Конспект уроку з теми "Рельєф Євразії"

Тема: Рельєф Євразії, роль внутрішніх і зовнішніх  сил у його формуванні

Мета уроку:

- сформувати систему знань про особливості будови поверхні Євразії порівняно із іншими материками, про основні гірські та рівнинні системи;

- удосконалити вміння визначати давні та молоді платформи, області складчастості;

- поглиблювати навички використання різноманітних джерел інформації;

- продовжувати розвивати навички роботи з настінними картами та атласами, будувати логічні ланцюжки;

- виховувати інтерес та бережливе ставлення до природи навколо нас.

Обладнання: настінна карта Євразії,атласи, робочі зошити, підручники, комп’ютерна презентація до уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань. 

Хід уроку:

I. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація засвоєних знань, умінь, навичок.

1. Робота з контурною картою на дошці (вправа лернінгапс)
2. Вправа «Географічне доміно»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдяки унікальності та різноманітності природи Євразія є одним із найдивовижніших материків. Тут ми можемо спуститись до найнижчої точки на суходолі та тут же – піднятись на найвищу.  Тут ми можемо милуватись безкрайніми просторами рівнин десь вкритих лісами, десь – луками, а десь – пісками, та захоплюватись величчю найвищий і найгарніших в світі гір.

Не дарма колись В. Висоцький казав «Краще гір можуть бути тільки гори, на яких ще не бував».

IV. Формування і засвоєння нових знань умінь і навичок.

Основні форми рельєфу

Проблемне запитання. Чим можна пояснити велику різноманітність рельєфу Євразії? 

- Щоб відповісти на це запитання, проведемо дослідження. 

За картами «Будова земної кори» та фізичною картою в атласі встановіть взаємозв’язок між розташуваннями рівнин та гірських районів. 

Різманітність природи Євразїі пов'язана не тільки з її великою протяжністю, але також із надзвичайною складністю будови земної кори в межах материка. Євразія складається з декількох давніх платформених ядер, з'єднаних різновіковими складчастими поясами. Це наче декілька з'єднаних в єдине ціле континентів. 

Гори.

Гори Євразії виникли в різні епохи горотворення, тому мають різну висоту і форми поверхонь. Через увесь материк із заходу на схід простягнувся найдовший на планеті пояс молодих складчастих гір – Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Кримські, Кавказ, Гімалаї, нагір’я Тибет. Вони утворилися в останню альпійську епоху горотворення, тому, як правило, високі і могутні, з крутими схилами і гострими вершинами-піками. 

Альпи – найбільша і найвища гірська система Європи. Їх гострі гребені здіймаються на висоту понад 4 000 м, а найвища вершина г. Монблан сягає 4 807 м. 

Піренеї кількома паралельними високими хребтами із засніженими вершинами простягаються на Піренейському півострові. 

Середньовисокі   Апенніни перетинають увесь Апеннінський півострів. Вони складені різними гірськими породами, тому мають як загострені, так і округлі вершини. 

Карпати так само є середньовисокими горами. Вони складені не дуже стійкими до руйнування гірськими породами (піщаниками, глинистими сланцями, вапняками), тому їх вершини мають округлі обриси, а схили порізані річковими долинами

Хребти Кримських гір простягаються трьома паралельними пасмами вздовж південного берега Кримського півострова. Вони мають вирівняні столоподібні вершини, які називаються яйли. 

Кавказькі гори розміщуються між Чорним і Каспійським морями. Серед їх хребтів височать конуси згаслих вулканів – Ельбрус і Казбек.

Величні і недоступні Гімалаї – найвища гірська система земної кулі. Найвищою їх вершиною, як ви вже знаєте, є гора Джомолунгма, що засніженою пірамідою здіймається на висоту 8 850 м. Північніше лежить нагір’я Тибет – поєднання високих плоских рівнин (заввишки 5 000 м) і дуже високих (до 7 000 м) гірських хребтів. Воно піднімалося разом з Гімалаями і досягло рекордної для нагір’їв висоти. 

Старі гори, які розташовуються в областях давньої складчастості, збереглися гірше. Вони, як правило, невисокі і мають округлі вершини. Так, плосковерхі середньовисокі Скандинавські гори сильно зруйновані. 

Уральські гори, що довгим поясом простяглися з півночі на південь, так само зруйновані і низькі. 

Гори Тянь-Шань теж старі і з часом були зруйновані. Проте під час наступних горотворень вони знову піднялися. Тому нині вони дуже високі, їх схили круті, а вершини плоскі. Такі гори називають відродженими.

 Рівнини.

Рівнини різної висоти розташовуються на платформах. Вони мають величезні розміри і простягаються на тисячі кілометрів. Так, Східноєвропейська рівнина, що лежить на давній Східноєвропейській платформі, є однією з найбільших рівнин світу. Її рельєф складний: височини (Середньоруська та ін.) чергуються з низовинами (Причорноморська, Прикаспійська – низовина, що лежить нижче рівня моря на 28 м). На рельєфі північної частини рівнини позначилася діяльність давнього льодовика. Він згладив скельні виступи, приніс численні валуни та відклав подрібнені гірські породи.   

На півночі Євразії на молодій Західносибірській платформі лежить Західносибірська рівнина. Її поверхня має ввігнуту, ніби блюдце, форму. Тому рівнина сильно заболочена. Середньосибірське плоскогір’я, що сформувалося на давній Сибірській платформі, є високою рівниною, на поверхні якої під час давніх вулканічних вивержень потоки лави утворили високі ступінчасті плато. 

На півдні материка на давній Китайсько-Корейській платформі лежить Велика Китайська рівнина, а на  Індостанській – плоскогір’я Декан,  вкрите базальтовими лавами давніх вулканічних вивержень. Низовини Індо-Гангська та Месопотамська складені наносами річок, потужність яких подекуди сягає тисячі метрів.

- Отже, різноманітність рельєфу Євразії пояснюється тим, що її територія складається з рухомих, так і з порівняно стійких ділянок земної кори, а також тривалим періодом формування.

Але зовнішні процеси теж мали своє значення.

У формуванні рельєфу Євразії велику роль відіграють зовнішні сили. У Євразії багато льодовикових форм рельєфу, що утворилися в період давнього заледеніння. Екзогенні процеси приводять до зрізаності рельєфу. У внутрішніх районах Євразії серйозними рельєфоутворювальними чинниками є вітер, перепади температури.

V. Практична робота №8

  Спочатку я покажу вам гори та рівнини на карті, а потім ви самостійно будете позначати їх у себе в контурних картах.

        VI. Закріплення вивченого матеріалу

Підсумок уроку. 

1.Найвища гірська система Євразії та світу –Гімалаї- складається з кількох паралельних хребтів, що простяглися із північного заходу на південний схід на 2400 км. Найвищий з них Головний Гімалайський хребет. Тут знаходиться 11 найвищих вершин світу, висота яких перевищує 8000 м. Коли б каміння Гімалаїв розкидати рівномірно по всій поверхні Землі, то її середня висота підвищилася б на 18-20  м

3. Тибет – найвище нагір’я на земній кулі. Його площа становить близько 2 млн. км 2 (4 площі України), а середня висота – 4000 м.

4. Найбільша в світі низовина, що знаходиться нижче рівня моря – Прикаспійська, її площа становить понад 200 тис км. 2.

6.Переклад деяких назв гір:

Алтай – золоті гори

Тянь-Шань - небесні гори

Кунь-Лунь - місячні  гори

Альпи  - висока гора

Памір – дах світу

Гімалаї – оселя снігів

Джомолунгма – мати богів

Везувій  - гора, що димить

Карпати – скеля

Піренеї – вершина

Урал – височина

Кавказ – білосніжна гора