Конспект уроку з природознавства

Конспект  уроку з природознавства

Тема уроку

Вода – розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. Розчини в природі. Використання води людиною.

Мета: -  розкрити значення води як розчинника, ознайомити з поняттями «розчинні та не­роз­чинні речовини», розширити поняття про воду як розчинник, про розчинність речовин та значення розчинів та води в природі; 

- розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес, дослідницький підхід до вивчення природних явищ, формувати вміння готувати та розрізняти розчини, користуватися розчинами у природі та побуті, продовжувати формувати вміння працювати в групі, виділяти основну думку та висловлювати думку групи; 

- сприяти формуванню бережного ставлення до води, екологічної культури, прагнення берегти природні багатства.

Обладнання: атлас, карти, підручник, зошити, чотири склянки, склянка з водою, пісок, крейда, сіль, цукор-рафінад, олія, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Психологічне налаштування учнів на урок

Щоб урок минув не марно,

Потрібно сісти рівно, гарно.

Щоб знання міцні здобути,

Уважними всім треба бути.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

Добрий день діти, сьогодні у нас незвичайний урок, а урок під час якого ми будемо:

Діяти – активно!

Думати – оперативно!

Сперечатись – доказово!

Творчо мислити - обов’язково!

Отже,  розпочнемо гру «Лови питання»

Вчитель кидає м’яча учням задаючи питання, а учень спіймавши м’яча дає на нього відповідь, за кожну вірну відповідь учень отримує цукерку яку сам бере з мірного стакана на столі.

 

Питання для гри.

1. Яка речовина може перебувати одночасно в трьох агрегатних станах? (вода)

2. Які фізичні властивості має вода? (рідина без кольору, без запаху, кипить при температурі 100⁰С, замерзає при температурі 0⁰С )

3. Чому лід не тоне? (він легший за воду)

4. Яку формулу має молекула води? (H₂O)

5. При охолодженні вода…? (стискується)

6. Під час нагрівання вода…? (розширюється)

7. В чому полягає  унікальна властивість води? (вона утворює з багатьма речовинами розчини, є універсальним розчинником)

8. Мінеральна вода це? (вода яка у своєму складі має солі, мікроелементи та біологічно активні речовини)

9. А під час замерзання вода…? (знов розширюється)

10. Вода в природі поширена…? (повсюди річки, моря, океани і т.д.)

11. Основні запаси прісної води зосереджені в …? (сніго-льодовиковому покриві)

12. У якому краї Україні найбільше озер? (у Поліссі)

13. Які озера стали окрасою цього краю? (Шацькі озера)

14. Найглибше серед них…? (Світязь)

15. Які озера вважають одним із семи чудес  України? (Світязь і Синевир)

16. Найбільше солоне озеро Криму? (Сасик)

17. А яке найглибше озеро Криму? (Донузлав)

18. Як називається  унікальне солоне озеро з якого у великих кількостях добувають кухонну сіль? (Сиваш)

19. Обмін вологою між водною поверхнею, атмосферою і земною поверхнею який відбувається постійно називається…? (колообіг води в природі)

20. Перелічіть основні фізичні явища які відбуваються під час колообігу води в природі? (текучість, випаровування, рух водяної пари в атмосфері, перетворення води на рідину і випадіння опадів )

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Вчитель: Ми вже багато знаємо про воду та її властивості. Завданням нашого уроку є пригадати і доповнити ваші знання про воду як розчинник, поглибити наші знання про розчинність води, приготування розчинів, поділ речовин на розчинні та нерозчинні та використання її людиною.

Для цього ми розділилися на групи .

Протягом нашого уроку всі свої спостереження та висновки ми будемо занотовувати в журнал дослідника, який лежить у вас на партах.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Отже продовжимо знайомство з водою і зупинимося на її властивості розчиняти в собі інші речовини. Подивіться на перше завдання у журналі дослідника. Як довести, що вода – розчинник. Звісно треба провести певне дослідження, а  допоможуть нам в цьому наші хіміки.

 Дослід №1 Розчинення кухонної солі у воді.

Хід досліду.

Техніка безпеки підчас роботи з лабораторним посудом.

Візьмемо одну столову ложку кухонної солі (приблизно 30 г), помістимо в посуду з прозорого скла і додамо до неї 100 мл води. Ретельно перемішаємо, доки вся сіль не розчиниться.

Спостереження: тверді кристали кухонної солі з певним проміжком часу розчиняються у воді. Ми отримали розчин солі у воді.

 Дослід №2 Розчинення цукру у воді.

Хід досліду.

Техніка безпеки підчас роботи з лабораторним посудом.

Візьмемо одну столову ложку цукру (приблизно 30 г), помістимо в посуду з прозорого скла і додамо до неї 100 мл. води. Ретельно перемішаємо, доки весь цукор не розчиниться.

Спостереження: тверді кристали цукру навіть швидше розчиняються у воді. Ми отримали розчин цукру у воді.

Висновок: Виконуючи ці досліди ми скористалися унікальною властивістю води розчиняти у собі інші речовини. Вода здатна розчиняти речовини в будь-яких агрегатних станах. В усіх випадках утворена суміш речовин набуває  одного  з водою агрегатного стану.

Зверніть увагу! Сіль і цукор до розчинення у воді були твердими, а після розчинення утворилися розчини у вигляді рідин. У таких сумішах неозброєним оком неможливо розрізнити часточки розчину, тому такий розчин називають однорідним.

Діти занотовують у висновку: 1. Вода – універсальний розчинник. 2. Розчини у яких неможливо розрізнити компоненти неозброєним оком називають однорідними.

Як ми спостерігали в попередніх дослідах розчин - це суміш двох або більше речовин. В даному випадку вода є розчинником, сіль і цукор – розчиненою речовиною.

 Діти я звернула увагу на те, що підчас розчинення солі і цукру сіль розчинялась повільніше.

Дослід №3 Вивчаємо процес розчинення речовин.

Хід досліду.

Техніка безпеки підчас роботи з лабораторним посудом та нагрівальними приладами.

Розчинення буде відбуватися швидше, якщо речовину подрібнити. Розчинімо кухонну сіль в двох склянках, але одну порцію попередньо подрібнимо у ступці.

Спостереження: Сіль розчинилась в склянці де вона більш дрібна.

 Хід досліду: Візьмемо розчин який погано розчинив сіль. Спочатку можна взяти скляну паличку та перемішати його, що прискорить процес розчинення. Якщо сіль й досі не розчинилась повністю я пропоную вам нагріти розчин.

Спостереження: вода закипає переходить в газоподібний стан, а кристали солі швидше розчиняються.

Висновок: На швидкість розчинення впливає подрібнення, перемішування та підвищення температури.

Вчитель: Чи всі речовини в природі розчинні у воді? Чому ж тоді коли йде дощ наші будинки не розчиняються?

Дослід № 4 Розчинні і нерозчинні речовини.

Хід досліду: Як ми вже спостерігали з першого та другого досліду сіль гірше розчинялась у воді ніж цукор, а якщо ще більше додати солі.

Спостереження: Під час ще більшого додавання солі у розчин вона повільніше буде розчинятися.

Хід досліду: Візьмемо, наприклад, пісок, олію, лимонну кислоту. Додамо до цих речовин воду.

Спостереження: Ми бачимо, що тільки лимонна кислота утворила однорідну суміш, тобто розчин. Пісок та олія у воді не розчинилися утворилась неоднорідна суміш, так як нам видно окремі компоненти розчину.

Висновок: Це тому, що речовини розчиняються у воді не в будь-якій кількості, а лише до певних меж. Тому за розчинністю речовини поділяють на розчинні, малорозчинні та нерозчинні.

А чи зустрічаюся розчини нам у природі? І яку взагалі роль відіграє вода в природі?

Вода – універсальний і досить поширений розчинник у неживій природі. Свідченням цього є вода морів, океанів, річок, озер і ставків. Найбільший вміст розчинених речовин має морська вода. Якщо її скуштувати вона солоно-гірка на смак. Це тому, що, крім солоної кухонної солі, у її складі є ще і інші солі, гіркі на смак. Отже березовий сік, морська вода, клітинний сік та багато інших це все розчини в природі.

Діти заповнюють схему у журналі дослідника Природні та створені людиною розчини.

Яку ж роль вода відіграє у природі? Надзвичайно важливу. Випаровуючись, вода переноситься на величезні відстані і там випадає у вигляді дощу та снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють клімат і погоду.

 Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм здорової людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Тому протягом усього життя треба підтримувати свій водний баланс та пити достатню кількість води.

Втрата 1- 1,5 л води вже викликає відчуття спраги. Це пов’язано із збудженням певних відділів головного мозку так званого «питного центру», який регулює поповнення водних ресурсів організму. Недостатня кількість води призводить до поганого самопочуття, знижується працездатність, що може призвести до перегрівання організму. Втрата води в кількості 15-20% може призвести до втрати свідомості та смерті.

З вшануванням води пов’язані старовинні свята. Наприклад, Водохреща. Спочатку це свято було на честь народження богині води Дани, бога світла Ора. Вважалося, що в цей час освячуються всі земні води і набирають цілющої сили. Пізніше це свято було поєднано з християнським святом Водохреща, коли Ісус Христос хрестився в Йордані. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день люди йдуть до церкви та святять воду, яка є своєрідним спасінням від багатьох недуг.

Стретіння. Стретінська вода цілюща, нею святили хату, коли дошкуляв домовик, освячували пасіку.

Івана Купала. У цей день відбувалося очищення вогнем і водою – перестрибували через вогонь та купалися у воді. Тоді ж дівчата віночки на воду пускають, а вода говорить: якщо віночок потонув – помре дівчина, а якщо пристав до берега – то з того краю буде наречений.

Великдень. На Великдень у миску наливали води, клали туди свячені крашанки, і всі по черзі вмивалися, щоб бути красивими та здоровими. Пошана любов до води відбивалась у створенні та прикрашанні криниць, які українці здавна охороняли, наділяючи їх цілющими та магічними властивостями. Криниця виступала символом любові:

Не каламуть, дівчино, воду –

Скаламутиш щастя й вроду.

Воду бережи, козаче, -

І вона тобі віддячить.

Біля колодязя садили кущі калини, щоб вода була смачною та цілющою. Тому існує в українців таке побажання «будьте здорові, як вода, багаті, як земля, щасливі та веселі як весна». Чого і я вам усім бажаю.

Розчини в  мистецтві

Фарби – це дуже відомі  розчинники  в природі. Фарби складаються з пігменту (сухий барвник) і сполучної речовини (мед, олія, яйце, клей та ін) та води. Світ навколо нас різнобарвний про це розповіли нам стародавні художники, які  відшукували матеріал для фарб прямо під ногами. З червоної і жовтої глини, можна отримати червоний і жовтий барвник, або, як кажуть художники, пігмент. Пігмент чорний дає вугілля, білий – крейда, блакитному – блакитний або зелений малахіт і лазурит. Зелений пігмент дають і окиси металів.

Перша синя фарба з лазуриту продавалася 1кг за 600 франків, в наш час кошторис складав 15, 600 грн.  Фарби з природних пігментів були не тільки різноманітних відтінків, а й міцні. До нашого часу збереглася псковська ікона Дмитра Солу. Цій іконі більше 600 років, вона і зараз в хорошому стані. Псковський майстер сам виготовляв ці фарби. Дотепер відомі: псковська зелень, червона кіновар і жовта псковська фарби.

В даний час майже всі фарби роблять в лабораторіях і на заводах з хімічних елементів. Тому деякі фарби навіть отруйні.

Розчини в побуті

Парфуми - це пахучі вироби, які використовуються з гігієнічною та косметичною метою.  Розчинниками в даному випадку виступають спирт, дипропіленгліколь, суміш спирту й води, також носіями парфумерної композиції можуть бути очищені рослинні олії без запаху.

Цікаво, що в історії парфумерії  різні народи по різному використовували парфуми.

Зокрема, ще у другому тисячолітті до н. е. китайський імператор Фу Си написав книгу, у якій детально описав улюблені пахощі китайських жінок. Серед них найпершими вважались екстракти фіалки, жасмину та гліцинії.

В Індії парфумерія знайшла своє відображення не лише у ароматизованих ваннах.

Стосовно Японії, то особиста гігієна у цій країні завжди була настільки сильною, що виключала із застосування навіть туалетну воду, — адже аромат духів міг заглушити аромат чистого тіла.

Після пожежі, що сталася у Александрійській бібліотеці, вціліло не так багато папірусів. Втім, серед них був і відомий сьогодні «Папірус Еберс», датований 1550 роком до н. е., у якому згадується використання ароматичних речовин для лікування і профілактики хвороб.

Багато ліків виготовляють у вигляді розчинів. Приготування їжі, прання білизни, миття посуду також неможливі без води. Консервуючи овочі та фрукти, готуючи варення і компоти, ми користуємося водними розчинами цукру, кухонної солі, оцтової кислоти.

Як бачимо, розчини є невід'ємною частиною природи і міцно увійшли у життя та побут людей.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ  І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вчитель: Який же ми висновок можемо зробити з сьогоднішнього уроку.

Прийом «П’ять речень»

Учні самостійно формулюють і записують основні висновки уроку за допомогою п’яти речень.

- Вода — найпоширеніший розчинник на Землі.

- Розчини складаються з розчинника та розчиненої речовини.

- Вода — найкращий розчинник. Вона здатна розчиняти багато твердих, рідких, газоподібних речовин.

- Підвищення температури поліпшує розчинення у воді більшості твердих речовин, але погіршує розчинення газів.

- Вода – це найцінніше багатство людства. Тому треба її оберігати на відноситися з повагою.

Проблемна ситуація. Обговорення казки.

Два віслюки йшли однією дорогою, кожний ніс свою поклажу. Одного було нав’ючено сіллю, а іншого — ватою. Перший віслючок йшов дуже-дуже повільно, ледь переплітаючи ноги — такою важкою була його ноша. Інший віслюк був дуже веселий, йшов легко та радіючи.

Невдовзі віслюки підійшли до річки, яку їм слід було подолати. Тварина, що була нав’ючена сіллю, зупинилась у воді й стала викупуватись — віслюк то лягав у воду, то знову піднімався на ноги, плескався як хотів. Коли віслючок вийшов із річки, його поклажа стала набагато легше. Другий віслюк, поглянувши на першого, також почав купатись. Проте, на відміну від першого, чим довше він купався, тим важче ставала його поклажа — вата, що була нав’ючена на нього.

— Чому ж так сталося?

— Що відбулось із поклажею першого віслюка?

— Чому поклажа другого віслюка стала важчою?

Учитель підводить учнів до розуміння того, що сіль розчинилась у воді й частка її просто вимилась із поклажі. Тобто сіль є розчинною речовиною. А вата, навпаки, увібрала в себе воду, тому стала важчою. Отже, вата є нерозчинною.

 

V. ПІДВЕДЕННІ ПІДСУМКІВ УРОКУ, АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

Вчитель: Діти ви сьогодні плідно попрацювали та в нагороду отримали найцінніший скарб, який у вас ніхто ніколи не забере – це знання. Я вам дуже вдячна за урок.

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 Опрацювати параграф 34, дати відповіді на запитання після параграфу.

- Навести приклади розчинів, якими ви користуєтеся у побуті.

-  Повторити різноманітність речовин.