Конспект уроку з української літератури для 11 класу

Про матеріал

Метою цього уроку є: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство, естетичність, філософічність поезії Ліни Костенко; розвинути образне мислення, уміння аналізувати ліричні твори, висловлювати власні враження та думки; виховувати національну гідність і свідомість, кращі людські якості та любов до високого поетичного мистецтва.

Перегляд файлу

Конспект уроку з української літератури в 11 класі

Тема уроку:  Провідні мотиви лірики Л.Костенко

Мета уроку: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство, естетичність, філософічність поезії Л. Костенко; розвивати усне звˊязне мовлення, образне мислення, уміння аналізувати ліричні твори, висловлювати власні враження та думки; виховувати національну гідність і свідомість, кращі людські якості, любов до високого поетичного мистецтва, естетичний смак.

Тип уроку: літературна світлиця.

Обладнання: підручник, збірки творів, ілюстрації, фотографії, презентація.

                                Хід  уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Повідомлення теми і мети уроку.
  3. Актуалізація опорних відомостей учнів.

 

  1. Презентація про Л.Костенко. (Короткі штрихи біографії )

 

 Щоб визначити життєве і творче кредо письменниці, прочитаймо уривки з поетичними цитатами: (прикріплені на дошці)

  1. Я трохи звір. Я не люблю неволі.

Я вирвуся, хоч лапу відгризу.    (правда)

 

  1. А я не хочу пошепки,

А я не хочу крізь грати!.  (свобода)

 

  1. Я не люблю нещасних. Я щаслива.

Моя свобода завжди при мені.  (свобода)

 

  1. Криши, ламай, трощи стереотипи. (правда).

 

Отже, кредо поетеси- свобода і правда. Для Л. Костенко поезія – це стан душі.

  Поезія і правда тісно повʼязані між собою:

            Я вибрала долю собі сама

            І що зі мною не станеться-

            У мене жодних претензій нема

            До Долі- моєї обраниці.

 

 

  1.  Вивчення нового матеріалу.

Отож всю себе Л. Костенко присвятила служінню поезії.

Л. Костенко –тонкий лірик, авторка прекрасних віршів, ніжних, чаруючих. Творчість її важко розмежувати на інтимну та громадянську: настільки тісно переплелися особисте та суспільне.

     Безкомпромісність – ось пароль її поезії. У часи «хрущовської відлиги» від неї вимагали бути такою, як усі. Та вона не корилася.

     Неповторність- друга риса поезії Л. Костенко.

 

         У неї чимало заслуг. Але усі ці заслуги ніколи не стануть показником істинного світогляду поетеси до тих пір, доки ви не візьмете до рук її збірки; до тих пір, доки ви не помітите, як промайнув день за читанням її поезій; до тих пір, доки ви не прочитаєте «Марусю Чурай» і задумаєтесь про долю українського жіноцтва.

         Л. Костенко бачила світ по-новому, вона говорила правду без прикрас.

          Як говорив Б. Лепкий:» Для України варто не лише вмирати:  «вона жила, і творила, і страждала, і раділа, була воїном і просто жінкою, матірʼю і царівною: « Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться,- у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці»

Основні мотиви  творчості –це історія нашого народу, єднання людини з природою, тема поета і поезії, тема кохання, війни, творчої праці, моралі тощо.

У її ліриці звучать мотиви Великої Вітчизняної війни, бажання залишити по собі добру пам'ять, любити людей і природу.

Костенко засуджує нещирість, пристосуванство, і, безумовно, возвеличує народ, Вітчизну, кохання.

  1. Аналіз поезії.

       Поезія Л. Костенко осмислює загальнолюдські цінності, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина. Такі проблеми порушено у вірші « Вже почалось, мабуть, майбутнє»

          (Читання поезії учнем)

Висновок: роздум над тим, що в нашому житті є важливим, робить його змістовним. Час швидко пливе, але завжди треба памˊятати про духовні: красу, мистецтво, любов до людей, Батьківщини, своєї мови. А Джоконда чи Мадонна уособлюють доброту, безкорисливу материнську любов та всепрощення.

Прикладом є вірш «Страшні слова, коли вони мовчать»(учень читає )

Висновок: світ рятувало Слово. Мова-це здоровˊя нації. У цьому вірші поетеса написала про те, як важко інколи знайти слова які «б не були уже чиїмись». І справді , багато чого повторюється в цьому світі-краса і потворність, асфальти і спориші, навіть слова запозичені нами один в одного. Але поезія є неповторним явищем для людини, торкаючись наших душ, вона пробуджує радісні і світлі почуття, робить їх благородними, чистими.

 

У багатьох поезіях вона роздумує про плинність часу, про обовˊязок живих, про зміну поколінь, засуджує війну, що забирає найдорожче- життя людини. « У війни страшне обличчя»,- стверджує Ліна  у поезіях «Пастораль хх сторіччя», «Мій перший вірш, написаний в окопі», «Тут обелісків ціла рота», «Життя іде і все без коректур». Мотив дитинства, вбитого війною. Відлуння війни- залишена в полі граната… у її словах – розпач, біль.

 

Золоту сторінку творчості становить її духовний діалог з матінкою-природою. Це особливо ніжна струна її поезії., напоєної любовˊю до всього живого на Землі.    У пейзажній ліриці часто зустрічається слово- л ю б л ю.

(Учень читає вірш « Послухаю цей дощ»)

Висновок: природа як людська душа, це символи життя. Тема відпочинку душі серед природи, частиною якої є й сама людина, переростає в апокаліпсис-зникання життя, викликаного людською нерозумністю. Смисл людського життя «щось залишити по собі». Авторка тривожиться за майбутнє- як зберегти природу, достукатися до серця людини, збудити її відповідальність за все суще на Землі.

(Учень читає поезію «Ще назва є, а річки вже немає»)

 

Особливою і неповторною є інтимна лірика поетеси, з якої постає лірична героїня, яка вміє любити, розуміти, прощати, розлучатись і зустрічати. Ця героїня чиста, душевна, безкорислива.

(Учень читає «Розкажу тобі думку таємну»)

А ще поезії проти напівлюбові, лукавства, розрахунку. Це ми з вами зараз почуємо у  вірші « Недумано, негадано».

(Звучить відеозапис вірша у виконанні О. Богомолець)

Висновок: на перший погляд здається, що тут нічого не сказано про кохання, але насправді про неї кричить кожен рядок, бо йдеться про свято любові. Тут описується природа , а саме настрій природи абсолютно відповідає настрою сповненої любовними почуттями героїні. Особливо у кінці твору- їм так було добре удвох, що їм «не вистачало трішечки доби».

     У даному вірші звучить мотив любові як прекрасної стихії ніжності душі.

    

  (Вірш «Світлий сонет»)

 

Висновок: світло – це ранок життя, юність, це пробудження першого кохання. Проте для героїні перше кохання виявилось непростим, без взаємності. Щастя і печаль поряд…

       Але героїня певна, що її душа стала багатшою, а попереду в неї ще справжні випробування, та я вірю, вона їх здолає.

 

Вчитель: Л. Костенко називають «царицею поезії в Україні» Щира і безкомпромісна, вона ніколи не продавала свого таланту, відстоюючи гідність ,чесність і високу художність поетичного слова.

      Влада боялася її творів, тому що вони будили національну самосвідомість і людську гідність народу. І хоч її вірші заборонялись, все одно знаходили шлях до читача. Поет несе моральну відповідальність зо свою творчість , тому він має бути чесним і щирим. Його художнє слово тільки тоді чогось варте, коли вражає людські серця. Ця думка висловлена у рядках:

                     … Поезія-це завжди неповторність,

                     Якийсь безсмертний дотик  до душі.

Таким поетом може пишатися будь-який народ світу.

Отже, говорити про її поезію- означає говорити про святість душі людини, її гідність, ідеали добра ,правди, краси. Поетичне слово поетеси збагачує нас духовно, змушує задумуватися над вічними цінностями життя.

    Рядки поезії поетеси звучать як моральна настанова молоді:

             … Не бійся прикрого рядка.

              Прозрінь не бійся, бо вони, як ліки,

             Не бійся правди, хоч яка гірка,

              Не бійся смутків, хоч вони, як ріки,

              Людині бійся душу ошукать, бо в

              цьому схибиш- то уже навіки.

  1. Рефлексія знань, здобутих на уроках. Літературний диктант.

 

  1. Інтерактивна гра «Займи й обгрунтуй позицію»

 

                -Поезія Л. Костенко здатна вплинути на мою душу, зачепила її за живе.                                                    ( Міркування учнів)

9. Крилаті вислови, афоризми з віршів Л. Костенко.

 

 

Вчитель:

Вірш « Я-Егоїстка» (На листку)

 

Гордімось тим, що наша земля народжує таких людей, учімося у них бути Людьми. І хоч ми вважаємо , що вона робить все правильно, але у кожного з нас просить пробачення (Вірш на листку « Простіть мені».)

       Щоб зрозуміти час і народ, треба читати видатних його поетів, а саме Л. Костенко. Її творчість і позиція громадянина вчить, як треба бути вірним своєму таланту і покликанню за будь-яких обставин.

 

  1. Підбиття підсумків уроку.
  2. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
22 лютого 2018
Переглядів
650
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку