Конспект уроку з основ християнської етики у 6 класі на тему:"Співчуття та милосердя.Притча про милосердного самарянина (Луки 10:29 – 37)."

Тема. Співчуття та милосердя

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із притчею про доброго самарянина, на прикладі притчі Ісуса Христа розкрити учням поняття, якою повинна бути людина.

виховна: виховувати в учнів милосердя, співчуття у любові до ближнього.

розвиваюча: розвивати в учнів логічне мислення і збагачувати релігійною термінологією.

Біблійна історія: Притча про милосердного самарянина (Луки 10:29 – 37).

Ключовий вірш: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний»

                                                                                                                  (Лк. 6, 36).

Тип уроку: комбінований

Обладнання. Розп’яття, свічка, ілюстрації діл милосердя для душі і тіла, ілюстрації дзеркала душі, кольоровий папір, клей, скринька, сердечка з іменами учнів, ноутбук.

Література:

• Святе Письмо.
• М.Николин. Християнська етика. 6 клас.
• Уроки християнської етики в 6 класі.
• А.Калашник. Педагогічно- методичні підходи та дидактичний матеріал до уроків християнської етики.
• Л.Кучма, Г.Герман . Зошит з християнської етики. 6 клас.
• Електронний методичний посібник з християнської етики. 6 клас.
• Тлумачний словник.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

Християнське вітання: Слава Ісусу Христу!

Молитва: дорогі мої, візьмемося за руки, і відчувши тепло один одного, передаймо слова любові та вітання нашому Небесному Батькові молитвою «Отче наш».   

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вікторина

Визначити, з якої притчі взято вислів.

1. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає ( Притча про сіяча).
2. Отже, кожен, хто слухає цих слів Моїх і виконує їх, подібні до чоловіка розумного (Притча про дім на скелі).
3. Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм (Притча про кукіль).
4. Так само на небі радітимуть біль за одного грішника, що покається, а ніж за 99 праведників (Притча про загублену вівцю).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

Слово вчителя.

 Бог створив людину для щастя, але від щастя  згідно з християнським вченням,віддаляє моральне зло, яке треба побороти, щоб осягнути вічне щастя у Царстві Небесному.

• Як можна побороти гріх? (відповіді учнів).

Так, милосердна діяльність є головною рисою людини, вона характеризує наскільки людина побожна, вихована.

Суть християнського милосердя ми можемо прочитати в Святому Письмі (Лк. 1: 78-79), (2Кор. 1: 3), (Іс. 30: 18).

 По волі Божій всі люди на землі є різними. Багато хто каже: «Я не маю можливості творити добро. Нема достатку, якими би міг поділитися». Господь дає відповідь: «Я дам силу творити добро, але в дусі було б тільки бажання».

• Діти, хто подає нам найшляхетніший приклад любові, милосердя?

 

Кожен крок, кожне слово Ісуса Христа засвідчують нам велич Його милосердної душі. Він оздоровляючи хворих, не робив різниці між багатими і бідними. Приходили до Ісуса сліпі, а він їм повертав зір; приходили глухі – а Він повертав їм слух; приходили криві та паралізовані і Він оздоровляв; проходили прокажені – і Ісус очищував. У цих і багатьох вчинках нашого Спасителя ми можемо побачити безкінечне Боже милосердя до нас.

ІV. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Розповідь вчителя:

Людина є особою, а отже, покликана до любові. Бог є любов. Він з любові і для любові створив людину. Створення (покликання) до життя означає водночас і покликання до любові, яка має два виміри: любов Бога і любов ближнього.

 Від часів Ісуса Христа на світі багато що змінилося, однак люди залишилися такими самими. Іншими є тільки сценічне оформлення людських драм, а особи про яких розповідає Євангеліє – це наші живі портрети. Тому послухаймо, що сьогодні Господь хоче промовити до нас.

2.. Робота зі Святим Письмом.

 (Прошу разом знайти Євангеліє від Луки 10: 25-37,  притчу зачитує черговий).

3. Перегляд мультфільму «Притча про милосердного самарянина».

4. Обговорення притчі

Які слова з цієї притчі є вам незрозумілими?

Левіт – чоловік, що належав до племені Левія і відповідав за доручене йому служіння в храмі, тобто прислужник в храмі.

Самаряни – народи які жили в середній частині Палестини – Самарії.

Між євреями та самарянами була довголіття ворожнеча, що брала свій початок з того часу, коли Асирія завоювала північну ізраїльську землю – Самарію.

Після Вавилонського вигнання, коли євреї повернулися до Єрусалиму, самаряни не бажали відвідувати святиню і Єрусалим. Самаряни допомагали сірійцям воювати проти євреїв. Близько 200-го року до Христа самарян ще не називали народом. Але з роками ця ненависть зростала і поширювалась.

За часів Ісуса Христа самарян викинули зі святині та з усіх синагог. Їхні жертви не приймалися в святині. Їм не дозволено було свідчити у суді. Самаряни ж, натомість, не  пускали  євреїв до своїх міст, завжди стояли на стороні ворогів.

Щоб краще зрозуміти зміст цієї притчі, ми розглянемо з вами картину «самарянин допомагає раненому».

Кого ви бачите на картині, судячи зі щойно прочитаної та побаченої притчі? (нашого чоловіка, якому допомагає самарянин).

• Що сталося тому подорожньому?
• Хто перший проходив біля цього чоловіка? (Священик)
• Що він зробив, коли коло нього проходив? (пішов далі іншою дорогою)
• Що зробив другий? – третій?
• Котрий був ближнім раненому і чим саме?
• Котрим чоловіком хотіли б бути ви і чому?
• Чого нас, на вашу думку, вчить Ісус цією притчею? (Ісус вчить якими повинні бути відносини між людьми).

Скажіть, чим розпочинається сам зміст притчі? Так, правильно. «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону…» Між цими двома містами є тисяча метрів різниці висоти над рівнем моря і приблизно 30 км. Суха і безлюдна юдейська пустиня -  чудове місце для нападів. Сьогодні ця дорога є такою ж небезпечною як і тоді. Священик і Левіт поверталися з їхньої служби і приходять на місце події і  побачивши пораненого, напівмертвого, як сказано у Біблії, обходять його, проходячи мимо іншого стороною і напевно співчувають. Що це, безчуттєвість? Або бажання заховати обрядову чистоту? Тоді священикам і Левітам, що служили в храмі, за їхнім законом було приписано заховувати чистоту. Їм було заборонено доторкатися до мертвої людини і крові, бо власне кров робила їх нечистими. Для того, щоб можна було очиститися їм потрібно було перебувати 7 днів на молитві і пості.

Але чому саме Ісус вибирає, як негативні постаті священика і Левіта? Обрядові звичаї не можуть відвернути уваги від любові до ближнього, а чистота, яку вимагає Бог, це чистота від гріха, від несправедливості, а не від крові пораненої людини.

Ісус, говорячи що вони пішли далі ще «іншою стороною», то можна зауважити, полемічну силу Ісусового вибору в більш наочному напрямку.

Законовчитель, який дуже уважно слухав Ісуса, думав, що обидва вони зробили те, що мали б зробити, справедливо, хоч і боляче. Ісус, натомість, думає інакше. І це показує, що його полеміка не є звернена проти  релігійного стану як священиків, Левітів, але проти певної загальноприйнятої релігійної перспективи.

Скажіть, а чи сьогодні ми не можемо спостерігати  такої ж картини? Можна бачити людей, які лежать при дорозі, потребують нашої допомоги, а ми навіть і не підійдемо, не допоможемо. Ми ж не знаємо, чи вони живі, чи мертві. Чи так ми повинні робити? Звичайно що ні.

Переходить самарянин, зупиняється і дбає про пораненого. Самарянин, представлений як приклад і законовчитель мусів напевно чимало здивуватися. Самарян теж  вважали  нечистими, і ще й до того ворогуючим народом. Незважаючи на це Ісус вибирає, як постать - приклад у притчі саме самарянина, а не виконуючи релігійні обов’язки священика і Левіта. Тут мова йде про доброту, яка не має границі і приклади до наслідування знаходяться там, де ми їх навіть не очікуємо.

Крім того розповідь дає зрозуміти, що ближній, якому потрібна допомога, це будь-яка людина в потребі. Саме це могло і бути відповіддю на запитання законовчителя «Хто є моїм ближнім?»

Але Ісус звертає увагу на щось інше. Про людину в потребі Ісус говорить, що вона лежала на дорозі пограбованою, пораненою і напівмертвою. І що ще потрібно знати? Цього досить. Натомість, розповідь зупиняється на постаті самарянина. Але зупиняється не над описом хто він є (вистачає нам знати, що він є самарянин), але над тим, що він зробив. Коли розповідь, перед тим, швидка, починає на певному місці ставати більш повільною, це тому, що прийшли до найважливішої сцени, яку потрібно переглянути не поспішаючи. Увага тут зосереджена на поведінці самарянина: він бачить пораненого, милосердиться, наближається, перев’язує рани, садить його на свою тварину, везе до заїзду, доглядає його, платить господареві за нього.

Можна сказати, що Ісуса мало цікавить питання законовчителя «Хто є моїм ближнім!» і він відповідає на інше питання: як мені треба поводитися стосовно ближнього?  Що означає любити ближнього? Наміром, бажанням Ісуса є звернути увагу на велику заповідь – любити Бога і ближнього. А хто знає ці заповіді?

Самарянин не питався хто є поранені, і його поміч була безкорислива, щира і конкретна. Любити ближнього означає ввійти повністю в його обставини, в його життя.

Ми вже багато говоримо про співчуття і милосердя і про трьох осіб. Назвіть їх. (священик, Левіт і самарянин.)

А тепер скажіть, кого ми з цих трьох людей віднесемо до співчутливих, а кого до милосердних?

А зараз скажіть, що ви розумієте під співчуттям, а що під милосердям?

Співчуття – це коли ми відчуваємо біль і переживання іншої людини.

Милосердя – коли ми ділом, як самарянин допомагаємо людям.

Тому, «будьмо милосердними, як Отець наш небесний милосердний», такими словами звертається до нас Спаситель.

5. Робота в зошиті.

6. Аналітико-синтетична вправа «Квітка милосердя» (в групах)

- Учинки милосердя умовно поділяються на дві групи: духовні та фізичні (тілесні). На столі лежать пелюстки з відповідними ділами милосердя. Зараз одна група виростить квітку милосердя для душі ближнього; друга – квітку милосердя для тіла ближнього, обираючи необхідні пелюстки,  а третя група пригадає відповідні приклади у Святому Письмі (нагодувати голодного (Авраам  — трьох подорожніх, Ісус Христос  — п’ять тисяч людей);  напоїти спраглого (самарянка біля криниці напоїла Ісуса Христа);  одягнути нагого (Тавіта в Йоппії одягнула убогих удовиць);  прийняти в дім подорожнього (Марія та Марта прийняли в дім Христа, пригостивши Його).

- А зараз розглянемо квітку МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ДУШІ БЛИЖНЬОГО:

- Всі 7 пелюсток однакової величини і силу мають рівну.

Учні прикріплюють пелюстки і пояснюють.

 Учні дають пояснення до квітки милосердя

Квітка милосердя для душі ближнього.

1. Грішника навернути (дати братню настанову).
2. Невігласа навчити (довести, щоб він був готовий сприйняти наше повчання).
3. Сумніваючому дати пораду (допомогти подолати сумніви).
4. Сумного потішити (виявити співчуття).
5. Кривду терпливо зносити (наслідувати Ісуса Христа).
6. Образу з серця прощати (Христос дав приклад, коли молився за своїх розпинателів: «Отче, прости їм, бо не знають що роблять»)
7. За  живих і мертвих молитися (Духовно їм допомогти).

 

Квітка  МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ТІЛА БЛИЖНЬОГО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

1. Робота в групах. У мене є чарівна скринька. Я пропоную кожному витягти з неї записане слово і за ним об’єднатися у групи («Співчуття», «Милосердя», «Ближній»).

Працюючи в групах, знайдіть підтвердження  слів у Святому Письмі. Зробіть власні висновки.

Група «Співчуття»  -  (Лк. 6:35-36) («Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, — добрий-бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:35–36; Як. 2:13). Потрібно любити навіть ворогів та молитися за тих, що зневажають, переслідують нас, бо тільки через любов і милосердя можна стати синами Отця Небесного.

Група «Милосердя» - (Мт.5:44-45;48) «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних… Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт. 5:44–45, 48).

Група «Ближній» - (Мт.6:3-4)

 Кожен із нас зобов’язаний допомагати тим, хто потрапив у скруту. Якщо хтось із любові до ближнього подасть йому горня води, бо більше нічого не може дати, то це йому буде зараховано. Спаситель говорить: «Ти ж, коли даєш милостиню, не хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права» (Мт. 6:3). Якщо людина чинить добро або дає милостиню, вона не повинна говорити слова докору тому, кому допомагає. Хто не хоче допомагати ближнім у потребі, не знайде милосердя в Бога. Святий Яків каже з цього приводу: «Суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя» (Як. 2:13).)

2. Перегляд відео сюжету  про Матір Терезу

Символом милосердя в наш час є Мати Тереза. Народилася вона у 1910 році в заможній родині. Слухняна, уважна, романтична Агнесс  потрясла  матір  своїм рішенням  стати монахинею.  1948 рік був переломним в її житті. Вона їде до Індії, вдягається в просту одежу і виходить на ті вулиці, де жили тільки убогі люди. Починає турбуватись   про  обездолену частину Калькутти.  Робила те, що робив Ісус Христос. Лікувала хворих, будувала лікарні, давала притулок сиротам, надію безнадійним. Всі свої премії, також і Нобелевську( це дуже великі гроші) віддавала для служіння тим, хто потребує допомоги. Вона могла бути дуже багатою, але її багатством була любов до ближнього.   Мати Тереза була засновницею Ордену милосердя.

Мати Тереза стверджувала:

Милосердя як ватра. Чим сухіший хмиз, тим яскравіше горить полум’я.

Чим вільніше наше серце від усього земного, тим відчуваємо чужий біль.

Чим більше наше серце сповнене любові до Бога, тим  більше ми стаємо милосердними.             

.

                      

VI. Підсумок уроку.

Отже, сьогодні ви побачили, що зерна Милосердя засівалися в людських душах з давніх- давен. Вони залишили свій слід у  Святому Письмі, мистецтві, поезії, усній народній творчості.

 Притча про доброго самарянина навчає нас бачити у всіх наших ближніх їхні потреби і допомагати їм. Тому, не забувайте посміхнутись і сказати добре слово чи допомогти хворому, нужденному, потребуючому. Будьте тими милосердними самарянами на вашому життєвому шляху.

 Пам’ятайте заклик Ісуса Христа, який промовляє до кожного з нас: «Іди  і роби ти так само»

VІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Гра «Таємний товариш».

Зараз кожний з вас вибере серце на якому буде написане ім’я вашого однокласника, таким чином, ви дізнаєтеся хто є ваш таємний товариш. Ваше завдання, упродовж тижня до наступного уроку – робити приємне своєму таємному товаришу, але так, щоб він не здогадався, хто це робить.

Примітка: щоб зробити приємне можна послати «живого листа» ( попросити кого-небудь передати на словах), попросити когось заспівати пісню, піднести подарунок.

На наступному уроці кожний з вас спробує відгадати свого таємного товариша, і в знак вдячності та любові подарує йому це серце, написавши йому слова-побажання зі Святого Письма.

Оцінювання знань учнів.

  Молитва

  Закінчимо наш урок молитвою до Богородиці за нужденних, потребуючих сьогодні співчуття і милосердя.

«Богородице Діво…»