встановлюємо що відбулося в житті повсталих соціальних груп і верств не за довго до виступу , що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків .
• Визначаємо передумови повстання : для цього встановлюємо умови , що уможливили здійснення повстання  (  наприклад  :     поширення яких – небудь ідей чи настроїв у суспільстві ;

чи існувала сила або особа , які могли очолити повстання ;

яким ставлення державної влади до становища даних соціальних груп чи верств , до їхніх проблем ) .

•         Розглядаємо початок повстання :

• Визначаємо привід – яка подія стала безпосереднім поштовхом до повстання . Як правило таку подію можна назвати « останньою краплею , що переповнила чашу терпіння » .
• Характеризуємо ватажка повстання – до якої соціальної групи належав , що спонукало його стати активним учасником і ватажком повстання , основні якості характеру , цілі .
• Характеризуємо склад повстанців за верствами , кількість , озброєння , готовність до воєнних дій .

•              Висвітлюємо хід повстання :

• Яка програма повстанців ( вимоги , цілі ) .
• Дії повстанців ; територія яку охопило повстання .
• Як закінчилось повстання ?

•              Оскільки повстання даного періоду історії найчастіше були програні з‘ясовуємо причини їхньої поразки :

• Чи готувалися вони заздалегідь , чи були стихійними ?
• Чи був докладно розроблений план ?
• Чи уявляли повстанці ті цілі , яких хотіли досягти ?
• Чи володіли повстанці необхідним озброєнням і досвідом ведення воєнних дій ? …

•              Визначаємо результати ( наслідки повстання ) – як позитивні так і  негативні .
•              Визначаємо історичне значення повстання :

• Яку роль у подальшому історичному розвитку суспільства, народу держави воно відіграло ?

•              Визначаємо уроки повстання :

• Чому воно навчило людей , який досвід був почерпнутий із даної події ?