Урок з всесвітньої історії для 6-го класу на тему «Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України»

Про матеріал

Тема. Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України

Мета: охарактеризувати суспільне та господарське життя античних полісів на території України, ознайомити учнів з особливостями повсякденного життя їх мешканців; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з візуальними та писемними історичними джерелами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 6-го класу

на тему

«Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України»

 

 

 

 

 

 

Підготувала учитель

історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

 

 

 

 

2018

Тема. Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України

Мета: охарактеризувати суспільне та господарське життя античних полісів на території України, ознайомити учнів з особливостями повсякденного життя їх мешканців; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з візуальними та писемними історичними джерелами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Бандровський, В. С. Власов. – К. : Генеза, 2014.», «Всесвітня історія. Історія України: робочий зошит : 6-й кл. / В. С. Власов. –  3-тє вид. – К. : Генеза, 2016.», мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Перевірка виконання письмового завдання в робочому зошиті (с. 82 – 84)
  2. Заповніть пропуски.

Найбільшими елліністичними державами були ___________(Єгипет) та ____________ (держава Селевкідів). У єгипті правив __________ (Птолемей Лаг), у державі Селевкідів - __________ (Селевк). __________ (Селевк): говорив: «Завжди справедливо те, що встановлено царем». Найбільшим містом у світі стало місто _____________ (Александрія). Тут було створено наукову установу ____________ (мусейон). Писали в той час на __________ (пергаменті). В той час було створено одне із семи чудес світу – 37-метрову бронзову статую – ________________ (Колос Родоський).

  1. Розподіліть твори скульптури та архітектури у дві колонки.

Греція

Еллінізм

 

 

Вівтар Зевса та Афіни; «Дорифор»; Каріатиди; Колос Родоський; храм Артеміди в Ефесі; «Лаокон та його сини»; «Дискобол»; Ніка Самофракійська; Афродіта Милоська;

  1. Бесіда за запитаннями.
  • Назвіть найбільші елліністичні держави.
  • Яким було їх місце розташування відносно Македонії?
  • Як і коли вони постали?
  • Які особливості розвитку мали?
  • Витлумачте поняття: пергамент, мусейон.
  • Що вам відомо про Александрію Єгипетську?
  • Чим відрізняються твори архітектури та скульптури доби еллінізму?
  • Які досягнення мала наука доби еллінізму?
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з історичною картою.
  • На дошці розміщена велика карта. Але на ній не вистачає назв поселень.
  • Розгляньте карту.
  • Чого на ній не вистачає?
  • Як ви гадаєте, яких саме міст не вистачає на цій карті?
  • Сьогодні ми вирушимо у подорож цією картою і заповнимо пропуски на ній. А також визначимо особливості суспільного, господарського та повсякденного життя їх мешканців.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота з візуальними джерелами.
  • Який вигляд мали міста-держави Північного Причорномор’я? Поясніть причини.
  • Поміркуйте, що змусило греків залишити свою благодатну батьківщину і переселитися в далекі, суворі, порівняно з Грецією краї?
  1. Самостійна робота з підручником (с. 198).
  • Якою була форма правління в грецьких полісах північного Причорномор’я? (демократична чи аристократична республіка)
  • А якою була форма правління Боспорського царства? (Монархія)
  1. Робота з історичними джерелами.
  1. Із Географії Страбона.

Крім гірської частини на морському березі до Феодосії, вся інша частина Херсонеса є рівниною з добрим ґрунтом, надзвичайно багатою на хліб. Земля, зорана абияк будь-яким орачем, дає високий урожай. У давнину звідси возили хліб до еллінів, так само, як солону рибу з Меотіди. Мешканців півострова спеціально називали хліборобами, на відміну від народів, які жили вище за них, були номадами (кочівниками) й живилися м’ясом різних тварин, переважно ж кониною, а також кобилячим сиром, молоком і сироваткою.  Приготовлена особливим способом сироватка була для них ласощами. Через це й назвали всіх тамтешніх жителів молокоїдами. Номади воювали більше, ніж розбійничали, і війни вели за данину. Віддавши землю у володіння охочим вирощувати хліб, вони задовольнялися отриманням помірної данини не для наживи, а задля задоволення щоденних життєвих потреб. У разі ж несплати грошей орендарями – починали з ними війну. Ось чому поет називав цих людей і справедливими, і водночас такими, що не мають законів.

Запитання:

  • Якими були основні заняття греків-колоністів?
  • Хто жив поряд із ними?
  • Якими були взаємини між греками та їхніми сусідами?
  1. Уривок з «Присяги херсонесців» (с. 199 підручника)

Запитання:

  • Поясніть, чому устрій Херсонеса визначають як демократичний.
  • Які права та обов’язки мали херсонесці?
  • У чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста?
  • Отже ми ознайомились із повсякденним життям мешканців міста-колонії Херсонесу. Тож можемо сміливо повертати його на карту.
  1. Робота в групах.

Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує завдання прочитати текст, дібрати до нього назву та скласти план. Потім за складеним планом переказати його.

1-ша група

____________________

У перекладі з давньогрецької назва цієї колонії означає «щаслива». Вона розташована на правому березі Бузького лиману поблизу сучасного селища Парутине Очаківського району Миколаївської області. Була заснована близько середини 7 ст. до н.е. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини 3 ст. до н.е.

На етапі розквіту – наприкінці 4 – у 3 ст. до н.е. – Ольвія займала територію площею приблизно 55 га, кількість її жителів становила близько 20 тис. осіб.

Економічну базу поліса становило сільське господарство. Ольвійська держава мала свої гроші. Ольвію добре знали в античному світі. Деякий час вона входила до Афінського морського союзу. Її торговельні й культурні зв’язки сягали не тільки причорноморських міст, а й Східного Середземноморя – Греції, Малої Азії, Александрії Єгипетської.

2-га група

_____________________

Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки (на місці сучасної Керчі) переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько 480 до н. е. Боспорської держави став її столицею.

Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор'я(маслинова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. Пантікапей був оточений оборонним муром. За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь із похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оба, Золотий курган) та пересічного населення.

У 4 столітті на економічному житті Пантікапея відбулася соціально-економічна криза, що охопила весь античний світ. У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати.

3-тя група

____________________

Унаслідок зведення спочатку середньовічного міста та фортеці, а потім і сучасного значна частина античного міста була знищена, забудованим виявився і некрополь Тіри. Частина міста була зруйнована водами Дністровського лиману. Збереглося 11-12 га території за межами середньовічної фортеці, де знайдені культурні нашарування античної доби. Розкопано залишки житлових кварталів IV ст. до н. е. — IV ст. н. е. й оборонних споруд кінця IV ст. до н. е. — середини ІІІ ст. н. е. Найранішими об'єктами можуть вважатися деякі підвальні приміщення, які були споруджені в самому кінці V — на початку IV ст. до н. е. і пізніше були перебудовані.

Місто було засноване вихідцями з Мілета, ймовірно, наприкінці VI — на початку V ст. до н. е., точна дата поки що не встановлена. Освоєння району колонізації відбувалося інакше, ніж в Ніконії або Ольвії, — в архаїчний час сільські поселення навколо Тіри були відсутні. У зв'язку з цим є підстави реконструювати просторове розташування сільськогосподарських угідь Тіри для кінця VI–V ст. до н. е. у вигляді системи наділів у безпосередній близькості від апойкії.

На ранньому етапі кількість мешканців не перевищувала 2,5 тис. осіб. Проте, судячи зі знахідок керамічного посуду, торгівля велася з Іонією, Хіосом, Істрією, Аттикою. Місто досягає певного розквіту. 

Економічне зростання Тіри припадає на IV — середину III ст. до н. е. У цей час вона набуває вигляду, що був типовим для давньогрецького міста. У Тірі й на її поселеннях були знайдені зерна проса, ячменю, голозерної м'якої і карликової пшениці, а також одно- і двозернянки. Мабуть, існували виноградарство та виноробство. Побічно про це свідчать зображення виноградного грона на монетах Тіри цього періоду, а також знахідки декількох тарапанів, які використовували під час виробництва вина, здебільшого в домашніх умовах. Існувало розвинене тваринництво, для якого характерним було переважання дрібної рогатої худоби. Певну роль відігравали промисли, перед усім, рибальство. Значно розширюються торговельні зв'язки міста з середземноморськими і причорноморськими центрами — Фасосом, Родосом, Аттикою, Кізіком, Сінопою, Гераклеєю, Томісом, Каллатісом, Ольвією, Херсонесом, Боспором, Олександрією Єгипетською. У другій чверті IV ст. до н. е. місто починає карбувати власну монету із зображенням на аверсі голів Геракла, річкового божества Тіраса, Деметри. В середині І ст. до н. е. Тіра, як і Ольвія, піддалася нашестю гетських племен під проводом Буребісти. Дослідження останніх років виявили тут шар пожежі, чітко датований монетними знахідками серединою І ст. до н. е. На якийсь час поліс припинив своє існування.

  • Які ж міста ми можемо повернути на карту тепер? (Ольвія, Пантикапей, Тіра)
  • Що спільного було в житті цих полісів? Що відмінного?
  1. Аналіз літературного твору.

Із поеми Ліни Костенко «Скіфська одіссея» про міста-держави Північного Причорномор’я?


І збудувавши Ольвію і Тіру,

Пантікапей, Німфей та Херсонес,

купці з Мілету, вихідці з Епіру

жили на скелях, ближче до небес.

Внизу ліпила мазанки злидота.

Чайки злітались вранці на лиман.

Грек не читав, можливо, Геродота,

— в ньому самому Геродот дрімав.

Він знав одне — що десь там за лиманом

тече ріка велика Борисфен.

Так край лежить неміряний, незнаний,

земля народів інших і племен.

Він бачив світ крізь дуже грецькі міфи,

охочий був почути щось нове.

Скіф і не скіф були для грека — скіфи.

Увесь той край він Скіфією зве.

Грек чув, що десь на північ від Гілеї

є вільний торг, де грекам привілеї.

Там на горі є місто, що до нього

купці пливуть аж з моря крижаного.

Тож грек пливе, на весла налягає.

Короткі ночі, спати не встигає.

А у човні ж усякої матерії,

вино, олія, амфори, лутерії,

чорнофігурний лаковий бомбілій,

химери, ткані по тканині білій.

А не була б же Греція Елладою —

у нього й дзбан з Афіною Палладою!

У цих краях торгуючи давно,

Грек прорубав у Скіфію вікно.


  • У якій місцевості оселялися греки? Чим вона приваблювала переселенців?
  • Які міста були побудовані греками в Північному Причорномор’ї? яку річку греки називали Борисфеном?
  • Як ви розумієте слова: «Скіф і не скіф були для грека – скіфи. Увесь той край він Скіфією зве»?
  • Що віз на ринок грек?
  1. Узагальнення на систематизація знань учнів.
  1. Робота з візуальними джерелами (с. 201 підручника)

Скориставшись пам’ятками, сформулюйте кілька тверджень про розвиток господарства в античних полісах на території України. Свою розповідь почніть словами: Зображені пам’ятки свідчать про розвиток у греків, мешканців античних полісів Північного Причорномор’я та Криму

  1. Доведіть, що мешканці грецьких колоній Північного Причорноморя плекали духовні цінності античного світу. Наведіть не менше трьох аргументів.
  1. Підсумки уроку.
  1. Слово вчителя.
  • Наша карта готова.
  • Чи було вами на уроці почуто щось таке, що вас здивувало?
  • Чи хотіли б ви побувати на території грецьких полісів?
  • Що саме б ви хотіли побачити?
  1. Домашнє завдання.
  1. Опрацювати § 41 підручника
  2. Написати невеликий твір-роздум «На берегах гостинного моря(Чорне море)» за планом.

План

  1. Причини переселення грецьких родин у Північне Причорномор’я.
  2. Небезпечна подорож до невідомої країни.
  3. Господарське життя та побут переселенців.
  1. Підготуватися до тематичного оцінювання.
Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Саенко Мария
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Феденченко Юлия
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Бандровський О.Г., Власов В.С.)
Додано
28 січня 2018
Переглядів
12213
Оцінка розробки
4.7 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку