Конспект уроку з української літе для 10 класу на тему «Трагічна доля емігрантів»

Про матеріал

Розробка уроку з української літератури для 10 класу на тему: «Трагічна доля емігрантів» За новелою В.С. Стефанюка «Камінний хрест»

Перегляд файлу

доля

За новелою В.Стефаника хрест»

10 клас

Тема уроку	Новела хрест» - художне трагедй населення галицьких селян до Канади.
Мета уроку:	розкрити 3MiCT новели; розвивати висловлювати свот думки з приводу прочитаного; виховувати в почутгя до УкраТни, народу.
Тип уроку:	урок-роздум

уроку

I. Оголошення теми та мети уроку.

Коли почуеш, як в шляхом стугонять вагони.

А в них гуде, шумить мов Дитячий плач, ckop6Hi стони.

То не питай: Сей поТзд — BiH?

Кого везе? Куди? Кому в Це

П. Вивчення нового

1. Слово вчителя.

У Альберта Камю е «Привид xpecTiB», у про те, як один роздумував над своею важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився BiH посеред дивовижноТ галявини, де було багато xpecTiB. I тут до нього Господь та й каже: «Ти XOTiB легкого хреста, он — бачиш, Тх, i вибери один по своТй Ходив придивлявся до них, бачив дивовижноТ краси хрести i cpi6Hi, але жоден з них не йому. I раптом трапився йому маленький деревяний.

бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там свое

Отже, кожен у цьому несе хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого житгя нести хрест вселюдськоТ муки. хрест аж з розпуки, бо пустив BiH свою душу в душу народу. I людський kPi3b його серце i ранив до kPOBi, ”Не пиши так, бо вмреш”

BiH писав тяжко i страшно, витесував потужною рукою пам'ятник своему народу. А з його роз'ятреноТ сочилася темна, як кров, до болю, котру HaBiTb i XOTiB би забути, та не годен.

би-м Доктором стати й смерт!• людей рятувати, нгж BCi муки на nanip згортати й серцем над ними голосити, знаючи, що й ради на це нема, - плакав Василь над домовиною свого батька.

Ще будучи студентом Стефаник стае першоТ украТнськоТ Запеклися в мозку i обличчя тих, хто назавжди на чужину.

- Якими були причини, що гнали украТнське населення на учня.

На початку 20 ст. принципових 3MiH у розвитку

Вони, як i у 19 ст., залишалися

УкраТна розглядалася край, який постачав

продукти й деревину i був збуту

Певне пожвавлення в викликав приплив

якого приваблювали багата сировина й руки в крат. Але розвивалися лише 0kpeMi головним чином нафтова i деревообробна. хоч i зробила деякий крок уперед, проте розвиток й був

До того ж були у дуже слабо.

Прибутки промислового виробництва збагачували

На CTaHi справ у позначалося те, що, як i велика частка була селянське господарство, яке поряд з благополучними великими переживало гостру кризу. Малоземелля, податки призвели до селян. Але частина селянства все ж пристосуватися до ринковоТ

житгя галицьких 19 ст. було

ознаменоване ще новою яка мала важливий вплив на

рух. Идеться про початок масовоТ украТнських селян до

Америки, до Канади i США, менше — до Бразилй та Аргентини. 0kPiM того, селянство виТжджало Румунй, Данй, Францй, Белый та у

розвитку життя

масштаби сильно зросли на початку 20 ст. Якщо в 1890—1900 рр. з Галичини

78000 то впродовж першого 20 ст. виТхало понад 224000 oci6. полегшила становище селян, вона дещо

ПОМ'ЯКШИЛа проблему аграрного перенаселення.

що з 1890 по 1913р. число майже

всього приросту населення за цей голодом i безземеллям, селяни поселялися на чужих землях, де виникали крат, украТнцями. Спочатку викликала почуття страху серед галицько-укра?нських й

MacoBicTb створювала враження, що зникае головна опора руху

— украТнське селянство. Але вона обернулася доброю стороною: велику частину заощадженого 3ap06iTkY переказували додому. В вперше У галицьких селян з'явилися на ki вони почали скуповувати головне багатство — землю. Як правило, це була земля польських панщини не могли пристосуватися до нових умов господарювання й, потрапивши у борги, були розпродавати невеликими

(„парцелювати”) своТ латифундй.

Отже, 19 — початок 20 ознаменувався для Галичини посиленням Mi3epH0T за 17-18-годинний день роботу „за форми визиску й безправ'я.

Проте на й найважча робота за низьку платню

стримували хвиля

почала спадати, а невелика частина

Вчитель. Письменники в

украТнського народу. Першим

«Бузьки».

Вразливе на людське горе Стефаникове серце обливаеться кровавими сльозами з болю украТнських муки яких починаються ще вдома, на кордонах.

сцени студент медицини Стефаник бачив щодня на kpakiBcbk0MY B0k3aJIi. Проблеми мучать Стефаника. Проводжаючи знедолених людей, BiH переживае разом з ними розлуки з землею, повертаеться додому i падае в 3HeM03i. А листи страшноТ правди i художньоТ сили, у яких звертаеться до властей з вимогою конкретних з плану Та листи охоплювали незначне коло людей, а це Стефаника не BiH використовуе газету ”Громадський голос”, в який роз'яснювальну статтю ”Для Доля як майбутнього стала проблемою, вона потребувала уваги i першочергового розв'язання.

за статгею, на початку червня 1899 року, в з'явилася новела хрест” - единий TBip про написаний Стефаником.

В основу новели покладено факт. Штефан (в

1ван), односелець письменника, до Канади, поставив на своему хрест. BiH i стоТть на найвищому в PycoBi.

Та прототипами головного героя були долею яких турбувався письменник. На kpakiBcbk0MY Стефаник бачив губи, плачу i чув та голоси MaTepiB.

I вже там на почалась творча робота над хрестом”. Довга, болюча, виснажлива робота, названа самим письменником ”сердечною” .

Що ви знаете про такий жанр, як новела?

в якому основна увага а не на невелика

I. Франко назвав В. Стефаника абсолютним паном форми, 60 його новели

”як у яких немае риторики, aHi а

наочне, голе, просте, не життя, дуже часто сумна але оздоблена золотом поезй"'.

Головною рисою новел Стефаника е Правдиво показуючи

”новини” з життя люду, BiH зосередж-уе увагу не на

а на глибокому та переживань що потрапили у обставини.

Виконуючи домашне завдання, ви перечитали новелу хрест” i звернули увагу на мови.

Богдан Лепкий у своТх спогадах писав: 'Ще була його мова, не вивчена в не засвоена з книжок, не до часописноТ мови. Иого власна з Русова родом, з людей...”

Що таке З якою метою його використовував писъменник?

Новела складаеться з семи Перший — це живописний портрет 1вана з авторськими ексурсами в його Портрет свого персонажа автор подае у з конем.

Чому? Про що таке

Таке красномовно про виснажливу пращо

селянина; в умовах людина доведена до стану робочоТ худоби.

Що ви про минуле життя 1вана?

На цьому витратив моледечу силу, на ньому i став господарем.

Давайте з'ясуемо, яка причому того, що [ван Тде до канади.

Хто провокуе його на цей виТзд i чому?

З якою метою автор BBiB у TBip пейзажну картину. Прочитайте i обгрунтуйте свою думку.

Ця картина передае душевний стан персонажа. 3i своею

землею та близъкими людьми наповнювало його житгя 3MicT0M, давало i щастя.

ВиТзд на чужину p03ipBaB у його зв'язок з таким cBiT0M, i IBaH0Bi здалося, що BiH ”kaMeHie”.

Намагаючись сумний розраджують

Про що iXHi слова?

У цих словах розради страшна правда селянського життя i eMirpaI.liT.

[ван встановив хрест з своТм та

Для чого? Про що говорить цей хрест, споруджений людиною за життя?

Гван просить виконати два прохання.

напруження зростае. Ним вже BCi

Не тямлячи, що робить, 1ван пустився за старою в танець.

Що виражаються в цьому

В виражаеться розлуки з землею.

Прийшов до тями, коли побачив хрест .

Новела хрест” багата на й образи. Це

стосуеться насамперед хреста.

Що ж BiH пам'ять про себе; символ непосильноТ, надлюдськоТ

муки i не [вана а й всього народу

,який хилиться кам'яною вагою але не падае.

новели (викинутий на берег kaMiHb, могила — Канада, хрест) П, наповнюе силою.

Новела зразу ж одержала високу з боку критики.

Б. сказав: ”Прочитав я це все i поздоровив украТнську з новим талантом”. Новелою захоплювалися 1. Франко, Ольга Кобилянська, Леся УкраТнка.

Але чи не враження справив хрест” на канадських

CYMHi з-за океану доходили на Далеко не кожний знайшов щастя на Виснажували людей пошуки 3ap06iTkiB, душив kJIiMaT, добивала Вмирала остання в селян покращити свою долю, вирватися з нужди.

Пройшли роки. Пустилося украТнське в далеких краях. I

до нас, як доносяться голоси наших з Канади i Америки та Аргентини. Це люди украТнських через зберегли святу пам'ять про отчий край, любов до УкраТни та й

народу, нас словом i надають допомогу.

Що ж змушуе наше населення причини виникли у 21 що змусили залишати край?

учня.

Про те як живеться нашим землякам за кордоном, Тх супроводжують i який вони душевний за землею, за за друзями, можна болю».

Я пишу з чужини Вам, щоб сказати:

„ Так важко землю покидати.

Так важко пережити розлуки!

Та не одна терплю я mii муки... ”

Хто залишив удома маму й тата, Кого чекае i Дитина,

Нас тут багато: у ми Держава,

В Ima.Tlii — маленька УкраТна.

Як ваэюко нам yciM у

Та не щастя ми себе тут ув'язнили, Не вгд добра розстались ми з тобою, „Я саме i3-3a тебе тут, ргдненький.

Щоб pic ти, як yci

Щоб мав би в що вдягнутись i що icmu,

Я мушу кривду не одну cmepnimu

I не одну вечерю недогспш... ” Не iXHi нам i милЈ,

Не iXHi люди е до нас npuBiTHi.

Ми тут раби, всього робоча сила, I HaBiTb iMeHa у нас не

Јм, бачиш, тяжко вимовити слово:

Як була Юля — стала тут Джульетта, Як була Люда — стала тут ЛюсЈя. Як була Алла, звуть тепер Алета.

I називаемо ми 7х — синьйори!

Можливо, ми синьйори бгльше них, Бо на .усиття тут заробляе вся I iH.yceHepu, й i вчителг.

Не Bipme, що наи добре тут живеться, Слова цг лиш i ciM ”i.

У BCix тут серце на частинирветься, Yci ми тут — що тгло без душг.

За в чужгй крагнг

Ми зрозумЬш слово „ ностальггя ”.

I не сказав синок по телефону:

,Мене не любиш ти, коли лишила...

Занило серце матерг болю:

,Колись ти зрозумгеш це, МШ1енькиЙ!” Бо HaBiTb Украгну тут не знають, Нас „руссо ” i „ потко” називають. У BCixy нас одна е тут потреба: Нема грошей, а жити якось треба, Учити дочку, одружити сина,

Купити хату чи вДягнуть Дитину.

I щоб не мерзла вэюе старенька мати ОДна у xami — треба нам поДбати. I щоб не знали голод наш i дгти — Усе ми МУСИМО перетерпгти.

Тут не одна душу Богу, I не одна здоров 'я тут згубила,

I не однгй складались на Дорогу,

Бо не одна тутрозум залишила.

Не ми тут на реггони, I не важливо, який Bik, як звати,

Yci тут, одна родина,

Бо нас сДнае слово — Украј•на. !

О, Украгно, бЈДна наша ненька, Зај7ИШИШСЯ ти скоро самгтненька, РозјйДуться на панщину BCi люди, I все, якуряДках Шевченка, буде: Ми. Украгно, не тебе картаем,

Тебе ми любши, владу прокиинасм!

Як можна i3 квгтучог крагни Перетворить тебе в жебрачку-сиротину? ” Яка.усу всгм, що Й менг ГОВОРИЛИ:

Ти така молоДа! 'I б Дочки не пустшш'. Саме так молоДа, в мене бЈльше е СЕИИ, 51 кажу всгм, маму не пустим б. Перш нис г•хать сюди i себе вербувати, ти поДумай, чи варто дитя покидати.?

- ^А, ммаЙ, шоу- .-,ити ргдненьку Дитину.

Коли йДе в перший клас твоя Дитина.

Подумай, може ще статись, I не 3ycmpiHe тебе мати...

Про це ми добре знаем, пам 'ятаем,

Та вголос богмось сказати,

Лиш нашу долю тяжку проклинаем,

Що нас погнала в CBiT добра шукати.

Коли пригду я колись Додому,

Я буду ргдну землю ...