Презентація може бути використана під час вивчення соціально-економічного розвитку українських земель в другій половині ХІХ століття та під час підготовки до ЗНО. Робота містить фотодокументи відповідного періоду.
Зміни в структурі населення. Через скасування кріпосного права і розвиток капіталізму в Україні почалися зміни в соціально-класовій структурі населення. Селянство – перестало бути однорідною масою, почалося його розшарування. 60% - бідняки, 25% - середняки, 15% - заможні (див. § 22). Частина селянства через безземелля переселилася на Північний Кавказ, Сибір, Далекий Схід.
Пролетаріатйого кількість різко зросла з 93,5 тис у 1859 р. до 1 млн. 480 тис. у 1897 р. за рахунок селян що розорилися та міської дрібної буржуазії. особливостями становища українського міського пролетаріату були тяжкі умови праці: робочий день тривав по 12-14 годин на добу, мізерна зарплата, відсутність техніки безпеки, відсутність медичного обслуговування й т.ін. Велика частка некваліфікованої праці, скрутні житлові умови, найвища в світі концентрація пролетаріату на великих підприємствах, швидкий великий ріст.
Буржуазія відбувалось як її збільшення так і капіталів. Склад цього класу постійно поповнювався за рахунок потомствених буржуа, колишніх селян що заснували мануфактури і з 1861 р. стали особисто вільними, дворян що обуржуазилися, заповзятих селян, купців, іноземців. Найбільш відомими представниками буржуазії в Україні були у харчовій промисловості - Терещенко, Харитоненки, Римаренко, Симиренко; у металургії – брати Рудченки, Голуб, Булацель, та ін.; власниками шахт та рудників були – Шевченко, Кривко, брати Іщенко, Ясюкевич та ін.. Але в основному велика частина буржуазії складалася з не українців.