Конспект уроку з української літератури для 5 класу на тему "Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту й форми загадок. Види загадок"

Урок №27

Тема. Із народної мудрості. Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту й форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин).

Мета. Розкрити барвистий світ народних загадок, особливості цього оригінального виду фольклору; дати поняття про народну загадку, роль метафори в ній, про класифікацію загадок за змістом;

розвивати логічне мислення, пам’ять, уяву школярів;

виховувати допитливість, інтерес до фольклору, зокрема до народних загадок.

Обладнання: підручник О.М. Авраменко. Українська література 5 класу. 2017 р., словник наголосів, різнокольорові картки, картки із загадками.

Тип уроку – урок засвоєння нових знань.

Теорія літератури: загадка, метафора.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми розпочнемо урок з розгадування кросворду. Необхідно правильно вписувати букви в клітинки, а з перших літер ми складемо слово, за яким «ховається» назва нашої теми.

2. Розгадування кросворду.

1. Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш. (Знання)

2. Це не літера, а знак – 
Не поставиш абияк! 
З ким у нього дружба є? 
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є! (Апостроф)

3. Я ніколи не сиджу, 
А ходжу, ходжу, ходжу. 
І хоч з місця не зійду –
Все про час вам докладу. (Годинник)

4. Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати, 
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш. (Абетка)

5. Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба.
Восени тоді вважай,
Буде добрий урожай!» (Дощ)

6. Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)

7. Що за хатка – дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці. (Акваріум)

3. Робота зі словником. Отже, як бачимо, з перших літер вийшло слово «загадка». А який правильний наголос у цьому слові? (діти за словником наголосів визначають, що наголос падає на І склад)

А чи помітили ви, в якій формі були написані запитання до нашого кросворду? (у формі загадок)

III. Повідомлення теми, мети уроку

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з’ясуємо роль метафори в них, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником.

Учні опрацьовують матеріал на с. 113, визначають, що таке загадка.

2. Робота в зошиті.

Учні записують визначення загадки.

3. Бесіда за питаннями

-  Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися) Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

- Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)

- У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного обряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи молодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію:

Дівчинко моя, Галю,
Щось я тобі загадаю.
Як вгадаєш — моя будеш,
Не вгадаєш — чужа будеш.

- Яке запитання лежить у основі загадки: пряме чи завуальоване? (діти обирають ІІ варіант) Таке запитання називається метафоричним. А що таке метафора ми зараз з’ясуємо.

4. Робота з підручником.

Учні вголос читають теоретичний матеріал зі с. 117.

5. Робота в зошиті.

Учні записують визначення метафори.

Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

6. Робота в групах.

Учні опрацьовують матеріал з підручника «Види загадок» (с.113-114). І група – про людей і про природу, ІІ група – про рослини і тварин. Після опрацювання матеріалу спікер від кожної групи розповідає про види загадок. Після цього група має відгадати загадки вивченого ними виду, що є в підручнику. Якщо вони цього не роблять, право відповіді переходить до іншої групи. За кожну правильну відповідь групі дається картка певного кольору (залежно від виду відгаданої загадки).

7. Гра «посели загадку».

На дошці висять паперові «будиночки» з назвами груп загадок. Учні витягують з кошика папірці із загадками і, якщо правильно відгадують її та визначають її вид, «вселяють» її в «будиночок».

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь та навичок

- Який твір називається загадкою?

- Назвіть групи загадок.

- Порівняйте загадки на одну й ту ж тему у фольклорі різних народів:

Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить.

Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі).

- То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів?

Тож можемо із впевненістю сказати, що українські загадки мають яскравий національний колорит, віддзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять п’ять загадок.

2. Придумати власні загадки до будь-якого виду.

3. Порівняти українські загадки із загадками інших народів світу, вивченими на уроках зарубіжної літератури.

4. Пригадати твори української та зарубіжної літератури, де вживалися б загадки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки на картках

Ой за лісом, за пралісом золота паляничка печеться.

 

На сонечко я схожий і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою.

 

Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила - сонце закрила.

 

Маю жовтий вусок, запашний колосок. Буде з мене мука й паляниця м'яка.

 

Ходить він із краю в край, ріже чорний коровай.
 

Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. 

 

За горами, за долами ходить свита і кожух.

 

У зеленім кожушку, костяній сорочечці я росту собі в ліску, - всім зірвати хочеться. 

 

Не кравець, а все життя з голками ходить. 

 

Влітку медом ласував, досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг.