Характеристика розвитку українського мистецтва, аналіз історичних подій на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури 17соліття. Розробка уроку проведена за методом "Ажурної пилки".
Тема. Українське мистецтво першої половини XVII ст.
Мета: охарактеризувати розвиток українського мистецтва, а саме: музики, театру, архітектури та живопису в першій половині XVII ст.; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати характерні ознаки української культури.
Основні поняття: «думи», «кобзарі», «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп».
Обладнання: зображення пам'яток культури, проектор,підручник, роздатковий матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати розвиток музики, театру, архітектури та живопису на українських землях у першій половині XVII ст. • показувати на карті місця створення найвизначніших пам'яток культури; • називати найвизначніші твори українського мистецтва; • розпізнавати та описувати видатні культурні пам'ятки; • називати імена визначних діячів культурного життя; • аналізувати пам'ятки культури та їх основі розкривати характерні риси розвитку української культури
Хід уроку
1 Організаційний момент.
Під впливом яких факторів розвивалося українське мистецтво другої половини XVII ст.?
Фактори, що впливали на розвиток української культури першої половини XVIIст.
Позитивні Негативні
Розвиток української мови
Відсутнісь власної державності
Національно- визвольні повстання
Поділ території між різьними державами
Героїка козацьких походів
Тяжкий національний гніт
Розвиток національної свідомості
Напади турків і татар
Мотивація навчальної діяльності.
Проблемне завдання уроку.
Визначте основні ознаки та особливості розвитку українського мистецтва першої половини XVII ст.
На попередньому уроці клас об'єднався в чотири групи, які отримали завдання: підготувати вдома за підручником та додатковою літературою питання щодо розвитку української культури першої половини XVII ст..:
Це так звані «домашні групи». Кожен учень із «домашньої» групи отримує фігурку певного кольору (наприклад, червоного, жовтого, зеленого, синього ). Спочатку учні працюють у «домашніх групах», обговорюють своє домашнє завдання йпідготовлені матеріали, діляться своїми знаннями. Згодом формуються нові групи за кольором: 1 група — учні з фігурками червоного кольору, 2 група — жовтого, 3 група — зеленого, Таким чином, у кожній групі будуть присутні «спеціалісти», і з театру, і з архітектури, і з живопису. їхнє завдання — розкрити іншим учням своєї групи те питання, яке вони готували вдома.
Учні демонструють результати своєї діяльності. Групи мають обов'язково використати візуальні джерела інформації — зображення пам'яток українського мистецтва (з використанням мультимедійного проектора).
Учні презентують домашню роботу по запитаннях.
а) зародження театру;
б) вертепна скринька;
в) тематика вистав;
г) автори й виконавці вертепних драм;
д) місця проведення вертепних вистав;
е) значення вертепного театру.
5. Як^и думаєте, чому вертеп користувався популярністю серед насе- лення?
3-група
Музичне мистецтво Розповідь вчителя.
Одним із проявів музичного мистецтва є пісенна творчість. Вона була представлена різними жанрами. До найдавніших належали обрядові пісні.
Це були, зокрема, колядки і щедрівки, якими зустрічали новий рік, веснянки і гаївки — їх співали з приходом весни. Виконання обрядових пісень зберігало елементи магічних дій, пов'язаних із землеробством та селянським побутом. Згодом набуває поширення новий жанр — історичні пісні. У них прославлялися мужність і незламність духу козаків — захисників рідної землі, як, наприклад, у «Пісні про Байду». У багатьох історичних піснях змальовувалися горе і страждання українського народу, який потерпав від татарських нападів. Героїчна боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії зумовила появу дум. Так називалися особливі пісні-оповіді, в центрі уваги яких були подвиги козаків-лицарів, а також гірка доля невільників. Думи виконували кобзарі та лірники під гру музичних інструментів, що називалися кобзою та лірою. Спів кобзарів та лірників можна було почути на базарах та інших велелюдних місцях. Популярними були такі думи, як «Втеча трьох братів із города Азова із турецької неволі», «Плач невільників», «Маруся
Богуславка», «Самійло Кішка». Отже, поява нових пісенних жанрів — історичних пісень і дум, в яких оспівувалися козацька лицарська звитяга, мужність, любов до Вітчизни, сприяла зміцненню визвольного духу українського народу та його праг- ненню до свободи. Розвивалася також церковна музика. У католицьких костьолах під час богослужінь спів супроводжувався грою на органі. У православній церкві використовувалася хорова музика. Старий стиль православних церковних піснеспівів базувався на восьми групах голосових поспівок. Причому замість нот застосовували спеціальні знаки — «знамена», або «крюки». Згодом знаменний спів поступово витісняється високохудожнім партесним (багатоголосим) співом. На зміну знаменній (крюковій) нотації прийшло нотне письмо. Співів по нотах навчали регенти церковних хорів.
Звучить уривок пісні про Байду.
Учні дають характеристику історичні пісні за таким планом.
*
З.Чи згідні ви з твердженням, що музика відображала душу народу?
Учні готують відповіді на завдання, яке прозвучало на початку уроку.
Визначте основні ознаки та особливості розвитку українського мистецтва першої половини XVII ст.
Учні повинні відмітити, що у першій половині XVII ст. в українському мистецтві утверджується стиль бароко, який набуває тут своєрідних національних рис, які були пов'язані з добою українського козацтва.
А також озвучують відповіді отримані з роздатковим матеріалом.
*