Конспект уроку з української літератури

Тема: Життєвий і творчий шлях Михайла Стельмаха. Автобіографічна повість про дитинство «Гуси-лебеді летять»

 Мета:

• ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом М. Стельмаха, з’ясувати автобіографічної повісті «Гуси-лебеді летять»;
• опрацювати ідейний зміст її І та ІІ розділів;
•  розвивати естетичні смаки учнів, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, враження;
• активізувати словник школярів;
•  виховувати почуття пошани до творчості М. Стельмаха, любові до рідної літератури, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

 Обладнання: портрет М. Стельмаха, бібліотечка його творів, картки, аркуші пареру

Лиш в снах недитячих все мариться зваба –

 За милим дитинством чкурнути услід.

Віктор Геращенко

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

І. З’ясування емоційної готовності до уроку

- Доброго дня, діти. Ось іще один урок української літератури. Він сьогодні за розкладом. Проте, сподіваюся, не за розкладом ваші почуття, думки, побажання. Проведемо аутотренінг. Повторюйте за мною.

Я – школяр.

Я – особистість.

Я думаю, я мислю.

Я хочу знати більше.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Мозковий штурм

 • Яким, на ваш погляд, повинен бути письменник?

 • Назвіть твори, які було читати цікаво.

 • Назвіть роди художньої літератури. (Епос, лірика, драма)

 • Чому окремі твори художньої літератури вважають автобіографічними?  (опис автором свого особистого життя).

 • Для чого у багатьох творах художньої літератури значна увага приділяється описам природи?

 • Чому кожний українець повинен знати звичаї, традиції, обряди свого народу?

 • Що ви пам’ятаєте про Ярослава Стельмаха?  (Митькозавр із Юрківки..»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

• Сьогодні ми починаємо вивчати життя і творчу діяльність  батька Я. Стельмаха. Людини, ім’я якої відлунює в душі кожної людини, яка не втратила щастя дивитися на світ очима дитини. Це ім’я – Михайло Панасович Стельмах. Чотири урока ми будемо працювати над автобіографічною повістю «Гуси-лебеді летять». Осмислимо важливість людського життя, з’ясуємо в чому полягає його цінність і що спонукає людину, вже в дорослому віці, час від часу озиратися назад, у країну мрійі казки, яка називається дитинством.
• Як ви розумієте епіграф уроку? Запишемо в зошити епіграф та тему уроку.
• Чого ви очікуєте від нашого уроку?

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Асоціативне гроно

-          Створимо асоціативне гроно до слова дитинство.

-          Які асоціації викликають у вас це слово. Які слова спадають на думку , читаючи це слово?

 

2. Виступ «Юних біографів»

• А зараз ми ознайомимося із цікавими сторінками життя М. Стельмаха. Слово надамо юним біографам.

1 біограф

 Михайло Панасович Стельмах народився в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов до рідної землі мати. Ганна Іванівна, про яку він так писав в автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять»: «В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею...»

 З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна — колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе;   дядьку Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою,— цих простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика.

З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко самотужки,— згадував пізніше письменник,— навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом.

2 біограф

 Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.

 Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: бути вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати.  Перші твори – це були вірші.

Загальне визнання принесли письменникові романи «Велика рідня» та «Кров людська — не водиця».

 Крім прози та поезії, писав п’єси і сценарії для кінофільмів. Помер М. Стельмах на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.

3. Розповідь вчителя. Із спогадів сучасників письменника

-А я хочу зачитати спогади  про М. Стельмаха сучасників письменника.

Скромність справді була для нього власти­вою... Він рідше був серед промовців і частіше се­ред слухачів ....

...Він любив ходити в поле, де орали землю, на луги, де косили сіно, а вночі варили їсти... Влітку ми відпочивали в його селі Дяківцях... Михайло Панасович працював у полі з ранку до вечора.. "Треба ще раз перепробувати самому».  І він  косив, возив, вантажив – все, що робили й інші. До того ж робив краще від багатьох інших. Михайло Панасович був фізично сильною людиною. Старі  говорили: "Він грався з мішками, як дитина з лялькою".

Фізичну  роботу  робив  він залюбки. Як справжній майстер, сипав приповідками, жартував, наспівував... Це був трудівник, селянин в усьому: в майстерності мантачити  косу, викладати копиці сіна.

Кілька днів він приглядався, як хлопці і дівчата в обід танцюють на лузі... А потім танцював сам. Танцював, як і працював. Енергійно. Розгонисто.

 Влітку він працює в полі, на луках. Закоханий у природу, юнак жадібно всотує її таємниці. Із  часом він досконало вивчив життя птахів  і комах, звірів, риб, трав і дерев. Все це - не із книг вичитане, а пізнане з найбільшої книги – природи.

 

4. Літературознавчий словничок.  Теорія літератури

-Ознайомимося із літературознавчим словником. Повторимо, який твір називається автобіографічним?

 Автобіографічний твір

 Автобіографія (від гр. autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним.

              5.  Пояснення вчителя.  М. Стельмах «Гуси-лебеді летять...» (1963 р.)

5.1.  Історія написання тексту

 Коли Михайлу  Панасовичу  Стельмаху було 41 ,то  він почав  писати повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять». Роботу над нею письменник датував 1963–1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які проминули в селі Дяківці (тепер це Літинський район Вінницької області), пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість — «Щедрий вечір», у якої знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору.

 Михайло Панасович у повісті малює людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.

5.2. Цю повість М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою».

5.3. «Мікрофон»

-Домашнє завдання було: прочитати І розділ повісті.

-Візьмемо до рук уявний мікрофон. Як ви думаєте про що  твір «Гуси-лебеді летять»?

Тема: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком.  Записать у зошити

5.4.  Особливості твору:

 • розповідь від першої особи;

 • автобіографічність;

 • символічний образ гусей-лебедів;

 • зв’язок з народознавством;

 • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв).

6.  Опрацювання І розділу твору

 6.1. Вступне слово вчителя

 По студених росах знов іде світання,

 І дорога лине казкою у даль,

 Як моє дитинство, як моє прощання,

 Як моя роками стишена печаль...

-          Рядки ці — мовби своєрідний заспів долі повісті «Гуси-лебеді летять...»

 Повість розпочинається хвилюючою картиною: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді».

6.2.  Робота в групах

- Дати відповіді на запитання.

І група

• Яка пора року наступатиме в повісті?
• Хто її приніс? А що ще принесли лебеді за словами діда Дем’яна ?
• Чого не хотів Михайлик, побачивши лебедів?
• Ким він хотів стати?
• Яку казку згадав Михайлик?
• Чи здійснилося його бажання  стосовно  лебедів?
• Доберіть синонім до слова загачене  («небо, загачене хмарами»)

ІІ група

• Хто, за словами дідуся, відмикає землю?
• Про що занепокоївся Михайлик?
• Як на це зреагував дід Дем’ян?
• Зачитайте, як сміється дід Михайлика.
• Чим займаються селяни крім хліборобства?
• Чому діда знав увесь повіт?
• Доберіть синонім до слова чарівний.

 

Для всіх

- Прочитайте другий абзац повісті. Що описує автор. Як цей опис називається?

Для  вчителя:  Лебеді на білих крилах приносять весну й життя.

 Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над «таємничим словом», а навколо «починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі проліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця». Казка «вкладає» в Михайликові уста «оте слово, до якого дослухаються земля і вода, птиця в небі й саме небо...»

 Сувора дійсність переплітається з чарівною казкою-мрією про світле життя.

 

7.  Робота над ІІ розділом повісті

 7.1. Читання вчителем або учнями ІІ розділу

- Уважно слухаємо

7.2.  «Спілкуємось письмово»

- Діти, на аркушах паперу запишіть за змістом ІІ розділу по 2-3 запитання. (вчитель збирає і змішує запитання і роздає в класі для підготовки відповідей).

Для вчителя:

• Якими художніми творами захоплювався хлопчик? («Читав я «Кобзаря» і «Ниву», казки і якісь без початку і кінця романи», «Задніпровську відьму, або Чорний ворон і закривавлена рука» і «Три дами й червовий валет», а також різні книжечки, видані петлюрівцями, січовими стрільцями та Червоною Армією»)

 • Що запропанував Юхрим Михайлику на пропозицію хлопчика отримати книгу «Пригоди Тома Сойєра»?

• Якою у творі зображена жінка-жебрачка із сином? («З двору наполохано виходить у рам’ї, у розтоптаному взутті глибокоока, ще молода жінка, її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять вгору. Збоку до неї тулиться босоногий без картузика хлопчак. Їхні страдні виснажені обличчя припали темінню далеких доріг і голоду. Жінка зупинилася навпроти мене, потрісканими пальцями поправляє хустку, а в її чорних очах закипають темні сльози...») Чим саме жебраки вразили Михайлика? Як ви ставитеся до жебраків?

 • Чому Михайлик не пожалів насіння для хлопця-жебрака?

 • Які слова вдячності висловила жебрачка Михайлику? («Хай тобі, дитино, завжди, зажди добре буде поміж людьми») Про що вони свідчать?

• Як зреагувала мати на те, що Михайлик взяв без дозволу гарбузове насіння? Чим це пояснити? («Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку, хто дасть йому скибку хліба чи ложку борщу? Ніхто, тільки такий самий злидар»)

V. Підсумок уроку. Оцінювання

1. Технологія «Незакінчені речення»

• Михайло Стельмах народився на….   Вінниччині.
• У школу прийняли відразу у… клас       другий
• Повість «Гуси-лебеді летять» є …. Автобіографічною.
• Кому присвятив М.Стельмах повість «Гуси-лебеді…» …батькам
• Головний герой повісті є…
•  Коли б я  став  чарівником, я загадав бажання…

2.  «Сенкан»

-          Складемо сенкан до слова дитинство

Дитинство

Веселе, незабутнє (неповторне, найкраще)

Бентежить, летить, не забувається

Найкраща і найщасливіша пора життя

       Відкриття (мрія, світ, казка)

- Сам автор бажав кожному, хто читав або читатиме його повість, не бути «одинооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска». І  «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились».

VІ. Домашнє завдання

 Опрацювати зміст ІІІ, ІV розділів повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»; підготувати малюнки  на тему «Чаруюча краса природи очима Михайлика»

Бажаю вам успіхів. Дякую за урок.