Конспект уроку з природознавства для 5 класу на тему " Штучні екосистеми. Сад"

                               Штучні екосистеми. Сад

Мета: 

навчальна: продовжувати  вчити наводити  приклади взаємозв’язків між організмами, пояснювати вплив на організми чинників живої природи,  навчити називати склад екосистем, навчити наводити приклади природних і штучних екосистем, пояснювати роль рослин, тварин, грибів в екосистемі; 

розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки , спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; 

виховна: виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності.

Очікувані результати: учні називають склад екосистеми; пояснюють роль рослин, тварин, грибів і бактерій в екосистемах; оцінюють значення природних та штучних екосистем у природі та житті людини.

Базові поняття та терміни: угруповання, організми, екосистема, рослини, тварини, гриби, бактерії, споживачі, виробники, руйнівники, автотрофи, гетеротрофи.

Тип уроку: вивчення й первинне закріплення нових знань.

Форма проведення: урок – дослідження під відкритим небом.

Методи (за джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації): 

Словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

Наочні (ілюстрації).

Практичні (вправи, навчально – виробнича вправа).

Обладнання: підручники (Природознавство/О.Г. Ярошенко, В. М. Бойко), зошити, роздатковий матеріал, гербарій,  фліпчарт, обмежувальна рамка для дослідження
(1 м. × 1м.), карімати.

Консультант: вчитель біології – Батура Ю.О.

Конструктор  уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ ЗАНЯТТЯ:

 І. 1. Підготовка учнів до роботи на занятті.

ІІ. ПІДГОТОВКА ДО ОСНОВНОГО ЕТАПУ ЗАНЯТТЯ:

ІІ. 1. Актуалізація опорних знань і вмінь.

ІІ. 2. Повідомлення теми та прийняття учнями мети навчально – пізнавальної діяльності.

ІІ. 3. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності.

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ  НОВИХ ЗНАНЬ ТА СПОСОБІВ ДІЙ:

ІІІ. 1. Забезпечення сприйняття, осмислення й первинного запам’ятовування знань і способів дій, зв’язків і відносин в об’єктів вивчення.

ІV. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА РОЗУМІННЯ:

IV. 1. Установлення правильності й усвідомленості засвоєння нового навчального матеріалу.

IV. 2.  Виявлення пробілів і неправильних уявлень і їхня корекція.

V.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ:

V. 1. Дати аналіз і оцінку успішності досягнення мети.

V. 2. Намітити перспективу наступної роботи.

VI. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ІНСТРУКТАЖ З ЙОГО ВИКОНАННЯ:
VI. 1. Забезпечення розуміння мети, змісту й способів виконання домашнього завдання.

VI.  2.  Перевірка відповідних записів.

                                                            Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ ЗАНЯТТЯ.

Прийом « Ми – команда ».  Динамічне знайомство домашніх груп. Команди називають свою назву та промовку. ! Ознайомлення з правилами роботи в групі.

ІІ. ПІДГОТОВКА ДО ОСНОВНОГО ЕТАПУ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. 1. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Прийом « ЕКОЛОТО».  Команди отримують аркуш із зображенням взаємозв’язків між організмами у природі, та пробують встановити відповідність з назвами цих взаємозв’язків.

Прийом « ХАРЧОВИЙ ЛАНЦЮГ». Команди отримають приклади ланок ланцюга живлення, які потрібно розставити в логічній послідовності.

ІІ. 2. Повідомлення теми та прийняття учнями мети навчально – пізнавальної діяльності.

Слово вчителя.

• Як ви розумієте, що таке система? (Системою називають єдине ціле, що складається з окремих частин. При цьому складові частини не є випадковими, довільно взятими. Між ними обов’язково встановлюються певні зв’язки, і кожна частина впливає на інші й сама залежить від них. Приклади: соняшник, білка, дерево, годинник …)
• Як ви розумієте, що таке екосистема? ( Поняття екосистема ( з грецької еко
  « дім (житло) ») – це сукупність організмів, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою і середовищем життя).

• Дайте відповідь, чим відрізняється ліс від парку? (Ці екосистеми які виникли за різних умов).

Учитель пропонує учням здогадатись про тему уроку. Після того як учні висловили свої думки, учитель оголошує тему уроку. Вчитель повідомляє учням мету уроку, пропонує  по групам визначити завдання, які вони мають розв’язати на уроці, коригує відповіді учнів, підказує напрямок думок.

ІІ. 3. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності.

Слово вчителя. Навколишнє середовище складається з багатьох різних екосистем – природних та штучних. Але так було не завжди. Колись у давнину людей оточували лише природні екосистеми, а люди намагалися пристосовуватися до життя в них.
Але для того щоб виживати, цього було недостатньо. І тому люди почали змінювати середовище навколо себе: зводити будинки, вирубувати ліси, осушувати болота, вирощувати різні рослини, розводити тварин. Така активна господарська діяльність призвела до того, що з’явилося багато штучних екосистем, існування яких потребує догляду з боку людини. Важливими для життя людей штучними екосистемами є поле та сад. Дізнатися, що таке штучні екосистеми, які вони бувають, їх особливості, значення-наше завдання на цей урок.

Завдання . Назвіть, яка штучна екосистема може утворитися на місці природної.

Листяний ліс →…..(сад,парк)

Луки →…..(город)

Степ →…..(поле)

Річка →…..(водосховище, ставок)

РУХАНКА « ДЕРЕВА, ЛЮДИ, ». Учні утворюють дві команди, кожна команда потайки обирає у кожному раунді одну з трьох ролей: «людина», «дерево», «». Після сигналу вони «демонструють» свою роль команді опоненту («дерева» перемагають « », « вуглекислий газ » сильніший за людей, «люди» сильніші за «дерева»).

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ  НОВИХ ЗНАНЬ ТА СПОСОБІВ ДІЙ.

Прийом « ІНФОГРАФІКА » (кожна група отримує аркуш з незакінченою схемою, за текстом підручника с. 204 – 208 доповнює пропущені поняття (схема додається).

1. Екосистема – система, утворена організмами, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою і середовищем життя.

2. Організми екосистеми поділяють на 3 групи: утворювачі (рослини), споживачі (тварини, гриби, окремі бактерії), руйнівники (окремі бактерії і гриби).

3. Приклади природних екосистем: ліс, річка, озеро, болото, степ.

4. Приклади штучних екосистем: парк, квітник, поле, сад, водосховище.

5. Поле – штучна екосистема з обробленого ґрунту, на якій       вирощують культурні рослини.

7. Культурні рослини – рослини, які людина вирощує для отримання з них певних продуктів.

8. Сад – штучна екосистема, в якій насаджені плодові дерева та кущі для отримання фруктів і ягід.

Прийом «РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ» ( кожна група отримує польовий щоденник , за завданнями якого повинні дослідити ділянку шкільного саду в межах обмежувальної дослідницької рамки. Після виконання завдань, доповідач кожної групи звітує про проведену роботу  (щоденник додається).

ІV. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА РОЗУМІННЯ

Прийом « НАМАЛЮЙ, ЯК ЗРОЗУМІВ». Кожен учень оформлює графічно, як він зрозумів тему уроку « Штучні екосистеми. Сад».

Прийом « БУКЕТ». Учитель – консультант пропонує учням визначити назви  рослин з яких  складається запропонований букет.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ.

Прийом « РЕФЛЕКСИВНА БЕСІДА ». Усне обговорення за запитаннями:

• Чи справдились ваші очікування?
• Що найбільш сподобалося на (не) уроці?
• Найцікавіший момент (не) уроку.
• Яка інформація вас вразила найбільше?

Прийом «САМООЦІНКА». Учні отримують аркуші  для самооцінки  власної  роботи в групах.

Прийом « РУХАНКА ». Учні встають в коло і дають оцінку уроку через виконання окремих рухів, а також виражають  своє ставлення до того, що відбулося (присісти – низька оцінка, злегка присісти – задовільна оцінка, звичайна поза, руки вздовж тулуба – гарна оцінка, підняти руки догори, плескати в долоні – висока оцінка).

Прийом « (НЕ) ОЦІНКИ ». Кожний учень отримує кольоровий смайл, який характеризує його активність та настрій на (не)уроці. Бонуси будуть враховані при виставленні балів на наступному уроці.

VI. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ІНСТРУКТАЖ З ЙОГО ВИКОНАННЯ.
Повторити § 49 с. 204 – 209, питання (усно) 1-6 с. 209. В домашніх групах оформити  та на наступний урок презентувати інфографіку на тему « Сад – штучна екосистема».