Тема: Узагальнення та систематизація вивченого з лексикології та фразеології.
Мета: повторити вивчений матеріал та поглибити знання учнів з лексикології та фразеології; розвивати в учнів зв’язне мовлення, вміння швидко мислити, творчі здібності, відчуття відповідальності за колективні досягнення; виховувати любов і повагу до рідної мови, згуртованість, бажання змагатись і перемагати у чесній грі.
Тип уроку: урок-змагання з узагальнення та систематизації вивченого.
Обладнання: парти розставлені для двох команд, таблички із назвами команд, годинник, надруковані на аркушах завдання у двох варіантах.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).
Вірш про мову читає підготовлений учень.
О.Олесь «Рідна мова в рідній школі»
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова, Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова!
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі — рідна мова!
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета
— Рідна мова в рідній школі.
Учитель. Під цим дивізом: «Рідна мова в рідній школі» ми розпочинаємо цей урок-змагання, у якому візьмуть участь дві команди класу. Перша - «Інтелектуали», друга - «Юні мовознавці». Додатково потрібно обрати капітанів команд.
ІІІ. Основний зміст роботи.
1. Ознайомлення з правилами змагання.
Командам даються завдання. Із сигналом вони починають працювати. Вони повинні вкластися у відведений час. Хто швидше виконає – капітан піднімає руку і команда озвучує відповіді. Враховуються тільки правильні відповіді.
2. Виконання завдань.
1. Розминка під назвою «Далі, далі..». За 1 хвилину учасникам команд треба дати відповіді на якомога більшу кількість запитань. Відповідають по черзі, якщо учень відповіді не знає, кажете «Далі». Це ж питання переходить до іншого учасника і обходить по колу всіх, поки хтось правильно не відповість чи поки не повернеться до першого, кому воно випало. Тоді звучить наступне питання. Витягують жеребок, яка команда буде першою.
Перша команда
1. До якого словника треба звернутись, що дізнатися значення слова? (Тлумачного)
2. Слова з протилежним лексичним значенням. (Антоніми)
3. Всі слова мови, або словниковий склад мови. (Лексика)
4. Розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми. (Фразеологія)
5. Слова, що вживаються в мові людей певної місцевості. (Діалектизми)
6. Старі слова, які замінені в сучасній мові іншими. (Архаїзми)
7. У якому стилі мовлення вживаються просторічні слова? (Розмовному)
8. На які дві групи поділяється лексика за походженням? (Запозичена та незапозичена)
9. До якої групи лексики належать слова смартфон, гіроскутер? (Неологізми)
10. Що є різновидами фразеологізмів? (Прислів’я, приказки, афоризми)
Друга команда
1. До якого словника треба звернутись, що дізнатися значення фразеологізму? (Фразеологічного)
2. Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням? (Синоніми)
3. Те, що слово означає. (Лексичне значення)
4. Які групи слів належать до пасивної лексики? (Застарілі слова та неологізми)
5. Слова, що використовуються людьми певної професії. (Професійні)
6. Слова, які називають предмети й поняття минулого. (Історизми)
7. У якому стилі вживаються слова-терміни? (Науковому)
8. На які дві групи поділяється лексика за частотою вживання? (Активна та пасивна)
9. До якої групи лексики належать слова оголошення, засідання? (Офіційно-ділової)
10. Перекручені, спотворені слова літературної мови. (Просторічні)
2. Народна мудрість, досвід багатьох поколінь сконцентровані в народних прислів’ях та приказках. Вони підказують, вчать, застерігають. Перший конкурс присвячений цьому жанру усної народної творчості: потрібно з’єднати початок і продовження вислову. Учні мають 2 хвилини на це завдання, потім хтось один з них представляє результати командної роботи. По закінченню одна команда читає прислів’я, а у другої лежить перегорнутий аркуш.
Команда 1
1. Людей питай, а свій розум май.
2. Які літа, такий і розум.
3. Дерево міцне корінням, людина – родом і народом.
4. Роби добро скільки зможеш, від того ніколи не занеможеш.
5. Ти йому хліб, а він тобі камінь.
6. Тіло в золоті, а душа в болоті.
7. Знайся кінь з конем, а віл з волом.
8. Я свою вину на Івана зверну.
9. Удосвіта встанеш - більше діла зробиш.
10. На голові блищить, а в голові свистить.
Команда 2
1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
2. Не мудруй багато, а працюй завзято.
3. У дитини заболить пальчик, а у матері – серце.
4. Не тоді коня сідлати, як треба сідати.
5. Де багато господинь, там хата не метена.
6. Життя прожити - не поле перейти.
7. Злий плаче від заздрості, а добрий – від радості.
8. Поміч у свій час, як дощ у посуху.
9. Як «на», то чує, а як «дай», то глухий.
10. Чим багатий, тим і радий.
3. Фразеологія – це скарбниця спостережливості й мудрості українського народу. Фразеологізми надають мовленню виразності, образності, емоційності. Наступний конкурс на знання українських фразеологізмів. Хто більше назве за 1 хвилину. Читати потрібно значення, члени команди називають фразеологізм-відповідник.
Перша команда:
Друга команда
4. Синонімічне багатство – одна з найприкметніших рис української мови. Синоніми допомагають точніше висловити думку, роблять мовлення образним, яскравим. Завдання: за одну хвилину дібрати якомога більше синонімів. За кожен буде нараховано 1 бал. Капітани призначають тих, хто по черзі читатимуть синоніми, виграє той, у кого більше.
Йти – простувати, чимчикувати, прямувати, ступати, крокувати, прошкувати, чвалати, рухатися, пертися, тарабанитися, плестися, шкандибати;
Казати – говорити, балакати, розмовляти, гомоніти, цокотіти, базікати, торочити, галайкотіти, триндичити.
5. Рівень культури, освіченість людини можна визначити за її мовленням. Тому кожен мовець повинен дбати про правильність, культуру мовлення. Завдання: за 2 хвилини виправити лексичні помилки. Капітани здають аркуші, вчитель перевіряє, озвучуючи правильні відповіді.
Виправити лексичні помилки:
6. Настав час нашим гравцям виявити свій поетичний талант. Завдання: використовуючи слова, що римуються, скласти 8-рядковий вірш, дати йому назву. Регламент – 3-4 хвилини.
Рими для вірша:
Українська – материнська,
Звучи – навчи,
Єдина – Україна,
Дорога – Бога
7. Багато є слів в нашій мові іншомовного походження, які уживаються й функціонують разом з власне українськими словами. Завдання: дібрати українські відповідники до запозичених слів. Учні здають роботи, вчитель перевіряє, озвучуючи правильні відповіді. Регламент – 1 – 1,5 хвилини.
1. Лаконічність – стислість
2. Імідж - образ
3. Ін’єкція – укол
4. Аргумент – доказ
5. Сервіс – обслуговування
6. Корекція – виправлення
7. Лінгвістика – мовознавство
8. Уїкенд – вихідний
9. Дефіцит – нестача
10. Компенсація – відшкодування
11. Дефект – вада
12. Маркетинг – торгівля
8. Останнє змагання «Мова жестів теж прекрасна». Учням потрібно тільки жестами пояснити прислів’я так, щоб представники їхньої команди його вгадали. Жодних слів! Капітани обирають тих, хто буде їм показувати прислів’я. Тематика прислів’їв – про мову, силу слова. Регламент – 1 хвилина.
1 команда – Слово – не горобець, як вилетить – не спіймаєш.
2 команда – Добрі слова лікують, а погані вбивають.
9. На завершення звучить вірш про мову у виконанні підготовленого учня.
Андрій Незнаний Лиш по-укранськи
Українські діти всім говорять сміло:
Свій народ любити – то велике діло.
Лиш по-українськи любо говорити
І по-українськи Господа молити.
Треба й чужі мови старанно вивчати,
Та з усіх найбільше рідну шанувати.
ІV. Підбиття підсумків уроку
Вчитель підраховує бали, визначає команду-переможця, виставляє оцінки, з’ясовує враження дітей від уроку-змагання.
V. Домашнє завдання:
1. Підготуватись до контрольної роботи.
2. Виконати вправу з підручника (на вибір вчителя).
1