6 травня о 15:00Вебінар: Продуктивна робота наприкінці семестру: онлайн-тести, проєкти та творча діяльність

Конспект уроку з української літератури для 11-го класу на тему "Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа" (образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко)

Про матеріал

Мета нашої розробки – познайомити учнів з одним із найкращих літературних жіночих образів, подати образ Марусі Чурай в історичному, загальномистецькому контексті. Досліджуючи образ Марусі, учні матимуть можливість замислитися над загальнолюдськими цінностями – вірністю в коханні, почуттям власної гідності, патріотичними почуттями, поринуть у чаруючий світ української пісні, пригадають сторінки славного історичного минулого України.

Зважаючи на специфіку заняття літератури як творчої лабораторії самого вчителя, не рекомендуємо сприймати наш авторський виклад як рецепт. Кожен словесник, відповідно до власних уподобань і особливостей певного класу, обере свій шлях розгляду теми.

Сподіваємося, що матеріали даного конспекту, використані в системі уроків з української літератури, допоможуть у вихованні по-справжньому духовно багатого, національно свідомого покоління юних громадян України, допоможе наблизитися до усвідомлення, що тема Марусі Чурай – це тема України.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки  України

КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа I-III ступенів № 12

Лисичанської міської ради»

 

„Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”

 (Образ Марусі Чурай з однойменного роману

 Ліни Костенко)


Конспект уроку  з української літератури

 

 

 

 

 

 

 

2018 р.

Передмова

 

Створюючи пропонований конспект, ми виходили з тих завдань вивчення курсу української літератури, що засвоєння змісту літературного твору має проходити в тісних взаємозв’язках зі світоглядом автора, його естетичною концепцією відтворення дійсності, а також із специфічними психолого-педагогічними завданнями виховання учнів на конкретних образах твору, які можуть слугувати зразком для моделювання поведінки учнівської молоді.

Ліну Костенко та її творчість уже на сьогодні визнають як унікальне явище у світовій культурі ХХ – ХХІ століть. Її історичний роман „Маруся Чурай” став епохальною подією в українській літературі. Це – поетичний шедевр, який своєю художньою силою зміцнив у нашій свідомості переконаність в історичній реальності „дівчини з легенди”. Можливо, запропонований конспект викличе бажання поділитися думками, новою, ще невідомою інформацією щодо образу Марусі Чурай.

Врешті-решт, це справжнє щастя для України – мати такого поета і мислителя, як Ліна Костенко. І справжнє щастя для нас, учителів, – бути посередниками між нею і юним поколінням громадян України.

Мета нашої роботи – познайомити учнів з одним із найкращих літературних жіночих образів, подати образ Марусі Чурай в історичному, загальномистецькому контексті. Досліджуючи образ Марусі, учні матимуть можливість замислитися над загальнолюдськими цінностями – вірністю в коханні, почуттям власної гідності, патріотичними почуттями, поринуть у чаруючий світ української пісні, пригадають сторінки славного історичного минулого України.

Зважаючи на специфіку заняття літератури як творчої лабораторії самого вчителя, не рекомендуємо сприймати наш авторський виклад як рецепт. Кожен словесник, відповідно до власних уподобань і особливостей певного класу, обере свій шлях розгляду теми.

Сподіваємося, що матеріали даного конспекту, використані в системі уроків з української літератури, допоможуть у вихованні по-справжньому духовно багатого, національно свідомого покоління юних громадян України, допоможе наблизитися до усвідомлення, що тема Марусі Чурай – це тема України.

Конспект уроку з української літератури

Клас:

Предмет:

Тема:

11 клас.

«Українська література».

«Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» (Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко).

Вид уроку:

інтерактивний урок з елементами інтеграції й дослідження.

Мета:

познайомити учнів з найкращим із творчого доробку Ліни Костенко – романом „Маруся Чурай”,  проаналізувати образ Марусі в історичному та загальномистецькому контексті; формувати навички дослідницької роботи за підгрупами, розвивати вміння словесно створювати образний портрет Марусі, висловлювати своє ставлення до вчинків героїні, її морального вибору; виховувати в учнів найвищі моральні якості – почуття власної гідності, вірність у коханні, почуття відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір; плекати повагу до історичного минулого України, любов до рідної пісні.

Методи та прийоми:

словесно-ілюстративний, дослідницький, інтерактивний (аналіз художнього тексту за творчими підгрупами), творчий, елементи компаративного аналізу.

Обладнання:

композиція „Вінок жіночих образів”, ілюстрований календар „Я вибрала долю собі сама ...”, аудіозаписи українських пісень („Засвистали козаченьки”, “Ой, не ходи, Грицю”), картки для дослідження образу Марусі у підгрупах, задекорований куточок української хати, літературно-мистецька виставка “Образ Марусі Чурай у різних видах мистецтва”.

 

 

 

 

 

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

                                        Л.Костенко

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Вітання з учнями. Організація класу до роботи.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Українська жінка… Мабуть, кожен із нас замислювався, яка ж вона за своєю природою? З прадавніх часів жінки втілювали в собі кращі риси нашої ментальності. Вони не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків, а й самі були політиками, ученими, митцями. Але завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і родинний затишок. Вона була безмежно талановита, вірна й красива, як  Маруся Чурай. Тема нашого уроку: “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко).

Аналізуючи один із найкращих жіночих образів, ми ще раз замислимося над найвищими моральними якостями людини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграфом до нашого уроку стали слова Марусі Чурай:

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

Проблемне питання:

Давайте спробуємо сьогодні знайти для себе відповідь: як ця самохарактеристика Марусі розкриває ментальність українського народу?

 

ІV. Актуалізація опорних знань.

  1. Робота з композицією “Вінок жіночих образів” (у композиції представлені ілюстровані  образи Ярославни зі «Слова о полку Ігоревім», Мавки з драми-феєрії  Лесі Українки «Лісоіва пісня» та Марусі Чурай, створені учнями заздалегідь).

 

Евристична бесіда

1. Які літературні жіночі образи представлені у цій композиції?

  1. Що об’єднує образи Ярославни, Мавки та Марусі Чурай?
  2. Чому, на вашу думку, композиція має форму кола?
  3. Як ви гадаєте, чому в центрі композиції ми бачимо саму Ліну Костенко?

 

  1. Слово вчителя про створення творчих груп (біографи, історики, мистецтвознавці).

V. Основна частина уроку.

1. Слово вчителя:

У своєму романі Ліна Костенко показала Марусю Чурай як геніально обдарованого митця, як одного з творців українських пісень, що принесли всесвітню славу нашому народу. Немає сумніву, що, змальовуючи образ своєї попередниці, української поетеси ХVІІ ст., вона внесла у нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським суспільством 70-80-х рр. Допоможе нам розібратися у цьому творча група „біографів”.

2. Повідомлення творчої групи „біографів” про життєпис Ліни Костенко (літературний календар „Я вибрала долю собі сама...”) (Додаток 1)

3. Слово вчителя.

Кажуть, що жила колись у Полтаві дівчина Маруся Чурай, донька славного козака Гордія Чурая. Бог наділив її красою, чудовим голосом, умінням складати пісні... Уся Україна співала тих пісень. Вони вели козаків на бій, матері оплакували ними загиблих на війні синів, дівчата, співаючи, розкривали свої серця...

Звучить аудіозапис пісні Марусі Чурай „Засвіт встали козаченьки”.

Цю славнозвісну пісню, на думку дослідників, створила сама Маруся. А чи була вона насправді реальною особою? Адже Кліо, муза історії, серед 9 богинь- покровительок, – найжорстокіша й часто буває несправедливою.

Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту.

Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою.

Плавилися бані дерев’яних церков.

Вітер був сильний. Полум’я гуготіло.

І довго ще літав над руїнами магістрату

         маленький попіл спалених паперів –

всіх отих книг міських Полтавських,

де були записи поточних судових справ.

Може, там була і справа Марусі Чурай?

Може, тому і не дійшло до нас

жодних свідчень про неї,

що книги міські Полтавські „чрез войну,

под час рабовання города, огнем спалені?”

Так починає свій роман Ліна Костенко, стверджуючи, що всі папери, де могло б згадуватись ім’я Марусі, загинули під час пожежі в Полтаві. Тому перед нами виникає суперечливе питання: хто ж вона насправді, Маруся Чурай? „Дівчина з легенди” чи реальна історична особа? Над цією загадкою працювала творча група „істориків”.

 

4. Повідомлення творчої групи „істориків” про Марусю Чурай (додаток 2).

 Слово вчителя.

Отже, “історики” переконали нас в історичній реальності “дівчини з легенди”. І, власне, які можуть бути сумніви, адже за кожною народною піснею стоїть їх автор…

До образу Марусі Чурай зверталися митці різних часів. Вони прагнули увічнити цю дівчину в живописі, музиці, скульптурі, театральному мистецтві, літературі. Ми з  творчою групою „мистецтвознавців” підготували виставку „Образ Марусі Чурай у різних видах мистецтва”.

 

5. Повідомлення творчої групи „мистецтвознавців”  „Образ Марусі Чурай у різних видах мистецтва”.

1 “мистецтвознавець”

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

Наша творча група досліджувала тему “Образ Марусі Чурай у різних видах мистецтва”. Ми переконалися, наскільки популярною є ця постать серед митців. Вона знайшла своє відображення у живописі, скульптурі, архітектурі, музиці, художніх творах. На нашій літературно-мистецькій виставці ви можете побачити різноманітні книги, ілюстрації, присвячені Марусі.

        Розкажіть, якою зовні була Маруся?

2 “мистецтвознавець”:

 

Найкраще уявити зовнішність Марусі допоможе зроблений фольклористом О.Шкляревським опис її портрета. Цей портрет був змальований з натури і зберігався у діда відомого українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Саме його брали за основу художники, які хотіли зобразити образ співачки у своїх полотнах. Ось цей опис:

“Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька, струнка, як струна, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями… Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін”.  

3 “мистецтвознавець”:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

Образ Марусі Чурай є популярним і на нашій маленькій батьківщині – Луганщині.

Відома луганська скульпторка Катерина Домненко увічнила цю дівчину в своїй скульптурі. Вона була створена в 1989 році зі скла і цементу емонстрація роботи).

У цій скульптурі відчувається відразу особистий стиль автора, мистецький смак, висока культура виконання. Маруся вийшла витонченою, тендітною, ніжною, як і сама українська пісня. А поєднання темних і світлих тонів, мабуть, передає те, що особиста життєва доля співачки склалася нелегко.

Що вам відомо про втілення цього образу в архітектурі? Чи є на сьогоднішній день в Україні пам’ятник Марусі Чурай?

4“мистецтвознавець”:

 

У 2006 році в Полтаві – на батьківщині Марусі     Чурай –  споруджено пам’ятник українській пісні в образі легендарної співачки. Він  розташований біля Полтавського обласного музично-драматичного театру імені Гоголя. Його авторами є полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб (демонстрація пам’ятника).

Вчитель:

5“мистецтвознавець”:

 

Хто з письменників звертався до цього образу?

До образу Марусі Чурай в літературі і мистецтві зверталися дуже часто. Сюжет про неї можна назвати “мандрівним”. Він покладений в основу творів багатьох письменників – українських і російських. У 1839 році видав історичну повість “Маруся – малоросійська Сафо” драматург О.Шаховський.

У 80-х роках ХІХ ст. з’явилася історична драма “Маруся Чурай – українська піснетворка” українського письменника Г. Бораковського.

Серед тих, кого захопила ця трагічна тема, були українські письменники:

 Л.Боровиковський – поема “Чарівниця”,

С. Руданський – “Розмай”,

М. Старицький – “Ой, не ходи, Грицю”,

В. Самійленко – “Чураївна”.

Кожний письменник зображує історію Марусі по-своєму – то в жанрі побутової трагедії, то соціально-побутової драми, то мелодрами.

Одна з найбільш вдалих версій була створена відомою українською письменницею Ольгою Кобилянською. Це повісь “В неділю рано зілля копала”, яка вийшла у 1909 році. Вона мала величезний успіх, була перекладена багатьма мовами світу, була поставлена на сцені.  

 

Слово вчителя. Отже, ми з вами дізналися багато нового про Марусю Чурай, переконалися, що цей образ приваблював багатьох митців. Кожен з них намагався по-своєму осмислити історію відомої співачки. Але найбільш популярною стала версія Ліни Костенко. ЇЇ історичний роман у віршах „Маруся Чурай” став епохальною подією в українській літературі, став поетичним шедевром, аналогів якому небагато знайдеться і у світовій літературі. Своєю художньою силою він переконує нас в історичній реальності „дівчини з легенди”. Звернемося до тексту твору і проведемо невелику дослідницьку роботу над образом Марусі.

6. Дослідницька інтерактивна робота за картками у творчих підгрупах та демонстрація-захист  проведеної  роботи.

Кожна творча група отримує картку із завданнями проблемного характеру (додаток 3).

Слово вчителя.

Ліна Костенко показала нам Марусю як дівчину, обдаровану геніальним мистецьким талантом, який зустрічається рідко. Учені, які досліджують психологію особистості талановитих людей, відзначають їх загострену здатність емоційно сприймати світ. Вони однаково чутливі як до краси, так і до всього потворного, що є у цьому світі. Саме тому здатні і на високу любов і на глибоку ненависть. Якою виявилася Маруся у коханні? Давайте пригадаємо сюжетну лінію кохання Марусі й   Гриця.

7 . Інсценування уривка з роману (розділ „Сповідь”, від слів „Мені всю ніч в очах це маячіло...” до слів „Оце і є вся правдонька про нас”).

Звучить пісня „Ой не ходи, Грицю” у виконанні учениці, яка виконувала роль Марусі Чурай.

Аналітична бесіда з учнями після перегляду інсценізації.

1. Чому, на вашу думку, Маруся не змогла пробачити зраду Гриця навіть після його щирого каяття?

2. У чому полягає драма кохання Марусі? Поясніть слова Чураївни: „Нерівня душ – це гірше, ніж майна”.

3. Знайдіть спільне у стосунках Марусі та Гриця і Мавки та Лукаша з „Лісової пісні” Лесі Українки.

VI. Підведення підсумків.

Підсумкова бесіда.

- Чому саме образ талановитої співачки привернув увагу Ліни Костенко?

- Як, на ваш погляд, відображена ментальність українського народу, його кращі риси в образі Марусі Чурай? (відповідь на проблемне питання, поставлене на початку заняття).

Оцінювання роботи учнів.

VII. Домашнє завдання. Написати лист-відгук до Ліни Костенко у вільній формі на тему: “Що приваблює сучасну молодь в образі Марусі Чурай? ”

Література

1. Білоус Н. „Історії ж бо пишуть на столі...” :  Вивчення роману Ліни Костенко „Маруся Чурай” у взаємозв’язках з історією України // Укр. літ. в загальноосвітній школі. – 2004. – № 4.     С. 10 –13.

2. Козуля О. Жінки в історії України. – К., 1993.

3. Костенко Л. Маруся Чурай : Іст. роман у віршах / Ліна Костенко. ― К. : Веселка, 1990.

4. Ліна Костенко: Навч. посібник-хрестоматія / Ідея, упорядкув., інтерпретація творів Григорія Клочека. – Кіровоград, 1999.

5. Маруся Чурай // Барвінок. – 1993. – № 6. – С.17.

6. Панкявічене І. Маруся Чурай – дівчина з легенди // Мистецтво і освіта. –          2000. – № 1. – С. 42–44.

7. Савка М. Життя на барикадах поезії //Дивослово. – 2005. –  № 3. – С.60-63.

8. Слоньовська О. „Найтяжча кара звалася життям” // Дивослово. – 1996. – № 1. – С.22–28.

9. Яковець А. Маруся Чурай: Міф чи втрачена реальність // Слово і час. – 1997. –     № 10. – С. 44–46.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Літературний календар „Я вибрала долю собі сама...”

 

1-й

„біограф”

Наша група одержала завдання зібрати матеріал про життєвий шлях Ліни Костенко. Починаючи цю роботу, ми думали, що не матимемо жодних труднощів. Але виявилося, що публікацій про Ліну Василівну не так уже й багато. Справа в тому, що ця жінка належить до тих митців, які не люблять розповідати про себе. Вона скромна і нечестолюбна, рідко спілкується з репортерами. Ми майже не бачимо її на телеекрані. На запитання, що стосуються біографічних моментів, відповідає: “Із моїх творів можете дізнатися про мене все, що вас цікавить”. Тому наша творча група використала поезії Ліни Костенко як найдостовірніші біографічні свідчення. Пропонуємо вам перегорнути сторінки нашого літературного календаря „Я вибрала долю собі сама...”.

 

2-й

„біограф”

19 березня 1930 року народилася Ліна Костенко у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Всього 6 років прожила в ньому майбутня поетеса, та воно назавжди залишилося в її пам’яті. Своєрідний дух прадавнини витав над цими високими берегами Дніпра. Він породжувався близькістю Трипілля... Місто не раз споряджало своїх воїнів у походи Богдана  Хмельницького.

Про все це допитливій дівчинці розповідав батько – педагог від Бога.

1936 рік. Ліні виповнилося 6 років. Родина переїздить до Києва. Звідси однієї страшної доби „чорний ворон” забрав батька на цілих 10 років. Маленька дівчинка тоді ще не уявляла, що таке бути дочкою „ворога народу”. А згодом ці враження лягли на папір поетичними рядками:

 

Чуєш, батьку?

Пропадали ж люди ні за гріш.

Передсмертно лаявся Косинка.

Божеволів у тюрмі Куліш.

Курбас ліг у ту промерзлу землю!

Мовчимо,

Пнемося у багет.

Як мовчанням душу уяремлю,

то який же в біса я поет?!

 

3-й

„біограф”

1941 рік... Війна. Евакуація. Страшні біженські мандри. Перші вірші... Психологи вважають, що випробувані катастрофами діти надто швидко дорослішають, навіть у ранньому віці вони вже мають очі збагачених досвідом людей. Війну маленька Ліна сприймала саме такими очима.

 

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубили зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні...

 

О, перший біль тих не дитячих вражень,

який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

чи не німою зробиться душа?!

 

4-й

„біограф”

1952 рік... Ліна Костенко вступає до Московського літературного інституту імені М.Горького, зрозумівши своє покликання – бути майстром слова. За словами доньки Оксани Пахльовської, „мамина поезія з самого початку, від перших творів, була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу...”

1957 рік... Повернення до Києва. Виходять перші поетичні збірки „Проміння землі”, „Вітрила”, які засвідчили, що життєва і творча позиція Ліни Костенко не завжди збігалася з позицією влади. Вона сама свідомо обрала собі долю, тяжку, як Ісусів хрест, і світлу, як перше причастя.

 

Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі...

 

Долі-ворожки, тасуючи дні,

до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

 

Я глянула їй в обличчя смутне,

Душею покликала очі.

  • Ти все одно не візьмеш мене, -

Сказала вона неохоче.

 

  • А може, візьму?
  • Ти собі затям, -

Сказала вона суворо. –

За мене треба платити життям,

а я принесу тобі горе.

 

  • То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

  • Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

 

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А доля мені зосталась.

 

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

 

 

5-й

„біограф”

1961-1977 роки

16-річне мовчання... 16 років вимушеної ізоляції від читачів.

На руках у мужньої жінки вже було двоє маленьких дітей – донька Оксана і син Василь. Влада намагалася зламати Ліну. Та її вірші переписувалися вручну, жили серед народу.

 

Ми мовчимо – поезія і я.

Ми одна одній дивимось у вічі.

Вона не знає, як моє ім’я, -

мене немає в нашому сторіччі.

 

Я не зійшла, посіяна в бетон.

Не прийнялась, морозами прибита.

Я недоцільна – наче камертон

у кулаці кошлатого бандита.

 

6-й

„біограф”

1980 рік – з величезними труднощами виходить збірка поезії „Неповторність” і роман у віршах „Маруся Чурай”. Коли книга віршів опинилася під загрозою невидання, Ліна Костенко оголосила голодування і до кінця тижня чиновники, що прийняли таке рішення, здалися.

Поетеса зізнається:

 

Я, що прийшла у світ не для корид,

Що не люблю юрби і телекамер,

О, як мені упікся і обрид

Щоденний спорт – боротися з биками.

Я одягаю пурпуровий плащ.

Бики вже люттю наливають очі.

Я йду на них!.. Душе моя, не плач...

Ці види спорту вже тепер жіночі.

 

7-й

„біограф”

Нині Ліна Костенко відома не лише в Україні. Це поетеса зі світовою славою, про що свідчать численні премії і нагороди.

1987 рік – лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка за збірку „Неповторність” і роман у віршах „Маруся Чурай”.

1990 рік – в США відбувся всесвітній конгрес „Ліна Костенко – поет і мислитель”.

1994 рік – Консорціум венеціанських видавців присудив Ліні Костенко премію Франческо Петрарки за збірку „Інкрустації”, перекладену італійською мовою.

Та найбільшою нагородою для поета Ліна Костенко вважає любов народу. Про це говорять поезії:

 

 

О, не взискуй гіркого меду слави!

Той мед недобрий, від кусючих бджіл.

Взискуй сказать поблідлими вустами

хоч кілька людям необхідних слів.

Взискуй прожить несуєтно і дзвінко..

Взискуй терпінням витримати все.

А справжня слава – це прекрасна жінка,

що на могилу квіти принесе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Повідомлення творчої групи „істориків” про Марусю Чурай

 

 

1-й „історик”

Розгром Полтави в 1658 році – це історичний факт. Підтвердженням цього є козацькі літописи („Історія русів”, літопис Самовидця, Грабянки, Величка), у яких знаходимо згадки про цю подію. Полтава була спалена згідно з наказом гетьмана І.Виговського в той час, коли в Україні, після смерті Б.Хмельницького, розгорнулася міжусобна боротьба, що надовго спустошила край.

Історичні джерела свідчать, що особистість Марусі Чурай викликала підвищений інтерес дослідників старовини. Одним з них був український історик В. Модзалевський. Що Маруся Чурай – реальна історична особа, не викликало сумнівів і у її земляка, письменника і журналіста О.Шкляревського, і у відомого російського бібліографа М.Голіцина. Вони вважали Марусю однією з найкращих співачок свого часу.

Наша творча група узагальнила всі прочитані версії і підготувала невелику історичну довідку про Марусю Чурай.

 

2-й „історик”

Народилася Маруся в Полтаві приблизно у 1625 році. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилось воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся до наших днів. Вважають, що Маруся була дочкою козацького старшини Гордія Чурая – людини хороброї і чесної. Одного разу під час сварки зі шляхтичем, який підло знущався над людьми, батько Марусі вихопив шаблю, вбив напасника, а сам врятувався тим, що втік на Запорізьку Січ і пристав до нереєстрового козацтва. Під час козацько-селянського повстання у битві під Кумейками у 1637 році Гордій Чурай потрапив у полон до польського гетьмана Потоцького і був страчений у Варшаві.

 

Вчитель:

Яка ж доля спіткала Марусю?

 

3-й „історик”

Маруся залишилася з матір’ю Горпиною. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати і чудово співати пісні.

Чарівна зовнішність, незвичайна обдарованість дівчини притягували до себе увагу парубків, серед яких був Іван Іскра – син відомого гетьмана Якова Остряниці. Але Маруся любила іншого – козацького сина Гриця Бобренка.

Деякий час Маруся і Гриць зустрічалися і щиро любилися. Проте заради багатства і за підказкою матері Гриць посватав дочку осавули Вишняка Галю. З розпачу й образи Маруся отруїла Гриця. Полтавський суд виніс вирок – стратити Марусю.

 

Вчитель:

Безперечно, якщо таке відбулося дійсно, судова справа Марусі мусила бути зафіксована в архівних документах?

 

4-й „історик”

Як уже згадувалося сьогодні, всі папери загинули під час пожежі в Полтаві. Але в радянські часи історик Іван Хоменко знайшов в архівах бібліотеки Академії наук цікавий документ – текст вироку полтавського суду, за яким Маруся мала бути страченою. У день страти на майдані зібрався великий натовп, і два кати витягли на поміст майже непритомну дівчину. За якусь мить до страти з’явився Іван Іскра. Він привіз універсал від Богдана Хмельницького, яким гетьман скасував вирок і дарував життя відомій співачці. Він високо цінував її талант. Про це згадує у романі і Ліна Костенко:

 

Не вільно теж, караючи, при цім не

урахувати також і чеснот.

Її пісні – як перло многоцінне,

як дивен скарб серед земних марнот.

 

Тим паче зараз, як така розруха.

Тим паче зараз, при такій війні, -

що помагає не вгашати духа,

як не співцями створені пісні?

 

Про наші битви – на папері голо.

Лише в піснях вогонь отой пашить.

Таку співачку покарать на горло, -

та це ж не що, а пісню задушить!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Картки для дослідження образу Марусі Чурай

 

 

 

Картка №1

Портрет Марусі Чурай

Завдання

 

 

„На матір схожа, тільки трохи вища.

Ті ж самі очі і така ж коса.

  • Ну, от скажіте, людоньки, навіщо

такій убивці та така краса?”

  1. У якій мірі портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер?
  2. Як ви уявляєте зовнішність Марусі? Підготуйте усний малюнок на тему „Портрет Марусі Чурай”.
  3. У якому розділі вперше сказано про зовнішність Марусі? Як сприймає її народ?
  4. Якою постає Маруся в останніх розділах роману?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка №2

 

Спадкове у характері Марусі

Завдання

 

„Красива я була, правда?

            Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

           Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

          Схожа на свій народ”

  1. Поясніть „генетику” Марусі, виходячи з наведеної цитати.
  2. Хто була бабуся Чураївни? Як про це сказано в романі?
  3. Хто був батько Марусі?
  4. Які риси характеру Марусі треба вважати найбільш виявленими.
  5. Ваше розуміння самохарактеристики Марусі:

       „Я – навіжена. Я дитя любові.

       Мені без неї білий світ глевкий”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка №3

 

Патріотизм Марусі

Завдання

 

 

„Коли в похід виходила батава, -

її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні ”

  1. Що таке патріотизм?
  2. У чому виявляється патріотизм Марусі Чурай?
  3. Що цінувала Маруся у чоловікові?
  4. Чи можливо порівняння Марусі із Ярославною („Слово о полку Ігоревім”)? Як ви розумієте слова сучасного письменника з діаспори Степана Ткачука:

Я намалював портрет Марусі Чурай –

І часи переспівали

„Пісню о полку Ігоревім”?

 

1

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
29 січня 2018
Переглядів
4238
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку