КОНСПЕКТ УРОКУ З ІСТОРІЇ

Урок із застосуванням інтерактивних методів

 (Історія України)

Тема уроку :          Розгортання національно-визвольної   боротьби в 1648- 1649 рр.

Мета уроку : Розкрити процес розгортання всенародної боротьби

в 1648-1649 рр. ; розповісти учням про героїзм , мужність ,

воєнну майстерність повстанців ; використати матеріал уроку для патріотичного виховання ; продовжувати розви­вати вміння учнів працювати з картою (атласом) та істо­ричними документами ; сприяти формуванню національної самосвідомості , пов'язані з державотворчими традиціями в Україні .             

Тип уроку :  Комбінований із використанням інтерактивних методів на етапі осмислення нової інформації .

Обладнання : карта , атлас , портрет Б. Хмельницького , під­ручник .

Основні терміни та поняття : соціальна боротьба ,

 селянська війна , автономія , етнічний , рух опришків ,

Зборівський договір.

Хід  уроку

1. Організаційний  момент  .
2. Актуалізація опорних  знань .

/

Із метою перевірки рівня знань школярів учитель використовує метод «Синтез думки».

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу .

1. Слово вчителя у формі короткої лекції з еле­ментами бесіди.

Після перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем Б. Хмельницький перейшов під Білу Церкву — остан­нє місто , де стояв реєстровий козацький полк , і козаки вважали Білу Церкву « старою границею » своїх земель . Тут гетьман відсвяткував свою перемогу .

На початку війни Б. Хмельницький та козацька старшина прагнули лише відновлення привілеїв і тому почалися переговори з поляками .             

Б. Хмельницький домагався :

•                                                12-тис.  реєстру ;

• поновлення прав і привілеїв козацтва ;

—  захисту православної віри ;

• повернення православним їхніх церков, захопле­них уніатами .

Подяки на поступки не йшли , а збирали нові сили . Були скликані шляхетські сеймики , на яких оголоше­но набір до нового війська , було призначено нових воє­начальників , зокрема : - Д. Заславського , М. Остророга і О. Конецпольського , яких Б. Хмельницький називав «периною ,  латиною й дитиною » .

Б. Хмельницький розсилав універсали , закликаючи до всенародної боротьби проти поляків .             

Народні повстання охопили Лівобережжя , Право­бережну Україну . Скрізь створювалися повстанські загони , які громили польські маєтки , захоплювали міста і замки ( Лубни , Пирятин , Чернігів , Новгород –Сіверський , Умань , Брацлав , Вінницю та багато інших ) .

Б. Хмельницький узявся за організацію регулярного  війська . На осінь 1648 р. він уже мав 70—100-тисячну  регулярну й добре озброєну армію  .

Завдання учням .

1.                                                   Користуючись картою атласу , вкажіть , в якому напрямку рушили повстанці після перемоги під Корсу­нем . ( Під Білу Церкву ) .
2.                                                 Вкажіть , чиї володіння були найбільшими на Лі­вобережній Україні ? ( Вишневецького ) .

Але гетьман , не бажаючи віддавати Львів на погра­бування татарам , обмежився викупом від міських лих­варів і шляхти .             

Б. Хмельницький руфив далі до польської фортеці Замостя  . 

 6-21 листопада 1648 р. — облога Замостя .

Дізнавшись про вибори нового польського короля , Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я і повернув козацьку армію назад до України .

Запитання до учнів .

- Як ви вважаєте, чим пояснити такий вчинок Б. Хмельницького?

Метод «Прес»

Вислухавши відповіді, учні визначають фактори , які вплинули на рішення гетьмана :

• скорочення козацького війська ( певна кількість повстанців захопивши здобич , самовільно втекла ) ;

•                                               відірваність від баз постачання , голод , епідемії ;
•                                               нестача коней та облогової артилерії  ;
•                                               наближення зими  ;
• після облоги Львова основні сили татар повернулися до Криму ;
• Польща ще зберігала могутній військовий потен­ціал , існувала реальна загроза удару  з боку Литви ;
• у жовтні 1648 р. був укладений мир , який закін­чував ЗО-річну війну , і Польща могла розраховувати на підтримку союзниці Австрії ;
• козацькі війська дійшли до етнографічних меж України , що створювало цілком реальну загрозу переростання національно - визвольної боротьби у неспра­ведливу загарбницьку війну ;
•                                                Б. Хмельницький і козацька старшина в той час знаходилися на позиції автономізму ( шляхом перего­ворів вони хотіли домогтися для України таких же прав , які мала Польща і Лйтва ) ;

3 Про що свідчать розміри його володінь?

Ярема Вишневецький був одним із наймогутніших магнатів у Речі Посполитій . Походив з українсько­го князівського роду .  Перейшов у католицтво . Брав участь у придушенні козацько-селянських повстань 1637-1638 рр. У 1649 р., ставши коронним гетьманом , продовжував придушувати визвольний рух в Україні за­ради відновлення польсько-шляхетського панування ;

Упродовж червня 1648 р. були визволені Лубни , Пе­реяслав , Прилуки , Ніжин та інші міста .

На початку серпня польську владу на Лівобережній Україні було повалено .

Полум'я всенародної боротьби перекинулося й на Правобережжя , яке очолив черкаський полковник М. Кривоніс . Були визволені міста Немирів , Брацлав , Вінниця , Тульчин , Бар та багато інших . Наприкінці липня під Староконстацтиновим М. Кривоніс розгро­мив дванадцятитисячне військо Я. Вишневецького .

У цей же час у Подністров'ї розгорнувся рух оприш­ків (левенців) , у ході якого були звільнені Брацлавське , Подільське воєводства , південна і центральна час­тина Волинського .

Блискучі перемоги повстанців зумовили вихід визволь­ної боротьби за межі звичайного повстання , яке переросло в селянську війну . У короткий час вона охопила майже всю територію України , під знамена повсталих стали коза­ки , селяни , міщани , духовенство та частина шляхти .

2. Битва під Пилявцями Облога Львова і Замостя .

 (Учні далі самостійно продовжують заповнювати таблицю, розпочату на минулому уроці.)

2.1. Битва під Пилявцями ( 11-13 (21-23) вересня 1648 р.) .

Обидві армії ( польська і козацька ) зустрілися біля містечка Пилявці ( тепер с. Пилява Хмельницької об­ласті ) на Поділлі . Б. Хмельницький на березі річ­ки Іква ( Пилявка ) наказав спорудити табір , який був укріплений ровом і возами , що стояли в шість рядів . Польське військо було велике ( 100 тис) , доб­ре озброєне (мали 100 гармат ) , із великим обозом ( 100 тис. возів )  яким командували Д. Заславський , О. Конецпольський і М. Остророг , але вони не змогли , втримати дисципліну й лад у війську . Тричі поляки йшли в наступ , але козаки відбивали атаки . Через три дні Б. Хмельницький дав наказ до головного на­ступу . Козакам допомагали  3 тис. татар . Козацька ар­тилерія завершила розгром ворога . Поляки в паніці тікали , покинувши корогви , зброю і вози . Повстанці взяли великі трофеї : рушниці , гармати , шаблі , війсь­кове спорядження , весь польський обоз .

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, які наслідки мала ця битва ?

Школярі відповідають на запитання , учитель аналі­зує відповіді учнів , далі учні складають схему .

2.                                                    Наслідки битви під Пилявцями.

Орієнтовні компоненти схеми.

1.                                                    Битва закінчилася повним розгромом польської армії  .
2. Правобережну Україну було визволено з-під поль­сько-шляхетського  панування  .
3.                                                     Відкривалася перспектива визволення західно­українських земель
4.                                                     Ця перемога відкрила українському війську шлях до Галичини .
5. Перемога козацького війська ще більше запалила народні маси на боротьбу проти поляків .

3.                                                   Облога Львова і Замостя (жовтень - листо­пад 1648 р.) .

Слово вчителя.

Козацькі полки продовжували визвольний похід на західноукраїнські землі*

8-26 жовтня 1648 р. — облога Львова. Загони М. Кривоноса взяли штурмом фортецю Високий Замок, і місто було приречене.

3.                                                 Вступ української армії до Києва.

Формулювання школярами запитань до теми.

•                                                  Коли Б. Хмельницький на чолі повстанського війська вступив до Києва?
•                                                Як його зустрічали кияни?
•                                               Кого з літературних героїв нагадує вам Б. Хмель­ницький?

■ . \

•                                                Чому геТьмана порівнювали з Мойсеєм?
•                                                Як шанували великого гетьмана?
•                                                Які акти, панегірики оголошували вони?
•                                              Яке значення мала ця урочиста зустріч? (Вона підби­ла підсумок блискучим перемогам повстанців у 1648 р.)
  4.                                                 Програма побудови української держави.

Робота з підручником

Школярі читають матеріал на стор. .1)1, виявляють основні аспекти програми Б. Хмельницького «Побудо­ва Української козацької держави

Далі знайомляться з додатковою інформацією «Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комі­сарами 23 лютого 1649 року».

I^і ■ '.

Робота в групах

. ■ і ■ ■ і . _§,

Методичні рекомендації:

•                                                      Клас розподіляється на групи по 7-8 учнів.
•                                                      Школярі визначають лідерів груп.
•                                                      Лідери груп одержують завдання в учителя, разом із групою осмислюють відповідь на запитання, після чого у відповідній послідовності презентують думку групи.
•                                                      Школярі груп мають право ставити запитання.
•                                                      Підсумовує роботу груп експертна рада, до скла­ду якої входять три учні.

Робота з документом Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.).

• .:...Виб'ю з лядської неволі народ весь руський. А що первей о шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нащую. Поможем мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая_г люди, котріє, холопства не витер­пів, ушли в козаки,

Буду мати двісті* триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене есть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу. Зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве.

За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україну і Подолю, і Волині; тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львов, Холм і Галірі, А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчите, ляхи. Туди я загоню більш можних ляхов, дуків і князів. А будуть лі за Віслою брикати, знайду я ЇХ там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба котрий з нами їсти, нехай же Войску За­порозькому послушний буде, на короля не брикает.

5. Відновлення воєнних дій у 1649 р. Битва під Ловом, облога Збаража.

Слово вчителя. ,

— На початку літа 1649 р. 200-тисячне польське війсь­ко посунуло на Україну. Воно захопило Ґаличину та вторг- лося на Поділля. Тим часом із півночі на Україну виступив литовський гетьман Я. Радзивілл. В. Хмельницький пос> лав у Білорусію київського полковника М. Кричевського. Наприкінці липня 1649 ,р. козаки під Його орудою дали під Ловом відсіч Радзивіллу (сам М. Кричевський загинув).

У скрутну ситуацію потрапив Я. Вишневецький/ військо якого було оточено Б. Хмельницьким під Зба­ражем. Коли ж польський король вирушив на допо­могу оточеним, гетьман швидким маневром зупинив наступ поляків, примусивши їх будувати табір длгі обо­рони. В. Хмельницький із татарами вирушив назуст­річ Я. Казиміру в напрямку Здорова. Польське військо опинилося в катастрофічному становищі назрівала подвійна поразка під Зборовом і під Збаражем (облош

г

Збаража тривала майже півтора місяці). >

6. Зборівська бшпва. Зборівський договір,

Зборівська битва

5-6 (15-16) серпня 1649 р. — битва козаків проти головних сил польської армії на чолі з королем Яном II Казимиром під Зборовом.

Польське військо потрапило у скрутне становище» проте було врятоване завдяки зрадницьким діям крим­ського хана, який пішов на таємні переговори та вклав угоду з польським королем.              '

Не маючи можливості одночасно воювати проти польеько-щляхетських_% військ і татар, В. Хмельниць­кий був змушений почати переговори й укласти з поль­ським королем договір, який дістав назву Зборівськогр.

Зборівський мирний договір

8 (18) серпня 1649 р. згідно з договором, кількість реєстрових козаків збільшувалася до 40 тис.

•                                                  Річ Посполита визнавала існування Крзацької України в межах Київського," Брацлавського та Чер­нігівського воєводств.

ч — Влада на цій території належала гетьманові та козацькій старшині.

•                                                На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська.
•                                                Державні посади мали обійматися лише право­славними.
•                                                 Оголошувалася амністія всім учасникам війни. Шляхта поверталася до своїх володінь.
•                                              Але селяни, які не потрапили до реєстрових спис­ків, мали повертатися до своїх панів І виконувати до­воєнні повинності.              -
•                                               Київський митрополит став членом сейму.
•                                              У Києві єзуїтам було заборонено засновувати єзу­їтські школи.

Завдання учням.

•                                               Знайдіть на карті атласу територію, яку охоплю­вала козацька держава за умовами договору.

(Київське, Чернігівське та Врацлавське воєводства.)

•                                                Яке місто оголошувалося столицею Української козацької держави? (Чигирин.) ^
•                                                Як ви гадаєте, чи міг Зборівський договір задо­вольнити українську сторону?
•                                               А польську?

—: Чи давав договір можливість будувати Українсь­ку державу?

Висновки вчителя.

1.                                                  Уперше в історії українськргпольських ВІДЙОСИН Україна дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава.
2.                                                   Цей договір мав важливе значення, але не від­повідав фактичним успіхам Національно-виз­вольної війни.
3.                                                   Умови цього договору не задовольняли українсь­кий народ, який не міг примиритися з тим, що на Україну мали право повернутися польські шляхтичі.              '
4.                                                   Зборівська угода не відповідала прагненню широ­ких мас визволити Україну з-під гніту Польщі, створити умови для самостійного її розвитку.
5.                                                   Зборівський договір був проголошений як «Де­кларація ласки короля, даної на пункти прохан­ня Війська Запорозького».
6.                                                   Зборівська угода давала можливість Б. Хмельни­цькому вдатися до державного будівництва.

IV. Закріплення набутих знань.

Тест

Дайте ствердну або заперечну відповідь на вислов­лювання. ₍

1.                                                  Битва під Пилявцями завершилася перемогою

. повстанців.

2.                                                   Національно-визвольна війна переросла в се­лянську війну.

О. Ііило^о«" -------------- "

ло 100 тис. - . • " • „' .¹

4 - Козацьке військо штурмом захопило Львів.

6. Українське .військо' не .тишо на Варшаву;

6. В. Хмельницького порівнювали з Мойсеем.

7 У Зборівській битві перемогли козаки.

в! Зборівський договір" було, укладено із Владисла-

BOINI TV - " '

д- за Зборівським договором реестрове козацтво

збільшувалося до 20 тне., ^

Ю. За Зборівським договором козацька держава

охоплювала три воєводства, г^тт-г :

V. Домаїшге завдання (на вибір):

а) написати короткий конспект |11;'

б) матеріал §11 втілити у схему;

в) створити словесний портрет В. Хмельницького