Конспект уроку з історії України для 7 класу на тему: «Галицько-Волинська держава за князя Данила Романовича"

Тема: «Галицько-Волинська держава за князя Данила Романовича»

Цілі уроку:

• визначити роль Данила Романовича в процесі державотворення.
• Розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення; визначати роль особистості в історичному процесі; сприяти розвиткові критичного мислення учнів;
• Виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприймання історії, виховувати повагу та інтерес до вивчення історії України.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Створення емоційного настрою.

Вчитель. Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте посмішку один одному. Бачу у вас гарний настрій. Сподіваюся, що він буде у вас таким увесь день. Тим паче, що посмішка – це головна умова успіху, коли йдеш у гості або зустрічаєш гостей. Привітайте гостей, які завітали до нас на урок.

 Отже, ви готові розпочати роботу?

На попередніх уроках ми почали знайомитися з історією Галицько-Волинської держави, однієї з наймогутніших держав середньовіччя, яка знаходилася тут, на наших теренах. Жителі цієї держави доклали чимало зусиль, щоб зміцнити її та вберегти від ворогів.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Асоціації»

Вчитель показує бджолу, яка їсть мед.

- Про які події нагадує вам ця комаха?

Відповідь: «Не передавивши бджіл, меду не їстимеш» -  улюблений вислів Романа Мстиславовича.

Робота з картою:

• Покажіть на карті державу монголо-татар. Як вона називалася? 

Метод «Аукціон» (придбати» лот, по черзі називаючи певні характеристики чи властивості наданого поняття. Відповідно лот «купує» той, хто останнім називає певну рису тощо, про що йдеться за умовами завдання).

І лот – Битва на річці Калка

ІІ лот – Облога Києва монголами

Вчитель. Отже, ми пригадали основні моменти з історії виникнення Галицько-Волинської держави та походу монголів на Русь, розгорніть зошити і запишіть тему уроку

 «Галицько-Волинська держава за князя Данила Романовича»

Мета уроку:

• визначити роль Данила Романовича в процесі державотворення.
• Розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення; визначати роль особистості в історичному процесі; сприяти розвиткові критичного мислення учнів;
• Виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприймання історії, виховувати повагу та інтерес до вивчення історії України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про галицького князя Данила Романовича. У 2008 році один з українських телеканалів організував проект «Великі українці», до якого увійшли 100 діячів, що зробили великий внесок у історію України.  Серед цих діячів є ім’я Данила.

•                   Яке ж місце посідає ця людина в історії нашої держави?

Вчитель. На попередньому уроці ви поділилися на 3 групи, кожна з яких отримала завдання:

• Знайти інформацію про дитинство, юність та утвердження при владі Данила Романовича.

1.Охарактеризуємо за різними видами джерел основні епізоди життя Данила Галицького.

Робота в групах:

1.1.«Дослідники літописів»

1.2. «Науковці»

1.3. «Літературознавці»

Учні отримавши випереджаюче завдання, здійснювали пошук і досліджували  в літописах, літературних та наукових джерелах епізоди життя і діяльності Данила Галицького.

ДИТИНСТВО ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

 «Дослідники літописів».

«А назавтра княгиня вчинила раду.., і втекли вони в Ляхи. При цім Да­нила узяв дядько перед себе [і] вийшов із города, а Василька взяв піп Юрій з кормилицею [і] вийшов із города дірою городської стіни... У ті ж роки [Лешко Білий] послав Данила в угри і з ним послав посла свого В’ячеслава Лисого... Король [Андрій] пожалкував про те, що сталося, і залишив Дани­ла в себе...» (Галицько-Волинський літопис)

 «Науковці».

«Передчасна смерть не дала Романові закріпити престол за своїми ма­лолітніми синами Данилом (що мав 3 роки) і Васильком (1 рік)... Вдова Ро­мана з дітьми спочатку зачинилась у Володимирі на Волині, але, боячись, що бояри видадуть її ворогам, утекла потай до Польщі. Польський король Лешко залишив її з Васильком у себе, а малого Данила вислав в Угорщину до короля Андрія. З цього часу для молодих Романовичів настали часи, повні різних пригод і тривог...» (Д. Дорошенко. Нарис історії України)

«[Романовим] синам Данилу було всього чотири, а Василькові — два роки, й галицькі бояри прогнали їх разом із їхньою вольовою матір’ю, кня­гинею Анною...»

(О. Субтельний. Україна. Історія)

 «Літературознавці».

 «І так лишився малий княжич Данилко на Угорщині, а княгиня Ро­манова з княжичем Васильком у Кракові. Не мав Данилко при собі нікого із своїх, тільки Дмитруся Домамирича, ще батькового отрока... Король Андрій як опікун княжича Данилка подбав і про дальшу освіту княжича. Передусім передав його вчителеві латинської мови...Система уроків 217 Княжич Данилко був пильний учень і скоро засвоював собі цю, світову тоді, мову. Та не занедбував княжич і лицарського діла...»

(А. Лотоцький. Княжа слава)

Орієнтовний варіант відповіді учнів.

Після загибелі у 1205 р. князя Романа Мстиславича залишилася вдова Ганна з двома синами: Данилом і Васильком. Вони не могли посісти кня­жий престол, зважаючи на сильні позиції, які мали бояри у Галицько-Во­линській державі. По-перше, вони отримували величезні прибутки від со­леваріння й торгівлі. По-друге, князі залучали бояр до міжусобних чвар, роздаючи їм за це землі, маєтки й посади, що ставало економічною основою для боярського впливу. По-третє, бояри часто переходили на сторону іноземних правителів (поляків та угорців), підпадаючи під їх заступництво й отримуючи значні привілеї. Княгиня з малолітніми дітьми змушена по­ кинути батьківщину. Таким чином, дитинство Данила Галицького почи­нається з чужоземного поневіряння.

ЮНІСТЬ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Дослідники літописів»

«Коли зіткнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед... Уда­рили... в полки татарські..., а Данило поранений був у груди. Але через мо­лодість і відвагу він не чув ран, що були на тілі його.., був-бо він сильний,— і Данило кріпко бився, побиваючи татар... ...Кріпко вони билися... Данило, бачивши, що все сильніше в битві на­ лягають вороги..., повернув коня свого на втечу... І коли він біг, то захотів води, пивши, відчув рану на тілі своєму,— в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був-бо він смілий і хоробрий, од голови й до ніг його не було на нім вади».

(Галицько-Волинський літопис)

«Науковці»

«Данило Романович ішов в авангарді і навіть погромив перші татарські чати... Серед князів не було єдиного командування, ані якогось спільного плану. 31 травня 1223 р. стався бій... Княжі дружини й земські полки били­ ся хоробро, але були розгромлені... Данило Романович врятувався, хоч і був поранений. Погром справив страшне враження по всій Україні...»

(Д. Дорошенко. Нарис історії України)

«Літературознавці».

«Князь Данило кидався в саму гущу татар і відразу, куди він налітав, татари розбігалися, багато з них залишилося на землі з розкраяними голо­ вами... ...Данило налетів на маленький татарський загін, що вирвався вперед. Просто на Данила стрімголов мчав сміливець — татарський хан. Він махав кривою шаблею і вигукував щось. Та не встиг навіть звести руки — впав, зарублений Даниловим мечем...»

(А. Хижняк. Данило Галицький)

Орієнтовний варіант відповіді учнів.

Дії галицького боярства спровокували глибоку політичну кризу, що протягом кількох років послаблювала сили князівства. Це давало мож­ливість Польщі та Угорщині втручатися у його внутрішні справи. Так, у 1210 р. угорські та волинські полки увійшли в Галич і посадили на стіл ма­лого Данилка. Однак спокій не настав у Галицькій землі. У 1213 р. в історії України стався унікальний випадок порушення норм феодального права — боярин Володислав Кормильчич оголосив себе князем. Це викликало не­ вдоволення Угорщини, її війська зайняли Галич і призначили королем п’ятирічного Коломана, сина Андрія ІІ. Проте внаслідок загострення, що виникло між Польщею і Угорщиною, восени 1219 р. влада в Галичині перейшла до новгородського князя Мстислава Удатного, зятем якого був юний Данило Романович. Тим часом руським землям загрожувала нова небезпека — з азійських степів, очолювані Чінгізханом, сунули монголо-татарські полчища. Захопивши Північний Китай, Центральну Азію та Закавказзя, монголи наці­ лились на Європу. Весною 1223 р. тридцятитисячне військо здійснюючи розвідувальний похід, розгромило одну з половецьких орд, що кочувала у межиріччі Волги і Дніпра. Поло­вецькі хани звернулися по допомогу до руських князів. 31 травня 1223 р. неподалік від р. Калки об’єднана русько-половецька рать зустрілася з монголо-татарським військом. У складі галицької дружи­ни перебував 22-річний Данило. Це було його перше бойове хрещення.

УТВЕРДЖЕННЯ ПРИ ВЛАДІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

 «Дослідники літописів»

«Данило сказав: «Негоже є держати отчину нашу крижевникам [хресто­ носцям]-темпличам, тобто соломоничам». І пішли вони... на них із вели­ кою силою, узяли город [Дорогочин] місяця березня і старійшину їх Бруна схопили і воїв захопили, і вернулися у Володимир...»

(Галицько-Волинський літопис)

«Науковці»

«З 1230 р. починається боротьба Данила за Галичину... В цій боротьбі брали участь Литва, Угорщина, Польща (Мазовія), Австрія, Пруський орден хрестоносців, який на початку ХІІІ ст. оселився на Балтицькому узбережжі. Нарешті в 1238 р. галицьке міщанство відчинило браму перед Данилом...»

(Н. Полонська-Василенко. Історія України)

«Літературознавці».

«Виглянуло сонце й освітило рицарські полки. Заблищали щити і на­ конечники копій, заіскрились дивовижні рогаті німецькі шоломи. Рицарі стояли на лузі, по обидва боки шляху. Данило пильно придивлявся. Вони стояли, немовби неживі істоти, тільки іноді якийсь кінь ударить ногою... Грізний вигляд ворогів приголомшив руських воїнів. Згадали Данилові сло­ ва — справді, з такою силою ще не доводилось зустрічатися... Надівши шолом, Данило опустив забороло і подав знак... Твердою рукою відбили руські воїни наскок хрестоносців-пройдисвітів на Дорогочин. Обірвали марення завойовників, перед якими вже мерехтіла в пожадливій уяві багата Волинська земля...»

(А. Хижняк. Данило Галицький)

Орієнтована відповідь учнів.

Після участі у битві на р. Калці Данило Романович почав зміцнювати своє владне становище, утверджуючись спочатку на Волині. У 1228 р., після смерті Мстислава Удатного, він розпочав підготовку до оволодіння Галичем. Та над краєм нависла нова небезпека. 3 березня 1237 р. Конрад І Мазо­вецький віддав м. Дорогочин Добжинському ордену тевтонів-хрестоносців. Зрозумівши небезпечність такої ситуації, Данило навесні 1238 р. розгромив хрестоносців. До кінця цього ж року він, подолавши опір угорських військ та місцевих боярських угруповань, утвердився в Галичі

Запитання на закріплення

1. Як ви вважаєте, якими словами можна охарактеризувати дитячі роки Данила?

2. Які риси характеру виявив Данило під час битви на річці Калка?

3. Чому спочатку Данило Романович утвердився на Волині, а не в Гали­чині?

  Правління Данила Галицького.

Вчитель. Після перемоги під Дорогочином Данило Романович повністю відновив територію Галицько-Волинської держави, якою володів його батько. Данило залишив управління Києвом своєму тисяцькому Дмитрові. Той був досвідченим і хоробрим воєводою, йому і довелося керувати обороною міста в листопаді – грудні 1240 р. Щоб остаточно закріпити свою владу Данило змушений був здолати опозицію галицьких бояр, яких розгромив у битві під Ярославлем у 1245 році.

Готуючись до зіткнення з монголами, Данило реорганізував військо. Княжа важко озброєна кінна  дружина була озброєна на зразок західноєвропейських рицарів. Також була створена легка кіннота, озброєна луками і шаблями на зразок монголів. Піхота була озброєна традиційною зброєю русів. Таким чином, князь запозичив усе краще у військовому  мистецтві Заходу і Сходу.

А вже на початку 40-х рр. земля Русі опинилась під золотоординським ярмом.

Вчитель. Ви коли-небудь чули про машину часу? Так от, ми зараз спробуємо перенестися у період правління  Данила Галицького. А в цьому допоможуть ваші однокласники. Уважно послухайте їх.

Рольова гра на двох учнів.

Д і й о в і о с о б и: Батий, Данило Галицький.

Б а т и й. Ти прийшов, князь Данило.

К н я з ь. Прийшов, великий хане. Про Галич поговорити прийшов.

Б а т и й. Ти, князь Данило, приїхав просити у мене ярлик?

К н я з ь. Про ярлики не знав, бо на землі батька свого сиджу. А якщо ярлик твій на цю землю потрібний, з радістю візьму...

Б а т и й. Гаразд, я його тобі дам, але спершу маєш випити чорне моло­ко, наше пиття, кобилячий кумис.

К н я з ь. Ну що ж, хане, досі я такого не пив. А нині, як ти велиш, буду пити.

Вчитель. Щоб відчути настрій Данила після повернення з Орди пропоную переглянути уривок фільму «Князь – Данило Галицький» на 15 хв.

Вчитель.  Данило Галицький поїхав до Золотої Орди просити ярлик. Він йшов до хана фактично на смерть, бо знав що дуже мало людей повертаються від нього живим.

Прикро йому було, що він, син славного князя Романа, нащадок великого Мономаха, мусив признати над собою зверхність татарського хана. Метод «Шість капелюхів»: 

«О тихіше лиха честь татарськая» - цитата з Галицько-Волинського літопису.

Завдання:

• Як ви оцінюєте факт визнання Данилом залежності від Золотої Орди?

Вчитель. Повернувшись з Орди Данило веде переговори з європейськими монархами, щоб спільно організувати хрестовий похід проти монголів. Похід так і не відбувся, але за старання Данила було короновано в 1253 році в Дорогочині.

Вчитель. Здобувши Київ, Батий у 1241 році рушив на Волинь і в Галичині було багато укріплених міст ( це теж заслуга князя Данила), яких  монголо- татари не могли взяти. Літопис згадує, що за вказівкою братів Данила і Василька були збудовані  міста - замки: Данилів, Кременець. Спустошень галицько-волинська земля зазнала менше, ніж східні князівства. Тому після відходу орди з українських земель, Данило розпочинає не тільки відбудовувати  зруйновані міста, але й будувати нові. Так було закладено нове місто Львів, яке названо за ім’ям старшого сина Данила-Лева.

Столицю князівства Данило переніс з бунтівного Галича на Волинь,у м. Холм. Навколо міст він звів могутні укріплення. У місті князь побудував церкву, Іоана  Златоуста, заклав чудовий палац.

Складання  «Ментальної карти»

• За які заслуги Данила Романовича включили до списку «Великих українців»?

4. Підсумки уроку

Вчитель. Галицько-Волинська держава, про яку ви дізналися сьогодні на уроці була гідною спадкоємицею традицій Русі-України. Видатним діячами в її історії були Роман Мстиславович і Данило Галицький. На жаль, вона у 40-х рр.. ХІІІ ст. вона потрапила під владу Золотої Орди, та Данило Романович не змирився, а другу половину свого життя присвятив організації боротьби проти монголо-татар, про що ми будемо говорити уже на наступному уроці.

Метод «Рефлексивна мішень»

Учні самостійно оцінюють результати своєї діяльності на уроці.

Домашнє завдання.

1. Опрацювати с.121-124,  параграф 19.