Вчитель:Щербина О.М.
Конспект уроку з української мови в 9 класі
Тема уроку. Просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому на основі віртуальної подорожі виставковими залами краєзнавчого музею Білої Церкви
Мета уроку: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної пам’яті наших пращурів.
Обладнання: підручник, матеріали краєзнавчого музею Білої Церкви
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Повторення теоретичного матеріалу
ІІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
- Завітаймо до виставкової зали
1. Природа Південної Київщини
Територія нашого краю належить до зони Лісостепу з характерним чергуванням лісових масивів із степовими та лучно-степовими ділянками. З урахуванням цього й побудована природнича експозиція.
Відвідувачі знайомляться із геологічною історією нашого краю, з його корисними копалинами, сучасними природними та кліматичними умовами. Науковий інтерес становить палеонтологічна колекція, яка почала формуватися в перші дні функціонування музею. В експозиції демонструється багатий і різноманітний сучасний світ фауни і флори Південної Київщини, дається загальна географічна характеристику краю, наводяться імена дослідників, що займалися вивченням природи краю.
Завдання до тексту. Знайти в тексті вивчені в попередніх класах орфограми, пояснити правила вживання великої літери, м’якого знака, подвоєння та подовження приголосних, написання закінчень дієслів на –ться. Виписати слова у зошит, позначаючи орфограми.
- Вирушаймо далі до виставкової зали
2. Археологічне минуле краю
Розділ «Археологічне минуле краю» відображає побут стародавнього населення України від найдавніших часів і до середньовіччя.
До уваги відвідувачів автентичні археологічні предмети різних епох і народів – знаряддя праці, елементи озброєння, посуд, прикраси – знайдені під час археологічних розкопок.
Знаряддя праці первісної людини, виготовлені з кістки, кременю та каменю, демонструють епоху палеоліту.
Трипільська культура датується IV–III тис. до н.е. і є однією з найяскравіших культур. Розміщені в експозиції артефакти, знайдені поблизу сіл Шкарівка, Черепин, Пилипча, вказують на те, що трипільці займалися землеробством, тваринництвом і мисливством, були обізнані з ткацтвом, гончарством та іншими ремеслами, будували наземні житла.
На початку I тис. до н.е. на зміну бронзовим знаряддям праці прийшли вироби із заліза. Місцеві племена зазнали впливу матеріальної та духовної культури причорноморських скіфів. Цей історичний процес чітко прослідковується завдяки знайденим артефактам ранньоскіфського часу і представлений посудом, жіночими прикрасами, зброєю. Особливої уваги заслуговує один із найцінніших експонатів музею – скіфський меч-акінак. На території України таких мечів було знайдено близько 300 одиниць.
Також в експозиції представлені археологічні знахідки черняхівської культури (II–V ст. н. е.), що займали території Білої Церкви та її околиці, пам’ятки пеньківської культури знайдені на Палієвій горі в дендропарку „Олександрія”.
До уваги відвідувачів – матеріальні залишки давньоруських часів на Пороссі. Тут займалися господарством, торгівлею, виготовляли зброю
Робота біля дошки
Прочитати текст,дослідити вид речень за будовою (назвати двоскладні й односкладні речення).Виписати односкладні речення, визначити вид та спосіб вираження головного члена речення.
Експозиція залу відображає історію краю в XІV–XVІІІ ст. – період литовсько-польського панування, Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр., визвольні змагання в добу Руїни, соціально-економічні відносини Білоцерківщини в другій половині XVІІ–XVІІІ ст., край у період Гайдамаччини. В окремому розділі представлена культура і побут краю в XVІІ–XVІІІ ст.
До уваги відвідувачів макет Білоцерківської фортеці XVІІ ст., яка була побудована на місці дитинця літописного Юр’єва і мала важливе оборонне значення для міста із середини XVІ до кінця XVІІІ ст., карти та портрети керівників козацько-гетьманських повстань на Білоцерківщині.
Матеріали про Визвольну війну українського народу 1648–1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького висвітлюють Білу Церкву як опорний пункт повстанців та центр адміністративно-територіальної і військової одиниці – Білоцерківського полку, який був створений 1625 р. як один із реєстрових полків України і брав участь у військових подіях XVІІ–XVІІІ ст.
Історичні матеріали, документи, що відображають Гайдамацький рух на Білоцерківщині 1768 р. (Коліївщина) доповнюють маловідомі сторінки минулого нашого краю.
Завдання до тексту. Знайти речення з однорідними членами, пояснити вживання розділових знаків, скласти схеми. Пояснити правила вживання великої літери в словах тексту.
- Сьогодні наше місто – це великий індустріальний центр Київської області, а як почався економічний розвиток ми дізнаємося у наступній залі
4. Соціально-економічний розвиток Правобережної Київщини у другій половині ХІХ – на поч. ХХ ст
Розділ експозиції об’єднує пам’ятки, які розкривають багате, насичене подіями минуле Білої Церкви та півдня Київщини. Представлені вченими матеріали допомагають простежити соціальні, економічні та політичні процеси, які відбувалися із середини ХІХ до початку ХХ ст. у Південній Київщині. До уваги відвідувачів «Планъ усадебной земли мъстечка Белой Церкви, состоящего въ Кіевской губерніи Васильковскаго уъзда, помъщика Владислава Владиславовича Браницкаго составленъ 1858 года», матеріали про участь наших земляків у Кримській війні 1853–1956 рр.
Документи, книги, брошури періоду реформ, речові експонати, представлені в експозиції, знайомлять із соціальними змінами середини ХІХ ст.
Про розвиток промислів, які були основою виникнення промислових підприємств у краї в другій половині ХІХ ст., розповідають вироби та знаряддя праці кустарів : гончарів, бондарів, ложкарів, теслярів, столярів, шевців, ткачів, ковалів, майстрів соломоплетіння.
У середині та другій половині ХІХ ст. у Білій Церкві та краї створювалися великі промислові підприємства графів Браницьких : цукрові заводи, цегельні, фабрика землеробських знарядь, фаянсовий завод, пивоварні, фабрика з обробки мінералів та ін.
Розвиток торгівлі та промисловості в краї значно прискорився після відкриття в 1876 році Фастівської залізниці та будівництва залізничної станції в Білій Церкві, яка займала перше місце в губернії з експорту хліба, друге – з вивезення пивоварної продукції, четверте – з вивезення цукру.
Окремий розділ експозиції розповідає про членів родини графів Браницьких, які зробили вагомий внесок у розвиток нашого краю.
Завдання до тексту. Знайти в тексті відокремлені члени речення, пояснити вживання розділових знаків. Пояснити правила вживання двокрапки та тире в тексті. Підкреслити всі члени речення ( 4 абзац)
- Наше місто має і багату духовну скарбницю, вирушаймо до наступної зали
5. Розвиток освіти та культури в краї в наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Розвиток освіти та культури на Білоцерківщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. представлений в таких матеріалах: фотографії будівель, приміщень та учнів гімназій, початкових та спеціальних шкіл – церковнопарафіяльних, у яких навчалися діти простого люду, та початкової школи при гімназії, фото випускників дворічних педагогічних курсів, які діяли в м. Біла Церква на початку XX ст.; фото відомих діячів освіти – директора гімназії Михайла Чалого та викладача класичних мов Олександра Феофановича Лебединцева, а також особисті речі викладачів подружжя Мельникових. Увагу відвідувачів привертають документи, зошити, підручники, шафа з наочним приладдям
З Білою Церквою пов’язане життя відомих письменників, художників, композиторів: Т.Г.Шевченка, І. Нечуя-Левицького, класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Широко висвітлена діяльність видатного композитора К.Г. Стеценка та художника І.І Міщенка.
В експозиції висвітлюється розвиток медицини в м. Біла Церква на початку ХХ ст.
Завдання до тексту. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях
- З кожним днем наше місто стає ще кращим, розквітає, чарує своєю неповторною красою, вабить своїми таємницями. Тож поглянемо на рідне місто сьогодні
6. Експозиція «Розвиток Білоцерківщини від повоєнного періоду до сучасності» (у трьох залах)
У першій виставковій залі відвідувачі пройдуть тяжкими повоєнними роками, сповненими розпачу від утрат та нестатків, почуттям патріотизму та гордістю за перші досягнення у праці. Поряд зі здобутками відбудовчого періоду в Білій Церкві в експозиції розповідається про скасування в 1947 р. карткової системи та проведення грошової реформи, розкривається величезний ентузіазм і патріотизм людей у подоланні труднощів відбудови сільського господарства.
У другій залі відтворені характерні особливості періоду будівництва комуністичного суспільства – поширення та пропаганда соціалістичного змагання у всіх галузях господарства. До уваги відвідувачів велика кількість нагород переможців соцзмагання, що розповідають про масштабність пропаганди соціалістичної праці та методи морального стимулювання працівників.
Окремі матеріали висвітлюють досягнення науково-дослідних установ Білоцерківщини, розширення системи закладів освіти, медицини та культури.
Відтворені побутові інтер’єри 1950-х та 1970-х років. Теплі спогади про дитинство навіює інтер’єр класної кімнати. Саме школа виховувала нові покоління молоді в дусі тієї епохи, в якій вони формувалися.
Останній (третій) зал експозиції присвячений бурхливим подіям років перебудови суспільства на межі III тисячоліття, де представлені політичні та соціально-економічні зміни на Білоцерківщині в роки незалежності України, економічні та культурні зв’язки із містами-побратимами Білої Церкви, важливі події з життя міста і району.
Завдання до тексту. Пояснити пунктограми в першому реченні. Зробити синтаксичний розбір 1 речення.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання.
На основі матеріалу краєзнавчого музею, з яким учні познайомилися на уроці, і власних вражень написати твір-есе «Як тебе не любити, моя рідна Біла Церкво!»