Урок на тему "Гетьманщина в часи Івана Мазепи"

Показовий урок

з історії України

у 8 класі на тему

 «Гетьманщина в часи Івана Мазепи»

(проблемна тема

«Формування критичного мислення здобувачів освіти

в процесі навчання»)

Підготувала:

Мирончук Наталія Володимирівна,

вчитель ІІ кваліфікаційної категорії

Ново-Пляшевської гімназії

Козинської ТГ

                     Історія України  8 клас                                                     Дата 14.02.2022 р.

                     Тема. Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Мета. Формувати ключові компетентності, сформувати в учнів уявлення про діяльність гетьмана Івана Мазепи, розглянути основні напрями його внутрішньої і зовнішньої політики; розвивати навички роботи з різними історичними джерелами, документами, картами;  сприяти  формуванню національної самосвідомості учнів; їх історичної свідомості; уміння доступно і переконливо висловлювати думки, використовуючи різні точки зору; оперувати цифровими даними – математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; уміння критично та творчо мислити, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; формувати громадянську позицію патріотів власної держави, виховувати зацікавленість до дослідження історичного минулого українського народу.

Тип уроку: урок розвитку компетентностей.

Методи і методичні прийоми: використання технології критичного мислення «Шість капелюхів»; виконання практичних розвивальних вправ, розв’язування історичних задач; коментування, робота з різними джерелами інформації; інтерактивні вправи тощо.

Обладнання: Портрет І.Мазепи, атлас та контурна карта, роздатковий матеріал («Дерево з чоловічками», внутрішня та зовнішня політика І. Мазепи, фейсбук сторіна І.Мазепи), відео «Іван Мазепа», мультимедійна презентація.

Реалізується наскрізна змістова лінія – громадянська відповідальність.

Епіграф уроку «Суспільство, що має віру в себе, мусить

мати і відвагу глянути на неприкрашену правду

 свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу».

М.С. Грушевський

Хід уроку

І. Етап орієнтації, мотивація навчальної діяльності.

1. Створення сприятливої атмосфери.

Вправа на рефлексію «Дерево з чоловічками» (додаток 1)

Учням пропонуються аркуші з готовим зображенням сюжету: дерево, на якому розташовуються чоловічки. Кожен учень одержує лист із таким зображенням. Завдання дається в наступній формі: “Розглянете це дерево. Ви бачите на ньому і поряд з ним безліч чоловічків. У кожного з них – різний настрій і вони займають різне положення. Візьміть червоний фломастер і обведіть того чоловічка, що нагадує вам себе, схожий на вас, має такий же настрій як у вас. Ми перевіримо, наскільки ви уважні. Тепер візьміть зелений фломастер і обведіть того чоловічка, яким ви хотіли б бути і на чиєму місці ви хотіли б знаходитися”.

Інтерпретація результатів: Позиції, які вибирає учень є ототожненням свого реального і ідеального положення, чи є між ними розходження?

2. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів.

Учитель: Вже декілька уроків ми вивчаємо період 17 ст., який сповнений героїчних подій, зрад, прорахунків, помилок, а також здобутків. Вислів М.С.Грушевського дає влучну відповідь на це запитання:

«Суспільство, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу». Слайд 1

Ці слова стануть епіграфом нашого сьогоднішнього уроку. Згадаємо деякі події цього часу.

Історичні загадки « Хто вони?» Слайд 2

1. Гетьман, студент, чернець – хто він? ( Ю.Хмельницький).
2. Його так любили люди, що змалювали на іконах ( Б.Хмельницький).
3. Його називали «Сонце Руїни» ( П.Дорошенко).
4. З його іменем пов'язане підписання Гадяцької угоди, а також Конотопська битва ( І.Виговський).
5. Його правнучка була дружиною О.С.Пушкіна ( П.Дорошенко).
6. Його призначив гетьманом московський цар, але від його ж руки він із двома синами загинули в Сибіру ( І.Самойлович).

3. Мотивація.    На сьогоднішньому уроці піде мова про людину, життя якої овіяне легендами, людину, що більше як три століття багатьох цікавить і захоплює, людину, що стала героєм творів провідних письменників світу: Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Дж. Говарда, окремих українських. Мова піде про найвідомішого гетьмана Івана Мазепу, особу досить складну й суперечливу, адже йому довелося випити гірку чашу поразок і невдач, щоб Україна стала вільною та незалежною. Він прожив 70 років на Україні і в неславі покинув земне життя на чужині.

На дошці записана проблема уроку: «Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу». Слайд 3

Учитель: Перед нами стоїть проблема (зачитує), яку кожен повинен вирішити для себе протягом уроку. Сьогодні нам важко оцінити дії Мазепи і ми зобов'язані сприймати його таким, яким він був, виявляючи толерантність до цієї особистості.

   ІІ. Етап цілевизначення і планування.

Оголошується тема, мета і план уроку. Слайд 4

План:

1.Коломацькі статті 1687 року.

2.Іван Мазепа – історичний портрет.

3.Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.

Учитель. У всіх дітей на парті лежить фейсбук сторінка гетьмана І. Мазепи (Додаток 2) . Протягом уроку ми її маємо наповнити інформацією про гетьмана, щоб у нас склався цілісний образ гетьмана, історичний портрет даної особистості.

ІІІ. Етап цілереалізації (опрацювання навчального матеріалу).

Вивчення нового матеріалу. Слайд 5

Учитель: У 1687 році в досить важкий для України час гетьманом Лівобережної України став І. Мазепа. Відразу ж були підписані ним Коломацькі статті, які регламентували українсько – російські відносини.

Самостійна робота дітей з підручником. (ст. 157). Слайди 6,7,8

                  Коломацькі статті 1687 р. (Додаток 3)

1. Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.
2. Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину.
3. У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
4. Війську Запорізькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.
5. Козацька верхівка мала сприяти українсько – російським шлюбам.
6. Стверджувалося, що « Малоросійський край» є частиною «их царського Пресветлого Величества».

     Отже, Коломацькі статті закріплювали автономію України у значно обмеженому вигляді та розширювали російську присутність.

Робота з історичним портретом. Слайди 9-16

    Погляньте на цей портрет на дошці і давайте опишемо його зовнішність (діти описують І. Мазепу). Прийом «Уявний мікрофон».

(Відповідно заповнюють дані про дату народження, батьків, посаду даної особистості на фейсбук сторінці).

Демонструються спогади французького посла про І.Мазепу. Слайд 17

Учитель: Прийнявши булаву І.Мазепа гетьманував в Україні 22 роки до 1709 р. Він був улюбленцем Петра І, який нагородив його орденом Андрія Первозванного, найвищою нагородою Московської держави. Але той же цар наказав служити йому анафему-релігійне прокляття. Уже майже 320 років історики сперечаються, хто ж він І.Мазепа – патріот чи зрадник? Приймати булаву у ті часи було надзвичайно складно. Жоден гетьман не помер з булавою у руках за ціле століття, окрім Б. Хмельницького. Тому Мазепа обрав політичний принцип діяльності:                                     

  «Вміти змінювати шкуру лева, що примушує тремтіти вовка».Слайд 18

Щоб зрозуміти цю фразу ми маємо визначити зовнішню та внутрішню політику гетьмана.

Об’єднаймося в групи та проаналізуймо політику гетьмана Мазепи (Додаток 4). Слайд 19

      Внутрішня політика_______________Зовнішня політика______

1. Розбудовував Україну за західно-         1. Намагався зберегти автономію

європейським зразком, зберігаючи          України.

козацький устрій.                                  2. Сподівався об’єднати під своєю

2. Намагався піднести роль гетьма-            владою всі українські землі,

на та старшини.                                        що були під владою Польщі,

3. Проводив велику культурно-                  Криму і Туреччини.

освітню політику, дбав про освіту,     3. Негативно ставився до союзу з

науку, мистецтво, книгодрукува-            Польщею та Туреччиною.

ння.

4. Період його гетьманування –              

це час відродження України, час

її економічного, політичного,

культурного поступу.

(Учні аналізують політику гетьмана та записують свої дані до фейсбук сторінок).

      Учитель:  Мазепа йшов до «вчинка лева», хитруючи і прислужуючи царю, як лис. Він чекав нагоди здійснити свою мрію – зняти ярмо московського царя. Але гетьман припустився помилки, зробивши ставку на козацьку старшину, яка заздрила його славі, таланту, прихильності Петра І. За спиною гетьмана на нього писалися доноси і у вирішальний момент козацька верхівка не підтримала його.   

У червні 1709 року під Полтавою відбулася вирішальна битва між російськими і шведськими військами. У кровопролитному бою переміг Петро І.  Іван Мазепа намагався через старшину підняти українських селян проти Москви, але його не підтримали. Слайд 20-22

      Разом із шведським військом і залишками козаків він відступив до Туреччини. Гетьман був хворий, вбитий морально. У вересні 1709 року він помер у Бендерах (сучасна Молдова). Слайд 23-24

Робота з історичною картою (додаток 5).

Історичні задачі. Слайд 25

1. Скільки років було Івану Мазепі, коли він став гетьманом? (1687-1639= 48 років)

2. Скільки років  гетьманував Іван Мазепа? (1709-1687=22 роки)

3. В якому році українці будуть відзначати 400-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи? ( 1639+400=2039)

Методичний прийом «Опрацювання історичного джерела». Слайд 26-29

Документ 1. З промови Івана Мазепи перед Запорізьким військом 26 березня 1708р.

«…Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов'язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір пересилити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту…Я вважаю за свій обов'язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо».

 Документ 2. Заголовки тогочасних французьких газет про події на українських землях.

„Жахлива різанина"

„Жінки і діти на вістрях шабель"

„Уся Україна купається в крові"

Документ 3.  Опис біографа Карла XII Адлерфельта про знищення Батурина - тогочасної столиці Гетьманщини.

«Цар, прагнучи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно заатакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без огляду на вік чи стать... Рівно ж по-варварському сплюндрував і спалив усе місто та млини»

Додаток 4. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом XII було укладено договір.

Договір передбачав таке: „Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані Московією землі, що колись належали „руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів... шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст".

ІV. Етап рефлексивно-оцінюючий.

1. Підведення підсумків уроку.

Використання методу критичного мислення «Шість капелюхів»

( додаток 6 ). Слайд 30-31

Повернення до проблемного питання. «Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу». Слайд 32

    Іван Мазепа – непересічна особа. Він був видатною особою, хоч і з багатьма вадами, що притаманні людині. Отже, він був звичайною людиною. Але те, що в кінці свого життя, здобувши слави, розкошуючи в достатку, багатстві, вирішив усе це віддати за примарну ідею звільнення України з-під ярма Росії, здобуття для рідної землі волі, підносить його над усім земним. Це – Постать, це – Герой. Чи міг би хоч хтось із наших сучасних політиків пожертвувати всім заради України? Навряд чи. Тому я глибоко поважаю Івана Мазепу саме за цей його вчинок.

     Головне те, що він намагався зробити для держави, а значить, і для народу. Уявімо, якщо тоді Росія була переможена, історія України рухалася б зовсім іншим шляхом, і я вважаю, далеко не гіршим. Про це красномовно свідчить життя народу Швеції та інших скандинавських країн.

         І. Мазепа був перший, хто зробив спробу військовим шляхом звільнитися з-під влади російського царату.

      Чи Мазепа зрадник? Для українського народу – ні. Він був його захисником і мудрим керманичем.

Учні відповідають на проблемне питання уроку: « Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу».

Учитель: Історична особа не буває ідеальною, як і кожна людина, тому оцінювати її треба, враховуючи яку мету вона ставила і які методи її досягнення обирала. Трагедія Мазепи в тому, що благородну мету – утворення незалежної держави – він намагався здійснити невірними способами. Але його крок з нашого епіграфу дав багатьом не зневіру, а силу. Як зазначив Г.Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може й не один гріх на його душі,  але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продав рідний край, і народ, і його будучність і свободу».

Аналізуємо роботу учнів під час уроку, заповнення «Фейсбук сторінки гетьмана Івана Мазепи».

V. Етап повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Написати «Мою публікацію у фейсбук сторінці гетьмана (запитання з майбутнього, побажання І. Мазепі та ін.» (високий рівень).

Додаток1

Інтерпретація результатів: Позиції, які вибирає учень є ототожненням свого реального і ідеального положення, чи є між ними розходження?

Вибір позицій № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод;

№ 2, 19, 18, 11, 12 – товариськість, дружню підтримку;

№ 4 – стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не переборюючи труднощі);

№ 5 – стомлюваність, загальна слабість, невеликий запас сил, сором’язливість;

№ 9 – мотивація на розваги,

№ 13, 21 – відстороненість, замкнутість, тривожність;

№ 8 – характеризує відстороненість від навчального процесу, відхід у себе;

№ 10, 15 – комфортний стан, нормальна адаптація;

№ 14 – кризовий стан, “падіння в прірву”.

Позицію № 20 часто вибирають як перспективу учні з завищеною самооцінкою й установкою на лідерство.

Додаток3

                      Додаток 2

Додаток 4   

      Внутрішня політика_______________Зовнішня політика______

1.Розбудовував Україну за західно-         1. Намагався зберегти автономію

європейським зразком, зберігаючи          України.

козацький устрій.                                    2. Сподівався об’єднати під своєю

2.Намагався піднести роль гетьма-            владою всі українські землі,

на та старшини.                                        що були під владою Польщі,

3.Проводив велику культурно-                  Криму і Туреччини.

освітню політику, дбав про освіту,      3. Негативно ставився до союзу з

науку, мистецтво, книгодрукува-            Польщею та Туреччиною.

ння.

4.Період його гетьманування –              

це час відродження України, час

її економічного, політичного,

культурного поступу.

Додаток 5

Додаток 6