1
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС.
Практичне заняття у формі квест – детектива
Урок 8. Тема. Освіта, книговидання в українських землях XVI століття.
МЕТА УРОКУ:
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Після уроку учні/учениці будуть знати: відомості про виникнення книгодрукування в Україні та його перші осередки, біографію та видання Іваном Федоровичем «Апостола», «Букваря», «Острозької Біблії».
Розуміти: умови розвитку культури у другій половині XVI ст. на українських землях у Великому князівстві Литовському, в Речі Посполитій, у Росії; поняття «книгодрукування».
Уміти: характеризувати розвиток культури, книгодрукування в даний період, називати імена визначних діячів культури. розташувати в хронологічній послідовності відомості про заснування Острозької академії, видання Іваном Федоровичем «Апостола», «Букваря», «Острозької Біблії»; пояснити здобутки української культури в царині освіти, книгодрукування, укласти історичний портрет Івана Федоровича.
Формуються компетентності: вільне володіння державною мовою, громадянська та соціальна компетентності учнів, інноваційність, навчання впродовж життя, культурна компетентність.
ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна дошка, презентація, мапа Східної Європи XVI століття, уривки з фільму «У пошуках істини. Примара Івана Федорова», відео з привидом, телефони в учнів, SMS-повідомлення, ілюстрації, 4 склянки, 4 тарілки, 1 ложка, оцет, дрібки цукру та соди, буква F з листя на підлозі, свічка з сірниками, повітряні кульки з записками, плакат «Міжнародна кодова таблиця сигналів лиха», п’ятитомник «Країни світу і Україна: енциклопедія: у 5 т.», записки під склянкою, під столом, під стільцем, маленькі шматочки їжі.
ТИП УРОКУ: практичне заняття у формі квест - детектива.
СЦЕНАРІЙ КВЕС-ДЕТЕКТИВА
Йшов 2003 рік. У книгосховищі Львівського музею стародавньої книги стали відбуватися дивні речі. Почала спрацьовувати сигналізація. Сторожі заходили – у книгосховищі нікого не було. Потім почалися нічні погроми. Але в приміщенні під час огляду все було гаразд - ніяких слідів безчинств. Лариса Спаська, директор музею, довгий час не звертала уваги на розповіді сторожів, поряд стоять будинки, ходять люди, мало що може почутись. Але одного разу вона сама стала свідком чогось лякаючого…(уривок документального фільму «У пошуках істини. Примара Івана Федорова»2хв.09 сек. – 3 хв.00 сек.) .
Лариса Спаська згадала, що вже років 30 у опечатаному сейфі музею поруч із робочими місцями співробітників лежать 2 коробки з останками чоловіків. Батькові – років 70, а синові – 25. У 18 ст. всі цвинтарі у Львові були ліквідовані через епідемії. Останки знаменитих людей були перепоховані у церкві монастиря Святого Онуфрія. У 70-х роках 20 ст. ці останки археологи шукали 3 роки та знайшли під іконостасом церкви Львівського Онуфрієвського давно занедбаного монастиря, що говорило про поховання знаменитих людей. Були припущення хто це, але без експертизи поховати їх було не можна, а грошей на експертизу не було. Очевидно, душі цих людей, останки яких лежали в коробках вже 30 років, не могли знайти заспокоєння та просили живих їх поховати.
Встановити, які привиди мешкають у книгосховищі Львівського музею книги, належить сьогодні нам. Охочих встановити їх імена до музею приходило багато, але привиди не дозволяли ритися в шафах, скидати книжки з полиць, витрушувати ящики столів. Вони хотіли, щоб їхні імена встановили люди, використовуючи лише свій розум та знання. Привиди були «обізнані» та завдання з підказками дітям вони завжди надсилають SMS-ками, які можуть прийти будь-кому з нас. Номери наших телефонів їм не потрібні, вони й так їх знають.
Ми підходимо до дверей музею стародавньої книги. На дверях – таблиця.
Міжнародна кодова таблиця сигналів лиха
Розділившись, ми запам’ятали ці знаки на всякий випадок. Зайшли до музею. На підлозі лежав знак у формі англійської літери «F», складений із листя. У позначеннях міжнародної системи лиха цей знак означає: «Потерпаю лихо. Потрібні продовольство та вода». Тому ми пішли у напрямку столу, де, як ми побачили, знаходилися тарілки та склянки.
І ось прийшла перша SMS-ка: звільніть тарілки. На тарілках лежала якась їжа: шматочки фруктів, овочів. Ми швидко їх з'їли і підняли тарілки. На одній із них було написано завдання: «Визначте дати життя батька. Народився я приблизно у рік, коли в Німеччині почалася реформація, а помер за рік до смерті російського царя Івана Грозного».
ВІДПОВІДЬ 1: 1517-1583
Прийшла друга SMS-ка «У склянках уже лежить суха біла речовина. Поруч стоїть пляшка із пахучою рідиною. Обережно налийте по чайній ложці цієї рідини у кожну склянку. Шипляча реакція в одній зі склянок буде підказкою. Ми здогадалися, що речовиною в 3-х склянках був цукор, а в склянці № 4 - сода. Пахучою рідиною був оцет.
На дні склянки, в якій рідина зашипіла, було приклеєно цифру «4». Ми стали оглядатися, щоб знайти предмети у кількості 4, та звернули увагу на п’ятитомник «Країни світу і Україна: енциклопедія: у 5 т.»
Ми відкрили том № 4, усередині лежав чистий аркуш. Тут же прийшла SMS-ка «Використовуйте свічку (гарячу праску, гуаш), і ви дізнаєтеся, як називався університет, який закінчив батько, і в якій країні цей університет знаходився».
Текст було написано молоком.
Ми запалили свічку, піднесли до аркушу, і проступили слова: «Цей університет був у м. Кракові. Його роботу відновив у 1400 р. Великий Литовський князь Ягайло, відомий як Владислав Ягелла, виконуючи заповіт своєї дружини Ядвіги».
ВІДПОВІДЬ 2: ЯГЕЛЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПОЛЬЩІ.
Прийшла SMS-ка: «В Ягеллонському (Краківському) університеті навчалися тільки діти з багатих сімей. З якого стану та з якого народу були батько та син? Відповідь шукайте у відео (показується уривок з відео «У пошуках істини» (9хв. – 12 сек. – 9 хв.29 сек.) та шукаємо відповідь на мапі XVI століття, яка схована десь під столом”.
ВІДПОВІДЬ 3: БАТЬКО ТА СИН З ДВОРЯНСЬКОГО РОДУ РАГОЗИ, ВОНИ БІЛОРУСИ.
Надійшла SMS-ка:
“Відомо, що батько зрікся родового імені та сім'ї і став називати себе без прізвища, тільки по імені та по батькові, іноді додаючи: Московитин.
Що змусило його зректися свого прізвища?
У запропонованому тексті , який схований під одним зі стільців, вибирайте лише літери, написані кирилицею. Якщо є літери, однакові у 2-х абетках, вибираємо їх теж».
Б І SД НQІСТЬ
ПОZ СRЛУХ
Ц WНОZТЛИY ВІСJТЬ
ВІДПОВІДЬ 4: БІДНІСТЬ, ПОСЛУХ, ЦНОТЛИВІСТЬ.
Чиї це обітниці? (членів католицького Ордену єзуїтів)
SMS: “Отже, це три обітниці людини, що вступає в Орден єзуїтів. При вступі до цього ордену людина зрікалася свого роду і сім'ї. Отже, за вірою, ми – католики. У якій країні (країнах) ми мешкали? Підказка:
ВІДПОВІДЬ 5. СЛОВО «КАРТИНА». Треба шукати картини. Ось вони
1526 – 1608 Гетьман Ян Ходкевич 1530-1579
ВІДПОВІДЬ 6. РОСІЯ, ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ.
Погасло світло. Почалося відео. (Один з учнів голосом привиду розповідає. Можна учня просто одягти привидом і не показувати відео):
З'явився привид: «Ви справилися зі всіма завданнями, як ніхто з тих, хто намагався розгадати наші імена раніше, не дав нам стільки правильних відповідей.
А ТЕПЕР ВИ РОЗГУБИЛИСЬ. ВАМ СКЛАДНО НАЗВАТИ НАШІ ІМЕНА. ЩОБ ДОПОМОГТИ ВАМ, РОЗПОВІДАЮ ВАМ СВОЮ ІСТОРІЮ ТА ІСТОРІЮ СВОГО СИНА. У рік, коли Іван Грозний захопив Казань, я приїхав жити до Москви, прийняв православну віру і став дяком у Кремлівській церкві.
1552 р. Іван Грозний захопив Казань
Своє ремесло, яким я займався в Європі, довелося забути. Якщо для Європи воно було звичною справою, в Російському царстві воно було заборонене, майстрів називали слугами диявола, а мій верстат називали сатанинським . Саме цього року, підкоривши іновірців у Казанському ханстві, цар задумав їх обернути на православну віру. Йому знадобилися обладнання та майстри, яких він планував завезти з Європи. Інструменти завіз, а від послуг іноземних майстрів його умовив відмовитися митрополит Макарій, мовляв, і в нас добрі майстри є, і назвав серед імен і моє ім'я. Так я почав виконувати царське замовлення. Майже в 50 років я одружився з юною красунею Настею, і через місяць після виконання першого царського замовлення у нас народився син, теж Іван, як і я. Життя налагодилося. Я займався улюбленою справою, вдома мене чекали дружина і син. Але сталося лихо. Я прибув до Москви з благородними намірами, а довелося тікати з неї як злочинцю .
Якось уночі, повертаючись додому, побачив, як горить мій будинок та майстерня в ньому. Мої вороги вирішили зі мною розправитися.
Я встиг винести 5-річного сина та мої інструменти. Врятувати Настю не встиг. З сином на руках я тікав на батьківщину – у Велике князівство Литовське до мого покровителя гетьмана Яна Ходкевича. Він став давати мені замовлення, і життя поступово знов налагодилося. Але настав 1569 рік. Все змінилося. Моє ремесло було заборонено, Ходкевич хотів подарувати мені село і пропонував забути про ремесло та жити у селі до кінця моїх днів разом із сином. Я відмовився, узяв сина, інструменти та пішов до Львова. Це місто було вільне, жило за законами магдебурзького права, і я був певен, що там зможу продовжити своє ремесло. Так і сталося. Знайшов кредиторів, відкрив майстерню, але , на жаль, моє ремесло дало мені славу, але не дало грошей, мої вироби коштували дорого і погано розкуповувалися. Головною моєю проблемою стали борги, які вимагали повернути кредитори. І знов мені пощастило: мене запросив на роботу до свого замку в Острог князь Василь-Костянтин Острозький. Я був щасливий: почав працювати над найголовнішим виробом свого життя, яким користуватимуться люди понад 300 років. Але не встиг його закінчити. Ми посварилися з князем. Він нічого не заплатив. Я пішов до Львова, забравши 120 незакінчених виробів. Грошей на продовження роботи мені ніхто не дав, навпаки, кредитори вимагали повернути борги. У злиднях і хворобах я помер. Борги перейшли до мого сина, який продовжив справу батька, але розплатитись із кредиторами не зміг. Через 6 років після смерті батька сина посадили до боргової ями без їжі та води, де він помер страшною смертю.
Спасибі ченцям, які закінчили мою працю точно в тому ж стилі, в якому починав робити її я, і навіть зберегли дату її створення – 1581 рік.
Після закінчення відео увімкнулося світло, і в приміщенні ми побачили повітряні кулі, а в них – записки з питаннями:
ПИТАННЯ:1. Що змінилося у 1569 році, після чого моє ремесло стали забороняти?
2. Яка найголовніша праця мого життя?
3. Хто я?
Відповідь 7.
ВЧИТЕЛЬ. Наприкінці 2014 р. було проведено експертизу. Вона показала: останки належать Івану Федорову та його синові Івану. В їх кістках виявили дворазовий вміст важких металів, які на той час використовували під час друку. Але де ж поховати батька з сином? Іван Федоров був православним ченцем, а Свято - Онуфріївський монастир (нині відроджений) перебуває у володінні греко-католиків. Проте домовитися з господарями монастиря вдалося – велична постать першодрукаря є авторитетом для розсудливих людей, незалежно від того, до яких конфесій вони належать. Батька та сина поховали у грудні 2014 р. у стіні церкви нині чинного Онуфріївського монастиря м. Львова. Івана Федорова з сином поховали на тому самому місці, де понад 40 років тому виявили їхні останки. На перепохованні були присутні представники всіх релігійних конфесій.
Після завершення літургії раку з останками Івана Федоровича і його сина було закладено у стіну храму Святого Онуфрія.
Рака з останками І.Федоровича і його сина закладена у стіну храму монастиря Святого Онуфрія.
На надгробній плиті написано: «Друкар книг перед тим не бачених»
ЛЬВІВ, СВЯТО-ОНУФРІЄВСЬКИЙ МОНАСТИР, ПЕРШОДРУКАР І.Федоров.1971 р.
Домашнє завдання: укласти історичний портрет Івана Федоровича за пам’яткою:
Пам'ятка "Як скласти історичний портрет?"
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1Іван Федорович: маловідомі факти й реконструкції з життя книгодрукаря у Львові . - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.032.ua/news/2585279/ivan-fedorovic-malovidomi-fakti-j-rekonstrukcii-z-zitta-knigodrukara-u-lvovi-video
2.Історія України : підруч. для 8 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021. — 192 с. : іл
3.Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України 5-9 класи» (Наказ МОН України від 21.02.2019 № 236)
2) 9хв.12 с. – 9 хв.29 с.