Тема. Ґрунт як середовище існування рослин і тварин. Лабораторна робота. Склад ґрунту.
Мета: формувати поняття ґрунт; уявлення про перегній, про склад ґрунту (повітря, вода, перегній, пісок, глина, мінеральні солі); формувати вміння спостерігати, узагальнювати, здійснювати спілкування, самостійно висловлювати свою думку; виховувати допитливість, самостійність, доказовість мислення, бажання прислухатися до думки іншої людини.
Обладнання: таблиця «Ґрунт», роздатковий матеріал, макет «Ґрунтовий розріз», колекція «Ґрунти твоєї місцевості», по два шматочки ґрунту у коробочках, склянка з водою й паличка на кожну парту; демонстраційний матеріал: спиртівка, металева коробочка з сухим ґрунтом (чорнозем із залишками рослин), сірники, скло, металева коробочка з вологим ґрунтом
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Наша планета — Земля.
Щедра вона і багата.
Гори, ліси і поля —
Наша домівка, малята.
— А для кого ще Земля є домівкою?
1.Створення асоціативної павутинки.
Птахи
Люди Тварини
Рослини Комахи
Ґрунт
2.Відгадування загадок.
— Життя є як на землі, так і під землею. Які істоти живуть під землею? (Миші, кроти, черв’яки, різні комахи.)
— Один з підземних жителів — сьогоднішній гість нашого уроку.
А хто це, дізнаєтеся, відгадавши ці загадки.
Одяг багатий,
Та сам він сліпуватий,
Живе без віконця,
Під землею риє нірки,
А над ними робить гірки.
(Кріт.)
Не бачить він сонця.
(Кріт.)
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Відгадайте загадку і ви дізнаєтесь тему сьогоднішнього уроку.
Мене б’ють, товчуть, ріжуть, перевертають — Я все терплю і всім добром плачу. (Ґрунт.)
— Отже, діти, ми будемо говорити про забруднення Землі, про те, як хворіє ґрунт.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
плачу. (Ґрунт.)
— Землею називають нашу планету, але землею можуть називати й ґрунт. Тобто ґрунт можна називати родючою землею.
— Чи доводилося вам спостерігати, як навесні чи восени люди перекопують землю? Ви бачили, що верхній шар темніший і пухкіший? Саме на ньому ростуть рослини. Цей верхній пухкий шар землі, на якому ростуть рослини, називається ґрунтом.
Ґрунт — верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини і де живуть різні живі організми.
2. Робота в зошиті (завдання 1, 2).
3. Проведення досліду.
— Малюєте ви дуже гарно. А зараз ви висадите зернята в родючий ґрунт, який я приніс вам, і в пісок. Упродовж тижня ви будете доглядати за цими посівами і спостерігати, де зернята зійшли краще.
— Утворити такий ґрунт допомагають сусіди крота, всім відомі дощові черв’яки. Багато кому вони здаються неприємними, негарними. Тіло їхнє вологе і слизьке, забарвлення червонувате. Шкіра їхня повинна бути вологою, тому вони і ховаються у землі. Коли черв’як повзе, тілом пробігають хвилі м’язових скорочень, у результаті цього черв’як поступово пересувається вперед.
— Чи доводилося вам витягати черв’яка на поверхню землі? Чи легко його витягати? (Ні.) Чому? (З обох боків тіла у нього щетинки, які спрямовані назад, тому і важко його витягати.)
— Прокладаючи підземні ходи, черв’як розпушує ґрунт і удобрює його своїми виділеннями слизу та залишками рослин, які хазяйновито затягує в нірки. Так він сприяє утворенню перегною і допомагає людям-землеробам.
— Давайте згадаємо казочку, в якій маленькій дівчинці довелося спілкуватися і деякий час жити з підземними мешканцями. («Дюймовочка». Дюймовочка жила під землею у Миші і ледве не стала нареченою Крота.)
5.Слухання оповідання.
— Послухайте оповідання В. Сухомлинського про ще одного мешканця, для якого нірки — підземні комори.
У глибокій норі живе сірий хом’як. Кожух у нього м’якенький, пухнастий. З ранку до вечора працює хом’як, до зими готується. Біжить в поле, шукає колосочки. Вимолочує з них зерно і ховає в рот. На те в нього мішечки є за щоками. Принесе в нору, висипле з мішечків. Та й знову біжить у поле…
— У чому хом’як приносить до своєї нори-комори запаси на зиму?
— Хто вдома спостерігає за повадками хом’ячка?
6. Фізкультхвилинка.
Хомка, хомка, хом’ячок,
Весь смугастенький бочок.
Хомка раненько встає.
Шийку миє, щічки тре.
Підмітає Хомка хатку
І виходить на зарядку.
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Хоче Хомка сильним стать.
7. Робота в зошиті (завдання 3).
— Багато років тому природне середовище практично не відчувало на собі діяльності людини. Воно легко самоочищувалося, самовідновлювалося. Але минали тисячоліття, людина перетворилася на могутню силу, яка впливає на природу.
У результаті господарської діяльності людини виникли глобальні екологічні кризові ситуації. Дуже швидкими темпами погіршується стан ґрунтів. Сучасна людина здатна зруйнувати ґрунт за один-два роки. А як відомо, щоб відновити родючість ґрунту, потрібні тисячі років.
8. Робота в зошиті (завдання 4).
9. Бесіда.
— Діти з кожним роком все частіше кротові та його родичам доводиться переселятися. Шукати інше житло вони змушені тому, що ґрунт хворіє на різні хвороби. А хто винен у цьому? (Люди.)
— Не тільки вони. Існує дуже небезпечне захворювання ґрунту — ерозія. Це слово означає «роз’їдати». Головні руйнівні сили — вода і повітря, проте в багатьох випадках ерозію спричиняє необачна діяльність людини.
Згадаймо, як наші пращури-слов’яни обробляли землю. З давніх-давен вони орали її відвальним плугом. При цьому верхній шар разом із рослинними рештками опинявся внизу, а більш глибинний вивертався нагору. І тут з’являвся ще один ворог ґрунту. Який, дізнаєтеся, відгадавши загадку.
Вільним козаком гуляє,
Часто напрямки міняє
І на морі, і на суші.
Влітку дітям трусить груші,
Всім приносить прохолоду,
Хвилями здіймає воду.
Білий сніг у полі стеле,
Вітряком пшеницю меле.
Власне, в нього справи різні,
Часом добрі, часом грізні.
Має назву з п’яти літер.
Здогадались, що це? (Вітер.)
— Підсохнувши, ґрунт легко ставав здобиччю вітру: посилиться він — і грудки землі не просто перекочуються, а перескакують на 3—4 м уперед. Швидкість надає їм руйнівної сили, що завдає непоправної шкоди посівам. Грудочки ґрунту розривають сходи, молоді ніжні рослини після такого «бомбардування» вже не в змозі відійти — вони гинуть. Від таких ударів руйнується і верхній шар ґрунту — він перетворюється на пил. Як захистити землю від видування?
10. Гра «Твердження-провокації».
1)Я думаю, що зелені насадження допомагають у боротьбі з вітровою ерозією ґрунтів. (Так, дерева та кущі затримують видування ґрунту.)
2)Зміни, викликані виробничою діяльністю людини в природі, не завдають їй шкоди. (Ні. Людина також страждає (навести приклади).)
3)Щоб зберегти природу, треба відмовитися від споживання її багатств. (Ні. Господарювати, користуватися нею треба ощадливо й бережливо.)
4)У природі ніщо не існує самостійно, окремо, всі її елементи взаємопов’язані. (Так. Зміна однієї ланки веде до змін у всьому ланцюжку.)
— Великою бідою для ґрунту можуть бути дощові, талі води, коли вони стікають по схилах горба або похилої місцевості. Спочатку вони стікають струмочком і від цього в ґрунті утворюється маленька борозенка. З кожним роком вона глибшає і перетворюється на яр. Яри руйнують поверхню землі. Вони стають ранами та шрамами на її поверхні. І знову бідним кротам, доводиться переселятися в інші місця.
11. Ділова гра «Мікрофон».
Кореспондент ставить запитання.
1)У наслідок чого утворюється яр? (З пагорбів ґрунт змивається талою чи дощовою водою.)
2)Які причини його росту? (Поступово маленька борозенка глибшає і перетворюється на яр.)
3)Чим шкідливі яри? (Цінні чорноземи вилучаються з виробництва, змиваючись дощовими водами.)
4)Як зупинити ріст яру? (Розорювати землі впоперек нахилу місцевості. На схилах пагорбів висаджувати дерева і кущі.)
5)Що можуть запропонувати школярі у боротьбі з ярами? (Допомагати дорослим у висадці та догляданні молодих насаджень уздовж ярів або навкруги них.)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Саморефлексія.
Я знаю… (що в Україні найцінніші чорноземи; що їх треба оберігати; що ґрунти утворюються багато років; що життя кожної рослини тісно пов’язане з ґрунтом: тут рослина починає своє життя на ґрунті росте і розвивається, тут вона і відживає; що все в природі взаємопов’язане).
Я вмію… (встановлювати екологічні ланцюжки, робити висновки, допомагати дорослим при посадці рослин).
Я ціную… (нові знання, корисні поради, думки товаришів).