Конспект уроку з зарубіжної літератури у 6 класі "Пошук Петром Попельським свого місця у світі"

Тема: Пошук Петром Попельським свого місця у світі

(В. Короленко. «Сліпий музикант»).

Мета: показати духовне становлення обділеної долею людини, скласти сходинки тернистого шляху Петра Попельського до усвідомлення ним свого місця у житті, розвивати навики початкового аналізу мови художнього тексту, допомогти усвідомити житейську мудрість повісті, виховувати милосердя, терпимість, наполегливість у досягненні мети.

Обладнання: портрет В. Короленка, записи на дошці, презентація, буктрейлер до повісті "Сліпий музикант",підручник

Тип уроку: урок - дослідження з елементами аналізу мови художнього тексту

Епіграф: «Людина створена для щастя, як птах для польоту»

                                                                             В.Г.Короленко

Хід уроку

                                                    ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

СЛАЙД

Звучить «Місячна соната» Л.Бетховена

 Прекрасна мелодія…            А чи знаєте ви, що її написав композитор, який втратив слух…Чи задумувались ви, скільки людей з фізичними вадами живе поряд з нами?

Понад 500 мільйонів осіб у світі є інвалідами...

  Сьогодні, коли в країні триває війна, коли кожної хвилини гинуть люди, стають інвалдами, ми з вами продовжуємо боротьбу за найкращі людські якості: доброту, співчуття, милосердя, які оселяються у наших душах завдяки добрим, мудрим книгам.

  На уроці ми продовжуємо роботу над повістю Короленка «Сліпий музикант».

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Вдома ви повинні були скласти сюжетний ланцюжок до повісті «Сліпий музикант»

(Учні презентують сюжетні ланцюжки повісті «Сліпий музикант», які вони самостійно склали вдома.)Народження сина у сім’ї Попельських, хлопчик сліпий, надмірна опіка матері, захоплення Петра грою конюха Іохима, знайомство з Евеліною, відчуття своєї неповноцінності Петром,       закоханість у Евеліну, знайомство з синами Ставрученка, тривога Петра,        знайомство із сліпими дзвонарями, зустріч з жебраками, мандрівка із сліпими співцями до Почаєва, одруження з Евеліною, народження здорового сина, тріумф Петра -музиканта.

ІV.Робота з епіграфом

Епіграф нашого уроку будуть слова В.Г.Короленка «Людина створена для щастя, як птах для польоту»

Як ви розумієте цей вислів?

    Порівняння в афоризмі щастя людини з польотом птаха укладає глибокий сенс. Птах - символ свободи, політ - прояв свободи.

Письменник Короленко своєю творчістю, своєю громадською безкорисливою діяльністю допомагав людям не опускати руки, долати несправедливість, підтримував їх в прагненні  до щастя.

    У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту».  Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створене для неї».

    Для чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Що становить щастя людини? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В. Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського

Запис в зошити дати і теми уроку.

Пошук Петром Попельським свого місця у світі

ІІІ. Робота по темі уроку

1.Учитель. Для того, щоб переконатися, що ви знаєте зміст повісті «Сліпий музикант», пограємо у гру      «Упізнай героя за характеристикою». 

Я буду зачитувати характаристику, а ви записуватимете про кого ці рядки, а в кінці уроку я зберу зошити і перевірю ваші знання.
1.Замолоду він славився всюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю характеристику: поїхав в Італію, де поступив в загін Гарібальдіа. (Максим Яценко). 

2.Ця красива дівчинка, спокійна і розсудлива, випадково знайомиться з Петром на прогулянці. Спочатку вона не здогадується, що хлопчик сліпий. (Евеліна). 

3.Вони стають друзями. Вони разом беруть уроки у дядька Максима. Діти зростають, а дружба їх стає все міцнішою (Петрусь та Евеліна). 

4.Йому доводиться боротися із сліпою материнською любов'ю: він пояснює своїй сестрі Анні Михайлівні, матері Петруся, що зайва дбайливість може зашкодити розвитку хлопчика.   (Максим Яценко). 

5.Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Усі приголомшені і передбачають йому популярність. Уперше юнак усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті. (Петро). 

6.У садибу хлопець повертається зовсім іншою людиною, душа його сціляється. Мати гнівається на нього за обман, але скоро прощає. Герой багато розповідає про свої мандри. (Петро). 

7.Він дійсно їде до Києва і звідти пише додому заспокійливі листи.  (Максим Яценко). 

8.Коли лікар повідомив, що дитина поза сумнівом, зрячий, батька охоплює така радість, що на декілька митей йому здається, ніби він сам усе бачить: небо, землю, своїх близьких. (Петро). 

2.Аналіз назви повісті «Сліпий музикант»

• Припустимо, що ви не знаєте змісту повісті. Судячи з назви, про що вона може розповісти?

(Про долю сліпої людини, яка зуміла стати музикантом, про ті випробування, які довелося пережити цій людині у пізнанні світу)

• Боротися з життєвими негараздами доводиться кожній людині. Чому ж Короленко звертається до образу людини з фізичною вадою, до образу сліпого?

(Напевно для того, щоб показати читачам, що коли сліпа людина може досягти мети, то і кожен з нас не повинен пасувати перед труднощами)

Учитель. Народження сліпої дитини – це трагедія, біль і матері, і всієї сім’ї, і, звичайно, самої дитини. Що буде з нею в цьому жорстокому світі? Як складеться життя? Дуже багато залежить від самої людини, а ще від тих людей, які зустрінуться на її перехрестях долі.

• Колективне складання схеми:

Як висновок  до сказаного давайте разом складемо схему як

Петро пізнає життя і хто ж допомагає йому у цій нелегкій справі?

• Аналіз структурних елементів схеми

Учитель. У центрі нашої схеми сам Петро. І це справедливо, бо ж від кожної людини значною мірою залежить те, як складеться її життя. Давайте переглянемо, як проходило знайомство Петра Попельського з навколишнім світом.

Буктрейлер до повісті "Сліпий музикант"

Фізкультхвилинка

Щось втомились ми сидіти-

Треба трохи відпочити.

Один, два – руки вище ніж голова.
Три, чотири – руки тихо опустили.
П’ять, шість, сім –  тихо сісти всім.

• Який висновок можна зробити? Як відбувається пізнання навколишнього світу?

(дитина пізнає світ через звуки, запахи, на дотик)

• Які почуття викликає цей світ?

(Цікавість, страх)

• Знайдіть у 6 розділі частини І цитату про те, як Петро сприйняв весну. («На хлопчиковому обличчі це оживлення природи відбивалося болісним нерозумінням. Він з зусиллям зсував свої брови, витягав шию, прислухався і потім, ніби стурбований незрозумілою шамотнею звуків, раптом простягав руки, розшукуючи матір, і кидався до неї, міцно пригортаючись до її грудей») 

Висновок: Хлопчик болісно сприймає оточуючий світ, він стривожений і підсвідомо шукає допомоги. Зараз  ми об єднаємось у групи і дослідимо, яку допомогу отримує хлопчик від тих, хто поруч. Отож завдання для груп.

• 1 група: Показати роль матері у становленні Петра як особистості.
• 2 група: Що спільного між Петром Попельським і Максимом Яценком? Довести, що між ними існує взаємовплив.
• 3 група. Дослідити, чи правий В. Короленко стверджуючи, що Евеліна для Петра – «дарунок прихильної долі».
• 4 група.  Про що задумався Петро після зустрічі зі сліпцями, дзвонарями, чого навчив Іохім.

Учитель. На виконання цієї роботи вам дається 5 хвилин. Обговоріть отримане завдання, знайдіть оптимальний варіант відповіді, аргументуйте його (1-2 хв.).

Очікувані відповіді.

1 група. Мама – не тільки добрий ангел – охоронець для Петра, а й мудрий вчитель і порадник Вона відчуває біду з моменту появи дитини на світ, допомагає йому робити перші кроки, переживає разом із сином все, що він відчуває, реагує на найменші зміни в його настрої. Мама зуміла передати синові майстерність гри на піаніно. А ще вона поборола у своїй душі ревнощі до Максима, Іохіма, Евеліни і сліпу материнську любов, тому стає Петрові справжнім другом.

2 група. Петро Попельський і його дядько Максим Яценко обоє ображені долею. Один - без ноги, а другий – сліпий. «Цей малий теж інвалід. Як скласти нас докупи, то, гляди, вийшла б одна сяка – така мізерія». На перший погляд може видатися, що дядя жорстокий до племінника, але це не так. На власному прикладі він знав, що таких людей не потрібно жаліти і оберігати від життєвих негараздів. Потрібно допомогти їм знайти своє місце в житті. Таким чином, старий воїн прагнув бачити Петра щасливим, знайомив його з ровесниками і жорстоким світом, вчив бути мужнім, іти до своєї мети., допоміг зрозуміти, що кожна людина повинна боротися за своє право бути щасливим

3 група. Евеліну можна назвати справжнім дарунком долі, адже з подруги дитинства вона змогла стати для Петра коханою дружиною, яка допомагає долати негаразди і утверджуватися у житті, яка розділила з ним радість тріумфу музиканти і подарувала сина. Кохання Евеліни сповнило душу Петра особливим сенсом, допомогло зрозуміти, що він теж здатен на глибокі почуття, здатен любити. «Він стис її маленьку руку у своїй. … Сам він здавався собі могутнім і дужим, а вона уявилась плакучою і слабкою. Тоді, під впливом глибокої ніжності, він пригорнув її однією рукою, а другою став гладити шовковисте волосся. … І йому здалося, що все горе стихло в глибині серця». Найніжніші спогади Петра пов’язані саме з Евеліною.

4 група. Тому, що музика починає займати значне місце в долі хлопчика, в значній мірі сприяв Іохім – конюх, якому талант подарувала сама природа. Музика Іохіма вразила Петра тим, що була сповнена живих почуттів, в ній звучала біль душі простої людини і всього українського народу, який мріяв про краще життя. Невибаглива дудка Іохіма перемагає витончене піаніно, яке спочатку лякає хлопчика і ніяк не вписується в його замкнутий світ. Він годинами слухає Іохіма, бо в музиці простого конюха відкрив для себе життя простого народу, красу рідної землі. Таким чином, головний урок Іохіма – це прилучення Петра до народної музики, усвідомлення своєї приналежності до щирого душею українського народу.

    Зустріч із дзвонарями розбурхала нові почуття у юнака. Один із них, Єгор, зовні дуже подібний до Петруся. Та й народився він теж сліпим. І тепер це була зла, жовчна людина, в голосі якої «чути було розпач стражденної і глибоко змученої людини» (розділ 6, частина 3). Петро зустрів брата по нещастю (Єгора) і Романа, який осліп у дитинстві. Але Роману можна було позаздрити, бо він бачив світ і свою матір, він уявляє її молодою, такою ж вона йому сниться. Петро і Єгор цього позбавлені. Ця зустріч, на нашу думку, озлобила Петруся, він в черговий раз задумався про жорстокість світу. Його душевна біль вилилася у протест проти світу: я такий, тому що і цей дзвонар такий, тому що ми всі повинні бути такими.

      Ми переконані, що зустріч із дзвонарями перетворила душевну біль Петра на гостре страждання, до нього повернулися тривожні сни його дитинства. «В душі Петра було холодно і похмуро» (частина 6, розділ 6). Він хотів бачити хоч коротку мить життя, хоч найрідніших. Але… Не дано. І Максим Яценко вирішує показати племіннику, що страждає не лише він. Зустріч зі сліпцями стає потрясінням для молодої душі. Він розуміє, що є люди, які страдають набагато більше від нього, на зміну злобі приходить співчуття до стражденних людей і бажання допомогти їм. Помандрувавши, він очистився від душевних мук, душа його зцілилась, «ніби кошмар зник назавжди». Згодом Петро зумів використати ті шанси, які дав йому Бог.

• Колективне складання «Сходинок духовного зростання Петра Попельського»

Учитель. Давайте знову повернемося до назви твору. Між словами «сліпий» і «музикант» - довгий і тернистий шлях боротьби скаліченої людини за своє щастя, своє місце під сонцем. Петро Попельський цей шлях зумів пройти. І цей шлях – це шлях зростання. Давайте всі разом складемо «Сходинки духовного зростання Петра Попельського».

Музикант!

Одруження, син

                                                                   Мандри зі сліпцями

                                Дзвонарі

                                                 Дружба з Евеліною

Сопілка, піаніно – музика

                      Знайомство з природою

                  Знайомство з сім’єю і рідним домом

Народження сліпого

• Учитель. Життя – це вічний рух і перешкоди. Це щоденний подвиг боротьби з обставинами по дорозі до поставленої мети. Короленко стверджував, що сенс життя полягає в боротьбі за щастя.

V. Домашнє завдання:

Написати листа від імені сліпого музиканта Петруся всім людям, які збираються зробити свій вибір в житті.

1. Молоде покоління, я звертаюся до вас. Кожна людина повинна зробити свій вибір в житті. Я його зробив і вибрав щонайдовшу і щасливу дорогу. Я бажаю усім великої любові, щастя і радості в житті. У кожної людини має бути своя думка і своя мета, не буде мети - означає немає для чого жити, а щастя і любов - це найголовніше. Щастя - не в матеріальному достатку.

2. Радійте життю, сподівайтеся на хороше майбутнє і впевнено йдіть до своєї мети. Так, на вашому життєвому шляху буде багато перешкод, але не зупиняйтеся, долайте їх, і ви досягнете своєї мети, і кінцевою станцією буде станція під назвою " Щастя". Не зневіряйтеся, якщо вже немає ніякої надії, навіть я, сліпий, знайшов своє місце і добився щастя у цьому світі. Вірте в краще, і ця віра допоможе вам.

V. Оцінювання

VІ. Підсумок уроку.

«Мікрофон»

• Як мистецтво допомогло Петрові Попельському  стати щасливим?
• Яку роль у житті  хлопця відіграв Іохім і його сопілка?
• Чому малому  Петрусеві  більше сподобалася  музика сопілки, а не звуки дорогого рояля?

 (Любов близьких, милосердя тих, хто оточує, власна воля)

• Чого ж навчає нас приклад Петра Попельського?

(Приклад Петра навчає, що потрібно не пасувати перед перешкодами, а наполегливо йти до мети, не зациклюватися на власних невдачах, бути милосердним до людських страждань, прагнути жити достойно і справедливо)

Учитель. Кожен із героїв здійснює свій подвиг в ім’я щастя – Петро, Евеліна, Максим – і цим заслуговує нашої пошани. Щиро хочу, щоб їх уроки стали вам у пригоді і допомогли реалізувати задумане, стати щасливими.