Конспект уроку з української літератури для 6 класу (НУШ)

Конспект уроку з української літератури 6 клас

Тема: «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною.

Мета: ознайомити учнів із піснею, історією написання та авторами пісні; розвивати навички виразного читання та аналізу ліричних творів, пам'ять, увагу; виховувати любов до рідного краю завдяки переосмисленню піснів наш час, в умовах війни, пошану до пісні, поважне ставлення до історії свого народу, пробуджувати патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу.

Обладнання: підручник, перший запис пісні 1925 року, аудіозапис пісні 2022 року, портрети авторів, картки.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент 

Перевірка домашнього завдання

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

1.Казка про Україну

   Жила-була на світі дівчина. І звали її Україною. Дівчина така чарівлива, що й ніхто ні під зорями, ні під сонцем такої ще не бачив. І гнучка, мов тополина. І розкішна, мов калина. І вродлива, як весна буйнотрава. І привітна, як літо ласкаве. І щедра, як осінь багряна. І палка, як зима рум’яна. А тільки та врода незрівнянна викликала в околу не втіху, не радість, а заздрість. А добре слово дівчини та її серце співчутливе пробуджували чомусь не чулість та ніжність, а загребущість та хижість. І приходили усілякі злюки лихотворні, зайди непоборні — і мучили її, і терзали, і нівечили, і топтали, і калічили, і четвертували. А Україна поплаче дрібненько, западе в землю глибоченько, а далі з якогось шматочка знову відродиться. І знову буяє й красується, як вишня в садочку. А чому, спитаєш ти? А тому, що на цілий окіл отих злюк лихотворних, зайд непоборних завжди знаходилось потрібне число лицарів. Таких, що й життя не шкодували заради неї.

А як же тепер? Чому красуня Україна знову запечалилась-похилилася? А ось тому, що необхідного числа лицарства якраз і бракує.

Але ж і ти не останній серед юнацтва-козацтва! Підростай-но скоріше і поповнюй лицарські лави. Перехитри свої лінощі вреднючі, прожени свою байдужість поганючу! Стань її лицарем!  (Іван Немченко).

2. Бесіда.

— Як зображено Україну в казці?

—  Хто є злюками лихотворнами у казці, на вашу думку?

— Україна плаче дрібненько, западе в землю глибоченько, а далі знову з якогось шматочка відродиться. Про яку рису України сказано цими словами?

— Чому, на вашу думку, Укоаїна зазнає постійного гноблення?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Отже, учні, сьогодні темою нашого уроку є пісня «Ой, лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха. Тому зараз ми детальніше ознайомимося  з нею та її авторами.

ІV. Сприймання нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Пісня, що  всім нам добре відома. Пісня, яка торкається серця. Пісня, яка з 24 лютого 2022 року зазвучала зовсім по-новому. Вона будить патріотичні почуття, вказує на безмежну любов до рідної країни, здатність до будь-чого заради неї.

2. Прослуховування аудіозаписів та їх порівняння.

1) Запис 1925 року, виконує Михайло Зазуляк.

https://youtu.be/UFYSUtJ4gV0?si=gJx8CiZwPFYO0weK

2) Аудіозапис 2022 року.

https://youtu.be/GBcJcdNqhhw?si=UoEzQpN0QXbQuCNf

3. Повідомлення учнів  (Учитель показує портрет  кожного автора, коли учень розповідає).

Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківцях, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України. Був тринадцятою дитиною у священницькій родині отця Миколи Чарнецького. Рано залишився без батька, який помер від тифу. Початкову школу закінчив у Станиславові. З 1895 року навчався в гуманітарній і реальній гімназіях у Львові.

Закінчив інженерний (шляхо-будівельний) факультет цісарсько-королівської Вищої політехнічної школи (нині національний університет «Львівська політехніка»).

Активіст молодіжних товариств; співав у хорі товариства «Основа»; учасник літературного угруповання «Молода муза». Працював у Львові інженером у земській управі й крайовому виділі (1906–1912). Під час Першої світової війни — помічник начальника залізничної дільниці № 5 Львів-Стрий, Львів-Самбір. Редактор часописів «Український голос» (1915), «Український вістник», член редколегії журналів «Шляхи» (1915–1917), «Життя і мистецтво» (1920). Співпрацював із редакціями газет і журналів.

Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»; 1914).

Автор поезій, фейлетонів, памфлетів, літературно-мистецьких статей, нарисів із історії галицького театру, рецензій, мистецьких портретів, розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури (за редакцією Івана Крип'якевича)» (Львів, 1937), спогадів про О. Мишугу, О. Нижанківського і Д. Січинського, І. Франка.

Помер 2 жовтня 1944 року, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Отець Трух  Григорій Андрійович (19 лютого 1894, Гірне, нині Стрийський район, Львівська область — 9 травня 1959, Грімсбі, Канада) — український галицький військовик (командант сотні УСС), згодом церковний діяч, священник-василіянин (з 1926 р.).

У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських січових стрільців. Був командантом чоти у сотні Дмитра Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року.

В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з одним взводом з оточення.

Через рік брав участь у листопадовому чині — встановленні української влади у Львові, коли виникла Західноукраїнська Народна Республіка. Зокрема, як ветеран Легіону УСС командував взяттям під контроль українцями комендатури, в полон — генерала Пфефера.

Після окупації краю поляками прийняв монаший чин. Як священник діяв у Галичині, на Холмщині і (з 1932 р.) в США й Канаді.

Автор низки книг і брошур. Є одним з авторів слів славної пісні (гімну) Українських січових стрільців «Червона калина». Помер в Ґрімсбі (Онтаріо), похований у Вінніпезі.

4. Історія написання пісні

Пісня написана на початку 1914 року в підавстиійській Галичині Степанов Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні «Розлилися круті бережечки». Після початку Першої світової війни доповнена Григорієм Трухом, виконувалася січовими стрільцями та стала народною. У червні 1914 року театральна дружина Українського театру заспівала «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. У вересні 1914 року «Червона калина» залунала на Закарпатті — у селі Горонді, де стали на постій Українські січові стрільці. Побутує версія, що у серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» уперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

Строфу «Не хилися, червона калино…» додали до тексту пісні наприкінці 1980-х років Леопольд Ященко та Надія Світлична.

5. Виразне читання пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася»

6. Аналіз пісні

Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.

Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.

Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.

Образ калини – є символом України, її боротьби за незалежність, що окроплена краплями крові героїв.

Художні засоби

• повторення:

«А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;

• метафора: «Україна зажурилася»;

• звертання: « червона калино», «славна Україно»;

• епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»; червона калина, білий цвіт, добрий рід, брати-українці, широкі степи.

• риторичні оклики:

«А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»;

«То прославить по всій Україні січових стрільців!».

• анафора: «А ми …».

7. Слово вчителя.

Ця пісня стала гімном українських січових стрільців. Загони січових стрільців було створено на початка Першої світової війни 1914 року у Галичині, територія якої на той час перебувала у складі Австро-Угорщини. Історик Микола Лазаревич написав працю «Культурно-просвітницька діяльність українських січових стрільців у роки першої світової війни». Січові стрільці боролися за незалежність України. Серед них було багато освічених людей, інтелігенції, тому у вільний час вони створювали пісні. Однією з таких була пісня «Ой, у лузі…»Музика вважається народною, а слова писали незалежно один від одного Степан Чарнецький і Григорій Трух.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Складання сенкану

2. Виконання тестових завдань

1. Україна зажурилася:

               А) бо нічим прожити;

               Б) за ув'язненими українцями у московських кайданах;

               В) за січовиками, що загинули в боротьбі з москалями.

2.  Калина має білий цвіт, а Україна:

               А) багато золотих ланів;

               Б) добрий рід;

               В) чарівну вроду.

3.  Як названо битву українців з москалями?

               А) жорстокою;

               Б) кривавою;

               В) смертельною.

4. Повіє «буйнесенький вітер» і

              А) розжене темні хмари;

              Б) прославить по всій Україні січових стрільців;

              В) зміниться погода.

5. Що зберігатимемо?

                  А) цвіт калини;

                  Б) калину;

                  В) стрілецькую славу.

6. Що символізує калина?

                 А) Україну;

                 Б) славу;

                 В) мир.

VІ. Підсумок уроку

 VIІ. Домашнє завдання

Виконати завдання 1-6 (письмово) з підручника на с. 42. Навчитися виразно читати вірш.