Тема. Узагальнення і систематизація вивченого в розділі «Лексикологія»
Мета:
навчальна: закріпити й поглибити знання шестикласників із лексикології, повторити основні терміни розділу;
розвивальна: розвивати вміння учнів розрізняти групи лексики української мови за походженням та вживанням, активну й пасивну лексику, вдосконалювати вміння і навички учнів визначати лексичне значення слів, збагачувати їх словниковий запас;
виховна: виховувати любов до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія.
Тип уроку: урок систематизації й поглиблення знань.
Методи і прийоми: дослідницько-пошукова робота, «Мозковий штурм», «Кластер», «Хмара слів», «Займи позицію», «Ми – дослідники», «Я – редактор», «Так – ні», «Мікрофон».
Обладнання: підручник (О. П. Глазова «Українська мова» 6 клас, 2014), дидактичний матеріал, тлумачні словники.
Очікувані результати: учні знають та розуміють значення основних термінів розділу; пояснюють лексичне значення слова, поділ слів на власне українські й запозичені; розрізняють слова за походженням, активну й пасивну лексику; правильно пишуть іншомовні слова.
Епіграф:
Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка живого духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування
Панас Мирний
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Позитивне налаштування на роботу.
1. Читання лінгвістичної казки «Мова» вчителем.
Колись дуже давно жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Всі дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості й любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.
Багато років тому цей народ образив добру фею – Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти. Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш.
У тому племені жили дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Він часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою. Бачачи, як тяжко горює їх народ без мови, діти теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик подумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова – добре, а дві – краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їх прохання на рушникові – він вийшов прекрасним. Хлопчик хотів домовитися через гру на сопілці – і полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.
Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла мову людям.
З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову як найбільший, найкоштовніший скарб (В. Онопрієнко).
2. Опрацювання епіграфа уроку. Обмін враженнями від прослуханої казки.
ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань.
1. Складання схеми «Кластер»
2. «Мозковий штурм»
V. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Записати речення, підкреслити в них власне українські слова, пояснити їх лексичне значення.
1. Любіть рідну мову, плекайте її. 2. Дівчинка мала хист до малювання. 3. Думками він линув до рідної землі. 4. Небо потемніло, і віхола розгулялася з новою силою.
2. Вправа «Одним словом».
Відповідно до поданих значень дібрати власне українські слова.
3. Вправа «Кошик».
З-поміж слів іншомовного походження знайти ті, які пишуться з и, записати їх.
Ст..мул, Ч..каго, д..скета, г..потеза, в..зав.., див..з..он, ф..з..ка, ек..паж, Балт..ка, лодж..я, бенеф..с, к..пар..с, єп..скоп, л..мон, л..брето, вест..бюль, Т..бет, р..тор..ка.
4. Установити відповідність між словами іншомовного походження та українськими відповідниками, з’єднати їх стрілками.
Форум
Азарт
Реставрація
Дуель
Конкурент
Ліквідація
Вакцина
Ілюмінація
Орфографія
Суперник
Запал
Зібрання
Двобій
Освітлення
Знищення
Відновлення
Правопис
Щеплення
5. Словниковий диктант.
Ад’ютант, кювет, рюкзак, суб’єкт, пасьянс, мільярд, пюре, серйозний, прем’єра, гравюра, кур’єр, п’єдестал, браконьєр, пюпітр.
6. «Хмара слів».
Записати слова іншомовного походження, у яких відбувається подвоєння приголосних.
7. «Займи позицію»
Доведіть або спростуйте думку: «Надмірне вживання слів іншомовного походження засмічує рідну мову, робить її малозрозумілою».
8. Записати речення, підкреслити застарілі слова, з’ясувати їхнє значення за словником.
1.В курені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні отамани (І. Ле). 2. Тут всякії були цехмістри, і ротмани, і бургомістри. (І. Котляревський).
9. Вибірково-розподільний диктант.
Подані слова записати в дві колонки: в першу – історизми, в другу – архаїзми.
Десниця, земство, рать, глаголити, пря, драгоман, лакей, тать, сакви, рамена, каптан, боярин, хорунжий, галера, ячати.
10. Записати подані слова, з’ясувати, до якої лексики вони належать, пояснити їхнє лексичне значення. Увести ці слова в речення.
Акаунт, селфі, фейк, хайп.
11. Вправа «Ми – дослідники»
Записати текст, поставити пропущені розділові знаки. Визначити стиль і тип мовлення, дослідити лексичний склад тексту.
Рідна мова – ніби зелена діброва, в якій вчувається і ніжна пісня і грізний голос Тараса. Вона пестить нас допомагає навчає мудрості людської. Рідне слово уводить нас у таємниці буття (З журналу).
12. Вправа «Я – редактор»
Знайти в реченнях лексичні помилки, виправити їх.
1. Наш клас приймав участь у міроприємствах до Дня українського козацтва. 2. Народний фольклор – криниця душі народної. 3. Змагання з тенісу відбудуться в травні місяці. 4. Цілу неділю ми наполегливо працювали.
13. До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова.
Файний, ґазда, легінь, когут, вивірка, пательня, бузько.
Довідка: гарний, господар, парубок, півень, білка, сковорода, лелека.
14. Творче спостереження з елементами аналізу.
Прочитати речення, виписати з них діалектні слова і, користуючись тлумачним словником, з’ясувати їхнє значення.
1. Кучерява зелень гогозів і афин запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних та синіх ягід. 2. Десь курився синій димок од ватри. 3. Василь – файний веселий легінь (М.Коцюбинський).
15. Гра «Так – ні»
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів (Ні).
2. За вживанням слова поділяються на загальновживані й стилістично забарвлені (Так).
3. Слова, що вживаються лише в усному побутовому мовленні, називаються загальновживаними (Ні).
4. До застарілих слів належать історизми та архаїзми (Так).
5. За походженням слова бувають власне українські та запозичені (Так).
6. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії (Ні).
7. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові (Так).
8. До стилістично забарвлених слів належать книжна та розмовна лексика (Так).
9. Значення запозиченого слова можна визначити за допомогою словника іншомовних слів (Так).
10. До офіційно-ділової лексики належать стилістично забарвлені слова (Ні).
11. Суржик – це змішування в мовленні українських та російських слів (Так).
12. Офіційно-ділова лексика забезпечує спілкування в діловій сфері (Так).
VI. Підбиття підсумків уроку.
«Мікрофон»
VII. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VIІI. Домашнє завдання.
Повторити вивчений матеріал (§5-9), підготуватися до контрольної роботи. Виконати вправу 104.