Конспект уроку з української літе для 10 класу на тему «Трагічна доля емігрантів»
Про матеріал
Розробка уроку з української літератури для 10 класу на тему: «Трагічна доля емігрантів» За новелою В.С. Стефанюка «Камінний хрест»
доля![]()
За новелою В.Стефаника
хрест»
10 клас
|
Тема уроку |
Новела |
|
Мета уроку: |
розкрити |
|
Тип уроку: |
урок-роздум |
уроку
I. Оголошення теми та мети уроку.
Коли почуеш, як в ![]()
шляхом стугонять вагони.
А в них гуде, шумить мов
Дитячий плач, ckop6Hi стони.
То не питай: Сей поТзд — BiH?
Кого везе? Куди? Кому в
Це![]()
![]()
П. Вивчення нового![]()
1. Слово вчителя.
У Альберта Камю е «Привид xpecTiB», у
про те, як один роздумував над своею важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився BiH посеред дивовижноТ галявини, де було багато xpecTiB. I тут
до нього Господь та й каже: «Ти XOTiB легкого хреста, он — бачиш, Тх, i вибери один по своТй Ходив
придивлявся до них, бачив дивовижноТ краси хрести i cpi6Hi, але жоден з них не
йому. I раптом трапився йому маленький деревяний.![]()
бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там свое![]()
Отже, кожен у цьому несе хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого житгя нести хрест вселюдськоТ муки.
хрест аж
з розпуки, бо пустив BiH свою душу в душу народу. I людський
kPi3b його серце i ранив до kPOBi,
”Не пиши так, бо вмреш”![]()
BiH писав тяжко i страшно, витесував потужною рукою пам'ятник своему народу. А з його роз'ятреноТ сочилася темна, як кров, до болю, котру HaBiTb i XOTiB би забути, та не годен.
би-м Доктором стати й смерт!• людей рятувати, нгж BCi
муки на nanip згортати й серцем над ними голосити, знаючи, що й ради на це нема, - плакав Василь над домовиною свого батька.
Ще будучи студентом
Стефаник стае
першоТ украТнськоТ
Запеклися в мозку i
обличчя тих, хто назавжди
на чужину.
- Якими були причини, що гнали украТнське населення на ![]()
учня.
На початку 20 ст. принципових 3MiH у
розвитку
Вони, як i у 19 ст., залишалися
УкраТна розглядалася край, який постачав
продукти й деревину i був збуту
Певне пожвавлення в
викликав приплив![]()
якого приваблювали багата сировина й
руки в крат. Але розвивалися лише 0kpeMi головним чином нафтова i деревообробна.
хоч i зробила деякий крок уперед, проте розвиток й був
До того ж
були
у дуже слабо.
Прибутки промислового виробництва збагачували![]()
На CTaHi справ у позначалося те, що, як i
велика частка була селянське господарство, яке поряд з благополучними великими переживало гостру кризу. Малоземелля, податки призвели до селян. Але частина селянства все ж пристосуватися до ринковоТ
житгя галицьких 19 ст. було
ознаменоване ще новою яка мала важливий вплив на
рух. Идеться про початок масовоТ украТнських селян до
Америки, до Канади i США, менше — до Бразилй та Аргентини. 0kPiM того, селянство виТжджало Румунй, Данй, Францй, Белый та у
розвитку
життя
масштаби сильно зросли на початку 20 ст. Якщо в 1890—1900 рр. з Галичини
78000
то впродовж першого
20 ст. виТхало понад 224000 oci6.
полегшила становище селян,
вона дещо
ПОМ'ЯКШИЛа проблему аграрного перенаселення.
що з 1890 по 1913р. число
майже
всього приросту населення за цей ![]()
голодом i безземеллям,
селяни поселялися на чужих землях, де виникали крат, украТнцями. Спочатку
викликала почуття страху серед галицько-укра?нських
й
MacoBicTb створювала враження, що зникае головна опора
руху
— украТнське селянство. Але вона
обернулася доброю стороною:
велику частину заощадженого 3ap06iTkY переказували додому. В
вперше У галицьких селян з'явилися на ki вони почали скуповувати головне багатство — землю. Як правило, це була земля польських ![]()
панщини не могли пристосуватися до нових умов господарювання й, потрапивши у борги,
були розпродавати невеликими![]()
(„парцелювати”) своТ латифундй.
![]()
Отже, 19 — початок 20 ознаменувався для Галичини посиленням Mi3epH0T за 17-18-годинний день
роботу „за форми визиску й безправ'я.
Проте на й найважча робота за низьку платню
стримували хвиля
почала спадати, а невелика частина
Вчитель. Письменники в
украТнського народу. Першим
«Бузьки».
Вразливе на людське горе Стефаникове серце обливаеться кровавими сльозами з болю украТнських
муки яких починаються ще вдома, на кордонах.
сцени студент медицини Стефаник бачив щодня на kpakiBcbk0MY B0k3aJIi. Проблеми
мучать Стефаника. Проводжаючи знедолених людей, BiH переживае разом з ними розлуки з
землею, повертаеться додому i падае в 3HeM03i. А
листи страшноТ правди i художньоТ сили, у яких звертаеться до властей з вимогою конкретних з
плану
Та листи охоплювали незначне коло людей, а це Стефаника не
BiH використовуе газету ”Громадський голос”, в який
роз'яснювальну статтю ”Для Доля як майбутнього стала
проблемою, вона потребувала
уваги i першочергового розв'язання.
за статгею, на початку червня 1899 року, в
з'явилася новела
хрест” - единий TBip про написаний Стефаником.
В основу новели покладено факт. Штефан (в![]()
1ван), односелець письменника, до Канади, поставив на своему ![]()
хрест. BiH i стоТть на найвищому в PycoBi.
Та
прототипами головного героя були
долею яких турбувався письменник. На kpakiBcbk0MY Стефаник бачив
губи,
плачу
i чув
та
голоси MaTepiB.
I вже там на почалась творча робота над
хрестом”. Довга, болюча, виснажлива робота, названа самим письменником ”сердечною” .
Що ви знаете про такий жанр, як новела?
в якому основна увага а не на
невелика![]()
I. Франко назвав В. Стефаника абсолютним паном форми, 60 його новели
”як у яких немае риторики, aHi
а
наочне, голе, просте, не життя, дуже часто сумна
але оздоблена золотом поезй"'.
Головною рисою новел Стефаника е Правдиво показуючи
”новини” з життя
люду, BiH зосередж-уе увагу не на![]()
а на глибокому
та переживань
що потрапили у обставини.
Виконуючи домашне завдання, ви перечитали новелу
хрест” i звернули увагу на
мови.
Богдан Лепкий у своТх спогадах писав: 'Ще була його
мова, не вивчена в не засвоена з книжок, не до часописноТ мови. Иого власна з Русова родом, з
людей...”
Що таке З якою метою його використовував писъменник?
Новела складаеться з семи
Перший — це живописний портрет 1вана з авторськими ексурсами в його Портрет свого персонажа автор подае у
з конем.
Чому? Про що таке![]()
Таке
красномовно
про виснажливу пращо
селянина; в умовах
людина доведена до стану робочоТ худоби.
Що ви
про минуле життя 1вана?
На цьому
витратив моледечу силу, на ньому
i
став господарем.
Давайте з'ясуемо, яка причому того, що [ван Тде до канади.
Хто провокуе його на цей виТзд i чому?
З якою метою автор BBiB у TBip пейзажну картину. Прочитайте i обгрунтуйте свою думку.
Ця картина передае душевний стан персонажа.
3i своею
землею та близъкими людьми наповнювало його житгя 3MicT0M, давало
i щастя.
ВиТзд на чужину p03ipBaB у його зв'язок з
таким
cBiT0M, i IBaH0Bi здалося, що BiH ”kaMeHie”.
Намагаючись
сумний
розраджують
Про що
iXHi слова?
У цих словах розради страшна правда селянського життя i eMirpaI.liT.
[ван встановив
хрест з своТм та
Для чого? Про що говорить цей хрест, споруджений людиною за життя?
Гван просить виконати два прохання.
напруження зростае. Ним вже BCi![]()
Не тямлячи, що робить, 1ван пустився за старою в танець.
Що виражаються в цьому![]()
В
виражаеться розлуки з землею.
Прийшов до тями, коли побачив хрест .
Новела
хрест” багата на
й образи. Це
стосуеться насамперед
хреста.
Що ж BiH ![]()
пам'ять про себе;
символ непосильноТ, надлюдськоТ![]()
муки i не [вана
а й всього народу
,який хилиться кам'яною вагою але не падае.
новели (викинутий на берег kaMiHb, могила — Канада,
хрест) П, наповнюе силою.
Новела зразу ж одержала високу з боку критики.
Б.
сказав: ”Прочитав я це все i поздоровив украТнську
з новим талантом”. Новелою захоплювалися 1. Франко, Ольга Кобилянська, Леся УкраТнка.
Але чи не
враження справив
хрест” на канадських
![]()
CYMHi з-за океану доходили на
Далеко не кожний
знайшов щастя на Виснажували людей пошуки 3ap06iTkiB, душив kJIiMaT, добивала
Вмирала остання в селян покращити свою долю, вирватися з
нужди.
Пройшли роки. Пустилося
украТнське в далеких краях. I
до нас, як
доносяться голоси наших
з Канади i
Америки та Аргентини. Це люди украТнських
через
зберегли святу пам'ять про отчий край, любов до УкраТни та й
народу,
нас словом i надають
допомогу.
Що ж змушуе наше населення
причини виникли у 21 що змусили залишати
край?
учня.
Про те як живеться нашим землякам за кордоном,
Тх супроводжують i який вони душевний за землею, за
за друзями, можна болю».
Я пишу з чужини Вам, щоб сказати:
„ Так важко землю покидати.
Так важко пережити розлуки!
Та не одна терплю я mii муки... ”
Хто залишив удома маму й тата, Кого чекае i Дитина,
Нас тут багато: у ми Держава,
В Ima.Tlii — маленька УкраТна.
Як ваэюко нам yciM у![]()
Та не щастя ми себе тут ув'язнили, Не вгд добра розстались ми з тобою, „Я саме i3-3a тебе тут, ргдненький.
Щоб pic ти, як yci![]()
Щоб мав би в що вдягнутись i що icmu,
Я мушу кривду не одну cmepnimu
I не одну вечерю недогспш... ” Не iXHi
нам i милЈ,
Не iXHi люди е до нас npuBiTHi.
Ми тут раби, всього робоча сила, I HaBiTb iMeHa у нас не![]()
Јм, бачиш, тяжко вимовити слово:
Як була Юля — стала тут Джульетта, Як була Люда — стала тут ЛюсЈя. Як була Алла, звуть тепер Алета.
I називаемо ми 7х — синьйори!
Можливо, ми синьйори бгльше них, Бо на .усиття тут заробляе вся I iH.yceHepu, й i вчителг.
Не Bipme, що наи добре тут живеться, Слова цг лиш i ciM ”i.
У BCix тут серце на частинирветься, Yci ми тут — що тгло без душг.
За в чужгй крагнг
Ми зрозумЬш слово „ ностальггя ”.
I не сказав синок по телефону:
,Мене не любиш ти, коли лишила...
Занило серце матерг болю:
,Колись ти зрозумгеш це, МШ1енькиЙ!” Бо HaBiTb Украгну тут не знають, Нас „руссо ” i „ потко” називають. У BCixy нас одна е тут потреба: Нема грошей, а жити якось треба, Учити дочку, одружити сина,
Купити хату чи вДягнуть Дитину.
I щоб не мерзла вэюе старенька мати ОДна у xami — треба нам поДбати. I щоб не знали голод наш i дгти — Усе ми МУСИМО перетерпгти.
Тут не одна душу Богу, I не одна здоров 'я тут згубила,
I не однгй складались на Дорогу,
Бо не одна тутрозум залишила.
Не ми тут на реггони, I не важливо, який Bik, як звати,
Yci тут, одна родина,
Бо нас сДнае слово — Украј•на. !
О, Украгно, бЈДна наша ненька, Зај7ИШИШСЯ ти скоро самгтненька, РозјйДуться на панщину BCi люди, I все, якуряДках Шевченка, буде: Ми. Украгно, не тебе картаем,
Тебе ми любши, владу прокиинасм!
Як можна i3 квгтучог крагни Перетворить тебе в жебрачку-сиротину? ” Яка.усу всгм, що Й менг ГОВОРИЛИ:
Ти така молоДа! 'I б Дочки не пустшш'. Саме так молоДа, в мене бЈльше е СЕИИ, 51 кажу всгм, маму не пустим б. Перш нис г•хать сюди i себе вербувати, ти поДумай, чи варто дитя покидати.?
- А, ммаЙ, шоу- .-,ити ргдненьку Дитину.
Коли йДе в перший клас твоя Дитина.
Подумай, може ще статись, I не 3ycmpiHe тебе мати...
Про це ми добре знаем, пам 'ятаем,
Та вголос богмось сказати,
Лиш нашу долю тяжку проклинаем,
Що нас погнала в CBiT добра шукати.
Коли пригду я колись Додому,
Я буду ргдну землю
...
ЗнайДу в mpagi маленьку незабудку I буду плакати щастя...
Так, причини Ti caMi.
виТзду за кордон для багатьох
стала важливою складовою стратегй виживання![]()
Тож нехай кожен з нас розумом своТм i серцем 3p03YMie i BCi Ti випали на долю УкраТни, 3YMie пережити Тх, 3YMie краю, народу.
Тож УкраТну, дбайте про нет.
Вона — наша Мати. А MaTepi — не вибирають.
Ш. Домашне завдання.
Виписати п'ять цитат до образу 1вана![]()