5 клас
Україна часів Тараса Шевченка
Тема. Дитинство Т.Г.Шевченка – «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю» (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях» частини першої «У бур’янах»)
Мета: ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», поглибити знання дітей про Україну часів Т.Шевченка, розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати любов до України, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка.
Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка та С.В.Васильченка, книжкова виставка, книга С.Васильченка «Широкий шлях», роздруковані тексти окремих фрагментів повісті.
Епіграф
Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса,
мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід… С.Васильченко
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Учитель. Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе діялось не перед нашими очима…
За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга-царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди…» (С.Васильченко)
Вступна бесіда
1.Пригадайте, що ви знаєте про життя Т.Г.Шевченка? Де пройшло і яким було дитинство поета?
2. Як називається книга Т.Г.Шевченка, до якої увійшли найвідоміші твори поета?
3. У кого вдома є «Кобзар»? Як часто звертаються до цієї книги у вашій родині? Чи доводилося вам відкривати книгу, яка стала святинею для українського народу?
Учитель.
До мене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає пісні його залюбки ненька,
Розказував батько мені:
Як вівці він пас – ще малий був хлопчина,
А виріс – великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
Цю книгу, що зветься "Кобзар".
Як книгу святу берегли ми завзято,
З собою забрали у світ,
Як слово Тараса завжди зберігати,
Великий усім заповіт.
Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас. (Леся Храплива)
Поетична хвилинка (на фоні української ліричної мелодії)
Учні декламують ті поезії, які вони вивчали напам’ять у початковій школі.
«Коло вражень»
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
Учитель. Сьогодні ми продовжимо знайомство з дитячими роками великого поета. Багато нового і цікавого дізнаємося про життя Тараса Шевченка з біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Презентація книги С.Васильченка «Широкий шлях»
(демонстрація портрета письменника на дошці або на мультимедійному екрані)
Учитель. Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його перу належать такі твори, як: «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та багато інших, пройнятих любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.
В останні роки життя у С.В.Васильченка виник грандіозний задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка «Широкий шлях». Але, на жаль, з п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур'янах», яка побачила світ уже після смерті автора – 1938 року.
Читаючи цю книгу, ми уявляємо страшні картини життя простого народу в поневоленій панами Україні, усім серцем сприймаємо горе і страждання, через які довелося пройти маленькому кріпаку, майбутньому видатному сину свого народу – всесвітньо відомому поету Т.Г.Шевченко.
Тож перегорнемо окремі сторінки біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка.
Робота з фрагментами тексту повісті
(Учень читає виразно текст)
«Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю...
Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край...
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна – це марні, обшарпані, голодні люди... Ідуть на панщину чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна – це царське та панське безмежне свавілля... Праця до сьомого поту...
Світяться злидні.
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...»
Обговорення
1. «Україна – країна смутку і краси», – так характеризує Україну С.Васильченко. Доведіть, використовуючи текст фрагменту повісті та власні спостереження, що Україна – дійсно прекрасна країна.
2. Як ви гадаєте, чому письменник, говорячи про Україну, використовує казкові епітети – «медовії та молочнії ріки». (Україна – казково красива і багата країна).
3. «Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...» Поясніть, як ви розумієте таку авторську характеристику України. Чому «країна краси» водночас є «країною смутку»?
«Довідкове бюро».
(Попередньо підготовлені учні пояснюють, що таке кріпосне право)
Завдання. Уважно перегляньте буктрейлер повісті, який вам підготували члени творчої групи.
Обговорення у читацькому колі
▼ Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А побачила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)
▼ Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)
▼ Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу...»)
▼ Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня...»)
▼ Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)
▼ Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та заблудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)
Слово вчителя
Не можемо оминути той факт, що Тарас Шевченко є знаменитим художником. Вашій увазі пропонується перегляд презентаційного матеріалу «Малярство Кобзаря».
Робота з епіграфом
«Усі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…» Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю?
ІV. Підсумок уроку
Рефлексія
1. Чи сподобався вам наш урок?
2. Що особливого ви запам’ятали на уроці?
3. Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?
Прослуховування веселої пісні «Тече вода з-під явора», яка покладена на вірш Т.Г.Шевченка.
V. Домашнє завдання.
1. Виразно читати та переказувати повість Степана Васильченка «У бур’янах».
2. Підготувати колаж «Дитинство Тараса Шевченка»
3. Намалювати ілюстрації до твору С.Васильченка.