Конспект уроку з історії України для 10 класу на тему: "Тенденції та чинники розвитку культури в 1917-1921 рр. Розвиток освіти та науки в Україні"

Історія України

 

Клас 10                                                  Дата                                         Урок № 28

Тема уроку:	Тенденції та чинники розвитку культури в 1917-1921 рр. Розвиток освіти та науки в Україні.
Мета уроку:	охарактеризувати особливості розвитку культури України в період національно-визвольних змагань, культурні здобутки українських урядів в освітній політиці, освітню політику більшовиків, стан науки, значення відкриття УАН і університетів
Мета виховна:	сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання.
Мета розвивальна:	розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, ілюстраціями та відео
Тип уроку:	урок засвоєння нових знань
Обладнання:	Підручник Гупан Н.М. «Історія України 10 клас» Схема«Позитивні та негативні фактори впливу на розвиток культури» Таблиця «Розвиток культури в 1917-1921 рр.» Історичне джерело «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в середніх школах» 1 серпня 1918 р. Відео «День в історії. Заснування Національної академії наук» Ілюстрації «Все в общество «Долой неграмотность!», «Неграмотный тот-же слепой…» Картки із завданнями групи Мультимедійний проектор

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель оголошує тему та основні завдання уроку.

 

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. Згадаєте, що таке культура?(Культура  — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Складається з двох частин - матеріальної та духовної. Духовна культура — складова культури, що охоплює мистецтво та філософію. Матеріальна культура — сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою; штучно створений людиною предметний світ.)
2. Назвіть державні утворення, що існували в 1917-1921 рр. на території України та їх очільників (Українська Народна Республіка – М. Грушевський; Українська Держава – гетьман П. Скоропадський; Українська Народна Республіка – В. Винниченко; Українська Соціалістична Радянська Республіка – Х. Раковський).

 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні, демократичні традиції ХIХ ст., а з іншого — відбувався активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Відбулися складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань. Все це справило значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Вчитель: Отже, сьогодні, ми побудуємо свою роботу за таким планом:

1. Чинники розвитку культури (опрацюємо разом)
2. Розвиток шкільної освіти  за часів українських урядів.
3. Освітня політика більшовиків.
4. Стан науки. Відкриття УАН та університетів.

Вчитель: Пункти 2,3,4 – це завдання для діяльності 3-х груп, які отримали випереджальне завдання і сьогодні представлять нам результати  свого дослідження. Отож переходимо до 1-ого пункту плану. В ході роботи ви заповнюєте схему «Позитивні та негативні чиннику впливу на розвиток культури».

1. Визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр. відкрила нову сторінку в історії його культури. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за утворення суверенної української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов’язана з цим хвиля сподівань та надій викликали в суспільстві духовне піднесення, яке проявилося в галузі культурного життя.

Кожен політичний режим, що утверджувався в Україні, прагнув вести власну лінію в галузі культури. Кожен з них спирався на соціально і національно близькі йому верстви населення, у тому числі інтелігенцію, діячів культури, освіти, мистецтва, усіляко підтримуючи їх, при цьому залишаючись байдужим, а то й непримиренно ворожим до інших. Усе це деформувало природний хід культурних процесів, стримуючи органічно властиві їм загальнолюдські, гуманістичні тенденції, висуваючи на передній план вузько класові, скороминущі, кон’юнктурні. У суспільстві панувала нетерпимість, жорстокість, зневага до людського життя. Інтелектуальна
діяльність втрачала свою престижність, а інтелігенція - традиційні джерела існування.

Непристосована до життя у виняткових умовах війни, господарської розрухи, хронічного дефіциту інтелігенція першою ставала жертвою голоду; надмірна політизація штовхала її представників в епіцентр політичної боротьби, де були особливо великі жертви. Ось чому втрати освічених людей в 1917—1921 рр. були надзвичайно великі. Тисячі висококваліфікованих фахівців,учених, діячів культури емігрували за кордон. Проте інтелігенція інтенсивно поповнювалася за рахунок інших соціальних верств, які вносили в її свідомість свої настрої і сподівання. У таких умовах культурний процес в Україні набував своєрідних, властивих лише цій історичній добі, проявів і форм.

Додаток №1

Робота зі схемою

 «Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток культури»

Вчитель: Отже, давайте перевіримо, які позитивні та негативні чинники впливали на розвиток культури.

А зараз настав час для звіту груп. Ми детальніше розглянемо процес розвитку культури у освітній та науковій сферах. Кожна група для презентації результату роботи має 5-7 хвилин. В ході звіту груп, ви заповнюєте таблицю «Розвиток культури у 1917-1921 рр.».

Додаток №2

Таблиця «Розвиток культури у 1917-1921 рр.»

Сфера	Влада	Здобутки
Освіта
Наука

2. Шкільна освіта  за часів українських урядів

Вчитель: Слово надається спікерам 1-ої групи.

Виступ 1-ї групи.

Картка №1 Тема: «Шкільна освіта  за часів українських урядів»

План

1. Українська Центральна Рада.
2. Гетьманат Скоропадського.
3. Директорія.

Додаток №3

Робота з історичним джерелом

Дайте відповідь на запитання:

1. Про що свідчить даний документ?
2. Чому П. Скоропадський проводив саме таку освітню політику?

Вчитель: Отже, ми дізнались, що українські уряди намагались поліпшити стан освіти, розбудувати українську національну школу, ввели для обов’язкового вивчення українську мову та літературу, історію та географію України, збільшили кількість україномовних навчальних закладів.

Дякую за виступ. Переходимо до наступного етапу нашої роботи. Надаю слово спікерам 2-ої групи.

3. Освітня політика більшовиків

Виступ 2-ї групи

Картка №2. «Освітня політика більшовиків»

План

1. Шкільна освіта.
2. Вища освіта.
3. Ліквідація неписьменності.

 

Додаток №4

Робота з ілюстраціями

1.        2.

Дайте відповідь на запитання:

1. Що таке ліквідація неписьменності?
2. Хто проводив цю політику?
3. Розгляньте уважно плакати. Опишіть головні засади ЛікНепу.

Вчитель: Отже, більшовики відмовлялись від революційного досвіду, переслідували вчителів україномовних дисциплін, провели соціальне реформування школи, ліквідацію неписьменності, реорганізацію вищої школи, створення робітничих факультетів.

Дякую, сідайте на свої місця. І, нарешті, слово має 3-я група.

4. Стан науки. Відкриття УАН та університетів

Виступ 3-ї групи

Картка №3. «Стан науки. Відкриття УАН та університетів»

План

1. Київський державний український університет.
2. Кам’янець – Подільський державний університет.
3. УАН.

 

Додаток №5

Робота з відео «День в історії. Заснування Національної академії наук».

Дайте відповідь на запитання:

1. Коли відбулось урочисте відкриття УАН?
2. Хто став першим очільником УАН?
3. Які відділи було створено?
4. Хто наразі очолює НАН України?

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда за питаннями

1.Назвіть відмінності між освітньою політикою українських урядів та більшовиків.

2. Які вищі навчальні заклади було відкрито в цей період?

3. Назвіть видатних українських вчених цього періоду.

 

VІ. Підсумки уроку

Революційна епоха супроводжувалася духовним піднесенням, яке переживала значна частина українського суспільства. Потяг до
знань, культурних надбань, рідного слова посилювався. Разом з тим
обстановка воєнного часу не сприяла задоволенню цих потреб. Освіта
і наука розвивалися в умовах численних змін політичних режимів,
кожен з яких прагнув підпорядкувати інтелектуальну сферу суспільства своїм інтересам. Особливо послідовно і цілеспрямовано це робили
більшовики. Попри це в Україні було відкрито нові навчальні заклади - університети, інститути, школи, гімназії, у тому числі з українською мовою викладання. Незважаючи на труднощі революційногочасу, освітній рівень жителів України в 1917-1920 рр. зріс. Великим загальнонаціональним досягненням цього часу було відкриття Української академії наук.

 

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати в підручнику Тему 23, 25 (п. 1,2).
2. Розглянути питання в рубриці «Перевір себе» на с. 220,233.
3. Підготувати міні-проекти на тему:

• Літературний процес
• Театральне мистецтво
• Музика
• Образотворче мистецтво

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

Робота зі схемою

«Позитивні та негативні фактори впливу на розвиток культури»

 

 

Додаток №2

Робота з таблицею

«Розвиток культури у 1917-1921 рр.»

Сфера	Влада	Здобутки
Освіта
Наука

 

 

 

 

 

 

Додаток №3

Робота з історичним джерелом

Дайте відповідь на запитання:

1. Чому П. Скоропадський проводив саме таку освітню політику?
2. Про що свідчить даний документ?

 

Додаток №4

Робота з ілюстраціями

1.   2.

Дайте відповідь на запитання:

1. Що таке ліквідація неписьменності?
2. Хто проводив цю політику?
3. Розгляньте уважно плакати. Опишіть головні засади ЛікНепу.

Додаток №5

Робота з відео «День в історії. Заснували Національну академію наук»

Дайте відповідь на запитання:

1. Коли відбулось урочисте відкриття УАН?
2. Хто став першим очільником УАН?
3. Які відділи було створено?
4. Хто наразі очолює НАН України?