Конспект уроку з всесвітньої історії для 6-го класу на тему "Підкорення Греції Філіппом ІІ"

Нінічук Зоряна Анатоліївна, НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназія ім. В. Газіна» смт Ратне Волинської області

 

Предмет: Всесвітня історія. Історія України.

6 клас.

Дата:

Тема уроку: Підкорення Греції Філіппом ІІ.

Мета уроку: з’ясувати причини занепаду грецької державності та піднесення Македонії; охарактеризувати Філіппа ІІ як історичного та політичного діяча; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, навички складання історичного портрета, уміння виділяти головне, встановлювати причинно‑наслідкові зв’язки; виховувати у школярів зацікавленість до вивчення предмету.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни: гетайри, філіппіки.

Обладнання: підручник, атлас, карта, робочий зошит, роздатковий матеріал, наочність.

                                                         ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою).

 

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Перевірка домашнього завдання

  Учні представляють повідомлення про наукові досягнення греків.

 

  III.  Мотивація навчальної діяльності

Кросворд

1. Правитель державі на острові Крит у16 – першій половині 15 ст. до н.е.  (Мінос)
2. Щільна лінійна побудова за формою прямокутника з рядів важкої піхоти. (Фаланга)
3. Ім’я відомого філософа, якому належать слова: «Я знаю, що я нічого не знаю».   (Сократ)
4. Воєначальник в грецьких полісах, що мав широкі військові та цивільні повноваження. (Стратег)
5. Устрій, за якого влада в державі належить народу. (Демократія)
6. Філософ, що заснував першу філософську школу неподалік від Афін. (Платон)
7. Острів, поблизу якого відбулася найвідоміша морська битва греків з персами. (Саламін)
8. Бойовий корабель, використовуючи який, греки перемогли у війні з персами. (Трієра)
9. Жінка-віщунка в Дельфах. (Піфія)

Слово «Македонія»

 

    Вчитель. У другій половині IV ст. до н. е. грецькі держави визнали владу Македонії. Ця невелика гірська країна розташовувалася в північній частині Балканського півострова. За часів Перікла з нею ніхто не рахувався, а її жителів греки презирливо називали «напівварварами».

   Що ж змінилося? На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося про те, як Македонія підкорила Грецію, про її правителів, причини її піднесення та причини, внаслідок яких занепала Греція

 

    Учні записують у зошити тему і план уроку.

 

   Метод «Проблемне питання»

  Наприкінці уроку  ми маємо дати відповідь на запитання: Чому греки, які змогли в V ст. до н. е. відбити натиск могутньої Персії, в IV ст. до н. е. скорилися цареві маленької країни – Македонії?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Занепад грецьких полісів у першій половині 4 ст. до н. е.

    Розповідь вчителя.

    У середині 4 ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово зникла еллінська єдність. Широке використання рабів, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках громадян. Вільний еллін, не витримуючи дешевої рабської праці, біднішав, врешті втрачав майно та землю. Через тривалі війни багато землевласників втратили наділи.

    Вільна купівля-продаж землі руйнувала усталене життя грецьких полісів, адже тепер власником землі міг стати будь-хто, навіть не громадянин, аби тільки мав гроші. Обмеження громадян зумовило стирання поняття громадянина як власника землі та воїна – захисника поліса. На вулицях Афін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Усе більше з’являється греків, не зайнятих господарством. В останні роки війни з’явилися загони професійних воїнів, які за гроші готові були виконувати будь-які завдання. Обов’язок та привілей кожного громадянина – служба в народному ополченні –  зійшов нанівець. На утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави.

    Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями. Спочатку здавалося, що об’єднати всю Грецію здатна Спарта. Але внаслідок війн з Персією та Фівами (у Беотії) вона втратила колишню могутність. Жоден з грецьких полісів не був у змозі згуртувати еллінів.

  Визначте основні причини занепаду грецьких полісів

 

2. Піднесення Македонії

    Від середини 4 ст. до н. е. особливої ролі в історії Греції набуває Македонія. Ця країна лежить у гористій місцевості, тож лише деякі землі на узбережжі були придатні для землеробства. Утім, більшість населення країни були землеробами та скотарями. Вони становили основу народного ополчення. Державою правив цар.

     Македонська держава мала тісні зв’язки з Грецією. Мова македонців була близькою до грецької, та й самі македонці вважали себе греками. Царі Македонії брали участь в еллінських святах. Але греки ніколи не мали македонців за «своїх».

     Піднесення Македонії пов’язують із часами царювання Філіппа II (359-336 рр. до н. е.). Новий володар знався на військовій справі, шанував грецьку культуру, був вольовим та хитрим політиком, який прагнув перетворити Македонію на могутню державу. Задля зміцнення своєї влади Філіпп II створив при царському дворі школи для дітей знатних македонців. Перебуваючи там, діти не лише набували знань та досвіду, а й виконували роль заручників, гарантуючи покору своїх батьків, представників аристократичних родів. Із цих товаришів («гетайрів») царя згодом виріс особливий загін армії – важко-озброєна кіннота.

   Піхоту ж набирали із землеробів та пастухів. Бойовим порядком піхотинців була фаланга. Філіпп II запровадив щоденні вправляння воїнів у витривалості, змушуючи їх до багатокілометрових переходів у повному озброєнні.

     Для проведення змін у війську потрібні були гроші. Заволодівши золотими копальнями на узбережжі Фракії (сучасна Болгарія), цар заснував там місто Філіппи й почав карбувати нову золоту монету. Маючи золото, Філіпп II не лише провів грандіозні військові реформи, а й закупив на Сицилії різноманітну військову техніку: балісти, катапульти, тарани тощо. Гроші македонський цар згодом використовував також і для підкорення інших противників. Він часто повторював, що «віслюк, навантажений золотом, здобуде будь-яку фортецю».

 

   Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, які переваги надавала фаланга македонській піхоті. У якому випадку фаланга ставала неприступною з усіх боків, перетворюючись, за словами сучасника, на «наїжаченого залізного звіра»?

 

   Основною силою македонського війська була фаланга. Ті формували не з найманців, а з вільних землеробів та скотарів. Македонський піхотинець мав шолом, шкіряний панцир, круглий щит, короткий меч та довгий (від 2 до 6 м) спис. Найкоротші списи та прямокутні щити мали воїни першого ряду. Воїни наступних 8 рядів (із 16 або 24) тримали списа двома руками, поклавши його на плечі воїнам переднього ряду. В останньому ряді довжина списів становила 6 м.

 

    Робота в парах. Опрацювати підпункт параграфа та скласти схему «Основні реформи Македонії».

 

   Завдання. Вибрати твердження, в яких ідеться про Філіппа ІІ Македонського (завдання 3 в робочих зошитах, ст 78).

 

   Фізкультхвилинка

 

3. Підкорення Греції Македонією

   Македонія стала чекати приводу, аби втрутитися в грецькі справи. Він знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп II втрутився у війну й покарав фокідян. Це уславило його як захисника грецьких святинь.

    У цей час в Афінах з’явилися політики, які вважали, що об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові II пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець Демосфен, який чудово розумів, що прихід царя Македонії в Грецію означатиме втрату незалежності та відмову від демократії. Його викривальні промови проти Філіппа II назвали філіппіками. Демосфену вдалося організувати союз Афін, Коринфа й Мегар, Аргоса проти Філіппа II. Спарта відмовилася брати участь у війні.

    Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій греків було розбито. В Афінах почалася паніка. Але на місто цар Македонії не пішов. Йому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп II відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином Афін.

    Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецький союз. Македонського царя оголосили гегемоном союзу. Філіпп II ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу II доручили бути організатором спільного походу на Персію. Проте йому не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито. Армія проголосила царем сина Філіппа II - двадцятирічного Александра III (336-323 рр. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію.

   Словникова робота. Слово гегемонія у перекладі з грецької - «політичне верховенство».

 

       Дискусія з елементами ігрового моделювання: учні класу за винятком третини осіб мають уявити себе громадянами давніх Афін і взяти участь у народних зборах, що повинні вирішити подальшу долю Греції.

    Спочатку вони мають розподілитися на прихильників визнання зверхності Македонії та противників Філіппа ІІ. Першу групу має очолити учень, що виконуватиме роль Ісократа, другу групу – Демосфена.

   Та третина учнів, що не увійшли до складу учасників зборів, будуть виконувати роль спостерігачів-чужинців, (по суті-експертної групи).

   Після того, як обидві групи, що беруть участь в дискусії, опрацюють матеріал,  починається дискусія: із промовами виступають очільники ворогуючих партій.

Можливі аргументи

На користь союзу з Філіппом ІІ   Македонія об’єднає греків для війни з Персією. Македонія допоможе грецьким державам досягнути політичної стабільності (припинення міжусобних війн). Македонія не позбавить Афіни самостійності, вона не буде втручатись у внутрішні справи. Філіпп ІІ не ворог бо він дозволив поховати померлих в битві під Херонеєю та звільнив полонених. Умови, які пропонує Філіпп, почесні і не принижують нашої гідності.

На користь продовження війни за незалежність Під владою Македонії афіняни втратять те, що вони цінували над усе – свою свободу. Війна з персами принесе багату здобич македонській знаті, а господарства рядових греків залишаться без чоловічих рук. Філіпп звик до єдиновладдя, а ми звикли до демократії, між нами немає нічого спільного.

  в) Учитель надає слово спостерігачам: вони мають висловити свою думку з приводу того, наскільки патріотичними були дії громадян Афін, наскільки переконливими були їхні виступи.

 г) Після цього вчитель знайомить їх з рішенням, що було прийнято на реальних народних зборах, що проходили після поразки в битві при Херонеї та умовами договору, що був укладений Філіппом ІІ та грецькими містами.

 

      Робота з історичними джерелами (с. 183 підручника).

      Прочитайте текст клятви зі стели на Афінському Акрополі, укладений учасниками союзу грецьких міст та Філіппом II у Коринфі. Які умови договору мали виконувати греки? Яку роль у цьому союзі відгравав Філіпп II?

 

   «Клятва. Я клянуся Зевсом, Геєю... всіма богами й богинями. Я залишуся вірний миру й не порушу того договору, що був укладений з Філіппом Македонським. Я не виступлю походом ні на суші, ні на морі й не заподію шкоди тим, хто дотримувався клятви. Я не захоплю якоюсь хитрістю або вивертами для військових цілей ні міста, ні фортеці, ні гавані, що належать учасникам мирного договору. Я не зазіхатиму на царську владу Філіппа та його нащадків, а також на державний устрій, що існував у кожної держави, коли приносилися клятви про мир».

 

    За словами Плутарха, коли Філіппу II радили розправитися з афінянами, він відповів: «Чи не глупство радити, щоб людина, яка все робить і терпить в ім’я слави, сама себе позбавила свідків цієї слави?». Чи пов’язаний цей вислів з тим фактом, що Філіпп II, підкоривши Грецію, не проголосив себе царем?

 

 Хронологічна задача (с. 78 в робочих зошитах) 

  Обчисліть, скільки пройшло років від Марафонської битви (490 р. до н.е.) - першої перемоги греків над персами - до поразки греків у битві під Херонеєю.

 

   V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

   Метод «Бліц-опитування»

1. Що спричинило занепад Греції в першій половині 4 ст. до н. е.?

2. Чому з ім'ям Філіппа ІІ пов’язують піднесення Македонії?

3. За яких обставин над Грецією було встановлено гегемонію Македонії?

4. Про що йдеться в давньогрецькому вислові: «Разом з тілами полеглих під Херонеєю було поховано й свободу греків»?

 

Тест. Оберіть правильну відповідь.

    1. Македонське царство розташовувалося:

а) на півночі Балканського півострова;

б) на півдні Балканського півострова;

в) у Малій Азії, неподалік від Мелету.

   2. Оберіть найбільш важливі причини, чому Греція зазнала поразки в боротьбі з Македонією.

а) Не знайшлося людей, які пояснили б грекам небезпеку македонського вторгнення;

б) грецькі держави ворогували між собою;

в) усередині грецьких держав точилася запекла політична боротьба.

   3. Оберіть поняття, якому відповідає опис.

 Складалася із 16 рядів. Перші шість рядів клали в бою довгі списи на плечі воїнів, що стояли в попередніх рядах. При цьому воїни останніх рядів стояли обличчям до супротивника. Її порівнювали із залізним звіром.

а) Фаланга;                б) трієра;                        в) колона.

   4. Поясніть значення вислову.

Філіппіки (походить від імені царя Філіпа) –  це ... :

а) сильне відчуття;

б) пристрасний захист будь-чого;

в) гнівна викривальна мова.

   5. Оберіть неправильну відповідь.

Із закликами об’єднатися та надати відсіч Філіппу Македонському звернувся до греків:

а) Перікл;                      б) Демосфен;              в) Ісократ.

   6. Знайдіть зайве.

Сильною армією македонського царя Філіппа робили:

а) застосування облогових башт;

б) використання метальних знарядь;

в) використання фаланги;

г) постійні тренування воїнів;

д) застосування військових суден нової конструкції.

    Відповіді: 1 а).        2 б), в).        3. а).        4. в).          5. а), в).       6. д)

 

   Закресліть зайві слова (диференційоване завдання)

   На півночі, півдні Греції виникла марсіянська, македонська держава, яку в 359 році до н. е. очолив Фелікс ІІ, Філіпп ІІ. Греки зібрали армію та вирушили проти нової держави. Битва відбулася біля міста Афіни, Херонея та закінчилася перемогою, поразкою греків. У цій битві особливо відзначився Александр, Олег.

 

  Учні виконують завдання 4 в робочих зошитах на ст.79

 

    VІ.  Підсумки уроку.

    Метод «Проблемне питання»

   На урок завершується. Давайте повернемося до проблемного питання Учні дають відповіді на запитання: Чому греки, які змогли в V  ст. до н. е. відбити натиск могутньої Персії, в IV ст. до н. е. скорилися цареві маленької країни – Македонії?

 

Оцінювання учнів (картки самооцінювання)

 

VІІ. Домашнє завдання

  Опрацювати §37, написати твір-роздум «Чи можна було врятувати становище Греції в IV ст. до н.е.?», підготувати повідомлення про Александра Македонського (випереджальне завдання для кількох учнів).