Конспект  уроку

      з  історії  України  у  8  класі 

                       на  тему:

“Архітектура  й  містобудування  ХУІ  ст. ”

 

                    ( заочна  мандрівка)

 

                              Підготувала:  вчитель  історії

                                                     Залузького ЗОШ  І-ІІ ступенів

                                                     Захар  Галина  Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 

Тема  уроку: “Архітектура  й  містобудування  ХУІ  ст. ”

 

 Цілі уроку :   на  прикладі   міста  Львова  показати  учням  особливості  містобудування  на  українських  землях  у  ХУІ  ст., ознайомити  із  найвидатнішими  архітектурними  пам’ятками  Львова,    розвивати  пізнавальний  інтерес  школярів,  інтерес до  вивчення  історії  та культури  рідного краю;  формувати  бережливе  ставлення  до  історичних та  культурних  пам’яток  України.

 

Методи:     заочна  мандрівка, бесіда, індивідуальна  та  групова  робота,  ігрові  

                    ситуації, вирішення проблемних  завдань.

 

Тип  уроку :   урок  формування навичок  і вмінь, бінарний  урок (   історія – географія )

 

Вид  уроку :  урок-подорож  з  використанням  мультимедійної  презентації

 

Обладнання :  підручник  «Історія  України» В.С. Власова, буклети  «Місто  золотої  доби  Ренесансу»,  медіапроектор,    географічна  карта  світу,    роздатковий  матеріал, мультимедійна  презентація,  ілюстрації,  довідники  з  історії м.Львова.

 

                                      Епіграф :”Перед  лицем  майбутнього,  нового, 

                                                індустріального  Львова  ми  повинні  берегти  все  те 

                                                найкраще,  що  залишили  нам  наші  предки  . . .  Хай 

                                                жодного  каменя  не  змиють  дощі  з  його  достойних 

                                                мурів,  бо  кожний  такий  камінь  -  це  шматок  нашої 

                                                історії. Хай  кожен  фреск  не зблідне  під  тягарем 

                                                століть,  щоб  ми  не  забули    змушені  потім 

                                                червоніти  перед  своїми  нащадками”

 

                                                                             “Життя  коротке,  мистецтво  довговічне”

                                                                                                    Гіппократ

 

                                План  уроку

1. Місто  Львів  на  карті  світу.
2. Особливості  містобудування  16  ст.
3.  Мандрівка  містом  Львовом  за маршрутом:

 

                       Маршрут  подорожі

 

Площа  Ринок                                             вежа  Корнякта

 

                     будинок  Корнякта                                                       Чорна  кам’яниця

 

4.  Архітектори  та  будівничі.

       

 

 

                          Хід  уроку

І. Актуалізація опорних  знань  учнів.

 

Вчитель:  - У  яких  умовах  розвивалася  українська  культура  16-першої  половини  17  століття.

                                              Відповіді  учнів

 

 Вчитель:  Після  підписання  у  1569 році  Люблінської  унії  українські  землі  потрапляють  під  владу  Польщі.  Як  відомо,  відмінність  української  культури  від  польської, перешкоджала  планам  Корони.  Та,  водночас,  через  Польщу  в  Україну  проникали  ідей  Відродження,  Реформації  та  Контрреформації,  набувала  поширення  західноєвропейська  система  освіти.

             Культурне  життя  16-першої  половини  17  століття  відзначалося  ще  й тим,  що  це  був  час  національно-культурного  відродження.

 

  Бесіда: -  Як  розвивалася  мова?

• Чим  уславилася  Острозька  Академія?
• Якими  були  перші  українські  друковані  книжки?
• Хто  такий  Іван  Федорович  і  яка  його  роль  в  українському  книговиданні?

 

Вчитель:  А  сьогодні  ми  дізнаємося  як  розвивалася  архітектура  та  містобудування  того  часу.

 

  ІІ. Вивчення  нового  матеріалу.

                     Оголошення  теми,  цілей  уроку.

  Вчитель:       Ми  вирушимо  сьогодні  в  захоплюючу  заочну  подорож   у  Львів  16  -  першої  половини  17  ст.,  оскільки  це  місто  є  зразком  тогочасного  містобудування,  а  його  архітектура  -  рідкісне  явище  в  культурі  України  того  часу.

        На  наш  урок  ми  запросили  вчителя  географії  Пастернак  Оксану  Василівну – вчителя  географії,  яка  допоможе  нам  у  здійсненні  нашої  подорожі.

 

1. Місто  Львів  на  карті  світу.

 

Слово  вчителю  географії:   Діти,  пригадаймо  нашу  географічну адресу.

     Відповіді  учнів:  материк  - Євразія,

                                частина  світу  - Європа,

                                країна  -  Україна,

                                область  -  Львівська,

                                район  -  Яворівський, 

                                село  -  Залужжя

Вчитель  географії: Знайдіть  на  карті  місто  Львів.

• Де  знаходиться  це  місто ?
• В  якому  напрямку  від  нашого  села  воно  розташоване ?

   Сьогодні  ми  з   вами  вирушаємо  у  захоплюючу  мандрівку  у  наше славне  древнє 

рідне  місто  Львів.  Але  перш,  ніж  вирушити,  з´ясуймо,  чи  сприятиме  погода  нашій

подорожі. Отже,  що  скажуть  нам  синоптики ?

                   Виступ  учня-синоптика.

 Вчитель: Отже,  погода  хороша.  Можемо  вирушати. До  Львова  поїдемо  автотранспортом,  а  по  місту   будемо  помандрувати.

• А  через  які  населені  пункти  проляже  наш  шлях  до  Львова ?
• Які  форми  поверхні  побачимо ?

 

    Вчитель: Ось  і  Львів.  Його  околиці  характеризуються  великою  різноманітністю  краєвиду.Тут  Розточчя  має  вигляд  узгір”їв,  порослих  лісом,  порізаних  глибокими  долинами  і  ярами, що  піднімаються  до  400 м  і  тягнуться  в  напрямі  з  пд-зх  на   пд-сх  від  горбків  Брюховичі-Голосько  (382 м)  через  Кортумівку  (374 м),      Високий  Замок,  Піскову  гору  (389 м),  Личаківські  узгір”я,  Міські  Пасіки    до  Чортівської  скали  (414 м)  і  горбів  Пирогівки  (388 м).

             Львівська  височина творить  вище  розташовану  плоску  рівнину,  що  простягається  між  південною  частиною  Побужжя,  Опіллям.  Це  відлога  Поділля  і  найстаріша  форма  краєвиду.  Внаслідок  діяння  джерельних  потоків  річки  Полтви  на  крихкі  і  м”які  породи  опоки,  пісків  і  пісковиків  поставала  Львівська  улоговина  та  оточуючий  її  від  сходу  і  півдня  вінок  яруг  і  балок,  що  глибоко  врізуються  у  височину.

             У такій  унікальній  місцині  і  виникло  м. Львів.                                                        

             І  вдало описав  це  поет :

                                          “ Наче  викуте  в  скалі  величне  місто  розложилось, 

                                            Як  гімн  у  честь,  що  на  землі 

                                                                                   все  людській  праці  укорилось.

                                            Як  образ,  що  сучасність  -  плід

                                            Минулих  поколінь  і  літ “.

          Тож  відкриваємо  ворота  до  древнього  Львова.

 

                Вчитель історії:  Дякуємо  Оксані  Василівні,  що  допомогла  нам  дістатися  міста  Львова.  Але  ворота нам  відкриють  тоді,  коли  ми  скажемо  пароль:  дату  заснування  міста.  

                                        Учнів  називають  1256  рік.

Вчитель:  А  чи  справді  місто  виникло  у 1256 році?

 

1256  рік  -  це  перша  письмова  згадка  про  Львів.  Міститься   вона  у Галицько- Волинському  літописі .  А  в  історії  прийнято,  що  перша  письмова  згадка  про  будь - яке  поселення  вважається  датою  його  заснування

 

 А  тепер  перенесімося  у  часі  у  кінець  ХУІ  ст. Ось  перед  нами  це  славне  місто.

                                                

2. Особливості  містобудування  16  ст.

 

                     Демонстрація  першого  слайду  презентації.

 

 Вчитель: Львів  у  різні  часи  свого  існування  називали  по різному.  В  історичній  літературі  ми  знайдемо  Леополіс,  Лемберг,  Левенсберг.  У  часи  Речі  Посполитої  поляки  називали  його  на  свій  лад  -  Львув. Воно  мало  характерний  для  того  часу  вигляд:  оточене  мурами,  на  яких  були  зведені  оборонні  вежі.  Через  дві  в'їздні  брами  можна  було  потрапити  у  межі  міста.

             Кожне  місто  має  своє  обличчя,  свою  біографію,  свою  неповорну  історію.   Будучи  одним  з  найбільших  за  чисельністю  населення  міст  Європи  того  часу  і  найбільшим  торгівельним  центром  на  українських  землях,  воно  залишило  незабутні  враження  у  серцях  багатьох  іноземних  купців,  дипломатів, мандрівників. 

У  1582-1602 рр.  у  Львові  перебував  Мартин  Груневег  із  Гданська,  який  вважається  автором  найдавнішого  докладного  опису  Львова.. Яким  він  побачив  Львів?

 

               Робота  з  історичним  джерелом 

Цілі: вчити  здобувати  знання  з  різних  видів  джерел.

 

          Робота  за  джерелом:

• На  які  деталі  забудови  звернув  увагу  чужинець?
• Що  його  особливо  вразило  в  тогочасному  Львові?

 

  Вчитель:   Ми  у  Львові. Але  як  нам  бути  без  гіда. Я  пропоную  кожному  по черзі  побувати  у цій  ролі.

                 Вчитель  презентує  учням  буклет  «Місто  золотої доби  Ренесансу». Розподіляється  між учнями  матеріал  буклета,  який  вони опрацьовують на  протязі  10 хв.,  щоб  розповісти  однокласникам

      

Робота  за  матеріалами  буклета.

ЦІЛІ: вчити  діставати  знання  з  різних джерел інформації;  поглиблювати  знання  учнів  з  історії.

3. Мандрівка  містом  Львовом

 

• Зупинка – площа  Ринок  ( загальний  вигляд)

Вчитель:  Ось  ми  на  площі  Ринок.

                          Львівська  площа  Ринок – рідкісне  явище  в містобудуванні.  Її  вирізняють  дві  особливості.  Перша  з  них  полягає  у тому,  що  від  площі  відходять  вісім  вулиць. Це  трапляється  дуже  рідко – переважно  від  площ, подібних  Ринку, відходить  дві-чотири  вулиці.  Друга  особливість  -  так  звані  середринкові  кам’яниці.

 

                           Демонстрація  другого  слайду  презентації.

 

                 -  Яка  особливість  кидалась  в  очі гостям  Львова  ХУІ  ст?

 

 Розповідь  учня-гіда:  Ще  від  ХУІ ст.  у  Львові  діяло  правило  “рівних  можливостей”. Купці,  ремісники,  лікарі  мали  право  споруджувати  на  Ринку  будинки  не  більше,  ніж  з  трьома  вікнами  по  фасаду. Кожне  вікно  могло  бути  використане  під  крамницю,  майстерню  або  просто  для  реклами. Цей  принцип  дотримувався,  щоб  ніхто  не  мав переваги.  Виняток  робили  лише  для  духовенства  і  шляхти,  які  не  права  займатися  ремеслом  та  торгівлею.  Вони  могли  ставити   будинки  з  шістьма  вікнами.

           На  Ринку  можна  побачити  кам’яниці  в  чотири  та  п’ять  вікон.  Це  пізніші  (ХУІІІ-ХІХ ст.)  переробки,  коли  правило правило  “рівних  можливостей”  втратило  свій  економічний  сенс.

          Кожен  будинок  на  Ринку  мав  не  тільки  неповторне  архітектурне  обличчя,  а  й  власний  колір.  Ця  львівська  поліхромія  була  знищена,  коли  за  наказом  австрійських  властей  у  ХІХ ст.  усі  будинки  були  пофарбовані  в  однаковий  сірий  колір.  І  тільки  на  початку  80-х років  ХХ  ст.  завдяки  копіткій  праці  співробітників  історико-архітектурного  заповідника  поліхромію  вдалосі  відновити.

 

• Зупинка  ІІ  -  будинок  Корнякта

                         Демонстрація  третього  слайду  презентації

 

Розповідь  учня-гіда:  Будинок  Корнякта  - унікальна  пам’ятка  Відродження,  одна  з  небагатьох  у  нашій  державі.

                        У  1569  році  у Львові  оселився  Констянтин  Корнякт,  який  був  особистим  секретарем  короля  Сигізмунда  ІІ  Августа.  На  цьому  посту  він настільки  прислужився,  що  король  у  1571  році  дарував  йому  дворянство. Інший  король,  Стефан  Баторій,  у  1576  році  це  дворянство  підтвердив  і дозволив  збудувати  на  Ринку  будинок  з  шітьма  вікнами.

          Проект  зробив  архітектор  Петро  з  Борбони  і  у  1580  році  будинок  був  готовий. 

          Кам’яниця  вийшла  гарною,  з  пишним  багатоколонним  порталом,  який  доходив  до  середини  теперішнього  тротуару.  Справжньою  окрасою  будинку  є  чудове  подвір’я,  так  зване  Італійське,  або  Венеціанське,  єдине  у  нашій  країні.

          Після  смерті  К.Корнякта  у 1623  р.  будинок  був  проданий  монахам-кармелітам.  У 1642  році  його  купив  магнат  Якуб  Собеський,  після  смерті  якого  його  успадкував  його  син  Ян.  У  1674  р.  Ян  Собеський  став  королем  Польщі,  а  кам’яниця  отримала  назву  Королівської.

          У  1686  році  в  будинку  було  підписано  Вічний  мир  між Росією  і  Польщею.

          12  вересня  1908  р.  тут  було  відкрито  “Національний  музей  імені  Яна  ІІІ”.

          У  травні  1940  року  у  цьому  приміщенні  відкрився  історичний  музей.  Його  роботу  перервала  війна,  під  час  окупації  міста  колекції  були  пограбовані  гітлерівціями.

          Великою  популярністю  користується  зараз  Італійське  подвір’я.  Тут  знімалися  кінофільми,  традиційними  стали  концерти  ,  які  проводить  Львівська  консерваторія,  театральні вистави.

 

• Зупинка  ІІІ  - Вежа  Корнякта.
  • Демонстрація  четвертого  слайду

 

Вчитель:  З  іменем  Констянтина  Корнякта  пов’язана  ще  одна  відома  у  Львові  пам’ятка  архітектури – вежа Корнякта. 65-метрова  вежа  Корнякта  споруджувалася  впродовж  1572-1578  рр.  Спочатку  вежа- дзвіниця  була  трьох’ярусною.  Після  пожежі  1672  року  у  середині  90-х років  17  ст.  її  відбудували,  звівши  четвертий  поверх.

 

• Зупинка  ІУ - Чорна  кам’яниця.
  • Демонстрація  п’ятого  слайду

 

 Розповідь  учня-гіда:     Це  унікальна  пам’ятка  архітектури  ХУІ-ХУІІ ст.,  яка  не  має  аналогів  не  тільки  у  Львові,  а, мабуть,  і  у  всій  Європі.  Питання  про  автора  проекту  до  кінця  не  з‘ясоване.  Ним  міг  бути  Павло  Римлянин  чи  Петро  з  Борбони.  Будівництво  розпочалося  1588  року.  За  традицією  був  збудований  з  трьома  вікнами.  Весь  фасад  викладений  “брильянтовим”  рустом  - невеликими  кам’яними   блоками,  які  мають  форму  брильянта. Спочатку  рустування  було  білим,  але  з  часом  почорніло,  адже  рустизроблені  з  пісковику,  який  активно  поглинає  пил  і  сажу.  В  ті  часи  у  Львові  палили  печі  дровами  та  вугіллям  -  сажі  не  бракувало.  У  середині  ХІХ ст. будинок  дістав  сучасну  назву,  походження  якої,  як  бачимо,  не  має  нічого  романтичного.  Нині  тут  знаходиться  відділ  нової  та  новітньої  історії  Львівського  історичного  музею.

 

Вчитель:     Характерною  особливістю  львівських  споруд  того  часу  є  творче  поєднання  елементів  архітектури  італійського  Відродження  з  самобутніми  формами  національного будівництва.

 

                                 4.   Архітектори   та  будівничі

Вчитель: Ренесансний  Львів  будувався  за  участю  здебільшого  італійських  майстрів. Так  у  Львові  працювали  архітектори – вихідці  з  різних  міст  Італії: Паоло  Домінічі  - з Рима,  Петро  Борбон  - з Барбони, околиці  Падуї, Франциск  Фурлан – з Венеції, Мартіно – з Парми.

 

Розповіді  учнів:

1. Петро  Барбон  був  вихідцем  з  італійського  міста  Барбони  біля  Падуї.  Близько

 1570  р.  він  з’являється  у  Львові  і  одразу  отримує  тут  визнання.  Його  задуму  належить  проект  вежі  Корнякта  та  кам’яниці ( 1580 р.),  зведеної  для  К. Корнякта (пл. Ринок,6).  Констянтин  Корнякт  -  купець  родом  з  о. Крит . Був  одним  з  найбагатших  представників  львівського  патриціату,  відомим  доброчинцем  українського  Львова.

 

       2. Павло  Римлянин  (Паоло  Домінічі)  -  найвідоміший  Львівський  архітектор  епохи  Ренесансу.  Походив  з  Риму.  У  цехових  книгах  Львова  вперше  згадується  1585  р.  Будував  у  формах  італійського  Відродження  з використанням  скульптурного  декору  та  форм  тосканського  ордера.  Використовував  традиції  української  дерев’яної  архітектури.  У  Львові  був  автором  проектів  найбільш  визначних  архітектурних  споруд:  каплиці  Кампіанів  (1618р.),  Успенської   церкви ( керував  будівництвом  у  1591-1598рр.), костьолу  Бернандинців  (тепер  церква  св. Андрія)  з  1606 р.                      

      Вчитель  знайомить  учнів  із  характерною  особливістю  львівської ренесансної архітектури   -   ордерною   системою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Малюнок-схема

 Кам’яниця  Шольц-Вольфовичів,

                                       1570 р.

 

 

                                                                                                                                         

             Ордер (від  лат. Оrdin- порядок)  в  архітектурі  означає  порядок  співвідношення  основних  частин  споруди  - колон  та  антаблемента (архітрав, фриз, карниз).  Ордерна  система  лежить  в  основі  оформлення  фасадів  та  інтерєрів  ренесансу,  бароко,  класицизму.

 

Вчитель:       У  ХУІІ-ХУІІІ  ст.  в  архітектурі  Європи   панував  стиль  бароко.  Поширення  стилю  бароко  на  українських  землях  пов’язане  з  контрреформацією  та  діяльністю  ордена  єзуїтів. 

                   У  Львові  першою  будівлею  у  стилі  бароко  став  костел  Єзуїтів  (1610-1630рр)  архітектора  Джакопо  Бріано.  За  взірець  йому  послужив  костел  “іль  Джезу”  в  Римі

 

 

ІІІ.  Закріплення  вивченого.   Гра  “ЩО?  ДЕ?  КОЛИ?”

• ЩО  змусило  будівничих  м.Львова будувати  будинки  на  площі  Ринок  з  трьома  вікнами?
• ДЕ  нині  знаходиться  відділ  нової та  новітньої історії  Львівського  історичного  музею?
• КОЛИ був  побудований  будинок  Корнякта?
• ЩО   стало причиною  романтичної  назви  Чорної  кам’яниці?
• ДЕ  знаходиться  Італійське  подвір’я?
• КОЛИ  у  Львові  створено  історико – архітектурний  заповідник?
• ЩО лежить  в  основі  оформлення  фасадів  та  інтер’єрів будинків  ренесансу,  бароко,       класицизму?
• ДЕ  народилися  більшість  архітекторів  і будівничих  Львова?
• КОЛИ  у  Львові  появилися будівлі  у стилі  бароко?

 

                           Слайд-шоу  «Древній  Львів»

 

ІУ.  Підсумок  уроку.  Учитель  відзначає  моменти,  на  які  треба  звернути   увагу   при  аналізі  фактів  і  подій,  роботі  з  різними   джерелами  інформації.  Аналізує  активність учнів  на  уроці,  виставляє  оцінки.

 

У.  Домашнє  завдання: 

 

• опрацювати  матеріал підручника,  матеріал  буклету;

 

• підготувати  повідомлення  про  інші  пам'ятки  архітектури  Львова  ХУІ ст;

 

•          за  бажанням  виготовити  власний  буклет