Конспект уроку з української мови в 6 класі "Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням."

Про матеріал

Конспект уроку з української мови в 6 класі за темою "Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням."

Перегляд файлу

Конспект уроку з української мови

6 клас

Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням.

Мета:

поглибити знання учнів про загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні;
розвивати навички правильного визначення розрядів займенників за значенням;
виховувати спостережливість та уважність, пошану до українських традицій, звичаїв.

Епіграф: «А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

Замінювать числівник і прикметник)» Д. Білоус

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: малюнок «Віночок», паперові квіти, хатинки з казковими мешканцями, схема «Займенник», картки з самостійним завданням, Глазова О. П. Українська мова: підручник для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с. : іл.

План уроку:

Актуалізація опорних знань учнів.
Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вивчення нового матеріалу.
Закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Підведення підсумків уроку.
Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Хід уроку:

Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя.

Надворі вже весна. За вікном цвірінькають пташки, прокидаються дерева,

квіти, трави, природа починає набиратися сил після зимового відпочинку. І скоро все довкола заквітне, зазеленіє. Ще здавна у таку пору року дівчата починали виплітати віночки з перших квітів. Пропоную сьогодні доторкнутися до цієї чудової української традиції.

Розгляньте, будь ласка, малюнок українського віночка на дошці (Додаток 1), а я вам прочитаю текст.

Український віночок

Жіночим оберегом на Україні завжди був віночок. Сьогодні, як і в давнину, з раннього дитинства кожна дівчинка вчиться виплітати квіткові віночки. Дівчата плели віночки з різного зілля від весни й до пізньої осені. Найпершими дівчата робили віночки з маленьких квіточок «стогрудок», квіточки схожі на ромашки. Влітку віночки виплітали із набору різних квітів. А останнім у році був віночок із золотистого кленового листя.

До віночка впліталося багато квітів. Традиційно у віночку двадцять квіток. Виплітання віночків – найулюбленіший дівочий обряд на Україні. Віночками дівчата прикрашають дівчат та показують свою вмілість та майстерність.

Питання до тексту:

- Про що ви дізналися з тексту?

- Чи знаєте ви щось про українські віночки, свята та традиції, пов’язані з ними?

Які недоліки ви помітили у тексті? (Лексичні повтори слів «віночок», «дівчата», «квіточки»).
А якою частиною мови є повторювані слова? (Іменником).
Пригадаємо, що ж таке іменник? (Іменник – це самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?).
Давайте відредагуємо текст. Що нам потрібно для цього зробити? (Замінити повторювані слова). (Робота біля дошки та в зошитах).
Що ми використали, щоб уникнути цих повторів? (Займенники).
Що ви знаєте про займенник з попередніх класів?

Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, сьогодні на уроці ми будемо вивчати займенник: його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні, його розряди та зрозуміємо для чого нам потрібно вивчати цю тему.

Але це буде незвичайний урок, адже ми будемо збирати свій займенниковий віночок. Як бачите, у нього немає квітів. У цьому нам допоможуть казкові мешканці з країни Займенників. Вони мають квіти з нашого віночка, які ми будемо отримувати після знайомства з кожним із них. Але спочатку давайте познайомимося із самим займенником.

Вивчення нового матеріалу.

Як ви вважаєте, звідки ж займенник дістав таку назву? Чому він так називається? (Замінює іменник).

(Учитель читає епіграф до уроку).

Що ще ми дізналися з епіграфу? (Займенник може замінювати не тільки іменник, а ще й прикметник та числівник).
А яка ж різниця між займенником та іменником? Як їх відрізнити один від одного? Послухайте казку.

У великому місті Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я Іменників. По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена та назви всім предметам.

Ми дуже важливі! – хвалилися вони.

А Займенники були маленькі та скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво. Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

- Я, Ти, Ми, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення. А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою. Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

Про що ви дізналися з казки?
Так навіщо ж нам потрібен займенник? (Щоб уникати повторення однакових слів. Правильно вжиті займенники, крім того, допомагають пов’язати речення між собою в тексті, роблять мову чистою та милозвучною).
А яка ж різниця між іменником та займенником? (Іменник називає предмет чи особу, а займенник лише вказує на них).
Тож, давайте сформулюємо визначення займенника. (Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку та кількість, але не називає їх, відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?)

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Прочитаємо правило у підручнику та розглянемо таблицю.

(Підручник, с. 206 - 207).

Знайомство з країною Займенників.

Кожен займенник має своє значення. В українській мові за значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів, з якими ми сьогодні познайомимось оглядово, розглянемо їх назви та питання. І щоб нам легше було їх запам’ятати, ми завітаємо до країни Займенників. Виконуючи завдання ми будемо знайомитись з мешканцями цієї країни та складати свій займенниковий віночок.

(Після пояснення кожного розряду один учень підходить до дошки і відчиняє на хатинці віконечка (Додаток 2), щоб всі познайомилися з мешканцем, який відповідає за певний розряд займенника, потім бере квітку і чіпляє до займенникового віночка).

Дайте відповіді із займенниками на запитання: «Хто хоче на море?», «Хто навчається в цьому класі?», «Хто сьогодні запізнився?» (Я, ми, він). Речення запишіть у зошит, займенники підкресліть. Які це займенники?

У першій хатинці живуть займенники, які вказують на особу, тому вони так і називаються – особові. До них належать: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

Запишіть та продовжить речення про вашу майбутню професію: «У майбутньому я бачу (себе)…». Який займенник ви використали?

Цей займенник незмінюваний, не має форми Н.в., роду та числа, а лише вказує на особу, яка виконує дію. Він називається – зворотнім та проживає лише один у другій хатинці.

Поставте таке питання, щоб на нього можна було відповісти: «Я – учень» (Хто ти?), «Я сьогодні спав, читав книгу, малював» (Що ти сьогодні робив?), «Теплий вітер торкався мого обличчя» (Який вітер торкався твого обличчя?).

Такі займенники завжди щось питають та вживаються у питальних реченнях, тому їх так і назвали – питальні. До них належать: хто? що? який? чий? котрий? скільки? Питальні займенники мешкають у третій хатинці.

Дайте повну стверджувальну відповідь із займенником на запитання: «Ти знаєш, хто та дівчинка біля вікна?» (Так, я знаю хто вона), «Ти знаєш, що він сьогодні читав?» (Так, я знаю, що він сьогодні читав), «Ти знаєш, який сьогодні день?» (Так. Я знаю, який сьогодні день).

Так як ці займенники відносяться до іменних частин мови, до яких ставиться запитання, вони називаються відносними. Відносні — ті самі, що й питальні, але вживаються в розповідних та окличних реченнях. До них належать: хто, що, який, чий, котрий, скільки. Відносні займенники живуть у четвертому будиночку.

Дайте відповідь одним займенником на запитання, якщо особа невідома: «Хто сьогодні черговий?», (Хтось), «Що завадило тобі виконати домашнє завдання?» (Щось).

Такі займенники вказують на невідому, невизначену особу, предмет, ознаку або кількість, і тому називаються неозначеними. До них належать: хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, абихто, щось, скільки-небудь і т.д. Неозначені займенники ховаються за п’ятим віконечком.

Дайте відповідь: «Хто зараз хоче гіркого перцю?» (Ніхто), «Що може тебе зупинити перед досягненням мрії?» (Ніщо).

Такі займенники завжди щось заперечують, відгадайте, як їх звуть? (Заперечні). До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки і т.д. Заперечні займенники живуть у шостій хатинці.

Скажіть, чий клас найкращий? Чий цей пенал? (Мій, наш, їхній).

Такі займенники завжди вказують на приналежність предмета певній особі, тому називаються присвійними. До них належать: мій, твій, наш, ваш, їхні, свій, його, її. Присвійні займенники знаходяться у сьомій хатинці.

Дайте відповідь на запитання із займенником, що вказує на близькість чи далекість предмета від мовця: «Який тобі потрібен підручник?» (Цей, той), або на кількість предметів: «Скільки школярів було на тому святі?» (На тому святі було стільки школярів, скільки вміщав майданчик).

Такі займенники вказують на предмет, ознаку або кількість предметів, а тому називаються вказівними. До них належать: той, цей, такий, стільки. Вказівні займенники оселилися у восьмому будиночку.

Дайте відповідь на запитання із займенником, якщо всі присутні мають однакову думку: «Хто з вашого класу хотів би вирушити у мандрівку?» (Весь клас, всі).

Такі займенники вказують на узагальнену ознаку і використовуються як означення, тому їхня назва – означальні. До них належать: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший. Означальні займенники сховалися за дев’ятим віконечком.

Це остання хатинка в нашій казковій країні та остання квітка. От ми і склали наш займенниковий віночок. Подивіться та запам’ятайте всіх її мешканців. Докладніше з кожним розрядом та його особливостями ми будемо знайомитися на наступних уроках.

Закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Самостійна робота. Гра «Інверсія». Відновити вигляд речень, знайти займенники, визначити їх розряди.

в живемо будинку багатоповерховому ми.

(Ми живемо в багатоповерховому будинку – особовий).

зошит Сашко з мій повернув біології.

(Сашко повернув мій зошит з біології – присвійний).

постукав двері хтось у несподівано.

(Несподівано хтось постукав у двері – неозначений).

трапилося канікулах що весняних на?

(Що трапилося на весняних канікулах? – питальний).

не силу зломить ніхто народну!

(Ніхто не зломить народну силу! – заперечний).

дуже твір цікавим цей виявився!

(Цей твір виявився дуже цікавим! – вказівний).

Підведення підсумків уроку.

Подивимось на велику схему «Займенник» і згадаємо, про що ми дізналися сьогодні на уроці?
З якою традицією був пов'язаний наш урок?
Чи сподобалась вам така форма уроку? Чому?