Тема. Римська республіка 5 – 1 ст. до н.е.
Мета: ознайомити учнів з процесом формування Римської республіки, причинами та наслідками Пунічних війн, завоюваннями Риму; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою, аналізу історичних джерел, вміння висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення теми.
Конспект уроку
з всесвітньої історії
для 6-го класу
на тему
«Римська республіка 5 – 1 ст. до н.е.»
Підготувала учитель
історії та правознавства
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Т. В.
2018
Тема. Римська республіка 5 – 1 ст. до н.е. (Слайд 1)
Мета: ознайомити учнів з процесом формування Римської республіки, причинами та наслідками Пунічних війн, завоюваннями Риму; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою, аналізу історичних джерел, вміння висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення теми. (Слайд 2)
Обладнання: підручник «Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Бандровський, В. С. Власов. – К. : Генеза, 2014.», «Всесвітня історія. Історія України: робочий зошит : 6-й кл. / В. С. Власов. – 3-тє вид. – К. : Генеза, 2016.», мультимедійна презентація, проектор.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Відповіді:
Показати на карті:
Тріумфальна арка в Парижі
Париж – найкрасивіше місто в усій Європі. Таке звання він отримав завдяки своїм історичним та культурним пам’яткам. Але найвідомішою і найкрасивішою спорудою в Парижі, його візитною карткою вважається Тріумфальна Арка. Ця пам’ятка нагадує всьому світу перемоги одного з найвидатніших полководців світу – Наполеона Бонапарта.
Після вигнання останнього римського царя, римляни проголосили, що відтепер управління Римом має стати «суспільною справою». Так, у 509 р. до н.е. тут було створено республіку.
Республіка – держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін.
Найвищим органом управління республікою були народні збори, що вирішували найважливіші державні питання. Всі виборні посади прибрали до своїх рук патриції, з яких обирали двох консулів на один рік.
Консул – найвища посада у Римі. (Слайд 5)
У воєнний час одних з них перебував у Римі, а інший – керував армією. Короткий термін їхнього правління та одночасне правління двох консулів було введене з метою запобігти тиранії. Становище плебеїв погіршилося, що призвело до багатовікової боротьби за встановлення рівноправ’я з патриціями.
Скориставшись тим, що на них трималася армія, одного разу під час війни, плебеї зібрали свої речі і пішли з міста. Патриції були вимушені поступитися і першим надали права плебеям обирати двох представників для захисту своїх інтересів – народних трибунів. Трибун мав право вето. У 5 ст. до н.е. представниками плебеїв і патриціїв було укладено писані закони, які отримали назву Закони 12 таблиць. (Слайд 6) Формування Римської республіки остаточно завершилося у 4 ст. до н.е.
Як гули Рим рятували
Лев Толстой
«У 390-му році до р. X. дикі народи галли напали на римлян. Римляни не могли з ними впоратися, і які втекли зовсім геть із міста, а які замкнулися в Кремлі. Кремль цей називався Капітолій. Залишилися тільки в місті одні сенатори. Галли увійшли в місто, перебили всіх сенаторів і спалили Рим. В середині Риму залишався тільки кремль - Капітолій, куди не могли дістатися галли. Галлам хотілося розграбувати Капітолій, тому що вони знали, що там багато багатств. Але Капітолій стояв на крутій горі: з одного боку були стіни і ворота, а з іншого був крутий обрив. Вночі галли крадькома полізли з-під обриву на Капітолій: вони підтримували один одного знизу і передавали один одному списи і мечі.
Так вони потихеньку піднялися на обрив, жодна собака не почула їх.
Вони вже полізли через стіну, як раптом гуси відчули народ, загеготали і заплескали крилами. Один римлянин прокинувся, кинувся до стіни і збив під обрив одного галла. Галл впав і звалив за собою інших. Тоді збіглися римляни і стали кидати колоди і каміння під обрив і перебили багато галлів. Потім прийшла допомога до Риму, і галлів прогнали.
З тих пір римляни в пам'ять цього дня завели у себе свято. Жерці йдуть вбрані по місту; один з них несе гусака, а за ним на мотузці тягнуть собаку. І народ підходить до гусака і кланяється йому і жерцеві: для гусей дають дари, а собаку б'ють палицями до тих пір, поки вона не здохне»
Західне Середземномор’я у ті часи перебувало під владою Карфагена, який був величезною торговельно-землеробською державою. Свої колонії він мав і на острові Сицилія. Рим зажадав підкорити Карфаген. Так розпочалися війни між Римом та Карфагеном, які увійшли в історії під назвою Пунічні війни.
Пунічні війни – збройна боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Назва походить від латинської назви жителів Карфагена – пуни. (Слайд 8, 9)
Причини війн:
Подія |
Роки |
Хто переміг |
Значення |
Перша Пунічна війна |
264 – 241 рр. до н.е. |
Рим |
Рим отримав Сицилію, Карфаген мав сплатити контрибуцію та повернути без викупу полонених |
Друга Пунічна війна |
218 – 201 рр. до н.е. |
Рим |
Рим здобув нові заморські території: Іспанію, Північну Італію. Карфаген мав знищити свій флот, сплатити контрибуцію, не мав права без дозволу Риму вести будь-яку війну |
Третя Пунічна війна |
149 – 146 рр. до н.е. |
Рим |
Рим став повним володарем Середземномор’я. Карфаген був знищений |
Контрибуція – грошові виплати, які накладалися державою, що перемогла, на державу, яка зазнала поразки (Слайд 11, 12, 13)
Римська держава, ще у часи Другої Пунічної війни, воювала і в інших кінцях Європи. У 197 р. до н.е. римський полководець Тіт Фламінін розбив македонське військо у битві біля поселення Кіноскефали, а з 148 р. до н.е. Македонія стала Римською провінцією. (Слайд 14) У 146 р. до н.е., після захоплення міста Коринф, Греція перетворилася на римську провінцію Ахайя. (Слайд 15) У 133 р. до н.е. римськими провінціями стали Пергамське царство та Іспанія. В результаті завоювань Рим перетворився на найсильнішу державу стародавнього світу.
Після таких грандіозних завоювань змінилося і господарське життя Риму. По-перше, зросла кількість рабів. По-друге, переможені країни сплачували контрибуції та податки. По-третє, унаслідок переселення розорених селян до міст, сформувався прошарок суспільних утриманців – люмпен-пролетаріат.
Перемоги у війнах Рим здобув завдяки селянам. Втрата землі, позбавляла можливості служити в легіоні. Тому розорення селян підривало боєздатність римського війська.
Популяри, ті хто підтримували проведення реформ, обрали своїм лідером Тіберія Семпронія Гракха. У 133 р. до н.е. він виступив з проектом земольного закону, який передбачав: (Слайд 16, 17)
Оптимати – прибічники правління Сенату та противники реформ – спровокували сутичку, під час якої Тіберія Гракха було вбито. Його справу продовжив молодший брат Гай Гракх, якого у 123 р. до н.е. було обрано народним трибуном. Він провів низку реформ: (Слайд 18)
Гуси Рим врятували;
Горе переможеним;
Піррова перемога.
А. Перемога емірського війська над римлянами в 279 р. до н.е., здобута ціною великих втрат.
Б. Захоплення Риму галлами 390 р. до н.е., проте невдалий штурм Капітолію, який лишався останнім прилистком римлян.
В. Дії галлів під час перемир’я римлян з галлами, за якими римляни мали сплатити викуп.
Етруски; Новий Карфаген; Перша пунічна війна; Друга пунічна війна; Пірр; діадохи; Канни; Гавгамели; Сципіон; Тарквіній Гордий; Ганнібал; річка Гідасп; Тіт Фламінін; Маедонія; Александр Македонський; Ахайя; Тиберій Гракх; Дарій ІІІ; популяри; оптимати; наймана армія; Гай Марій; Персеполь.