Конспект уроку української літератури у 5 класі "Історичне минуле нашого народу"

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КЗ «ЛУЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №13»

 

 

 

 

Позакласний захід на тему:

 

Історичне минуле нашого народу

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготували і провели:

Стрилюк О.М., вчитель української мови і літератури,

Микитюк Л.В., вчитель історії

 

 

 

 

Луцьк – 2013

Тема: Історичне минуле нашого народу.

Мета: перевірити якість засвоєних знань під час вивчення попередньої теми; розвивати навички усного зв’язного мовлення, логічного мислення, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях,вміння працювати в малих групах; виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого нашого народу, до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати.

Тип уроку: урок-подорож, інтелектуальна гра.

Обладнання: дидактичний матеріал, національні костюми, костюми для інсценівок, ілюстрації стародавнього Києва, малюнки учнів, повідомлення учнів, підручники, зошити.

Хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього.

Хто не шанує видатних людей

свого народу, той сам не вартий

пошани.

М.Рильський

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Слово вчителя.

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи – Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро – все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів, пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку шляхами історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів.

Робота з епіграфом уроку:

• Як ви розумієте ці слова?
• Що може статися, коли ми забудемо своє минуле, свою історію?

 

Наш маршрут:

1.Старт з чарівною паличкою.

2.Стародавній Київ.

3.Київська Русь.

4.В гостях у літературних героїв. (інсценізація драми «Микита Кожум’яка»)

5.Запорізька Січ.

6.Мозкова атака з козаками.

7.Шляхами народної мудрості.

8.Повернення до сьогодення.

 

ІІ. Мотивація учбової діяльності учнів. Актуалізація опорних знань.

Клас об’єднаний у 2 команди. За кожне правильно виконане завдання команда отримує відповідну кількість балів. Слідкувати за правильністю відповідей та рахувати зароблені бали буде журі: ().

Наша подорож, діти, здійсниться тільки тоді, коли силою своїх знань ми змусимо запрацювати чарівну паличку.

1 завдання. (дидактичний  м-л на партах). З’єднайте стрілочками назви вивчених творів і їх авторів.

«Повість минулих літ»                    Олександр Олесь

«Княжа Україна»                              Оксана Сенатович

«Михайло-семиліток»                     Нестор –літописець

«Запоржці»                                         Антін Лотоцький

«Малий віз»                                         Іван Нечуй-Левицький

(Завдання оцінюється в 2 бали)

2 завдання. Бліц-турнір «Кращий знавець літератури» (правильна відповідь 2 бали)

-Що таке літопис?

-Що таке стопа?

-Що таке рима?

-Що таке діалог?

-Що таке ремарка?

-Що означає слово «драма»?

-Що таке тема твору?

-Що таке  ідея?

-Що  таке гіпербола?

-Що таке епітети?

-Що таке пейзаж?

Наведіть приклади…

Вчитель.Ви успішно виконали завдання і наша паличка почала працювати! Тож ми вирушаємо у подорож! Заплющуємо очі і рахуємо 1,2,3…(на дошці зявляється ілюстрований матеріал з видами стародавнього міста). Яке місто перед вами,діти?

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

Що ви знаєте про стародавній Київ? (відповіді дітей оцінюються в 2 бали)

3 завдання. Словесний малюнок стародавнього Києва + малюнки до вивчених творів.(2 бали)

4 завдання. Метод «акваріум» (у дітей заздалегідь  на партах лежать кольорові картки).

- Що ви знаєте про Київську Русь?

- Чому князь Володимир вирішив знищити ідолів?

- Яку роль відіграло прийняття християнства для Київської Русі?

- Що вам відомо про відносини Київської Русі з Візантією?

Працюємо над дослідженням текстів творів про Київську Русь.

1-а група досліджує (уважно вчитуючись і вдивляючись у сторінки тексту, знаходять  потрібні елементи) рослини стародавньої України

2-а – тварин (птахів)

1-а – назви племен та народів

2-а – назви населених пунктів

(2 бали кожному з групи, яка дала правильну відповідь)

5 завдання. Робота творчих груп. Інсценізації уривків з вивчених творів. (по 2 бали)

6 завдання. Наша чарівна паличка невтомно працює і перенесла нас на Запорізьку Січ.

- Що вам відомо про Січ?

- Хто населяв цю територію?

- Хто такі козаки?

- Кого з видатних гетьманів, отаманів, козаків ви знаєте?

- Яку роль відіграла Січ?

А для того,щоб ми вчасно повернулись додому, бо до кінця уроку зовсім небагато часу лишилось, жителі Січі пропонують вам піти з ними в атаку, але тільки «Мозкову»!(2 бали )

7 завдання. «Мозкова атака».

-Де жив головний герой  «Запорожців» Карпо Летючий? (с.Старі Кодаки)

-Ким був Карпо Летючий?(Лоцманом)

-Якою річкою плавав хлопець? (Дніпром)

-Як називався корабель купця,що найняв хлопця? ( Байдак)

-Хто порекомендував купцям Карпа?(Отаман)

-Як звали отамана?(Іван Музика)

-Чиї це назви: Козацький,Звонецький,Лоцманський,Ненаситець?(Пороги)

-Скільки порогів мав Дід?(12)

-Що завадило карпові на порогах?(Вітер)

-Перше,що побачив Карпо після трагедії?(Сад)

-Які рослини переважали в пишному саду?(Квіти)

-Хто зачарував цю Січ?(Характерники)

-Де знаходиться це дивне місце?(На дні Дніпра)

-Що тримав гетьман у руках?(Булаву)

-Про що розпитували  запоржці у хлопця?(Про Україну)

IV. Підсумок уроку.

Молодці! Скінчилася наша мандрівка у часі. Чи сподобалось вам мандрувати?А що допомагало вам? Правильно, знання! Ми повертаємось до класу стежками народної мудрості! Які прислів’я про розум, знання, навчання ви знаєте? (відповідь -2 бали)

8 завдання.Доки наші судді підраховують зароблені вами бали, я б хотів прослухати кілька творів-мініатюр на тему «Без минулого немає майбутнього»(2 бали), які ви писали вдома.

Закінчи речення. «Для мене найцікавішим на уроці було…»

Вчитель.Л. Українка сказала: «Люди і покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг перерватися не може».