Некрасовська 

загальноосвітня  школа  І – ІІІступенів

 

 

План – конспект

уроку

 

 

Тема:

 

Українські історичні землі.

Наш край. Особливості соціально-культурного та історичного розвитку мого села Некрасове, як дзеркало історії Поділля.

 

 

Історія   України.

9клас

 

 

 

Підготувала  учитель  історії 

Савченко Микола Григорович

 

с.Некрасове - 2017

Мета

 навчальна :  -  навчити  учнів  встановлювати  причинно -   наслідкові  зв’язки  під  час  аналізу  та  оцінки історичних  фактів  та  подій

-  самостійно  опрацьовувати  різні    документи  .  науково – популярну і  довідкову   літературу,  зіставляти  інформацію  з  різних  джерел ,  готувати  стислу  доповідь за  планом  і  виступати  з  нею; 

• читати географічну  та  історичну  карту  і  користуватися  нею ,  як  одним  із  джерел  інформації;
• розкривати  на  основі  фактів  особливості  різних  регіонів  України,  їх  специфіку  та  найхарактерніші  риси.

 

   виховна :     -   виховувати  в  учнів  почуття  патріотизму ,  любові    до     рідного  краю;

•   формувати  зацікавленість  до  предмету  географії  України.

 

   розвиваюча  : -  розвивати  пізнавальний  інтерес  в  учнів  до      самостійного  пошуку  знань,  формувати  інтерес  до  географії,  історії,  літератури  рідного краю.  

 

Тип  уроку :  урок  засвоєння  нових  знань  у  вигляді  усного  журналу.

 

 

Обладнання : -  топографічна  карта  села

• фотоальбом  Вінничина   і   скарби   нашої  пам’яті
• архівні  документи  Юзвинської  волостної  управи  в  60 – 90 рр.  ХІХ ст..
• виставка  творів  письменників  та  поетів  -  земляків

-    грамзапис  платівки  з  записом  історичних  пісень  характерних  для  Поділля

 

 

 

   Епіграф  до  уроку:

 

                                “  Найвище   ставлю  над  всіма

                                                                                       краями,

                                      Село  маленьке  з  срібними   

                                                                                             струмками.  ”

                                                                        Юліуш   Словецький.

 

 

 

 

                   План  уроку.

 

1. Вступне  слово  учителя.

 

2. Поділля  в  ІІ  половині  ХІХ ст..  (загальна  характеристика  суспільно – економічного  становища  на  Поділлі.)

 

3. З  Глибини  віків  (  історія  села  Некрасово  з  дня   заснування  до    середини  ХІХ ст..

 

4. Дерево  міцне  корінням,  а  людина,  трудовим  горінням.

                           (  Ремесло,  торгівля,  сільське  господарство ).

 

5. Соціально – культурний  розвиток  села  в  ІІ половині   ХІХ  ст..        (  освіта,  література,  усна  народна  творчість,  побут  ).

 

6. “ Хто  не  знає  свого  минулого,  той  не  вартий  майбутнього.”

                                                               М. .  Рильський .

7. Підсумок  уроку,  оцінки.

 

 

 

 

 

 

 

                          Хід  уроку.

1.     Повідомлення  теми,  мети  уроку.   Сьогодні  ми  попробуємо  відійти  від  традиційного  проведення  подібних  уроків,  тобто  не  як  звичайно  ми  вивчали тему  « Українські  історичні  землі»  вивчаючи  особливості  історичного  розвитку  в  різних  частинах  української  етнічної  території  та  її  поділ  на  історико – географічні  землі,  а  саме  на  прикладі  однієї  території  Поділля  у  різні  часи,    на  прикладі  нашого  села   показати  загальні  тенденції  розвитку  нашого  краю    ІІ  половині  ХІХ  ст..

Урок  пройде  у  вигляді  усного  журналу  під  назвою  “  Наш  край  в  ІІ  пол.  ХІХ ст..  Історія  мого  села,  як  дзеркало  історії  Поділля.”  Епіграфом  до  уроку  будуть  слова  Юліуша  Словецького  :

“  Найвище  ставлю  над  всіма  краями,

    Село  маленьке  з  срібними  струмками. “

Всі  учні  класу  були  поділені  на  групи  пошукові  і  отримали  завдання  представити  свої  сторінки  в  нашому  усному  журналі.

  Слово  надається  першій  групі  ,  яка  готувала  сторінку  про  Поділля  в  ІІ пол. ХІХ ст..  тут  ми  хочемо  почути  про  загальну  характеристику  суспільно – економічного  становища  Поділля.

 

Виступ  однієї  учениці  ,  якій  надано  право  від  її пошукової  групи  захищати  сторінку.

 

                   1  сторінка.

        Поділля  в  ІІ пол. ХІХ  ст..

 (Загальна  характеристика  суспільно – економічного   стану                     на  Поділлі  в  ІІ  Пол.  ХІХст. )

Скасування  панщини  в т Російській  імперії  сприяло  економічному  і  культурному  розвитку  Поділля.  Поділля  продовжувало  залишатись  сільськогосподарським  краєм.  Основними  сільськогосподарськими  культурами  тут  були  зернові.  Виробництво  зернових  у  80  рр.  ХІХ ст.  ,  у  порівнянні  з  дореформеними ,  подвоїлись.  Протягом  ІІ  половини  ХІХ ст..  у  Подільській  губернії  значно  зросли  посіви  цукрових  буряків.  Губернія  посідала  ІІ місце  після  Київщини,  за  площею  відведеною  під  цю  культуру.

В  зв’язку  з  піднесенням  сільськогосподарського  виробництва  розвивалась  переробна  промисловість  :  борошномельна,  пивоварна,  лікерна.   хоча  за  темпами  промислового  розвитку  Подільська  губернія  відставала  від  інших  губерній  України,  але  і  тут  ми  бачимо  значне  зростання .  Якщо  у  1862р.  було  567  підприємств,  то  у  1901р.  -  їх  уже  5197.  Це  були  переважно  невеликі  підприємства  ,  на  яких  працювало  не  більше  10  чоловік. 

 Провідну  роль  на  Східному  Поділлі  відігравала  цукрова  промисловість  .  У  1861 р.  тут  працювало  82  цукрових  заводи,  у  1895 р.  -  їх  уже  52.  Другою  важливою  галуззю  було  ґуральництво  (  невеликі  спиртові  заводи )  ,  на   кінець  сторіччя  їх  нараховувалось  -  79.  Після  реформи  число  млинів  у  губернії  зросло  з  2000 – 2600  з  них :

• половина  -  водяні
• 1500 -  вітряні
• 56  -  парові.

Розвивалася  суконна  промисловість  .  У  пореформені  часи  (  роки )  зросла  кількість  кустарів  -  ремісників  (  ткацьке, кожухарське,  ковальське.)    Їхнє  виробництво  славилось  не  тільки  на  території    Подільської  губернії.  

Розвиток  господарства  викликав  будівництво  залізниць.  В  1871р.  було  прокладено  залізничну  колію  Жмеринка – Волочиськ,  а  1860р.  завершилося  будівництво  залізничної  колії  Росії  з  Європою..   Прокладання  залізниць  сприяло  розвитку  промисловості,  пожвавленню  торгівлі,  вивезення  за  кордон   пшениці.   Всі  згадані  здобутки  були  плодами  праці  подолян.

Розвиток  економіки  вимагав  більш  освідчених  людей  ,  тому  в  ІІ пол.  ХІХ ст..  почали  відкриватись  школи.  Українська  мова  була  заборонена.

                                2 сторінка  (представлення 2групи) 

З глибини  віків.  (Історія  села  з  дня  заснування  до     середини  ХІХ  століття. )  

Наше   село  є  одним  з  найстаріших  населених  пунктів  Поділля.  Вперше  в  писемних  джерелах  с.  Некрасово  згадується  в  листі  великого  литовського  князя  Свидригайла  ,  одному  із  своїх  підлеглих  Карпові  Микулинецькому ,  в  якому  затверджуються  межі  його  володінь  .  лист  датований  21  травня  1431р.  Містить  цікаві  відомості  про  те  ,  що  Сілаші  (перша  назва  села  ),  в  30 – ті  роки  ХІV ст..  не  було  приватним  володінням ,  а  виступало,  як  самостійна  сільськогосподарська  громада.  Наявність  1431р.  точно  визначених  меж  Сілашський  з  сусідніми  володіннями  вказує ,  що  Сілаші  було  засновано  значно  раніше.

Аналізуючи  географічне  положення ,  та  та  напрямки  стародавніх  колонізацій  по р. Рів ,  дослідник  Поділля  Валентин  Дмитрович  Отамановський   стверджує,  що  є  всі  підстави  вважати.,  що  село  було  засноване  ще  у  ХІІІ ст..  Писемні  джерела  дають  відповідь  на  походження  назви  Юзвин.

В  географічному  словнику  королівства  Польського  ,  видано  ще  у  1882 р.,  сказано,  що  Вінницький  староста  Юзеф  Часновський  у  1758  р.  взяв  у  поцесію  (  аренду )  с. Сілаші.  Надавши  йому  статус  містечка   назвавши  його  своїм  іменем -  Юзвин  (   проіснувала  ця  назва  до  1947 р.)..

 

3. сторінка. (представлення 3групи) 

 Дерево  міцне  корінням,  а  людина  трудовим  горінням        

( ремесло,  торгівля,  сільське  господарство).

Перша  половина  ХІХ  ст..  була  не  дуже  сприятливою  для  економічного  розвитку  нашого  села.  Часті  зміни  арендарів,  висока  арендна  плата  гальмувала  його  розвиток,  лише  з  1833 р.,  коли  містечко  Юзвин  перейшло  у  безпосереднє  підпорядкування  старості  Вінницькому  і  особливо  після  реформи  1861 р.  в  царській  Росії  сприяло  його  швидкому  соціально – економічному  розвитку.

Уже  1870 р.  ХІХ ст..  в  нашому  селі  проживало  майже  2  тисячі  населення ,  містечко  стає  торговим  і  ремісничим  центром  на  всю  округу.  В  ремісничих  майстернях  містечка  була  налагоджена  вичинка  шкір ,  пошиття  взуття  та  одягу,  виробництво  обіддя  та  виготовлення   з  нього  коліс  для  возів.  Вироби  юзвинських  колісників  були  відомі  за  межами  села  і    високо  цінувалися.  Парня  (  майстерня,  для  виготовлення  обіддя  для  коліс  )  належала  місцевому  жителю  Арону  Шикеру,  а  майстерня  ,  де  виготовлялась  хромова  та  юхтова  шкіра,  овчина  для  пошиття  кожухів  -  сім’ї  Юкельсонів.

У  80 – 90 –х  р.  ХІХ ст..  відбувається  подальший  розвиток  Юзвина.  тут  будуються  2  державних  водяних  млини,  ґуральня,  2  постоялі  двори.  В  1900р.  в  містечку  відкривається  філіал  всеросійського  селянського  банку.

Всі  ці  факти  свідчать  про  те,  що  в  ІІ  половині  ХІХ століття  в  селі  відбувалися  процеси ,  притаманні  всьому  Поділлю.

                        4  сторінка. (представлення 4групи)  

Соціально – культурний  розвиток  села  в  ІІ  пол. ХІХ ст..

(Освіта,  література,  усна  народна  творчість,  побут).  

                         а)  освіта

 Економічний  та  соціальний  розвиток  нашого  села  в  ІІ Пол.  ХІХ ст..  сприяв  розвитку  освіти.  Так,  у  1862  році  на  кошти  громади  в  містечку  Юзвин  була  відкрита  перша  школа  на  всю  округу.  до  цього  часу  зберігся  документ,  який  може  стати  доказом  цього  “  звіт  Юзвинського  старости  ромова  ” .   Реформи,  які  у  60 –х  р.  провів  уряд  царської  Росії  про  те,   що  Юзвин  став  центром  одноіменної  волості  ,  було  позитивним  чинником  для  подальшого  розвитку  освіти  в  містечку,  а  саме,  у  1875  р.  на  сході   жителів   села   піднято  питання  про  будівництво  і  відкриття  в    Юзвині   державного  училища,  спираємось  на  документ   “  Відповідь  на  запит  про  можливе  будівництво  і  відкриття  в  містечку  Юзвин  школи. “ 

З  державного  бюджету  царської  Росії  були  видані  відповідні  кошти  і  вже  у  1876 р.  було  відкрито  “  Однорічне  училище “.  Крім  цього,  треба  сказати,  що  поряд  з  названими  навчальними  закладами  в  Юзвині  існувала  школа  для  єврейських  дітей.  Створена  вона  була  у  50 – х р.  ХІХ ст..  за  кошти  Єврейської  общини

                     б)  література

Усна   народна  творчість  стала  підгрунтям ,   на   якому  зростали  великі  письменники  і  поети  .  Ми  можемо  гордитися  тим,  що  з  нашим  селом  пов’язано  життя  і  діяльність  великого  поета  Миколи  Олексійовича  Некрасова.  До  цих  пір  продовжуються   суперечки  про  місце  його  народження.  Все  таки  ми  дотримуємось  думки,  що  він  народився  саме  в  містечку  Юзвин  і  доказом  цього  може  служити  те,  що  юзвинська  земля  стала  батьківщиною  для  багатьох  поетів  і  письменників  .  такими  людьми  є  ліна  Біленька,  Микола  Студецький,  Любов  Гайжевська  ,   Василь   Верти порох.  Із  останньої  поетичної  його   збірки   ми  хочемо  зачитати  твір  про  наше  село . ...

                     в)   усна  народна  творчість

Невід’ємною  частиною  культури  кожного  народу  є  у4сна  народна  творчість.  Кожен  регіон  села  і  області  Поділля  вносили  щось  своє  оригінальне  в  цю  творчість.  Не  виключинням  було  і  наше  село , про   це  свідчить  пошукова  робота  наших  попередників  і  нас  по  збору  пісень,   билин   дуже  характерної  саме  для  нашої  округи.   В  Цьому  альбомі  зібрані  ,  записані   пісні  з  уст  саме  жителів  нашого  села:  Тарасюк  Гафія  Савівна   1914 р. народження ,  Бурковська  Марія  1898 р. н.,  Тосьмук  Надія  Петрівна  1922 р. н.  та  інші.  Хочемо  теж  зачитати  один  із  творів  характерних  для  тих  часів  у  нашому  селі.  Крім  цього  у  нас  є  можливість  почути  ,  як  же  насправді  звучали  ці  пісні  ,  думи  у  виконанні  кобзарів.  У  нас  є  запис  української  думи   “  Невільницький  плач  “  у  виконанні  бандуриста    Федора   Жарко.

                            г)   побут  

Характерними  будівлями  для  нашого  села  -  були  хати – мазанки .   Поскільки   їх  не  збереглося,  ми   хочемо  показати  її  на  цій                фотографії.  Тут  Ви  також  бачите   і  інші  предмети  побуту  .  Але  у  нас  є   можливість  деякі  з  них  показати :  горщик ,  тяпка,  рубель  та  ін. 

Своє  житло  з  давніх -  давен    наші  українські  люди  намагалися  прикрасити  -  біля  кожного  будинку,  навіть  самого  біднішого  завжди  росли  квіти  ,  а  в  середині  -  це  були  рушники,  килими.   Це  стосується  таких  буденних  речей  ,  як  одяг.  дані  узори  характерні  для  нашого  села.  Вишита  калина  на  сорочці  означає  крапельки  крові  або  про  заснування  світу,  дуб  -  могутність,  розсипані  зорі  по  полотні   означають  -  уявлення  про  Всесвіт.

 

Підсумок  уроку.

Ну  ось  і  завершився  наш  усний    журнал  на  тему  “Наш   край  Особливості соціально -  культурного та історичного  розвитку  мого села, як  дзеркало історії Поділля. ” ,  присвячений  рідному  краю.

Це  давня  земля  землеробів  і  ремісників ,  козаків  і  поетів,  художників  і  вчених,  була  відома  світові  з  сивої  давнини.  Тут   любили  і  страждали,  ходили  за  плугом  і  боронили  рідну  край  наші  предки.  Це  земля  наших  батьків,  мусимо  дорожити  нею  і  берегти  її,  бо  дійсно,  як  написано  на  останній  сторінці   нашого  усного  журналу:

“  Хто  не  знає  свого  минулого, 

     той  не  вартий  і  майбутнього. ”

                                             М.  Рильський.        

Усім  дякую  за  урок..