Конспект уроку з української літератури в 5 класі на тему:» Природа і людина в оповіданні Григора Тютюнника “Дивак” Добро і зло. Образ Олеся, його гідна поведінка як позиція особи

Новознам’янський НВК

Конспект уроку з української літератури в 5класі  на тему:» Природа і людина в оповіданні Григора Тютюнника “Дивак”

Добро і зло. Образ Олеся, його гідна поведінка як позиція особистості».

(сучасний урок-методичні аспекти)

НЛ–2 -   «Громадянська відповідальність»

                                                            Підготувала: учитель української

                                                                              мови і літератури                                                       

                                                                                        Новознам’янського НВК

                                           НВК Бугаєць В.І.

- 2019 -

Тема уроку: » Природа і людина в оповіданні Григора Тютюнника “Дивак”

            Добро і зло. Образ Олеся,його гідна поведінка як позиція особистості.»

Мета уроку: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст оповідання,чітко визначати проблематику твору, навчати учнів висловлювати власні думки на основі прочитаного за допомогою художнього слова;

розвивати навички аналізу прозового твору, характеристики героїв, висловлювати власні міркування з приводу порушених в оповіданні проблем, розкривати красу та багатство довколишнього світу,глибину людської душі;

виховувати любов до природи, повагу до чесних, чистих душею і помислами людей, гідну поведінку як позицію особистості, прагнення справедливості,. естетичні та етичні почуття.

       Тип уроку:урок-дослідження

Учні повинні знати: зміст оповідання "Дивак";головну думку твору, визначати проблематику твору, висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

       Обладнання: комп’ютер, портрет Гр. Тютюнника»,ілюстрації про світ природи в оповіданні «Дивак»;малюнки учнів, епіграф уроку.

Види роботи: бесіда, робота в парах, групах, гра, дослідницька робота.

            Епіграф :Природу неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем. (Д. Адамс)

                                                                                        (на дошці)

                                                     ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Формування емпатійної здатності (емоційного настрою)

- Діти,починаємо урок. Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над оповіданням «Дивак» і піднімемо дуже важливу і цікаву тему-людини і природи.

Готуючись до уроку, ви повинні були  ще раз докладно переглянути зміст оповідання «Дивак», підготувати виразне читання уривків, які сподобались найбільше. Учні-дослідники із «Дослідницького бюро» повинні були  дібрати  задану інформацію.

ІІІ. Опрацювання теми уроку.

Слово вчителя.

Природа - це незбагненна краса,неперевершене творіння боже,це неповторність і розмаїття фарб і кольорів.Це –сила і велич,тріумф і одухотвореність.

Природа - дивовижна по-своєму за будь-якої пори року: будь-то зима, весна, літо чи осінь,вона завжди розкриває перед нами свою душу.

А ми - люди завжди підвладні їй, бо ми лише частинка її і прожити без неї  просто не зможемо.Людина просто зобов’язана оберігати,примножувати,дбати  про природу сьогодні, завтра,завжди!

Тож сьогодні на уроці ми більше говоримо про природу у творі,її значення в житті головного героя,та в нашому житті.А ще обов’язково,торкнемося теми

людських стосунків.

За ці коротенькі канікули ви трішки розлінились,тому для початку даю вам таке завдання-розминочку.

2.Наш кмітливий словничок.(Записуємо в зошит)

Дивак — людина з дивною, незвичною поведінкою; яка відрізняється своїми поглядами, діями від оточення;

бір—   сосновий ліс;

зазимки—   початок зими;

прірва—   провалля;

клямка —   дверна ручка— защіпка;

допризовники—   ті, кого призивають до армії;

бовдур—   труба димоходу;

порається—   працює, хазяйнує;

окоренок—   частина стовбура при корені;

кушир—   водяні рослини;

пірце—   плавник;

гирунчик—   горщечок;

фармазони—   тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих людей;

неглемезда—   недотепний,   дивакуватий,   ні  до чого  нездатний;

пужално – держак батога;

черінь—   частина печі, що добре прогрівається;

3.Пошуково-дослідницька робота в группах.Діти,всі ви були розбиті на 4 пошукових групи,кожна з яких отримала д.з.

Поділивши оповідання на чотири частини, доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх у робочий зошит.

1. Дорога до щколи.

2. Урок малювання.

3. Поїздка за соломою.

4. У хаті. (Учні придумують заголовки і записують їх на дошці)

4.Кожна група працює за своїми частинами.

І група: знаходить в оповіданні різні види описів (опис бору, льоду, шкільного садка, верболозу), Знаходять,зачитують,з’ясовують їх художні особливості й роль у творі.

Автор використовує епітети (тоненький лід, молодий лід, войовничий вигляд, подавлений теплий пиріг та ін.), порівняння (підскоче, як злякане пострілом звірятко та ін.), метафори (промайнула чорна блискавка та ін.), фразеологізми (через пень-колоду та ін.), діалектні слова (ач’кий, не хто’, кухваєчкою та ін.), емоційно забарвлену лексику (дурний, розприндився, мимрив, клята баба,забейкався та ін.).

 Художні засоби  точно й коротко передають красу довкілля: дерев, снігу, птахів, бору,річки,верболозу.

Художні засоби вживаються доречно; вони виразні, гарно впливають на уяву читача.(До цього ж розглядаємо малюнки)

ІІ група: з’ясовують, як побудоване оповідання (сюжет, кульмінація), тему, основну думку.

Твір названий»Дивак» за прізвиськом головного героя, таким його вважали оточуючі. Можна зрозуміти і як слово, що походить від  слів «диво», «дивуватися».

Тема оповідання — розкриття вразливого душевного світу хлопчика, який понад усе бажав, щоб ніхто нікого не ображав, нічого не руйнував, не нівечив, щоб квіти, трави, риби жили мирно, а люди любили одне одного.

Сюжет небагатий на події: шлях Олеся до школи, дятел на сосні; Федько нізащо б'є Олеся; герой спостерігає за дном річки і бачить, як щука з’їла пліточку, плаче; на уроці малювання малює дятла замість  горщечка, як того вимагала вчителька; йде зі школи – тут веде себе неправильно; спостерігає за різними дивами природи; радий, що Федько підійшов до нього миритися; чує про себе слова дядьків-односельців, думає над цими словами; їде з дідом по сіно, жаліє коней; не згоден зі словами діда; навіть уві сні,зі своїми улюбленими казковими героями,мріє про злагоду у світі.

Кульмінаційні моменти: Олесь намагається врятувати від щуки пліточку; виходить із класу; розмова з дідом.

Отже, наш висновок - основна думка оповідання:  возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся як особистості.

ІІІ группа  Коротка х-ка образу головного героя.Олесь - головний герой. Добрий, вразливий, любить спостерігати за природою; прагне всіх захистити — сосну, маленьку рибку коней; незлопам’ятний, товариський: вибачив Федькові кривду й подарував йому цілий скарб — гніздо ремеза.

Вміє добре малювати; творча натура; не терпить безглуздя; трохи своєвільний (пішов з уроку).

Мати — любить і розуміє хлопчика.

Федько — задерикуватий, нерозв’язливий, але розуміє провину, намагається її загладити; товариський.

 Вчителька — не розуміє індивідуальності хлопця, ставить принципи вище за людину.

Рідний дід теж не розуміє хлопчика, прагматичний, корисливий, вчить здобувати собі місце в житті кулаками, трохи жорстокий.Але його можна трішки оправдати,бо він переживає за майбутнє свого онука.

Героїв небагато. Але вони допомагають краще розкрити характер головного героя.

Я не згодний з тим, що Олеся називали диваком. Він просто любив бути на самоті з природою, він відчував та розумів її, любив спостерігати за тваринами.Він ніколи й нікому не бажав зла.Це дуже добрий і порядний хлопчина.Думаю, що Олесь неодмінно став би моїм другом,бо в такого товариша є чому повчитись.

 ВИСНОВОК УЧИТЕЛЯ:

Отже,діти, після всього сказаного ми можемо зробити висновок.

• То які ж проблеми порушує автор оповідання?

  - єдність людини і природи;          (Дивимось на дошку)

           - добро і зло;

            - духовна краса особистості.

Залишатися людиною завжди — у малому й великому — нелегко. Навіть дорослі час від часу не справляються із цим завданням, можуть схибити: жорстоко поставитися до тварини, не зрозуміти власної дитини, виявляють агресію, зло. Маленький Олесь дає і своїм товаришам, і рідним, і нам із вами уроки людяності, поваги до всього живого, закликає всіх жити в мирі та злагоді. Автор оповідання «Дивак» Григір Тютюнник зробив усе, щоб читачі повірили маленькому хлопчикові.

ІV група: прогнозує, як складеться доля Олеся в подальшому..Овсій Д.

Ким стане Олесь — герой оповідання Григора Тютюнника «Дивак»?

Можливо,він поїде в місто вчитися,а потім повернеться- талановитим художником, допитливим ученим-біологом, лісником? Ми можемо тільки здогадуватись. Але впевнені:  він обов’язково буде доброю, співчутливою, справедливою людиною. І це-найголовніше.

Ми за добро,справедливість,людяність- без цього людство не зможе рухатись далі.

5.Так, діти, молодці, добре попрацювали.Давайте трохи відпочинемо і

 проведемо таку гру»Знавці природи».

Клас поділений на дві команди.(1-«лісовики»;2-топольки»)

Посередині столу, за яким сидять команди «Лісовички» і «Топольки», стоять кошики, а на них записана назва команди.

Розпочинаємо боротьбу з такої собі природничої розминки.

Звучать голоси птахів (дятла, горобців, синичок,солов’я,одуда)(Командам розгадати голоси птахів та показати їх зображення на малюнках).

Яка команда дає правильну відповідь, та заробляє собі бонус у вигляді солодкої квітки).

Сюди ж додамо і повідомлення наших дослідників.

 Презентація «Світ природи у творі».

На дошці зображені  малюнки птахів та риб, які зустрічаються у творі. «Дослідницьке бюро» дає інформацію про них.

Щука. Хижа риба прісноводних водоймі. Має чорну спину, плямисті зелені боки та біле черево, продовгувате тіло, пащу з великою кількістю зворотно загострених зубів. Полює одна. У віці трьох років вага досягає 1 кг.Білий Ю.

Карась — рід риб родини карпових. Є золотий та срібний карась.

Золотий карась з високим, іноді округлим тілом,  бронзово-золотистого кольору. Карась срібний з більш продовгуватим тілом та менш темним  буро-сірим кольором. Зустрічаються в озерах та річках. Витривалі до низьких температур.Овсій Д.

Плотва. Це жовто-срібні рибки з темною спиною. Нижні плавники – яскраво-червоні. 300 г ваги набирає 10 років. Живе в чистих водоймах. Тривалість життя 20 років.(Починок С).

Синичка. У синички ошатна жовта сорочка, чорний галстук, зеленувата спинка, яскраво-білі щічки, чорна шапочка. Синичка дуже рухлива. Причепившись до тонісінької гілочки, вона може провисати вниз головою. Це можливо тому, що в неї довгі кігті на лапках. Гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах, їхні личинки. А взимку пташки їдять насіння. Гнізда мостять у дуплах, штучних дуплянках або в синичниках.(Литвин В.)

Дятел — птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста — поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя — яскраво-червоне. Живиться комахами, узимку — насінням хвойних дерев.(Шубін Н.)

Горобець польовий (Passermontanus) дуже маленький птах, вага якого 20-25 грамів, а довжина 14-15 см, розмах крил – 20–22 см. Верх голови вкритий коричневою «шапкою», в області щік та грудей – чорні плями. Тулуб вкритий сірим пір’ям, а крила чорно-сірим, з коричневими смужками. Невеличкий хвіст довжиною 5-6 см.

Горобець хатній, або домовий (Passerdomesticus). Напевно, найвідоміший птах, який живе по сусідству з людиною. Звідси і назва «хатній». Поширений подібно до польового горобця, крім того він ще заселяє також Індію, а от у Китаї його можна побачити тільки в прикордонній смузі на півночі і на південному заході. За зовнішнім видом та способом життя він мало чим відрізняється від польового. Довжина його сягає 16 см, маса 22-25 грам. Проте на відміну від польового горобця, у якого «шапочка» коричнева, у хатнього горобця вона сіра. За іншими зовнішніми ознаками вони майже ідентичні. .(Попенко І.)

Ремез. Дрібні пташки живуть майже біля кожної водойми нашої країни. Мова про ремеза – пташину вагою не більше 7–11 грамів, яка своїми звичками навіть перевершує колібрі: якщо заокеанським екзотичним пташкам для влаштування гнізда потрібні цупкі галузки на дереві, то ремезу достатньо однієї тоненької довгої гнучкої гілочки. У науковій літературі за нею міцно закріпилась назва німецького походження, тобто „ремез”, що означає „очеретяна синиця”, а в латині додається ще й означення від слова „pendulus” – у перекладі „обвислий”, „висячий”, „що звисає”.Слави собі ремез зажив не шлюбним гучноголоссям, не якимось ефектним залицянням до своєї пари, що характерно для інших птахів, ремеза виділяють через надзвичайне уміння лаштувати особливої форми гніздо, гніздо-рукавичку, гніздо-гойдалку. Жоден,  інший птах у нашій фауні не здатен створити такий досконалий витвір гніздобудівного мистецтва. Своє гніздо ремез підвішує на кінці надтонкої, але міцної гілочки, надійно припасовує легкі сухі стеблинки трав до неї, сплітає з них ажурний тримкий каркас, а потім наповнює проміжки найлегшим матеріалом – рослинним пухом з верб, тополь, торішніх суцвіть-качалок рогозу. Завдяки пухонабивному прийому ремез створює унікально легку і водночас міцну рослинну повсть. (Юра Білий)      Хто ж переміг?

6. Фізкультхвилинка.

7.Самостійна робота на картках.

«ДОБРО І ЗЛО»Ви поділені на 4 групи, відповідно з кожної ч-и оповідання вибрати поняття добра і зла.Роботи підписати і здати.

8.Інсценізація уривка.

Рубрика «Поміркуй». -Діти поміркуйте що мав на увазі дід Прокіп коли говорив Олесю: «Все чогось на землі порпається. А треба — в людях. Того ліктем, того ― почотом… А першого не перечепиш, бо не доженеш». Ваші думки які? -Чи можна вважати Олеся особистістю?

Чи любив дід свого онука, навчаючи жити по-хижацьки? (Так,дід любив Олеся і дуже переживав за його майбутнє.бо знає ,що в цьому жорстокому світі його можуть затоптати.)

 Отже, дід правий? (Може, й так. Але хочеться, щоб світ був добріший.)

Чи можна вважати Олеся особистістю?

-Звичайно,Олесь ще дуже малий,але дає усім нам уроки людяності і доброти.

Він справжня особистість,Людина з великої літери.

Підсумок уроку.

а)Яку істину обстоює в новелі Г. Тютюнник? ( Бережи все живе навколо себе, примножуй на благо собі й людям — ось і щастя вже. Небагато, виявляється, й треба).

б)Який висновок ви зробили для себе, прочитавши новелу? (Бути чесними і чистими душею, помислами, оберігаючи природу, довкілля.)

• А як ще можна сформулювати вашу думку? (Бути духовно чистими у всіх своїх помислах.)

Учитель. Молодці, я вірю в те, що вам допоміг цей урок в духовно­
му очищенні. А отже, світ завдяки вам стане добрішим. Душа духовно
досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не дівається,
а лишається на нашій душі, справляє на неї негативний вплив. Як каже
прислів'я: «Стоїть, як гріх над душею». А можна ж уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.

Отже, Григір Тютюнник, в своєму творі утвердив гуманістичні ідеали, любов до природи і повагу до особистості. Кожна людина неповторна і кожна заслуговує на повагу. Ці моральні цінності вічні, і вони ніколи не старіють. Проблеми,підняті в оповіданні Григора Тютюнника»Дивак» будуть актуальні завжди.

ІV. Рефлексія.«Займи позицію» ( на дошці висять написи)

А) хотів би потоваришувати з Олесем;

Б) не хотів би дружити з Олесем;

В) мені байдуже.

V. Домашнє завдання: Написати твір-роздум: «Збережімо наш скарб — природу», або «Що в твоєму розумінні означає громадянська відповідальність».

VІ.Оцінювання.