Урок української літератури 9 клас
Урок
Тема: Письмовий твір на одну з тем:
«Народознавство в поемі «Енеїда» І.Котляревського»;
«Еней був парубок моторний»;
«Утвердження сили народного духу в поемі «Енеїда» Котляревського»;
«Образ Наталки Полтавки – яскравий тип українського характеру»;
«Свої роздуми над п’єсою «Наталка Полтавка».
Мета: Перевірити набуті знання через виконання самостійної роботи; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до рідної мови, до України.
Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.
Обладнання: підручник, тексти.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент: перевірка наявності текстів, виписаних цитат.
Оголошення теми та мети уроку.
Зразок.
Образ Наталки Полтавки – яскравий тип українського національного характеру.
Протягом багатьох століть люди оспівували і уславлювали в піснях і віршах образ берегині – матері чи коханої жінки. Благословляючи її ім’я, деякі філософи вважали, що доля жінки – в домашньому господарюванні та материнстві. На їхній погляд, жінка не здатна до великих справ і почувань. Але українки здавна дивують світ і величчю почуттів, і талантом материнства, і світлим розумом.
Багато діячів культури звертались у своїй творчості до образу жінки. Перлиною української літератури стала неповторна п’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Його героїня наче узагальнила всі найкращі риси жінок, стала своєрідним ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ.
Наталка – добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото – не дівка! – кажуть про неї. – Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою,… яка трудяща, себе і матір на світі держить..»
Тільки заради любові матусі вона погоджується на шлюб із нелюбом. Наталці притаманна здатність жертвувати собою заради інших, але свого кохання зректися вона не може. Її душа і серце стогнуть від болю, адже коханий вже чотири роки як пішов заробляти гроші на весілля, а його й досі нема. Чекаючи на нього, Наталка благає Бога, щоб її наречений швидко повернувся.
«Петре! Петре!.. я тебе любила і тепер люблю», - сумує дівчина. Герої твору Котляревського властиве почуття людської гідності, вона розумна і кмітлива. Делікатно, але наодріз проста селянка відмовляє пану Возному , пояснює, чому вони не пара. Ніжна і сором’язлива, вона впевнена в собі, і це допомагає їй не занепасти духом навіть за тяжких обставин.
Коли доля знову зводить їх з коханим Петром, дівчина бореться за своє щастя. Її не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе.
Майже сто вісімдесят років живе на сцені улюблена в народі героїня п’єси, а краса невмирущого образу Наталки Полтавки не в’яне, не старіє. Причина безсмертя, очевидно, в тому, що І.Котляревський блискуче втілив у ній народний ідеал української жінки, її моральної краси.
Минали десятиліття, зміни суспільного устрою додавали нових рис до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Він не став анахронізмом і в наш час. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони – загальнолюдські і вічні, а отже й актуальні для будь-якої епохи.