Конспект уроку з літератури рідного краю з української літератури 11 клас

«Додаток 21»

Тема: Микола Шуть. Життєвий і творчий шлях митця. Мотиви поетичної творчості. Аналіз поезій

Мета: подати відомості про Миколу Шутя, як поета рідного краю, навчати аналізувати поетичні твори;

розвивати навички аналізу поетичних творів, аргументувати власну думку;

виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет Миколи Шутя, збірки творів поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

 Епіграф до уроку:

Перед батьківським краєм

За майбутні вогні,
За сонце вдалині
Згоримо, відпалаєм.

Микола Шуть

Тема: Микола Шуть. Життєвий і творчий шлях митця. Мотиви поетичної творчості. Аналіз поезій

Мета: подати відомості про Миколу Шутя, як поета рідного краю, навчати аналізувати поетичні твори;

розвивати навички аналізу поетичних творів, аргументувати власну думку;

виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет Миколи Шутя, збірки творів поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Вчитель: З перших днів війни українські письменники стають на захист Батьківщини. З’являється література, рівної якій не знала вся історія культури. Це була література, народжена серцем…Сьогодні ми поговоримо про талановитого земляка, поета – лірика, Миколу Шутя.

Двоє учнів отримали попереднє завдання – підготувати біографію поета.

Інші слухають і конспектують в зошити.

Перший учень:   Талановитий поет, поет-лірик Микола Шуть народився 25 листопада 1918 року, в сім'ї залізничного службовця Степана Степановича Шутя. Мама Марія Іванівна, була домогосподаркою. Крім Миколи в сім'ї було ще двоє дітей, Валя (1921 року народження) і Володя (1923 року народження
Микола вчився спочатку в залізничній школі, а потім в першій , яку закінчив 1936 року. Багато читав, збирав бібліотеку, пе  редплачував зібрання творів класичних письменників.

     Після закінчення десятирічки Микола працював бібліотекарем в райкомі партії, а згодом - відповідальним секретарем газети "Соціалістичний наступ".
      Вірші почав писати рано, тоді ж публікації його з'явились у міській і обласній пресі, зокрема вірш про Чкалова. Вчився заочно у Літературному інституті в Москві. 

       Батько помер рано( в 1933 році), дітей виховувала мама, Марія Іванівна, яка після смерті чоловіка теж пішла працювати на залізницю. Надія була на єдиного годувальника Миколу, але вона  не справдилась, бо дуже рано син захопився  літературою.
     Пізніше, сестра Валентина згадувала: « Микола з прешої зарплати купив нам, молодшим, цукерки і тістечка, мамі подарував вазу для квітів і квіти, а на решту грошей передплатив книжки, часописи, газети». Мама була збентежена, але по – своєму зрозуміла сина.

      Любов до мистецтва у сім’ї Шуть дітям прививали з дитинства.

Улюбленою формою сімейного дозвілля були зимові вечори, коли вся сім'я збиралась разом, співали народних пісень, слухали музику. Улюблена нарродна пісня Миколи "Їхав козак на війноньку", любив він також музику Ж. Бізе, особливо оперу "Кармен".

Другий учень: Перші вірші Микола Шуть надрукував 1937 року.

      Перед Великою Вітчизняною війною працював у газеті «Соціалістічній наступ». Микола Шуть до останнього моменту керував випуском газети і тільки коли фашисти виявилися у самого Павлограда, газета перестала виходити.

      Перед окупацією Миколі було доручено евакуювати обладнання друкарні на схід. Друкарня тоді була розташована по вулиці Шевченка, неподалік від вулиці Карла Маркса. Микола керував перевантаженням станків з друкарен на потяг, що ходив по вулиці Карла Маркса. Коли все було заінчено, Микола збирався покинути місто й вирушити на схід, але не встиг: "...бігти хотів-мене спинили, вкриті кров'ю чорні танки."

         Уже в 1942 році Микола Шуть залучається  до підпільної роботи. Йому доручають підібрати людей і вести агітаційно-масову роботу серед населення, друкувати і поширював листівки підпільного міськкому партії.  Під час підготовки до збройного повстання в  Павлограді він редагує текст „Звернення”.
          Це йому належать слова: „До зброї! До зброї! Нехай кожен будинок дасть бійця. Нехай села  перетворяться в батальйони, а міста – в полки! У похід! У бій! Перемога  чи  смерть!  Нехай  кожен чоловік буде Чапаєвим чи Щорсом; нехай кожна жінка буде героїнею...”

       Микола Шуть стає комісаром молодіжного підпілля Павлоградщини.

Після розповсюдження відозви з закликом до повстання на вулицях міста почалася облава. Серед затриманих опинився і Микола.

         До поета застосовували тортури, він тримався мужньо нікого не видав, ні про що не розповів. Після звільнення деякий час переховувався на горищі у знайомих. Але знову був заарештований.

        Потім його вивзли до Барвінкового (за документами), де він опинився в пересильному таборі. Там Микола познайомився з Галиною Антонівною Прокопенко (майбутньою матір'ю московського актора Нахапєтова). З її листа стало відомо про те, як в'язнів з Барвінкового перевозили до Донецька, а біля Краматорського Миколу висадили з машини. Вірогідно там його і знищили. Було це у серпні 1943 року.

Вчитель:  Герой-підпільник, поет, журналіст Микола Шуть(1918-1943) не дожив до своїх  25 років. Але і за таке коротке життя він встиг зробити дуже багато.

        Посмертно Микола Шуть прийнятий у Спілку письменників України.  Книжки Миколи Шутя надруковані теж після смерті: у 1959 році в Дніпропетровську вийшла перша збірка його віршів «Любов і ненависть». У 1964 році - ще одна «Чистота».  Нагороджений теж посмертно…

Вчитель: Ще підлітком Микола товаришував з дівчатами, часто закохувався, і вони його любили, особливо Бела Фінкільнштейн і Лея Каломеєр. Мама казала, якщо Миколу не пускала з двору гуляти, то дівчата могли й паркан зруйнувати. Мабуть, тому такі проникливі у нього рядки інтимної лірики.

Вірш «Якщо на лист не маєш ти шматка паперу білого…» присвячений Галині Пасько ( теж підпільниці), в яку дуже був  закоханий Микола Шуть.

Виразне читання поезії «Якщо на лист не маєш ти шматка паперу білого…»

Якщо на лист не маєш ти
Шматок паперу білого,
Зірви листочок золотий
Із клена пожовтілого;

До уст гарячих притули,
Щоб на листку відбилося
Все те, для чого ми жили,
Для чого серце билося;

Із вітром у мій бік пусти
Послання пожовтілого,
Якщо на лист не маєш ти 
Шматок паперу білого

Аналіз твору. Запитання до учнів.

1.Який настрій поезії?                                                                                                          2. За допомогою яких художніх засобів поет передає свої почуття до коханої?

3.З якою метою поет створює у вірші поетичне кільце (повтор перших двох рядків)?

Виразне читання поезії «Весняний день сірів». Повний аналіз твору учнями. Вчитель коментує відповіді.

Весняний день сірів,

Щоб в темряві розтати.

В калюжах вітер брів

Кудись за сірі хати.

Пробрів і зник в імлі-

Ні хвиль нема ні сліду.

Завжди так на землі-

Зліди і згадки бліднуть.

І тільки образ твій

Не згладить час ніколи.

А погляд із-під вій

І досі серце коле.

Вчитель: Лірика Миколи Шутя сповнена пориву до активної діяльності, озброєна лірика, наче написана кров’ю серця звернена до нас, нащадків, щоб пам’ятали.

      Окупація міста Павлограда німцями почалася 11 жовтня 1941 року. 
        В місті залишилося підпілля. Чому зразу не запросили туди Шутя? Він же був і комсомольцем, і комуністом. Мабуть тому, що він був свідомим українцем. А мовою радянських часів- "українським буржуазним націоналістом". Наприкінці 30-х років він організував і провів вечір присвячений українським письменникам; вів цей вечір українською мовою. Вже відтоді за ним протягнувся шлейф «націоналіста».

Виразне читання поезії «Мерці й нікчеми люблять тишу»

Мерці й нікчеми люблять тишу, 
Та нам в них вчитися хіба?

Наш лозунг: „Битись, доки дишу!”

Бо щастям зветься боротьба,

Бо щастям зветься ще дерзання

І смерть в бою за рідний край,

І душ нестримне розквітання,

І віри зрячої безкрай.

1.До якого виду лірики належить даний вірш?

2.Сформулюйте провідну ідею вірша.

3.Знайдіть у вірші тропи. Схарактеризуйте їхню роль.

4.Визначте віршовий розмір, спосіб римування у творі.

Самостійна робота. Прочитати вірш. Заповнити таблицю в зошитах.

Мені холодно, дуже холодно,

Вкрилася інеєм срібним душа.

Поміж житніми копами молодо

Синій вітер кудись поспіша,

У калюжах дощі бродять босими

Безтурботно, немов дітвора,

Жовтий ватник здирає з осені,

Шарпа вітер, в шматки роздира.

Вата з поля вкриває вулицю,

Вітер білий здійняв крутію.

Холод змушує дужче щулитись

Вкриту інеєм душу мою.

Це початок. А далі, кригою

Все навкруг закує зима.

Буду снити теплом, відлигою,

Сумувати, що їх нема,

В саван білий, пізніш закутає

Мою душу і тіло сніг.

Та не вмру все ж я смертю лютого,

Бо вітчизни тепло зберіг.

IV.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання творчого характеру.

Як вирозумієте рядки Миколи Шутя

Перед батьківським краєм

За майбутні вогні,
За сонце вдалині
Згоримо, відпалаєм.

 V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлекія

1.На уроці я більше дізнався про…

2.Поезія Миколи Шутя мене вразила…

3.Я раджу кожному більш детальніше ознайомитися з творчістю Миколи Шутя тому…

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Аналіз поезії Миколи Шутя

Навкруги одноманітно, сіро,
Хоч бреде калюжами весна
Здалеку твій образ вирина.
Ти одна мене кохала щиро,
Ти одна.
Загубив тебе і чи зустріну, 
Чи потрапимо на спільну путь?
Та пізнавши часу каламуть,
І мене і рідну Україну
Не забудь!