Конспект уроку з історії України в 9 класі на тему: "Наш край наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття."

 

Урок 20.                                                                               9 клас. Історія України

 

Тема: Наш край наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Мета уроку: показати умови, в яких розвивалось, економічне, культурне та духовне життя   краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття;розкрити суть реформ австрійської влади щодо українськиї земель;виховувати почуття патріотизму,поваги до історичного минулого свого краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, атласи,стінна карта «Адміністративно - територіальний устрій України»

Епіграф :                                                  «Моя Тернопільщина – рідні Колиндяни,

                                                                Простори ваші всі оспівані піснями,

                                                              У лузі в нас цвіте калина і верби гнуться                                          на ставках,

                                                                Моя маленька Батьківщино,

                                                                Тебе прославимо в віках».

Перебіг уроку

І.Організаційний момент уроку

Учитель інформує учнів про  вивчення  теми «Наш край наприкінці ХVІІІ -  у І половині ХІХ ст».

ІІ.Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Робота з картою

На карті адміністративно- територіальний устрій України показати українські землі, назвати до  складу яких держав вони входили на к. ХVІІІ ст?

Проблемне запитання

За яких обставин землі нашого краю опинились під владою Російської та Австрійської імперій?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель пропонує учням  записувати план вивчення теми  в зошитах.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Адміністративно-теритріальний устрій.

Слово вчителя

Наприкінці ХVІІІст. територія нашого краю знаходиться під владою Австро - Угорщини.  На новоприєднаних українських землях австрійська влада створила адміністративно-територіальну одиницю імперії – коронний край «Королівство Галіції і Лодомерії» зі столицею у Львові.Згідно перепису 1773 р., у Східній Галичині мешкали 1 млн.820 тис. осіб,з них українці – 71%, поляки – 22%,євреї – 4%.Поляки та євреї проживали переважно у містах(Робота з атласом)

У другій половині ХVІІІ ст. Габсбурги розпочали реформи в своїй імперії.До 1776 р.була здійснена  реорганізація адміністративного управління.Польські закони були замінені австрійськими, шляхетські асамблеї розпущені.Відень упроваджує Асамблею Станів,що складалася із шляхти та духовенства. Галичина поділялась на 18 регіонів,влада у регіонах належала урядникам,що призначались німецькомовною канцелярією. На верхівці адміністративної драбини стояв губернатор, якого призначав імператор.

2.Господарське і економічне життя.

Економічне становище жителів краю було важке.Незаможне селянство,якого було десь 60% шукало роботи у панських фільварках. У 1776 р.Йосиф ІІ відвідавши коронний край,яскраво описав становище  основної маси населення – селянства.

Робота з документом

«Селянин – це нещасна істота, яка фізично існуючи,нічого крім образу людини не має»

«…безправне становище селянства Галичини залишилось і тоді, коли 1772 р Галичина увійшла до австрійської імперії.Аграрні реформи австрійського уряду по суті не принесли полегшення основній  масі селянства ,хоча і заборонялося поміщикові на свій розсуд та бажання розпоряджатися селянським наділом.Однак безчинства шляхти продовжувались…»

Запитання Яким залишалось становище селянства?

Слово вчителя

Австрійський уряд змушений був провести деякі реформи.

Зокрема у 1781 році імператор проводить сміливу реформу на селі.Згідно із цією реформою землевласникові заборонялось вимагати:

- не більше 3 днів панщини на тиждень;

-обмежувались додаткові повинності;

-селянам надавалось право обробляти свої наділи;

-вводились особисті свободи:одружуватись, без дозволу пана,переходити на інші наділи, звертатись зі скаргами на свого пана до суду.

Запитання до учнів Як ви оцінюєте реформу Йосифа ІІ?

Слово вчителя.

Провідне місце в сільськогосподарському виробництві краю займали зернові культури.Вирощений хліб споживався в основному в краї. В сільському господарстві зявляютьсянові культури з часом картопля стає другим хлібом для населення краю.Розвивається вирощування тютюну, садівництва,городництва, виноградництва.

Європейська «весна народів» охопила і землі Тернопілля,справивши значний вплив на їх подальшу історію.Наляканий наростаючими революційними подіями австрійський цісар Фердинанд Іскасував панщину,селяни отримали право власності на землю.На честь цієї події поставлено величезну кількість памятних хрестів по всьому краю.Зокрема у селі Колиндяни зберігся хрест-памятка на якому є надпис «Сей крест паматка о наданіа свободи цісарем Фердинандо,3мая 1848 р.»

3.Культурний і духовний  розвиток.

Слово вчителя  У 1774 році було проведено реформу в галузі освіти у Відні була заснована греко- католицька семінарія, де могли навчатися студенти із Західної України.У 1783 р засновано університет у Львові.Для українців впроваджувався окремий факультет «Студіум рутенум». Було впроваджено систему трьох типів шкіл:однокласні парафіяльні(викладання місцевою говіркою),трикласні(викладання німецькою та польською мовами),чотирикласні(готували учнів до гімназій і університетів)

Новою була політика Марії Терезії та ЙосифаІІ  щодо церкви.

-греко-католицькі священники отримали рівні права з римо- католицькими;

-духовенству призначалась скромна платня;

-відновлено чин митрополита галицького.

Бесіда

1.Чи були реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ «вимогою» того часу?

Проблемне  запитання

Як з’явився «Тернопольський край»?

Під час тривалих наполеонівських війн,з 1809 по1815 рр.більша частина Тернопілля,за домовленостями між Францією,Росієюта Австрією, входила до складу Російської імперії. Цар Олександр І отримав ці землі від імператора Наполеона в знак подяки за участь Росії у війні проти Австрії. Вірячи у «вічність свого приходу на галицькі землі,нова влада активно розбудовувала Тернопіль.Проте за рішенням Віденського конгресу(1815 рю), Росія змушена була повернути Тернопольський край Австрії.

4.Найважливіші події  свого населеного пункту.

Наприкінці ХVІІІ ст.поміщик Стржеменський  який себе називав «гольдським старостою»випросив превілей(грамоту) перетворити село Колиндяни на містечко Райгород. Ще в 1786 році частина села значилася як містечко Райгород. В кінці XVIII століття ця частина втратила статус міста та перейшла адміністративно до села Колиндяни.

Далі історія села Колиндяни повязана із замком, котрий передавався польським магнатам.

Із інтеренет - джерел відомо:

«На початку XIX століття замок належав до родини Альбіновських (Albinowski), далі фортецю успадкував Корнел Городиський (Kornel Horodyski) гербу Корчак.,одружений з Феонією Гарниш гербу Порай,володаркиТлустенького» Він почав відбудову замку, та облаштував тут свою резиденцію. У 1840 році між двома вежами було споруджено палац, для будівництва якого використали каміння з оборонних мурів та старого замку. Палац було зведено у два поверхи, прямокутним у плані. До палацу вела дорога, що проходила через браму, яка збереглася з часів старого замку.

ІV. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок

Самостійна робота

Визначте і запишіть характерні ознаки перебування нашого краю під владою Польщі та Австро-Угорщини  наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. (учні складають таблицю)

VІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про «Замок у Колиндянах.»