Конспект уроку з природознавства 3 клас. Тема "Екскурсія. Виявлення взаємозв’язків у природі (сезонні зміни в природі, пристосування до них організмів, взаємозв’язки в живій природ

Тема. Екскурсія. Виявлення взаємозв’язків у природі (сезонні зміни в природі, пристосування до них організмів, взаємозв’язки в живій природі, наприклад між рослинами та тваринами).

Мета: формувати й розширювати уявлення дітей про сезонні зміни в природі; встановити причини, що зумовлюють ці зміни; формувати уявлення про основні зв’язки живих організмів із навколишнім середовищем; прищеплювати навички природоохоронної роботи; виховувати естетичні почуття, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: дидактичний матеріал: картки, загадки, вірші, оповідання, ілюстрації.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(У вчителя на руці — лялька-лісовичок. Він звертається до дітей.)

Добридень, малята! Я — старичок-лісовичок. Сьогодні я поведу вас до дивовижної країни, яка називається Природою. Під час цієї подорожі ми звернемо увагу, які зміни відбулися в природі, як до цих змін пристосовуються рослини та тварини, як вони допомагають одне одному в підготовці до зими.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підготовка до екскурсії.

а) Повторення правил поведінки під час екскурсії.

— Щоб наша екскурсія була цікавою, корисною та приємною, згадаймо правила поведінки:

• Потрібно бути дисциплінованими й уважними.
• Слухати, що говорить учитель.
• Поводитися тихо, щоб не налякати мешканців парку.
• Не відокремлюватися від групи.
• Не ламати гілок і не рвати без потреби рослини.

б) Робота в зошиті.

— Знайдіть на кольоровій вставці знак, у якому «заховалося» останнє правило. Поясніть його.

(Учитель нагадує, що бере кожен учень із собою на екскурсію.)

2. Проведення екскурсії.

а) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

— Вирушаючи на екскурсію, подумайте, з якою рослиною ви хочете поговорити. Про що її спитаєте? Що вона може розповісти? Після повернення поділіться з товаришами змістом цієї розмови, обговоріть ті труднощі, які має ваш співрозмовник.

— Подивіться навколо себе. Які предмети природи вас оточують? (Дерева, кущі, квітучі рослини, птахи, комахи, різноманітні предмети неживої природи.)

— Які зміни ви помітили? (Стало прохолодніше.) Чому? (Улітку Сонце високо піднімалося в небі, дні були довгими, тому земля одержувала багато тепла. Тепер Сонце піднімається в небі вже не так високо, дні стали коротшими. Тому земля одержує менше тепла. Температура ґрунту, води й повітря знизилась.)

— Як на це реагують дерева, кущі та трави? (Листя поступово жовтіє, сохне травиця, відцвітають квіти.)

— Чому осінь називають годувальницею? (Восени люди збирають врожаї на полях, городах, у садках.)

— А який урожай буває в лісах та парках? (Достигають горіхи, жолуді, каштани, лісові ягоди: терен, калина, горобина, шипшина, глід.)

— Хто ще, на вашу думку, користується осінніми дарами лісів і парків? (Різні тварини.)

— Які саме? (Білки, їжаки, дикі свині, птахи.)

— Прислухайтеся, що за легенький тріск лунає там, де сидить і пасеться зграйка горобців. Це вони вилущують насіння споришу, який одержав назву «пташина гречка». Її, крім горобців, полюбляють голуби, горлиці, шпаки. Осінь дає вдосталь їжі всім птахам.  А чому ж тоді ми не бачимо вже ластівок і стрижів? (Ластівки і стрижі відлітають у вирій у серпні.)

— Чому ж вони відлітають, коли навкруги ще багато комах, якими вони харчуються? (Птахи, мабуть, помічають наближення важких, голодних часів.)

— Як же вони це роблять? Виявляється, перелітні птахи помічають, що ближче до осені дні стають коротшими. Це і є для них сигналом: «Пора в дорогу!». Зверніть увагу на синичку. Що ви бачите у неї в дзьобику? (Маленьку пір’їнку.)

— Навіщо вона віднесла її у щілину стовбура дерева? (Вона утеплює собі гніздечко на зиму. Адже вона — зимуючий птах.)

— Подивіться навкруги. Які ще ви бачите трави, що дружать із тваринами? (Полин. Він гіркий на смак, але хворі тварини лікуються ним. Подорожник пристосувався до того, щоб розповсюджуватися за допомогою людини й тварин.)

— Хто з вас здогадується, яким чином це відбувається? (Від дощу або роси це насіння стає клейким. Воно прилипає до шерсті тварин, до їхніх лапок, спини, до взуття людей.)

— На яку думку вас наводять ці приклади «дружби»? (Рослини й тварини тісно пов’язані між собою.)

— Зникнення або зменшення кількості рослин чи тварин порушує цей взаємозв’язок. Ось погляньте на це могутнє дерево. Як воно називається? (Дуб.) Для кого він є годувальником?

— Дуб — величаве, могутнє дерево. У нього міцний стовбур, товсті гілки, темна жорстка кора. Живе дуб дуже довго — 500 років і більше, а деякі дуби доживають до 2000 років. Притуліться до цього велетня, наберіться сили, снаги, міцності, мужності. Восени на дубі з’являються його діточки:

Цей могутній диво-тато

Діточок зростив багато.

Хоч сам шапки і не має,

Діточкам шапки вдягає.

                             (Жолуді.)

— У середині кожного жолудя — одна-єдина крупна насінина. Достиглі жолуді падають на землю, а весною з них починають рости нові деревця. Але не всі жолуді зберігаються до весни. Частину їх восени і взимку з’їдають різні лісові звірі. Для цих тварин дуб — годувальник. Не думайте, що тварини тільки з’їдають жолуді і нічим не допомагають дубу. Ні. Деякі з них допомагають цьому дереву розселитися. Особливо добре це робить сойка. А онде якраз на дереві і сидять дві сойки. Постійте тихенько і роздивіться їх. (Сойка — досить великий птах. Її легко впізнати за голубим пір’ячком на крилах.)

— Як ви думаєте, про що розмовляють ці дві пташки? (Як їм пережити зиму.)

— Восени сойка ховає жолуді про запас: у мох, під коріння дерев. Узимку вона з’їдає не всі сховані жолуді, частину їх не знаходить. Весною ці жолуді дають початок молодим дубкам. Ось і виходить, що сойка розселяє дуб.

— Хто ще може розносити жолуді? (Білки та миші.)

— Як бачите, тваринам важко було б обійтися без дуба-годувальника, а дубу — без тварин-помічників. Діти, чи чуєте ви, неначе хтось вистукує? Давайте тихенько підемо на цей стукіт.

— Що робить дятлик? (Лікує дуба. Білочці хатку будує. Гострить свій дзьоб. Шукає собі їжу.) Що ж, не будемо йому заважати. Ходімо далі, до дупла — хатинки білочки. Що цікавого ви тут побачили? (Ось із горішка шкаралупки. А ось лусочки із шишок. А онде біля дупла грибочки висять.)

— А де ж сама білочка? (Десь гуляє, бігає по парку, займається своїми справами.) Її робота зараз полягає в тому, щоб приготувати побільше запасів на зиму.

— Які ще випадки пристосування тварин до змін у природі ви знаєте? Як тварини та рослини допомагають одне одному?

б) Дидактична гра «Хто мої батьки?».

Діти отримують каштан, жолудь, ягоди горобини, калини, ялинову шишку, соснову шишку, плід шипшини. Вони мають знайти їхніх «батьків» — дерева, з яких взято плоди.

в) Дидактична гра «Нагодуй тваринку!».

Учитель називає тварину. Учні підходять з відповідним плодом, який вживає названа тварина. Наприклад: шишкар — ялинові та соснові шишки.

г) Продовження екскурсії.

— Відгадайте загадку.

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу чи від спекоти

Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік,

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітру реву.

Хто вони такі? (Дерева).

— Підійдемо до дерев і прислухаємося, про що вони говорять. Що ж ви почули?

— А мені почулася така розмова. Послухайте і скажіть, які дерева між собою сперечалися.

— Красивішого за моє вбрання не придумаєш: тут і червоне, і жовте, і рожеве, і оранжеве.

— А я вважаю, що такий строкатий одяг для поважного дерева непристойний, — сказало друге дерево, — найскромніший і найкрасивіший колір — зелений. Я цьому кольору ніколи не зраджу.

                                                                                           (Клен і ялинка.)

— Природа в різні пори року дає насолоду, приємний настрій, надихає на творчість, возвеличує душу, милує око. Поспілкувавшись із рослинами, чи зрозуміли ви, з якими труднощами стикаються наші зелені друзі?

Рослини поступово вмирають.

Давно порятунку благають.

Від нас залежить,

Чи будуть зеленіти віти

Верби, Берізки, Горобини

І диво-дівчини Калини.

Ми з вами — господарі природи.

Тож збережемо її вроду.

— Щоб зрубати дерево — досить миті, щоб виростити — потрібні роки. Дуже прикро, що ми не завжди ставимося до природи так, як потрібно. І не дотримуємося правил поведінки в природі, таких же обов’язкових для кожного, як правила ввічливості або гігієни. Які б правила ви запропонували для своїх товаришів після побаченого і почутого під час екскурсії? (Не залишай у лісі, в парку сміття. Не галасуй на природі.)

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЕКСКУРСІЇ

1. Відгадування загадок.

— Які види рослин ви побачили в парку? (Дерева, кущі, трави.)

— Відгадайте загадки.

Лист шкірястий, стовбур темний,

Не боїться днів буремних,

Має безліч діточок,

Що стрибають з гілочок,

І дивує білий світ

На десятки — сотні літ.

                                  (Дуб.)

Це життєлюбна рослина,

Що від морозу не гине,

Навіть під снігом жива.

Звуть її люди… (трава.)

Глянь, поміж зелених гілок

Повно ласощів для білок.

Не сосна, це, не ялина –

Звичайнісінька… (ліщина.)

При дорозі він росте

Й сам розказує про те.

Прикладеш йому до рани,

То й боліти перестане.

                      (Подорожник)

2. Рухлива гра «Дерева, кущі, трави».

Учитель називає рослину, а діти визначають, до якої групи вона належить: дерева — піднімають руки вгору, кущі — руки на пояс, трави — присідають.

— Колись у давнину була така заповідь: «Якщо хочеш немарно прожити — збудуй хату, народи дитину і посади дерево». Кожен з вас уже може посадити деревце, яке буде рости разом з вами і прикрашати наш рідний край.

3. Повернення до класу. Робота в зошиті (завдання 2, 3).
4. Конкурс «Ерудит».

• На які групи поділяється вся природа? (Жива та нежива.)
• На які групи поділяються рослини? (Дерева, кущі, трави.)
• Чим дерево відрізняється від куща? (У дерева один могутній стовбур, у куща — декілька тонких.)
• Як називаються рослини, які ніхто не садить? (Дикорослі.)
• Колекція висушених рослин — це… (гербарій).
• Стрибки білки — це майже політ, який вона скеровує своїм… (хвостом).
• Як називаються птахи, що відлітають у теплі краї? (Перелітні.)
• Яку пташку називають «лікарем» лісу? (Дятла.)
• Який хижак відомий своєю любов’ю до солодкого? (Ведмідь.)
• Який мешканець лісу засушує собі на деревах гриби? (Білка.)