Урок з історії України, 9 кл. "Модернізація промисловості та сільського господарства"

  Тема:  Модернізація промисловості та сільського господарства.                  Мета: показати процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині ХІХ ст., ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в с/г, промисловості, торгівлі України; формувати вміння й навички аналізу соціально – економічної історії країни, вміння складати конспект теми, порівняльну таблицю, використовувати міжпредметні зв*язки (всесвітня історія), працювати з картою та атласом. робити висновки.

  Основні поняття і терміни: с/г, аграрні відносини, поміщицьке господарство, військові поселення, криза поміщицького господарства, панщина, оброк, натуральне господарство, промисловий переворот, ринкові відносини, капіталістична економіка, товарне виробництво, спеціалізація районів, фабрично-заводське виробництво, урбанізація.

Обладнання: підручник з історії України, 9 кл. В. Власов; атлас з історії України, 9 кл.; карта «Російська імперія у ІІ пол. ХІХ ст.»; роздатковий матеріал.

  Тип уроку: Вивчення нового матеріалу на основі запропонованого конспекту і обговорення проблемних питань.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань.   Пригадайте, що таке промисловий переворот. Які сторони промислового перевороту ви знаєте? Як селянська реформа 1861 р. сприяла  поширенню ринкових, товарно – грошових відносин? Наведіть кілька аргументів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Стан с/г і розвиток аграрних відносин в українських землях у складі Російської імперії.

  Україна в першій половині ХІХ ст. була аграрною країною з кріпосницькими відносинами: земля (близько 75%) належала поміщикам, понад 60% населення становило кріпосне селянство.

  Кріпосне право – система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на свою власність. (На українських землях, які перебували у складі Російської імперії, кріпосне право було остаточно оформлено указом Катерини ІІ від 1783 р.)

 Панщина – відробіткова рента, одна з форм докапіталістичної земельної ренти, примусова безоплатна праця кріпосного селянина, який відбував її як повинність.

 Оброк – вживається для позначення двох форм феодальної земельної ренти – продуктивної (натуральний оброк) і грошової (грошовий оброк).

 Заповнити таблицю: Ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання в с/г.

2. Військові поселення в Україні.

   У 1816 р. з ініціативи довіреної особи царя Олександра І О. Аракчеєва в Російській імперії розпочалася масова організація військових поселень. У Наддніпрянській Україні вони з’явилися в 1817 р. Створення військових поселень мало на меті: організацію ізольованої від народу касти солдатів для боротьби проти революційних рухів; зменшення витрат на армію, перекладення її утримання на самих солдатів-селян, які одночасно з військовою муштрою мусила займатися й с/г. Військові поселенці, що ставали довічними солдатами, жили в умовах надзвичайно жорстокого казарменого режиму, тяжкої муштри. Дітей поселенців від 7 – до 12 років зараховували в кантоністи і муштрували у військових школах, з 12 років в резервні, а з 18 років – військові частини.

3. Початок промислової революції. Формування фабрично – заводської промисловості.

 Промисловий переворот – заміна ручної праці на механізовану, мануфактури на фабрику.

Товарне виробництво – це таке виробництво, коли продукти виробляються не для власного споживання, а для продажу.

Ринок – це економічні відносини у сфері обміну, що забезпечують продаж товарів на основі попиту і пропозиції, свободи господарської діяльності.

 Мануфактуру, де використовувалася ручна праця, заступала фабрика, виробництво мало підсумком застосування машин.

 30 – 40-ві роки ХІХ ст. – початок промислового перевороту.

 60 – 70-ті роки ХІХ ст. – завершення промислового перевороту.

 Формувалися нові соціальні верстви населення – підприємці та наймані робітники.

 Наслідком промислового перевороту стало утвердження фабрично-заводського виробництва.

  Тісний зв’язок промисловості із с/г: млини, крупорушки, гуральні та інші обробні підприємства в поміщицьких господарствах. У першій половині ХІХ ст. в Україні відбувається становлення цукрової промисловості. Поступово провідні позиції тут завойовують підприємці – вихідці з колишніх кріпаків і козаків. Вони активно впроваджують нові методи виробництва. Збудована братами Яхненками та чоловіком їхньої сестри Ф. Семиренком цукроварня першою застосувала в 1843 р. парову технологію виробництва цукру. Перший цукровий завод засновано в 1824 р.

  Більшість промисловців – поміщики, купці; розвиток державної промисловості.

  Використання як вільнонайманої праці (капіталістичні підприємства), так і кріпосної (поміщицько-кріпосні). Поступове зростання кількості найманих робітників.

  Швидкими темпами розвивалася також суконна промисловість. У трьох українських губерніях (Київській, Волинській, Чернігівській) вироблялося понад 65% сукна. У 1859 р. на 160 суконних фабриках України працювало вже 10 тис. робітників.

  На початку 1840-х рр. в Україні були виявлені великі родовища корисних копалин: кам’яного угля в Донецькому кряжі та залізної руди поблизу Кривого Рогу. На цій основі згодом сформувався Донецько-Криворізький промисловий регіон. У 1800 р. на першому в Україні ливарному заводі в м. Луганську було запущено першу домну.

  Розвиток чумацького промислу, який сприяв розшаруванню селянства і був одним з основних джерел накопичення капіталу. Формування промислової буржуазії і робітничого класу.

                                               Уперше в Україні:

Модернізація промисловості передбачала:

• бурхливе зростання кількості промислових підприємств:
• поступове переміщення промислових підприємств із сіл у міста;
• поступове витіснення кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою;
• запровадження нової техніки та технологій;
• збільшення ролі вільнонайманої праці;
• формування спеціалізації районів на виробництві певної промислової праці;
• виникнення нових галузей промисловості.

4. Міста.

  Міста остаточно відокремилися від с/г. У великих містах виникли нові промислові підприємства. Міське населення Наддніпрянської України зросло утричі. Одеса стала найбільшим містом в Україні (на 1861 р. тут проживало 116 тис. осіб) і третім у Російській імперії (після Петербурга і Москви). Міста втрачали національні риси та набували загальноімперських. Російський уряд сприяв переселенню а українські міста російських купців. Особливостями міст Південної України був інтернаціональний склад їхнього населення.

5. Розвиток внутрішньої торгівлі.

  Пожвавлення торгівлі внаслідок розвитку промислового й с/г виробництва. Україна стала складовою частиною загальноросійського внутрішнього ринку. У першій половині ХІХ ст. Україна перетворилася на один із найбільших центрів ярмаркової торгівлі. Велику популярність серед купецтва здобув Контрактовий ярмарок, який щорічно відбувався взимку в Києві на Подолі. Тут укладалися контракти (угоди) на купівлю-продаж. Популярними були й Хрещенський, Троїцький та Успенський У Харкові, Введенський у Сумах, Іллінський у Ромнах. Існували як загальні, так і спеціалізовані ярмарки. Ярмаркова торгівля сприяла розвитку банківської справи, біржових операцій, різноманітних форм кредитування. Значним банківським центром стало м. Бердичів, у якому існувало 8 банківських домів.

6. Зростання морських портів. Одеса.

  У 1817 р. Одеса стала відкритим, вільним портом (отримало дозвіл на безмитний увіз закордонних товарів, безмитний їх продаж), а засновано було в 1794 р. головним будівничим міста де Рібасом.

  У1838 р. була створена Дніпровська судноплавна компанія. Основними морськими портами в Україні були: Одеса, Миколаїв, Херсон, Бердянськ, Маріуполь. Українські порти мали загальноімперське значення.

7. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

  Російський уряд перетворив Україну на сировинний придаток імперії. З України до Російської імперії вивозилося сало. Тютюн, мед, цукор, горілка, а також сировина для російської промисловості – вовна, прядиво. З України через сухопутні митниці, черноморсько-азовські й частково балтійські порти експортувалися за кордон – в Англію, Францію, Італію, Австрію , Пруссію, Туреччину, Молдову та інші країни с/г продукти і сировина.

ІУ. Узагальнення матеріалу.

Покажіть на карті індустріальні райони підросійської України, найбільш індустріальні міста.

Що визначило розвиток с/г в підросійській Україні в ІІ пол. ХІХ ст.?Чим були зумовлені зміни в соціальному складі населення України?

 Д. з. Вивчити матеріал конспекту, підібрати ілюстрації , а також уривки з художніх творів                  (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я”), що ілюструють житло українських селян, розпорядок робочого дня українських селян, харчування, українське вбрання.