навчальна: познайомити учнів з казкою В.Сухомлинського, вдосконалювати навички свідомого читання творів; вчити аналізувати, інтерпретувати почуте. розвивальна: розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, увагу учнів;
Обладнання: підручник, презентація, відео, виставка книг В.Сухомлинського, сигнальні картки «?».
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: дистанційна.
Хід уроку
Ось почули ми дзвінок.
Він покликав на урок
Кожен з вас вже постарався –
До уроку приготувався.
- Діти, перевірте, чи все необхідне є у вас для роботи на партах?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Забути смішити горошина паляниця
забити спішити горобина полуниця
завити служити горобчиха попелиця
зарити смітити голубиця печериця
а)100 років тому
б) 300 років тому
в) 200 років тому
г) 500 років тому
2.Як звали майстрів?
а) Йоганес Гутенберг
б) Федір Іванов і Мстислав Петров
в) Іван Мстиславець і Петро Федоров
г) Іван Федоров і Петро Мстиславець
3. Якою фарбою змащували шрифт тексту?
а) чорною
б) червоною
в) білою
г) синьою
4. Яку назву має перша друкована книга?
а) "Оповідання для дітей"
б) "Казки"
в) "Апостол"
г)"Буквар"
5.В якому місті знаходиться пам’ятник Іванові Федорову?
а) Америка
б) Львів
в) Іспанія
г) Київ
6.Хто видрукував перший слов’янський «Буквар»?
а) Іван Федоров
б) Петро Мстиславець
в) Йоганес Гутенберг
Бачити – не бачить, чути – не чує.
Мовчки говорить, дуже мудрує.
Часом захоче – правди навчає
Часом жартує – всіх звеселяє.
Люба розмова. Дай Боже, діти,
З нею довіку жити-дружити.
Хто ж то така в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива? ( Книга )
- Погляньте на виставку книг, що спільного в них?
- Так, їх об’єднує автор - В.О. Сухомлинського. І сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю цього письменника.
- А що ви знаєте про цю людину?
- Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."
От зараз і ви, маленькі читачі, доторкнетесь до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у ваші душі і серця. Хочеться, щоб він пробудив у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.
А) Робота над заголовком.
- Прочитайте назву оповідання. Як ви думаєте, про що розповідатиметься в цьому творі?
Яріли – яскраво світилися;
Меркнути – гаснути;
Розпечене залізо - розігріте до червоно кольору;
Вогненне слово – знання;
Займеться вогник – наповниться знанням;
Палкі слова – теплі слова.
(оповідання читає вчитель та підготовлений учень)
- Приготуйтеся до знайомства з оповіданням «Спляча книга» та дати відповідь на наступне питання: чому ця книга була сплячою?
- Чи правильне передбачення про оповідання ми зробили на початку уроку?
- Чому Спляча Книга пишеться з великої букви?
- Якою була книга спочатку?
- Чому вона стала «сплячою»?
А) Читання за логічно закінченими частинами (ланцюжком)
- Під час читання, піднімайте сигнальну картку «?», якщо в тексті помітили незрозуміле слово.
Б) Вибіркове читання та аналіз тексту за запитаннями:
- Знайдіть в тексті відповіді на наступні запитання та прочитайте їх.
- Де стояла книга?
- Про що в ній розповідалося?
- Яку дивну властивість вона мала?
- Як до Книги ставилися Господиня та Господар?
- Що сталося із книгою, коли її перестали читати?
В) Гра «Слідопити»
- Я пропоную вам стати слідопитами. Потрібно, прочитавши оповідання ще раз із товаришем, заповнити табличку:
Що з описаного у творі: |
|
може бути насправді |
є казковим |
|
|
Г) Вибіркове читання. Гра « Відтвори речення»
Знайдіть і прочитайте речення за словосполученням:
мала дивну властивість –
стає могутньою –
з обкладинки пилюку –
любив показувати книги –
не Вогненна, а Спляча –
Д) Виразне читання
- Як ви думаєте, що требі зробити, щоб пробудити могутнього богатиря і Книга знову стала Вогненною?
- Продовжить речення:
Зустріч з гарною книгою…
Забута книга…
Якщо книгу не читають, то…
Я свої прочитані книги буду…
1. Підсумкова бесіда. Заключне слово вчителя.
- Прочитайте і з’єднайте частини прислів’їв
Книга корисна, як небо без зірок.
Життя без книжок та серцю люба.
Книга мала, коли її читають.
- Яке з прислів’їв виражає головну думку оповідання В.Сухомлинського?
- Яке враження на вас призвело оповідання Василя Сухомлинського «Спляча книга»?
- А чи є в вашій домашній бібліотеці така спляча книга?
- Що можна зробити, щоб її розбудити?
2. Рефлексія. Оцінювання.
3. Домашнє завдання.
- Читати оповідання та переказувати від імені Сплячої книги.
- Дякую за урок! До побачення!