Конспект уроку з історії України у 8 класі "Морські походи козаків П. Конашевич-Сагайдачний"

Дата:  8 клас урок №

Тема: Морські походи козаків. Петро Конашевич- Сагайдачний. Хотинська війна

Мета: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають “добою героїчних походів” українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; удосконалювати вміння працювати з додатковими матеріалами та шукати інформацію з додаткових джерел; розвивати вміння аналізувати та систематизувати інформацію засобами навчальної гри удосконалювати вміння працювати з додатковими матеріалами та шукати інформацію з додаткових джерел; розвивати критичне мислення учнів, вміння висловлювати власну думку та аргументовано доводити її, виховувати почуття поваги до історичного минулого України, любові до своєї Батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: дошка, крейда, контурна карта, атлас, плакат «Де логіка ?», таблиці, витяги з історичних документів, кроссенс, плакат «Історичний дарц», навчальне відео, телевізор, DVD-програвач.

Хід уроку

І Вступна частина

Організаційний момент

Вчитель: Доброго дня, шановні учні. Великий арабський письменник та філософ Сааді говорив «Учень, який вчиться без бажання, – це птах без крил». Я бажаю Вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.

Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

Вчитель: Яку тему ми вивчали на попередньому уроці?

Прийом «Незакінчене речення»

1. Слово «козак» означає …(вільна, озброєна людина)
2. Перша згадка про українських козаків відноситься до…(1492 р.)
3. Укріплена козацька фортеця за Дніпровими порогами називалась (Січ)
4. Козацький уряд …(Кіш)
5. Головний на Січі (Кошовий отаман)
6. Першу Запорізьку Січ заснував ….(Дмитро Вишневецький (Байда))
7. Козацький човен…(Чайка)
8. Козаки, що перебували на службі у Польської держави називались … (реєстрові)

Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Де логіка?»

Вчитель: Уважно розгляньте малюнки розміщені перед вами. Знайдіть зв'язок між малюнками, якщо ви правильно виконаєте завдання, то визначите тему нашого уроку.

 
Учні відповідають, що трьома картинками зашифровано тему«Морські походи козаків»

Вчитель: Абсолютно правильно, тема нашого сьогоднішнього уроку «Морські походи козаків першої половини ХVII cт.». Тож пропоную поглянути на тему та сформулювати запитання на які б ви хотіли отримати відповіді на сьогоднішньому уроці.

(Учні формулюють запитання та озвучують їх, приклеюючи на зображення чайки.)

Вчитель: Турецький літописець Наїма сказав: «Можна впевнено сказати, що запорізькі козаки своїм хистом та хоробрістю в морських битвах перевершують всі інші народи.» До ваших запитань я додам ще одне опрацювавши матеріал ви повинні дати відповідь на запитання:

Проблемне питання: Чому перші два десятиліття ХVII ст. ми називаємо добою героїчних походів козаків?»

ІІ. Основна частина

Вивчення нового навчального матеріалу

1. Доба героїчних походів козаків

Вчитель: Будь-яку історичну подію ми починаємо розглядати з причин. Що ж змусило козаків вирушати у такі далекі подорожі?

Робота в парах

Опрацювати історичне джерело та визначити причини героїчних походів козаків. Значення невідомих для вас слів ви можете дізнатись зі словника на дошці.

Пара 1

Правобережна Україна перебувала під владою Речі Посполитої, українське населення було абсолютно безправним. Коли польський жовнір, начебто випадково, вбивав українського селянина або ремісника – сплачував у казну 12 копійок і на тому справа кінчалась.

Пара 2

З півдня українцям загрожувала Туреччина. Султан іменував себе так: «Я султан султанів, тінь бога на землі, падишах Егейського й Чорного морів, Румелії, Анатолії, Єрусалиму, Кармалії, Азербайджану, Ємену, Сирії, всієї землі Аравії, Єгипту, Тунісу, Греції, Албанії, Македонії, Болгарії, Сербії. Вони завойовані зброєю моїх предків й божественною шаблею моєї величності». Кримський хан для татар був ідолом, навіть найближчі мурзи могли торкатися лише його підошов. Татари ловили людей, продавали їх.

Пара 3

Вчитель: За таких умов єдиними захисниками українського населення стали запорізькі козаки. Саме вони під проводами своїх гетьманів збирали флотилії з чайок та вирушали визволяти українських бранців.

Перегляд відео «Історія українських земель» Заповнення таблиці

1602 р.	Розгромлено під Кілією турецький флот
	Здобули штурмом фортецю Варна, яка була не приступна
	Запорожці захопили Перекоп і зруйнували його фортецю
1609 р.	Аккерман
1614 р.	Козаки спалили Дунайські фортеці – Кілію, Ізмаїл, Білгород
	Козаки перепливли Чорне море, зруйнували міста Синоп і Трапезунд, спалили арсенал і судна
	Запорожці з’явилися біля Константинополя, спалили портові споруди
	Козаки знову зібралися у похід, напали на головний невільницький ринок Кафу – цей похід було здійснено під проводом П. Сагайдачного
	Козаки знову напали на Константинополь і зруйнували передмістя турецької столиці.

Вчитель: А зараз використовуючи заповнену вами таблицю нанесіть на комп’ютері а допомогою програми електронного конструктора LearningApps напрями морських походів козаків.

Робота з підручником

Вчитель: Опрацюйте матеріал підручника с. 100 визначте наслідки героїчних походів козаків та дайте відповідь на проблемне питання: «Чому перші два десятиліття ХХ ст. Називають добою героїчних походів козаків?

2. Гетьман П.Конашевич- Сагайдачний

Вчитель: Із середини ХVII ст. майже всі морські та сухопутні походи козаків очолював видатний гетьман ім’я якого ви дізнаєтесь розгадавши криптограму.

Метод «Телефон».

- Відгадайте хто водив козаків у морські походи?

 

1 г	2 и	3 а
4 н	5	6 й
7 ч	8	9 д
	0 с

 

 

 

 

          031-36-937-426

         (Сагайдачний)

 

 

Робота в групах

Вчитель:

Учні поділяються на 3 групи: «Психологи», «Історики», «Архіваріуси» опрацювавши біографію П. Конашевича-Сагайдачного виокремити:

«Психологи»- риси характеру гетьмана;

«Історики-»- історичні факти з життя Сагайдачного;

«Архіваріуси»- підвести підсумок діяльності гетьмана, скласти схематичну карту дієслів.

Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1582-1622 р.)

Походив з родини дрібного українського шляхтича із Самбора на Львівщині. Навчався в Острозькій академії. Наприкінці ХVI ст. вирушив до Запоріжжя, де брав участь у багатьох походах козаків. Прізвисько Сагайдачний походить від слова «сагайдак», що означає «шкіряна торба для стріл». Упродовж 1605-1622р. чотири рази обирався гетьманом Війська Запорізького. Сучасник писав про Сагайдачного: «Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати – останнім… На привалах сам обходив вартових, мало спав і ніколи не напивався доп’яна, як це водиться в козаків. На радах був обережний, а в розмовах дуже маломовний». Гетьман домігся створення дисциплінованої армії,. Запорізька флотилія зросла до 300 чайок. . Сагайдачний був ініціатором відновлення у 1620 р. вищої ієрархії право­славної церкви. . Виступав як мудрий політик та дипломат. За його гетьманування Військо Запорізьке увійшло до Європейської Ліги боротьби проти Порти.  Беручи активну участь у тогочасній євро­пейській політиці, наприклад підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, геть­ман на початку літа1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Захопивши найбільші міста Московщини Сагайдачний з військом ввійшов на саму Червону площу Кремля та прибив свій щит на Арбатських воротах. Польща підписала вигідне для себе Деулінське перемир’я за умовами якого повернула собі українські землі (Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську), а польський король отримав право претендувати на московський престол.  Помер від рани, яку отримав у битві під Хотином, і похований у Києво-Братському монастирі. Передсмертю заповів своє майно на освітні, благородні та релігійні цілі Києвському братству та Львівській братській школі.

Схематична карта дієслів

Відзначився хоробрістю, дипломатичністю

Вимагав визнання православної церкви і надання їй прав

Упорядкував козацьке військо, створивши дисципліновану армію

Очолив козацьку армію у битві під Хотином

Здійснив декілька переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави

Відстоював козацькі права та привілеї

3. Хотинська війна

Вправа «Герою, оживи!»

Вчитель: 1620 р. козаки під проводом Сагайдачного знову напали на столицю Порти Стамбул. Це стало причиною загострення відносин між Річчю Посполитою, на території якої проживали козаки, та Османською імперією. Випробовуванням сил ворогуючих держав стала Цецорська битва 1620 р. у якій поляки зазнали катастрофічної поразки. Окрилений блискучою премогою молодий султан будує грандіозні плани:

«Осман ІІ»: «Захопити польські та українські землі, покласти край походам запорожців та завоювати всю Європу»

Вчитель: Навесні 1621 року на чолі 220 тис. війська османи вирушають у похід. Польський король Сигізмунд ІІІ Ваза повідомив:

Сигізмунд ІІІ Ваза: Ослаблена внутрішнім розбратом Польща змогла зібрати лише 30 тис. війська. Єдиною силою, що може протистояти туркам є козаки.

Вчитель: У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва відбувається спільна рада реєстрових і нереєстрових козаків, за її рішенням до Варшави було відправлене посольство на чолі з Сагайдачним, який висунув наступні вимоги.

Сагайдачний: Козаки візьмуть участь у воєнних діях проти Порти, якщо

1. Реєстр козаків збільшать до 20 тис.
2. Українцям буде гарантована релігійна свобода, а католицизм не буде поширюватись на наші землі.
3. Польська влада визнає владу гетьмана над українцями.

Вчитель: Вимоги Сагайдачного негайно було погоджено, а Сигізмунд ІІІ сказав Сагайдачному:

Сигізмунд ІІІ Ваза: «Я відправляю під Хотин свого сина і вкладаю його життя у твої руки»

Вчитель: 40 тис. козацьке військо негайно вирушило під Хотин, де знаходилась неприступна фортеця, місце майбутньої битви. Воєнні дії розпочались у вересні 1621 року. Діставши найбільш невигідні стратегічні позиції козаки взяли на себе весь тягар битви.

Козаки: «Під керівництвом Сагайдачного ми збудували небачену до того систему ровів та бліндажів, що витримала 5 годин безперервного гарматного обстрілу, відбили дев'ять штурмів, здійснили серію нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Під час однієї з нічних вилазок знищили 20 тис. яничар, сам султан мусив тікати на 3 милі від табору щоб не потрапити в полон до запорожців, а на ранок кричав »

Осман ІІ «Не буду ні їсти ні пити поки того Сагайдачного не приведете! »

Вчитель: На відміну від поляків, які використовували тактику оборонного бою, Сагайдачний вів тактику наступального. . За 5 тижнів війни турки втратили 80 тисяч солдатів. П’ятитижневі бої закінчилося для турецько-татарських сил поразкою. 29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою і Туреччиною укладено мир. Значення якого історики оцінюють так:

Історики: Турецький султан відмовився від планів завоювати Європу, Польща відвернула від себе загрозу втрати чималих територій, а авторитет козацтва зріс наскільки, що сучасники так писали про цю подію «Під Хотином Європу врятувала воля Бога та запорізькі козаки.»

Вчитель: Отримавши поранення отруйною стрілою в руку під час Хотинської війни, здійснивши 11 походів, 9 з яких морські, гетьман помер у віці 44 років у Києві на руках своєї дружини Анастасії. ПаВидм'ять про нього зберігається у народі ще й досі.

Перегляд кліпу «Ой на горі та й женці жнуть»

ІІІ. Заключна частина

Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Історичний Дарц»  

А                                             B

        1                              1

            2         3     3         2

                      3        3                      

     1       2                   2         1               

C                                              D

 

Сектор А «Хронологічний»

1. Хронологічні рамки Доби героїчних походів (1600-1620 рр.)
2. Роки гетьманування П. Сагайдачного (1605-1620 рр.)
3. Скільки років минуло від походу Сагайдачного на Москву до початку Хотинської війни (3 роки)

Сектор Б «Особистості»

1.  Герой української народної пісні «Ой на горі тай женці жнуть» (П. Конашевич- Сагайдачний)
2. Очільник війська Порти у Хотинській битві (Осман ІІ)
3. Як звали дружину П. Конашевича- Сагайдачного

Сектор С. «Картографічний»

1. Покажіть на карті найбільший невільничий ринок у Османській імперії (Кафа)
2. Покажіть на карті назву фортеці з захоплення якої почалась доба героїчних походів козаків (Кілія)
3. Місце поразки поляків у 1620 р. (Цецора)

Сектор D «Домашнє завдання»

1. Виконати завдання на контурній карті
2. Написати есе на тему «П. Сагайдачний- муж рідкісної державної величини»
3. Розгадати кроссенс «Історичні перехрестя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з плакатом «Чайка»

Підведення підсумків  року «Оцінювання»

Вчитель: Видатний український письменник, кінорежисер О. Довженко сказав «народ, що не знає своє історії-це народ сліпців». Героїчне минуле нашого народу демонструє нам безліч прикладів героїзму, благородства, любові до своєї країни, безмежної відданості їй. Не будьте сліпцями! Ми нащадки славного українського народу. Пам’ятайте про це! Любіть, бережіть, плекайте державу подаровану нам пращурами, примножуйте її для своїх нащадків. Це важливо! Це стосується кожного!

Д/з6 опрацювати п. 13-14, виконати додаткове завдання обране учнями.