Конспект уроку з історії України у 8 класі на тему "Пилип Орлик та його Конституція 1710 року."

Історія України. 8 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

 

Тема. Пилип Орлик та його Конституція 1710 року.

    Мета: дати  характеристику  діяльності  гетьмана  в  еміграції  Пилипа  Орлика, ознайомити  учнів  з основними  положеннями  першої  Української  Конституції, а також охарактеризувати Прутський похід Петра І; аналізувати зміст основних положень Конституції П. Орлика, розвивати вміння та навички використовувати історичний атлас як джерело додаткових знань, заповнювати текстову таблицю; формувати вміння давати оцінку діяльності історичної особи, використовуючи різні точки зору; виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до видатних постатей української історії.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» В.С. Власов,  2016 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас»

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Основні терміни та поняття:

Основні дати:

1710 рік, 5  квітня  -  обрання  Пилипа  Орлика  гетьманом  в еміграції. Прийняття Конституції.

1711 рік, весна  -  похід козацьких загонів  Пилипа  Орлика  на Правобережну Україну.

1721 рік, серпень  - Ніштадський мирний договір між Росією та Швецією. Закінчення Північної війни.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація знань

Учитель. Минулого уроку ми знайомилися з вами з політичною діяльністю видатної історичної особи, життя і вчинки якої понад два століття викликають суперечливі оцінки як істориків, так і пересічних громадян.

Тож давайте пригадаємо основні факти, пов'язані з життям і діяльністю Івана Степановича Мазепи.

Тести

1. Таємний українсько-шведський  договір укладено:

а) 1700 р.;

б) 1704 р.;

в) 1708 р.

2. Іван Мазепа був прибічником російського царя Петра І до 1708 р.

а) Так;

б) Ні.

3. Після зруйнування м. Батурина новою гетьманською резиденцією стало місто:

а) Гадяч;

б) Глухів;

в) Полтава.

4. Полтавська битва відбулася:

а) 1700 р.;

б) 1709 р.;

в) 1711р.

5. Гетьмана І. Мазепу підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом І. Сірком.

а) Так;

б) Ні. 

6. Після розгрому під Полтавою І. Мазепа та Карл XII  перебрались до міста:

а) Бендери;

б) Чигирин;

в) Хотин.

Робота з картою

На контурній карті

1. нанесіть шлях просування територією України війська гетьмана Мазепи та шведського короля Карла XII після поразки під Полтавою;
2. позначте місто, яке стало новою резиденцією Гетьманщини після зруйнування Батурина.

 

Бесіда

1.  Чому за часів Північної війни в Україні поширюються антимосковські настрої?

2.  Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом ХІІ?

3.  Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?

4.  Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?

5.  Якими були її наслідки для України?

6.  Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтавської битви?

Дискусійне питання

Висловіть власну оцінку щодо постаті гетьмана І. Мазепи та обгрунтуйте її.

Учитель. Хотілося б завершити й підбити підсумок усього почутого про гетьмана І. Мазепу. Здається, в нашій історії немає діяча, про якого так багато, так суперечливо, навіть полярно судили нащадки. Мазепу не треба ідеалізувати, перетворювати на ікону, дописувати риси, яких у нього не було. Як зазначив Гнат Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може, й не один гріх на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продавав рідний край, і народ, і його будучність, і свободу».

 

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Борис Крупницьшй, історик: «І хоч як державний муж... свого завдання не сповнив..., то все ж таки його енергійна, вперта і не втомна праця... утворила певні зв'язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання європейської дійсності першої половини XVIII ст.».

Василь Ульяновський, сучасний український історик: «Великий патріот, романтик і оптиміст Пилип Орлик до останніх днів... плекав ідею Української державності під зверхністю Швеції, Туреччини, Франції, чи Польщі».

Ілля Борщак, відомий український історик-емігрант у 20-х рр. XX ст.: «Пилип Орлик із завзяттям переносив до кінця своїх днів найбільш жорстокі нещастя».

Антуан Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-хрр. XVIIIст:: «Ми знаємо гетьмана як людину великої ворожнечі до москалів, розумну й відважну, дуже поважну й люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти гнобителів і повернути свою давнішню вольність... За сприятливих умов козаки обрали би гетьмана Орлика вождем...»

Іван Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721р.): «Чекаєм гетьмана радісним серцем, як діти отця... Общена Украйні всі про вельможності ваші говорять тії слова: коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить...

«Історія русів», найвизначніший твір української національно-політичної думки кінця XVIII ст.: «Війська і народ малоросійський... вельми погорджували дурощами Орликовими і зовсім не зважали на його... затії... І лише запорожці... пристали до Орлика».

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т є л ь. На жаль, ми бачимо, що не всі історики дають позитивну оцінку Пилипу Орлику. «Зрадник» - цей штамп панував в офіційній російській дореволюційній історіографії. Навіть найкращі представники української історіографії оцінювали діяльність П. Орлика по-різному. Поруч із визнанням Орлика як «останнього і найліпшого із яскравих мазепинців» йому відмовили в ролі політичного діяча. Вперше по-новому, як національного героя, в 20-х роках XX ст. висвітлив постать гетьмана-вигнанця український історик Ілля Борщак, сам емігрант з України.

Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини.

Багато козаків і старшин після поразки під Полтавою вимушені були рятуватися від політичних переслідувань. Близько 13 тис. утікачів з України зосередилось у Бендерах. Опинившись за кордоном, вони ставали політичними емігрантами еміграція - вимушене чи добровільне переселення з батьківщини в іншу країну, зумовлене різними причинами: економіч­ними, політичними, релігійними).

Українські емігранти не полишали планів визволення України. Після смерті гетьмана Івана Мазепи по­стало питання про обрання нового гетьмана. 5 квітня 1710 року в Бендерах (Молдавія) відбулася козацька рада. Гетьманом було обрано найближчо­го сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідувань зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. На початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя.

Орлик Пилип  (1672-1742) гетьман Правобережної України (1710-1714), гетьман України в еміграції (1714-1742).

Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині. Рід Орликів походить із старої баронської фамілії, поширеної у Чехії, Моравії та Шлезьку. Один з представників цього роду за часів гуситського руху ХIV - початку ХV ст. перебрався до Польщі, а відтак до Литви. Саме від цієї лінії й походять предки Пилипа Орлика. 1673 року під час польсько-турецької війни у битві під Хотином загинув його батько.

Початки освіти П. Орлик здобув, ймовірно, у єзуїтській школі у Литві. Пізніше вступив у Києво-Могилянську академію, яку закінчив 1694 року. 1698 року посів посаду кафедрального писаря у Київській митрополії. Того ж року одружився з дочкою полтавського полковника Герцика Ганною. Близько сходиться із викладачем Колегіуму, відомим церковно-політичним діячем, філософом та письменником Стефаном Яворським, який був його добродієм і повірником. З 1700 року завдяки протекції Стефана Яворського обіймає посаду канцеляриста, потім старшого канцеляриста Генеральної військової канцелярії, керуючого справами Генеральної військової канцелярії.

На освіченого молодого інтелігента звернув увагу гетьман Іван Мазепа, якому Пилип Орлик 1695 року написав панегірик «Алкід Російський». 1702 року народився син Орлика - Григір, хрещеним батьком якого був Мазепа. 1707 року Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького, одним з найближчих помічників Івана Мазепи, виконує важливі дипломатичні доручення гетьмана у його таємних зносинах з антиросійською польською верхівкою. У жовтні 1707 року Мазепа утаємничує Орлика у свої плани підготовки антиросійського повстання і шведсько-українського союзу. Під час подій 1708 – 1709 років і поразки шведсько-українських військ під Полтавою Орлик залишився на боці Мазепи і разом з ним відступив на територію Туреччини, в Бендери.

Після смерті Мазепи, коли постало питання про вибір нового гетьмана на противагу Іванові Скоропадському, поставленому на Україні Петром I, вибір упав на П.Орлика, якого обрали гетьманом 5 квітня 1710 року. У день виборів було проголошено державну Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України. 1711 року разом з кошовим Костем Гордієнком здійснив військовий похід запорожців та союзних татарських військ на Правобережну Україну, здобув Білу Церкву, дійшов до Фастова, але через зраду татар відступив до Бендер. Влітку 1711 року турки, татари разом з польсько-українським військом завдали поразки російській армії над Прутом. З 1914 року, після того, як Орликові не вдалося реалізувати свої плани визволення України, він разом з Герциком, Войнаровським, Мировичем переїжджає до Швеції, у 1720 році - до Австрії, пізніше - до Чехії. З 1722 по 1734 рік живе у Греції в місті Салоніки. 1740 року почалася війна між Туреччиною і Росією, на яку Пилип Орлик покладає надії. Але після укладення між обома країнами Білогородського миру його надії не справдилися. Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року в Яссах у Молдавії.

Високоосвічений, з тонким національно-політичним розумом, палкий і свідомий патріот і борець за незалежну Україну, Пилип Орлик виділявся у тогочасному середовищі української козацької старшини. Навіть історики XIX століття, зокрема Соловйов, Ключевський та Костомаров, незважаючи на негативне ставлення до українських визвольних ідей, не могли не зауважити його щирості й чистоти замірів. Орлик являв собою цілком новий тип патріота й інтелігента, який у неймовірно тяжких умовах еміграції не полишав думки про відновлення самостійності української держави. Найактивніший провідник мазепинської ідеї, він присвятив ціле своє життя створенню західноєвропейської коаліції, яка б допомогла визволити Україну. Вигнанець, гетьман-емігрант, з невеликою групою однодумців - А.Войнаровським (небожем І.Мазепи), полковником Д.Горленком, генеральним писарем І.Максимовичем, генеральним суддею К.Довгополим, генеральними осавулами Г.Герциком та Ф.Мировичем – робив одчайдушні спроби умовити уряди Швеції, Німеччини, Польщі, Франції, Туреччини на спільну боротьбу з царем. Орлик активно листувався з монархами та іншими високими зверхниками цих держав, порушував українську проблему на різних приватних та офіційних зустрічах. Він намагався скористатися будь-якою можливістю, щоб зацікавити європейські держави вирішенням долі України. Ніхто більше за Пилипа Орлика не зробив у той час, аби українське питання стало часткою загальноєвропейської політики першої половини ХVIII століття.

«Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», або так звана «Конституція Пилипа Орлика», яку було проголошено у день його виборів гетьманом, є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Головна ідея її - повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти. Полковники та сотники повинні були обиратися демократично - вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими підпомічниками, селянами, міщанами, купецтвом. Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради - своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків - від кожного по одній заслуженій особі.

Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини. Вона й сьогодні вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем. Вчені й політики нині не без підстав вважають, що, втіливши ідеї її натхненника, гетьмана Івана Мазепи, вона як державний акт республіканського спрямування на 80 років випередила ідеї Французької революції.

Після Орлика залишилася літературна спадщина у формі листування, універсалів, промов, панегіриків та «Діаріуша подорожнього», тобто щоденника. Вони свідчать, що Пилип Орлик був вельми освіченою людиною і мав неабиякі публіцистичні здібності. Майже всі його писання вирізняються надзвичайною художністю, бароковим красномовством, вільним володінням кількома мовами, частим звертанням до історичних прикладів та міфології. Такі, наприклад, його листи до Карла XII, запорожців та гетьмана Івана Скоропадського, в яких він описує злигодні народу під час татарських набігів. Особливо цікавий для характеристика Орлика як письменника-публіциста його «Діаріуш», у якому він робив записи від 11 жовтня 1720 року до кінця 1730 року. Писано його добірною польською мовою, рясно оздобленою латинізмами та церковнослов’янізмами. Соковито, емоційно, з цікавими деталями та характеристиками описує він свої відвідини та прийоми у себе багатьох визначних людей Європи: французьких священиків, англійського консула, солунського митрополита, ігуменів афонських монастирів, купців з багатьох країн, дипломатів, політиків та високих державців тих країн, де йому довелося побувати. Як ерудит і книголюб, він пише про враження від прочитаних книжок. Газети є його улюбленою лектурою. Орлик виявляє глибоку пошану до французької мови, вивчивши майже досконало її в літньому віці. Він навіть перекладав без труднощів з французької мови на польську шеститомну історію грецької схизми єзуїта Мембурга. Окремою сторінкою спадщини Орлика є його листування латинською, французькою, польською та тогочасною українською, або руською, мовами.

Поміж особами, з якими гетьман листувався, були відомі люди, зокрема граф Флемінг, перший міністр польського короля Августа II, гольштинський князь, англійський амбасадор, Єрусалимський патріарх, великий візир, кримський хан, гетьман Скоропадський, шведський король, запорозькі козаки на турецьких землях та ін. Та найбільші клопоти Орликові - його Батьківщина, тому в «Діаріуші» знаходимо багато звісток з України, що їх він намагається добути за будь-якої нагоди від купців, дипломатів, з листів та тогочасних газет. Орликів стиль і багатогранна освіченість ставлять його в один ряд з найвидатнішими представниками української вченої еліти кінця ХVII - початку ХVIII століття, яка виховалася в стінах Києво-Могилянської академії і складала той культурний осередок, котрий увійшов в історію культури як Київські Атени, ідеологом і лідером якого був Іван Мазепа.

Тридцять років Пилип Орлик поневірявся по Європі, зазнавав злигоднів, нестатків, переслідувань агентів Петра I та його наступників, однак все-таки неухильно й послідовно, як міг у тяжких умовах еміграції, боровся за визволення України. У своїх листах і в щоденнику він не раз порівнював себе з чоловіком, якому буря розбила корабель: «Як корабельник, котрого застануть в океані противні вітри, змучений ними і виглядає ясної погоди, так і я, змучений безнастанними нещастями, заведений у своїх надіях, очікував і очікую обіцяної втіхи...» Та його надіям судилося здійснитися лише через два з половиною століття... Скінчив своє багатостраждальне життя Пилип Орлик у Яссах, неподалік Бендер, де свого часу знайшов вічний спокій його великий попередник - гетьман Іван Мазепа і де було прийнято Конституцію України. Перед смертю Орлик послав листа до запорожців, нагадуючи їм про високий обов’язок захищати рідну землю. Мудрий державець, дипломат, творець нашої першої Конституції бідності, що молдавський господар мусив поховати його власним коштом.

Наступ царату на українську культуру.

Заходи щодо економіки Гетьманщини

Робота в парах

•  1-й учень на основі тексту підручника має з’ясувати, яких заходів вживав російський царизм проти української культури.

•  2-й учень на основі тексту підручника має з’ясувати, як впливали заходи російської влади на стан господарства гетьманщини.

Учні обговорюють виконані завдання в парах. Одну з пар учитель заслуховує.

П. Орлик та його Конституція

Підчас козацької ради 05.04.1710 року було ухвалено документ «Пакти й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького».

«Пакти й Конституція прав та вольностей Війська  Запорозького»

Робота в групах з історичним документом (додаток 2.)

- визначення поняття «Конституція»;

- Завдання групам: ознайомтесь зі змістом документа та створить схему, яка б відтворила функціонування органів влади та взаємозв'язок між ними, якби даний документ набрав чинності в Україні.

- Виступ груп. (Одна група виступає, друга рецензує відповідь першої.)

- Учитель: Сконцентруємо увагу на окремих статтях сучасної Конституції.

- «Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.» ст. 75, роз. IV.

- «Президент України є главою держави і виступає від її імені.» ст. 102, роз. V

- «Кабінет міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.» ст. 113, роз. VI.

- «Найвищим судовим органом у системі судів є Верховний Суд України.»

Отже, ми бачимо, що Конституція П. Орлика заклала підвалини поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Конституція П. Орлика дійсно демократична правова пам'ятка. (Використовується плакат  «Конституція П. Орлика» - додаток 3.)

     3. Політична діяльність П. Орлика в Європі та спроби, створення антимосковської коаліції.

- Учитель: Гетьман П. Орлик неодноразово питався створити антимосковську коаліцію, тобто союз держав у складі Швеції, Кримського ханства, Туреччини, частини Польщі, та уряду Орлика з метою збереження незалежності і самостійності України. І 10 квітня 1710 року зразу після обрання П. Орлика гетьманом, він уклав новий договір між Україною та Швецією. Швеція зобов'язувалася забезпечити оборону і цілісність території України.

Робота з документом

Користуючись текстом підручника, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом:

1)  релігія;

2)  територія;

3)  управління;

4)  судочинство;

5)  військо;

6)  міжнародні відносини;

7)  становище народу.

Це завдання можна виконати в малих групах або в парах (залежно від кількості  учнів  у  класі).  Кількість  груп  повинна  відповідати  кількості пунктів плану. Після виконання цього завдання групам можна запропонувати дати відповідь на питання.

Запитання для обговорення

1.  Який принцип, згідно з Конституцією Пилипа Орлика, був покладений в основу управління Україною: спадкоємності влади чи виборності?

2. Кому належала провідна роль в управлінні - гетьманові чи генеральній старшині?

3.  Чим можна пояснити запровадження генеральної ради?

4.  В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом?

5.  Що гарантувала влада народові?

6.  Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7.  Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.

Висновок

 Отже, Конституція Пилипа Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а й закріплювала найбільш прогресивні для того часу ідеї про державне життя. До таких, зокрема, належали обмеження  повноважень  гетьмана,
створення представницького органу - Генеральної ради. Документ заклав підвалини принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, передбачав виборність посад, що й нині є принциповою засадою розвитку демократичних держав.

 

- Робота учнів над текстовою «Військова та політична діяльність Орлика в Україні та Європі.» (додаток 4) Робота в парах над 6 пунктами таблиці, підручник стор. 202 - 204.

Підсумок роботи з таблицею:

- З якою метою гетьман відвідав країни Європи? ( створити коаліцію європейських держав проти Росії)

-  Яким був результат дипломатичної діяльності? (поширив в Європі ідею державної незалежності України)

     3. Політична діяльність П. Орлика в Європі та спроби, створення антимосковської коаліції.

- Учитель: Гетьман П. Орлик неодноразово питався створити антимосковську коаліцію, тобто союз держав у складі Швеції, Кримського ханства, Туреччини, частини Польщі, та уряду Орлика з метою збереження незалежності і самостійності України. І 10 квітня 1710 р. зразу після обрання П. Орлика гетьманом, він уклав новий договір між Україною та Швецією. Швеція зобов'язувалася забезпечити оборону і цілісність території України.

- Робота учнів над текстовою «Військова та політична діяльність Орлика в Україні та Європі.» (додаток 4) Робота в парах над 6 пунктами таблиці, підручник стор. 202 - 204.

Підсумок роботи з таблицею:

- З якою метою гетьман відвідав країни Європи? ( створити коаліцію європейських держав проти Росії)

-  Яким був результат дипломатичної діяльності? (поширив в Європі ідею державної незалежності України)

Робота з таблицею

Прутський мирний договір 1711 року

Московський уряд зобов’язувався передати Туреччині Азовську фортецю з прилеглою до неї територією.        Росія мала зруйнувати фортеці: Таганрог, Кам’яний Затон і Новобогородицьку.        Москва зобов’язувалася не втручатися у польські справи, відмовлялася від Правобережжя та Запорожжя.        Туреччина дозволяла вивести Росії війська з Правобережжя

Завдання

1. З якою метою Петром І був організований Прутський похід?

2. Які він мав наслідки?

3. На яких умовах був укладений між Росією та Туреччиною Прутський мирний договір?

4.  Якими були його наслідки для України?

5.  З  якою  метою  Пилип  Орлик  створив  нову  антимосковську  коаліцію? Чим вона скінчилася?

V.  Закріплення знань учнів

Бесіда

1.  З якою метою в Україні запроваджувався тотальний терор?

2.  У чому полягала особливість гетьманування Пилипа Орлика?

3.  Із  якою  метою  П.  Орлик  запропонував  козацтву  «Пакти  і Конституції…»?

Учні відповідають на запитання, поставлене на початку уроку:

- У чому ж полягає заслуга гетьмана П. Орлика перед Україною?

Орієнтовний зміст відповіді учнів

Гетьман П. Орлик був найбільш видатним представником першої української політичної еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучаючи до боротьби світову дипломатію, піднести Українську національну ідею у світі. Доля П. Орлика - приклад служіння батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і родинне щастя.

VІ. Підсумок уроку

Учитель. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став пер­шим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередни­ка І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод насе­лення. І хоча цей прогресивний до­кумент не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 - від французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки (пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особистості тощо).

 

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §29.
2. Порівняти Конституцію П. Орлика із сучасною Конституцією України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 

Оцінка в історії постаті гетьмана Пилипа Орлика

1. «Історія русів», найвизначніший твір української національно-політично думки кінця XVIII ст.:

«Війська і народ малоросійський ... вельми погорджували дурощами Орликовими і зовсім не зважали на його ... затії... і лише запорожці пристали до Орлика».

 2. Іван Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721):

«Чекаємо гетьмана радісним серцем, як діти отця... Обще на Україні всі про вельможності ваші говорять тії слова: коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить».

 3. Антуан Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-х рр.. XVIII ст.:

«Ми знаємо гетьмана як людину великої ворожнечі до москалів, розумну і відважну, дуже поважну й люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти гнобителів і повернути свою давнішню вольність... При сприятливих умовах козаки обрали би гетьмана Орлика вождем...»

 4. Ілля Борщак, відомий український історик-емігрант у 20-х рр.. XX ст.

«Пилип Орлик із завзяттям переносив до кінця своїх днів найбільше жорстокі нещастя».

 5. Василь Ульяновський, сучасний український історик:

«Великий патріот, романтик і оптиміст Пилип Орлик до останніх днів плекав ідею Української державності під зверхністю Швеції, Туреччини, Франції чи Польщі».

6. Борис Крупницький, історик: «І хоч як державний муж... свого завдання не сповнив... то все ж таки його енергійна , вперта і невтомна праця... утворила певні зв'язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання європейської дійсності першої половини XVIII ст.».

 

 

Додаток 2.

 

АНАЛІЗУЄМО ІСТОРИЧНИЙ ДОКУМЕНТ

Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном П. Орликом, гетьманом, та між: старшиною, полковниками, а також: Військом Запорозьким, прийняті публічно ухвалою обох сторін, року 1710, квітня 5, при Бендерах.

Ми уклали угоду з Пилипом Орликом, новообраним гетьманом, і ухвалили, щоб не тільки він стежив за виконанням викладених нижче по пунктах і підтверджених його присягою, але щоб цього незмінно дотримувалися і наступні гетьмани.                                

1.  Ясновельможний гетьман зобов'язаний та примушений у законному порядку дбати, щоб жодна чужинська релігія не запроваджувалась на нашій батьківщині, не допускаючи проповідування та розмноження кількості її прихильників. І щоб при ново збудованих церквах множилося навчання дітей „вільним мистецтвам".

2.    Обов'язком   Ясновельможного   гетьмана   стане   турбота   про   недоторканий цілісний кордон,щоб нікому не дозволяв не лише порушувати закони  і вольності, але й привласнювати батьківські землі.

3.  Ясновельможний гетьман дбає через послів про відновлення давнього братства з Кримським ханством..., щоб надалі не пробували зухвалим нападом у спину підкорити собі Україну.

4.  Гетьман муситиме подбати про звільнення від московських укріплень земель Війська Запорозького і повернення їх у власність Війська, і щоб надалі ніяким іншим  чином не спустошували володінь Війська Запорозького.

5.   Постановляємо   навічно   зберігати   такий   закон,   щоб   у   нашій   батьківщині першість належала Генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв'язку з перебуванням    при    гетьманах.    Генеральній    старшині,    полковникам    і генеральним радникам належить давати поради гетьману про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд гетьмана нічого не повинно ані починатися, ані вирішуватися, ані здійснюватися.

Генеральні ради збираються на Різдво, на Великдень, на Покрову. На ці ради з'являються посли від Низового Війська для слухання й обговорення справ...

6.  Правопорушення - і умисне, й випадкове - має підлягати розгляду Генерального Суду, який повинен винести рішення таке, якому кожен мусить підкорятися.

7. Генеральна старшина повинна доповідати гетьману про всі публічні справи, що перебувають у її віданні.

8.  Ясновельможному гетьману належить пильно дбати     про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог. Вдови козаків,  діти - сироти,  козацькі господарства і господарства жінок,  чоловіки яких перебувають   на   війні   або   військових   службах,   не   притягатимуться   до   жодних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків.

9.  Щодо цих пактів  і Конституції, укладених для успішного виконання, то гетьман удостоїв їх підтвердити  власноручним  підписом  і державною  печаткою,  а також присягою.

Додаток З

 

Конституція П. Орлика

- Унікальний історичний документ, справді демократична народна Конституція.

-  Написана латинською і українською мовами

- Після смерті Мазепи козаки обирають гетьманом П. Орлика

- Конституція П. Орлика передбачала: встановлення національного суверенітету визначення кордонів України, соціальне забезпечення убогих, вдів, сиріт...

-  Засуджувала протекціонізм і підкуп

-  Визначала принципи внутрішньої і зовнішньої політики майбутньої України

- Визнання непорушності трьох складових частин правового суспільства - законодавчої, виконавчої, судової влади.

-   Гетьман, обмежений законом у діях, генеральна старшина, обрані представники від кожного полку

-   Виборна генеральна Рада, що мала скликатися тричі на рік

- Конституція не була втілена в життя

 

 

 

 

Додаток 4.

 

Військова та політична діяльність гетьмана Пилипа Орлика в Україні та Європі

 

№п/п	Дата	Місце історичних подій	Зміст події	Результат (наслідки)
1	Січень - березень 1711 р.	Правобережна Україна
2			Прутський мирний договір Росії з Туреччиною
3	5 березня 1712 р.
4	1714 р.	Швеція
5	1720, 1721 р.р.
6	1722 р.