Конспект уроку з української літератури у 6 класі "Календарно - обрядові пісні"

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Конспект уроку

                  з української літератури у 6 класі на тему:

«Календарно – обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди»

 

 

 

 

                                                                             Підготувала

вчитель української мови та літератури

                                           ЗОШ І-ІІІ ступенів села Городниця

                        Гусятинського району

                         Тернопільської області

          Собків М. Я.

 

 

                                                 2018

Тема. Календарно – обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди.

Мета: ознайомити учнів з українською календарно – обрядовою поезією, визначити роль і місце пісні в житті народу;розвивати стійкий інтерес до усної народної творчості як вагомого духовного спадку народу,бачення в ній ментальних особливостей української людини;виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики.

Обладнання: картки з назвами художніх засобів та прикладами, збірки книжок із календарно – обрядовими піснями, аудіозаписи ,книги  з народознавства (В.Скуратівського, М .Килимника та ін.); комп’ютер, презентація.

Теорія літератури:народна пісня,види народних пісень,календарно – обрядова поезія та її різновиди

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи, прийоми і форми роботи: «Незакінчене  речення», робота з картками, інтерактивні конкурси, вправи

 Епіграф:                          Традицій у народу є багато,

                                           Бо довго ми живемо на землі.

                                            І нам їх треба добре пам’ятати

                                            Запам’ятати, поки ми малі.

                                            Й нести з глибин віків у день прийдешній,

                                            Бо без минулого немає майбуття.

                                            Щоб й далі рідну землю нам любити,

                                            Поля і гори та вишневий цвіт.

                                             У волі й славі на землі цій жити

Слово вчителя. Україну не можна уявити без пісні, вона є найпоширенішим

жанром усної народної творчості. Відомий дослідник українського фольклору Олександр Дей писав: «Українська народна пісенність – ніби вічно мінливе поетичне море глибиною в шеренгу століть, а шириною – як уся українська земля…Котить і котить вона свої   мелодійні хвилі по українських просторах і вихлюпується самоцвітами-бризками ген-ген за національні береги». Фольклористи відзначають, що пісенна творчість українського народу сягає понад 300 тисяч зразків. Один із героїв Юрія Яновського сказав, що можна спокійно прожити до глибокої старості – й на кожен день знайдеться нова українська пісня. Ось яке  у нас безмежжя цих народних                                                                                                                          .скарбів.                                                                                                                           II. Сприймання нового матеріалу                                                                    

Тематика й жанрове  багатство   українських народних пісень найрізноманітніші.                                                                                                        Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються  на  пісні літнього циклу, зимового та весняного.                                                    Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості-уславлення  Творця за його щедрі дари й ласку до людей.   Що ж таке народна пісня ?                                                                                                                                                                                                                                                                    

Народна пісня-невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор невідомий ,це колективна творчість народу.

Календарно-обрядові пісні- це  пісні, що виконують під час обрядів, згідно з календарем.

 2.Робота з таблицею

3.Повідомлення учнів, що готували  випереджувальні завдання                                                                                Русальні пісні                                                                                                              Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із «Зеленими святами» чи «клечальною неділею»(кінець травня-початок червня). За релігійним обрядом-це Трійця. Самі епітети «зелений» ,«клечальний» вказують на особливість цього свята-вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями й люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще “русальним», або «мавський тиждень», під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.                                                                                               Русалок(мавок ,нявок)народна фантазія наділила  надзвичайною красою та підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття-водити танки ,а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочують до смерті. Проти них існували обереги-часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.                                                            Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину-«тополю»(у деяких місцевостях «берізку», «вербу»), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.                                                                                   Пісні русального циклу-ліричні ,повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я.                                                                                                          Купальські пісні                                                                                                                   Купальські пісні виконувалися на свята Івана Купала ,яке знали в усій Європі. Стародавній смисл купальських обрядів і самої назви «Купало» остаточно не з’ясований. Але з купальських пісень зрозуміло ,що це свято, яке припадає на період літнього сонцестояння(кінець червня-початок липня), славить життєдайні сили природи ,найсильніші її стихії-сонце(вогонь) і воду. На  високій палиці встановлювали запалене колесо або пускали його на воду . На  галявині вкопували обрядове дерево, увішане дівочими віночками, потім їх пускали на воду і дивилися: в який бік вінок попливе,-там і чекатиме суджений.                                                                Вважалося, що саме в   купальську ніч зілля має найбільш цілющу силу і навіть на мить розквітає папороть. Хто цей цвіт побачить-буде щасливий, йому відкриються всі скарби світу.                                                        

  Жниварські пісні                                                                                                            Жнива-підсумок  усієї  праці  хлібороба ,справдження його мрій та сподівань. До початку жнив готувалися як великого урочистого свята і водночас до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. Пісні, виконувані під час жнив ,відбивали основні періоди праці й обрядів, з нею пов’язаних. Їх можна поділити на три групи. Перша- зажинкові пісні-ті ,що величають вправних жниць ,перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують добрий урожай. У власне жниварських піснях величальні мотиви дещо відступають і звучать скарги на важку працю ,на жадібність господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі. Такі пісні мають пізніше походження.                                                                  Третя група-пісні обжинкові, у яких переважають нотки бадьорості, оптимізму, задоволення з того приводу, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року. Останній сніп прикрашають червоною стрічкою і з піснями несуть додому.      На вижатому полі женці залишали кілька стеблин-«бороду», зерно з них витрушували у розпушену серпами землю-на майбутній врожай. З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною і волошками, робили ще й вінок, його  несла  в село найкраща жниця як символ завершення праці.                                                                                                           

Колядки та щедрівки                                                                                                  Колядки та щедрівки-це важлива складова частина обряду зустрічі Нового року, який приходив у період зимового сонцевороту(з 24 грудня по 6 січня).Протягом віків обряд змінювався ,але основний його зміст залишався тим самим: силою слова і обрядових дій  сприяти добробутові селянської родини ,виконанню побажань удачі у веденні господарства ,викликати щедрість природи величальними піснями.   У колядках і щедрівках на повну силу буяє народна фантазія ,бажане видається за дійсне.                                                                                                                            Навіть звичайні побутові речі світяться золотом та сріблом ,панує розважливість, розум, добро і злагода ,усі заможні й веселі: господар тихий, ясний і красний ,як місяць, його жона - як сонце, діти -як  зірки.                                     Колядки та щедрівки часто мали «індивідуальну спрямованість»-виконувалися окремо для господаря ,для господині, для хлопців, для дівчат, для вдів ,для бабусь. Окрему ,розважальну групу  становили пісні зимового циклу жартівливого й пародійного характеру.                                                   

 Веснянки                                                                                                                                   Веснянки-це пісні на честь приходу весни ,у різних місцевостях України їх ще називають гаївками, гагілками, ягілками, маївками.                                                 Весну, за уявленням наших предків ,приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікалося обрядове печиво у формі пташок ;діти, співаючи ,носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну: «Весна, весна днем красна ,прийди, весно, з радістю, з великою милістю»                                                                                                                        До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи ,а також ігри ,у яких висловлюється бажання прискорити прихід тепла, початок сівби на добрий врожай. Із цією метою дівчата імітували в танках процеси вирощування збіжжя та городини: «орали» поле, «збирали» льон,  гречку, «завивали» огірочки, «саджали» грушу.    На молодіжних весняних гулянках, під час ігор і танців, зав’язувалися знайомства ,відбувалися зустрічі ,говорили  про майбутнє одруження. Тому в багатьох хороводних піснях звучить мотив вибору подружньої пари.                                                                                                          Веснянки життєрадісні, бадьорі за настроєм, поетичні і ліричні за формою та  змістом.                                                                                                        4.Прослуховування пісень літнього,  весняного та зимового циклів                5.Гра «Шифрувальник»                                                                                            

Розгадайте три ключових слова до теми

І     П     Н    С     Я

Відповідь: пісня

Н               Д

А   Р   Е    А

Л               К

Відповідь: календар

Д                Р

          Б

О                 О

Відповідь: добро

6. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати!

Будемо відпочивати.

Пострибаймо, як зайчата,

Політаймо, як пташата,

Потанцюємо трішки,

Щоб спочили ручки й ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

 

7.Скринька народної мудрості

Поясни значення прислів’їв  та приказок

Багато снігу-багато(хліба);

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у( коморі);

Не той урожай, що в полі, а той, що в(коморі);

Хліб-усьому(голова).

III. Поглиблення знань, умінь і навичок

Клоуз-тест

Цвіт папороті розцвітає…

Князями простих людей називають у…

Русалки-це…

Календарно-обрядові пісні поділяються на…

Останній сніп на жнивах прикрашали…

Хто приходить в гості в пісні «Добрий вечір»?

Доберіть синоніми до слова гаразди…

Вправа «Утвори пари слів»

Наш          рід

Рідна          сім’я

Велика         народ

Родовідне      родина

Українське дерево

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Інтерактивний конкурс «Поясни»

-Як ви гадаєте, чому звичаї та обряди є духовною культурою народу?

-Чому вважається, що від календарних циклів безпосередньо залежав побут наших предків?

-Як ви розумієте вислів: «Звичаї та обряди мають національний, чи етнічний характер»?

V. Рефлексія

«Незакінчене речення»

Закінчити речення: «Сьогодні на уроці…»;

а )…я дізнався…Отже, я знаю…»;

б)…я зрозумів…Отже, я знаю…»;

в)…я переконався…Отже, я впевнений…»

г)…я замислився…Тому я хотів би…»

VI. Оцінювання й мотивація навчальних досягнень

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал про головні календарні обряди українців, розрізняти й називати види обрядових пісень.

Записати календарно-обрядові пісні свого села.

 

 

                                  Література

1.Українська література :Підручник для 6 класу.-К.:Грамота,2014

2.Українська література: Універсальний довідник:5-12 класи.-Х.,2008

3.Календарно-обрядові пісні.-К.,1987

4.Закувала зозуленька. Антологія української народної поетичної творчості. Упорядник Н.Шумада.-К.,1998