Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації
Відділ освіти Юр’ївської районної адміністрації
Комсомольська
середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Урок української літератури в 5 класі: Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця «Цар Плаксій та Лоскотон».
Вчитель: Продан Катерина Іванівна
Урок української літератури в 5 класі
Тема: Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця «Цар Плаксій та Лоскотон».
Мета: познайомити учнів із цікавими сторінками життя Василя Симоненка; історією та змістом казки «Цар Плаксій та Лоскотон»; вчити характеризувати героїв твору, звернути увагу на різний спосіб життя і поведінки персонажів; виховувати оптимістичне ставлення до життя, повагу до людей; розвивати навички виразного читання віршованих творів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Василя Симоненка, виставка книжок В.Симоненка, підручник, комп’ютер, презентація до уроку.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
- Сьогодні ми з вами продовжимо розмову про казки.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда за запитаннями.
(Слайд 1)
Учні записують тему уроку в зошити.
Слово вчителя.
(слайд 2):
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ці рядки належать молодому талановитому українському поетові Василю Симоненку (слайд 2), (слайд 3)
(слайд 4)
Епіграф нашого уроку:
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Ці слова провідні в усій творчості В. Симоненка, бо Україну він любив понад усе.
(слайд 5)
А малою батьківщиною поета було село Біївці на Полтавщині, де Василь Андрійович народився 8 січня 1935 року в селянській родині.
(Слайд 6)
Найближчою і найріднішою людиною була мати – Ганна Федорівна – добра, чесна, розумна, яка знала багато пісень і навіть записувала народні прислів'я.
Учень читає вірш «З дитинства».
З ДИТИНСТВА
В мене була лиш мати,
Та був іще сивий дід,—
Нікому не мовив «тату»
І вірив, що так і слід.
Був певен, що батько лишній,
Крикливий, немов сусід,
Коли заставав на вишні,
На мене кричав, аж блід.
Та боляче б’ється, думав,
Не пустить гулять на став,
І тому не знав я суму,
Щасливим собі зростав.
І лиш як минули роки
І я непомітно зріс,
Мені часто кидалось в око,
Як сину сусід той ніс
То нові штанці святкові,
Сорочку, що так до лиця,
Або чобітки з підковою
Приносив йому од шевця.
Але мене й це не вабило,
Бо заздрити, знав, не слід,
І звавсь за обновки «бабою»
У мене малий сусід.
Я вірив, що краще всього
Пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
І в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
Гарячі прості слова —
І все давниною сивою
В очах моїх ожива.
Мелькають червоні жупани,
Вирує, кипить Дніпро,
І Байда стріляє в султана,
Підвішений за ребро.
І грізні полки Богдана
Шляхетську орду женуть,
А з півночі десь за бураном
На поміч стрільці ідуть.
Несуться зі свистом-гуком
Богунці у всі кінці...
І я затискую руку,
Мов шабля у тій руці.
І плачу, було, й сміюся,
Як слухаю ті пісні...
Спасибі ж тобі, дідусю,
За те, що ти дав мені...
29.07.1960
Батько рано залишив родину, тому виховував хлопчика дідусь Федір Трохимович Щербань, якого Василь дуже любив. Йому він присвятить вірші й чудове оповідання «Дума про діда».
Дід навчив хлопця читати, любити рідну землю, поважати односельців і їхню працю, навчав бути Людиною.
Пізніше В. Симоненко напише вірш «Ти знаєш, що ти – людина», - в ньому суть дідової народної мудрості. Через 50 років лине до нас живий голос Василя Симоненка.
(Слайд 7).
Василеве дитинство схоже на дитинство багатьох «дітей війни»: голод і холод, щоденний страх під хрестатим, розстріляним небом, окопчик під хатою і нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок, довгождана Перемога і сльози матерів і дітей.
Тільки-но прогнали ворогів з рідної землі, пішов Василько в школу. 5 класів закінчив у рідному селі. Потім – у сусідніх селах. В. Симоненко писав: «Я ходив тоді у 8 клас. 9 км було до школи. Як на мої 14 років, то це не так уже й мало».
(Слайд 8)
Учителька Уляна Миколаївна Демченко згадувала:
«Якось зарядила хуртовина. В такі дні школа затихала, бо підвозу не було. І раптом на шкільному порозі з'явилася снігова баба. Це з усіх чужосельців прийшов до школи лише Василь».
Ще в школі почав писати вірші.
(Слайд 9)
1952 р. Симоненко закінчує школу з золотою медаллю, вступає на факультет журналістики Київського університету імені Шевченка.
(Слайд10)
Після закінчення університету В. Симоненко їде до Черкас, де працює у видавництві газети «Черкаська правда». Одружується.
(Слайд 11).
(Слайд 12)
1962 р. виходить перша збірка «Тиша і грім».
(Слайд 13)
Згодом сім'я Симоненків поповнюється Симоненком-меншим – Олесем.
Першим слухачем казок Василя Симоненка був його син, для якого вони і складалися. Олесь пізніше згадував:
«Я колись прохав батька:
- Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?
- Обов’язково напишу! – і лоскотав мене.
- А про що?
- Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?
- Еге ж.
Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона і мерзенного Макаку – забіяку.
Я просив його почитати казочку щовечора. І кожного разу він додавав до неї щось нове, ще смішніше і цікавіше.
Так народилася та дивовижна казка. Тепер я читаю її моїй дочці Мирославці. І вона впевнена, що отой добрий Лоскотон – то її казковий дід Василь».
(Слайд 14)
Розділ І.
- Де царство Плаксія? Як називається столиця?
- Який головний закон царя? Як виконували його слуги?
(Слайд 15)
Розділ ІІ.
- Як описує автор дядька Лоскотона?
- Чому вживає вираз «зневажаючи закон»?
- Яке завдання Лоскотона?
- Який атрибут мандрівника?
(Слайд 16)
Розділ ІІІ.
(Слайд 17)
Розділ ІV.
(Слайд 18)
Розділ V.
(Слайд 19)
Розділ VІ.
- Отже, тема твору – зображення казкового царства, де панує сум, сльози, жорстокість, і тієї сили, яка протистоїть поганому.
Основна думка – любити життя, виховувати в собі уважне ставлення до людей, позитивний погляд на світ, бути оптимістом.
(Слайд 20)
- Дайте коротку письмову характеристику персонажам:
1 варіант – царю Плаксію;
2 варіант – Лоскотону.
Діти зачитують характеристики .
(Слайд 21)
Установіть відповідність та запишіть у зошити значення слів:
Слово |
Лексичне значення |
|
А бідний селяник-наймит у багатія Б заможний селянин у давні часи В тяжкі переживання, труднощі, поневіряння Г мотузок, за допомогою якого ловлять коней Д прислужник, який готовий допомагати навіть у ганебних діях. |
ІV. Підсумковий етап.
(Слайд 22)
- Запропонуйте шлях боротьби з плаксіями.
(Слайд 23)
Ось таку чудову казку подарував нам Василь Симоненко. Дорога його життя обірвалася дуже рано (у 28 років). Але він залишив чудові твори, його вірші стали улюбленими народом піснями.
(Відео кліп)
4) Прослуховування пісні «Виростеш ти, сину».
7. Оголошення оцінок та домашнього завдання.