Урок № Дата _______ Клас 9
Тема: Легенда «Смерть князя Олега». Переказ змісту легенди. Формування уміння відтворювати зміст тексту з урахуванням специфіки твору.
Мета: дати уявлення про народні перекази та легенди; ознайомити зі змістом твору «Смерть князя Олега»; розвивати навички виразного читання, переказу й аналізу фольклорних творів; виховувати почуття патріотизму, допитливість, пошану до героїчного минулого нашого народу; корегувати мову, відповіді, осанку учнів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: визначення легенди, переказу; схема «Види фольклору».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент. Нервово-психологічна підготовка до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.
ІІІ. «Поетична хвилинка»
Варіант учителя.
Рідне гніздо
У кубельці у рідненькім
Тепленько пташині;
При батеньку і при неньці
Весело дитині.
Птах пташаткам в тихім кутку
Гніздечко звиває,
Пухом стелить, зерном кормить,
До сну їм співає.
Рідний батько, рідна мати
Хоч би й умлівали…
Ще б дітям хлібця добули,
Зірок би їм зняли…
Тож хоч пташка пір’ям вкриєсь,
В крильцях силу чує,
Вольним світом погуляє,
До гнізда прямує.
Хоч в вирію небо краще,
Сонечко ясніше,
Пташка в рідний край вертає,
Бо тут їй миліше.
І ти, сину, погуляєш
Соколом в чужині,
Аж побачиш: нема раю,
Як в рідній країні.
І ти, доню, найдеш долю
Між людьми і втіху,
Та все згадка літатиме
Під рідную стріху.
Всюди гарно, всюди славно,
Всюди добрі люди,
Лучше ж, як у батька й неньки,
Вам ніде не буде.
(Уляна Кравченко)
Коментар вчителя.
Ці поетичні рядки приваблюють цікавим порівнянням людини і пташки, згадкою про найдорожчих для кожного з нас людей — батька й неньку, про рідний дім і рідний край. Цей вірш про неньку Україну, її історію, здобутки.
III. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
Переказати «Думу про Самійла Кішку».
2. Замалювати схему в зошити «Види фольклорних творів (жанри)».
IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Якщо зібрати докупи всі легенди й перекази, то постане велична поетична історія українського народу, його багатий духовний світ.
Легенда — це переказ про якісь події чи людей, повитий казковістю, фантастикою.
На відміну від казки, у легенду вірили, як у таку, що могла бути насправді. Легендарних героїв вважали реальними постатями, такими, що жили у далекому минулому.
Переказ — подібне до легенди усне оповідання про видатні події минулого, але більш достовірне, ніж легенда.
(Запис визначень до літературознавчого словничка.)
Як і в казках, у легендах і переказах діють богатирі, велетні, лицарі-характерники. Вони борються з ворогами-зміями, людожерами, песиголовцями, а в легендах пізнішого періоду — з печенігами, половцями, татарами, турками, польською шляхтою та іншими нападниками. Герої сповнені любові до батьківщини, вважають за краще загинути, аніж підкоритися чи потрапити в неволю. В українських легендах героями найчастіше виступають козаки-запорожці, гайдамаки, опришки, які борються за справедливість, володіють чарами, уміють відкривати будь-які замки, долати кривду.
Легенди і перекази бувають різних видів: міфологічні, історико-героїчні, про рослинний і тваринний світ, побутові, топонімічні та гідронімічні (про виникнення назв населених пунктів та водоймищ).
Легенда — не історія, та слід визнати, що часто в легенді більше правди, ніж у свідомо сконструйованій без належних доказів історії. Такими є і легенди часів Київської Русі, що дійшли до нас у літописній і усній народній традиціях.
їх не можна сприймати як історичні джерела, та не можна й ігнорувати того, про що в них йдеться. Чи це перекази й легенди про засновників Києва трьох братів і їх сестру, чи про смерть князя Олега від свого коня, чи про білгородський кисіль або Микиту Кожум'яку, спалення Іскоростеня і помсту Ольги древлянам, про Михайлика і Золоті ворота тощо, — всі вони входять у комплекс історичних джерел, що використовуються як у науковій, так і в художній літературі, наводяться у найповажніших академічних працях.
За мотивами легенд і переказів написано багато художніх творів, наприклад, легенда про смерть князя Олега лягла в основу творів О. С. Пушкіна «Песнь о вещем Олеге» і С. Руданського «Віщий Олег», за мотивами легенд і переказів про історичне минуле Київської Русі Олександр Олесь написав цикл віршів «Княжа Україна». С. Плачинда є автором легенди «Напівзабута Гілея» та повісті «Роксолана». Про легендарну українську дівчину Роксолану, яка стала дружиною турецького султана, розповідали ще багато й інших письменників, наприклад, П. Загребельний, М. Лазорський.
Українська література не така вже й багата на легенди. їх зустрічаємо в М.Костомарова, І. Франка, Лесі Українки, К. Гриневичевої, О. Турянського. Легенда є улюбленим фольклорним жанром, що разом з історичними переказами творить найдавніший пласт народної словесності. Пригадаймо бодай легенди Карпат або Криму. Не обов'язково, щоб усі легенди мали релігійне забарвлення або ж точну історичну основу. Вони є частиною міфології народу, відтворюють його найдавніше буття.
2.Робота з підручником.
Виразне читання легенди «Смерть князя Олега» с. 9-10
Фізкульхвилинка
3. Словникова робота.
Волхви, віщуни — передвісники майбутнього.
До тями— запам’ятав .
Спом'янув — згадав.
.
4. Евристична бесіда.
— До якого фольклорного жанру належить цей твір — до легенд чи переказів? Чому? (Легнда, є фантастичне, незвичайне.)
— Про кого розповідає ця легенда?
— Розкажіть від чого помер князь Олег.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
- Читання легенди кращими учнями.
- Читання легенди ланцюжком.
- Знайдіть у тексті легенди, що сказав князь Олег у відповідь віщунам.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати і переказувати легенду «Смерть князя Олега».
VII. Підсумок
Легенда — не історія, та слід визнати, що часто в легенді більше правди, ніж у свідомо сконструйованій без належних доказів історії. Тому, дорогі діти, скажіть мені, будь ласка, чи потрібно нам цікавитись історією, вивчати її?