Конспект уроку-змагання з української мови для 5-го класу на тему "Правила вживання апострофа у власне українських словах"

Гоцко Наталія Іванівна, учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист СЗШ №13 м. Львова

 

5 клас

Правила вживання апострофа у власне українських словах

 

  Мета: повторити й систематизувати знання, добуті в початкових класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа у власне українських словах; удосконалювати вміння і навички правильної вимови й написання слів з апострофом, а також з метою підготовки до контрольної роботи повторити вивчені раніше орфограми; формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати головне, робити висновки; розвивати навички самостійної та групової роботи; виховувати любов до рідного краю, рідної хати, навколишньої природи.

Тип уроку:      урок засвоєння нових знань та формування практичних     

      умінь і навичок.

Вид уроку:      урок осмислення нової інформації.

Обладнання:  індивідуальний план-конспект уроку для кожного учня,

     індивідуальні картки із завданнями, міні-презентація до 

     уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

  Вступне слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми будемо повторювати вивчене, засвоювати нові знання, формувати практичні вміння й навички, використовуючи різні види роботи, як уже відомі вам, так і нові, у тому числі і лінгвістичні ігри. Будемо працювати, як бачите, групами, навіть краще сказати – командами, оскільки наш урок ми проведемо у вигляді змагання. Сподіваюсь, така форма роботи посилить ваше бажання працювати дружно, весело і, звичайно, плідно. Кожній команді я зараз урочисто присвою її ім’я (за алфавітним принципом, щоб нікому не було образливо). Отже, перша команда отримує назву «Голуб’ята», друга – «Ластів’ята» і третя – «Орлята». Бажаю всім успіху. І прошу кожну команду обрати свого капітана.

Тему уроку ми сформулюємо трошки пізніше, після того, як уважно прослухаємо невеличку казку-інсценізацію і відповімо на деякі  запитання. Отже, прошу моїх талановитих помічників продовжити урок.

 

Автор:  Жив та був малий Апостроф.

У житті йому непросто:

потребує порятунку,

бо не має він притулку.

Де, скажіть, малому жити?

В Алфавіті? Ні! Ніде!

Попросився він до Ком.

Коми:  – А ти з Реченням знайомий? –

Автор:     в нього Коми запитали

та услід іще додали:

Коми:  – Вирости із пелюшок!

Автор:  Став проситися в Дужок:

Апостроф: – Ніде, хлопці, справді жити,

у сім’ю свою візьміте…

Автор:  А йому Дужки-брати:

Дужки:  – Будеш зайвим, друже, ти!

Автор: Попросився до Лапок.

Лапки:  – А який нам з тебе толк?

Апостроф: – Ви візьміть мене, Лапки,

ми ж так схожі, як брати.

Лапки:  – Особливі ми! Ми для назв!

Геть скоріш іди від нас! –

Автор: так Лапки його прогнали,

ще й навздогін зареготали.

Попросився до Тире,

й те до себе не бере:

 

Тире:   – Ну, на що малий ти здатний? 

Ти до Речень не придатний!

Автор: Тихо плакало маля:

Апостроф: – Може, не потрібен я?

Але ж в багатьох словах стою

перед Ї, Є, Я та Ю.

Поміж літер я стою в словах,

А де ж дім мій? Де мій дах?

Тире:  – От дурна ти голова, –  

Автор: так Тире відповіда. –

Тире:   Де працюєш, там й живи!

Апостроф:  – Мабуть, Ви, Тире, праві,..

Автор:  – А чому (ніхто не знає?),

чому місця вільного немає

для Апострофа в Абетці?

І жалю нема ні в кого в серці?!

Апостроф:  – Українська мова – ненька

Ніжна, лагідна, рідненька:

кожній букві у ній місце є.

Для усіх, окрім мене.

Люди букви вголос називають

і м’який знак, як треба, пригадають.

Я ж чекаю, та дарма:

не назвуть, немов нема.

Що ж того, що я малий?

Я ж мовчу, як знак м’який,

Я ж такий, як букви, знак,

то ж чому зі мною так?!

Буквам я усім рідня…

Може, не потрібен я?

Підкажіть, дорослі й діти,

де Апострофові жити.

Автор:  І Апостроф за хвилину

Розпитав про все людину.

А людина малюку

відповідь дала таку:

Людина:  «Не журись, малюче, так.

Просто ти – друкарський знак.

Мусиш бути у словах:

верб’я, м’ята і реп’ях,

в’яз, прислів’я, м’яч, під’їзд,

дев’ять, п’ятеро, роз’їзд,

п’ється,  в’ється, ще й ім’я –

Ось вони твоя сім’я.

То й живи у тих словах.

Кожне слово – дім твій і твій дах!

В. Черняєва

 

1. Про що розповідається в цій мовознавчій казці?
2. Як ви вважаєте, що таке апостроф?

 

 

Коментар учителя

Апостроф – наймолодший правописний знак у сім’ї розділових знаків. З’явився він в українській граматиці й набув правописних прав порівняно недавно. Назва знака взята з давньогрецької мови й дослівно означає кривий, зігнутий, повернутий.

Це надрядковий графічний знак, що не позначає жодного звука, а вживається в українському письмі для передачі роздільної вимови твердих приголосних перед наступними йотованими голосними Я, Ю, Є, Ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі].

То що ж ми вивчатимемо нині на уроці?

У вас на столі лежать індивідуальні плани-конспекти нашого сьогоднішнього уроку. Розберіть їх, будь ласка, підпишіть і запишіть: 

 

Шосте лютого

Класна робота

Правила вживання апострофа у власне українських словах

(Про апостроф у запозичених словах будемо говорити на наступному уроці).

 

ІV. Актуалізація опорних знань

- Добре засвоїти правила вживання апострофа нам, сподіваюсь, допоможе лінгвістична розминка, завдяки якій пригадаємо потрібні для вивчення нової теми терміни та їх суть.. Отож починаємо нашу мовознавчу розминку і наше змагання. Капітанів команд прошу вийти до дошки.

Умови гри такі: капітан витягує питання,  називає його номер, учитель зачитує питання, учень відповідає відразу, без підготовки (учні записують правильну відповідь у кросворді). Правильна відповідь оцінюється одним балом. Якщо хтось із капітанів не знає відповіді, інший відповідає і отримує додатковий бал. Прошу капітанів вийти до столу й витягти номер питання.

 

Кросворд «Мовознавча розминка».

 

1						9
						2
					3
						4
				5
			6
					7
			8

 

1. Написання слова, частини слова, яке відповідає певному правилу (орфограма).
2. Короткий стійкий народний вислів з повчальним змістом, що виражає закінчену думку (прислів’я).
3. Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови та різноманітні звукові зміни, які відбуваються в мовленнєвому потоці (фонетика).
4. Частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря (склад).
5. Голосні звуки у поєднанні з попереднім приголосним [й] (йотовані).

Назви їх.

6. Приголосні звуки, які стоять перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] (тверді).
7. Значуща частина слова, спільна частина спільнокореневих слів, яка виражає їх лексичне значення (корінь). Наведи приклад спільнокореневих слів. 2 бали
8. Морфема, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів (префікс). Наведи приклади слів із префіксами. 2 бали

 

9. Останнє завдання для лідера команди «____________»

1. Записати речення на дошці (учні записують його в індивідуальних планах-конспектах).

Моя Вкраїна – феєрія барв і почуттів.

2. Чи знайоме вам слово феєрія? Що воно означає?

 

Словничок (вивести на екран).

Феєрія, ї, ж. 1. Театральна або циркова вистава з фантастичним казковим сюжетом, із широким використанням сценічних ефектів і трюків, а також твір із таким сюжетом. У 1911 р. Леся Українка створює драму-феєрію «Лісова пісня» (Іст. укр. літ.). 2. перен. Незвичайне, фантастичне видовище. Після одноманітного гуцульського танцю повний життя, рухів і жестів запорозький козак здавався феєрією блискучою (Г. Хоткевич). – СУМ, Т.Х, с. 573.

 

3. Підкресли в цьому реченні губні звуки. 2 бали
4. Питання до всіх учнів: Як ви думаєте, чому саме губним звукам ми приділили окрему увагу? (Після [б], [п], [в], [м], [ф] перед Я, Ю, Є. Ї ставиться апостроф).

 

V.  Робота з теоретичним матеріалом і виконання вправ на закріплення          

      вивченого матеріалу

 Коментар учителя

 Продовжимо вивчення нашої теми за допомогою таблиці «Правила вживання апострофа у власне українських словах».

 Прошу на основі таблиці дати відповідь на питання:

• За яких умов уживається апостроф?
• Як ви розумієте цю умову?
• Що значить роздільна вимова?   

1. Як бачите, у таблиці є вільні місця. Їх треба заповнити. Перше правило буде завершене лише тоді, коли підтвердимо його відповідними прикладами. Нагадую, що в нас триває змагання. Переможе та команда, яка швидше пригадає й запише 3 правильних приклади. За кожен правильний приклад – 1 бал.

№	Умова, за якої вживається апостроф (перед  я, ю, є, ї  при роздільній вимові)	Приклади
1	Після  губних [б], [п], [в], [м], [ф]	________________________________ ________________________________

 

2. Працюємо над другим правилом і самостійно записуємо наступну умову, за якої ставиться апостроф. З’ясуйте, що спільного в усіх цих словах? Де стоїть буква р? Відповідаємо повним реченням: «Апостроф уживається … , наприклад:  ….. ». 2 бали

 

2

___________________________ ___________________________

Мар’яна, сузір’я, матір’ю, на узгір’ї ____________________________________

 

3. А тепер завдання – завершити третє правило, дописавши три  правильні приклади слів із префіксами, після яких перед Я, Ю, Є, Ї ставиться апостроф. За кожен правильний приклад – 1 бал.

 

3

Після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний

________________________________ ________________________________

 

4. Четверте правило опрацьовуємо разом.

 

4

Після першої частини складних і складноскорочених слів

трьох’ярусний, дит’ясла, Мін’юст; пів’ясена, пів’юрми, пів’євро, пів’їжака, але:        півабзацу, півозера, півквітки, півсела,        пів-Ялти, пів-Юшківців, пів-Європи

 

Словничок

Юрма, юрми, ж. Те саме, що юрба 1.

Юрба, и, ж. 1. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей, натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (І. Франко). – СУМ, Т.ХІ, с. 615.

Юшківці – село Жидачівського району Львівської області.

 

5. Читаємо п’яту умову, за якої вживається апостроф. І швидко, але правильно утворюємо й записуємо в другій колонці 3 похідні слова від імені Лук’ян. За кожен правильний приклад – 1 бал.

 

5

Після К у слові Лук’ян і в похідних від нього словах

_____________________________________ _____________________________________

- Прошу вийти до дошки по одному представникові від наших команд, щоб виконати наступне завдання – записати фонетичну транскрипцію одного із запропонованих слів, порівняти кількість букв і звуків у цьому слові, пояснити висновок (учні виходять до столу й обирають завдання із такими словами: дев’ять, кав’ярня, сузір’я).

А решті учнів пропоную малюнковий самодиктант.

Вам потрібно самостійно записати слова, які позначають предмети, зображені на слайдах. Або утворити від цих слів похідні. Усі слова повинні містити апостроф (учитель почергово показує перший і наступні слайди). За кожне правильне слово – 1 бал.

 Відповідь:

В’яз, в’юн, дев’ять, кав’ярня, пів’яблука, пір’я, полум’я, сузір’я, сім’я.

 

- Перевіряємо, чи правильно записано на дошці фонетичну транскрипцію і визначено кількість букв і звуків у словах дев’ять, кав’ярня, сузір’я. За правильну відповідь – 3 бали.

 

Коментар учителя

А тепер поговоримо про ті випадки, коли у власне українських словах апостроф не ставиться. Опрацьовуємо наступний теоретичний матеріал, що має назву «Апостроф не ставиться у власне українських словах», і доповнюємо його власними прикладами.             

 

Апостроф не ставиться в українських словах:  

1. Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть приголосний (крім [р]), що належить до кореня слова: рутвяний, тьмяний, медвяний,

 але:

1. арф’яр, верб’я

(почергово продемонструвати на слайдах малюнки сурми, торфу із поясненням лексичного значення цих слів (сурма – музичний інструмент; торф – суцільна маса, що утворюється в болотах і належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво). Завдання – утворити від цих слів прикметники і записати.

2. розм’якнути, підв’язати (учні допомагають виділити префікс і корінь, наводять власні приклади).

2. Після  [р]  на початку складу, якщо йотовані позначають його м’якість [р]: га-ря-чий, зо-ря-ний, ря-док, ря-сний (учні також наводять власні приклади).

 

3. Перед буквосполученням йо: серйозний, курйозний, Воробйов, Соловйов (учні дописують власні приклади).

 

• Нагадую вам, що змагання між командами триває. І наступне завдання – лінгвістичне дослідження.

1. Прочитайте текст. З”ясуйте усно тему, тип і стиль висловлювання. Які думки викликає у вас цей уривок із твору Д. Чередниченка?

Мята

Обїхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті живу. Та враз я згадав хлопячі забави на батьковому подвірї. Почув травяний дух. Дух, де вється моя Рось. Задзвеніли мені соловї, кропивянки, очеретянки, заворкотіли голубята. Запахли в рідному саду ряст, румянок, пятиперстень. І мята. Холодна, кучерява, духмяна. Ледве ходжу, було, хлопям по саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластівя озветься, защебече, ніби щось промовляє. А з сусіднього саду вітається дід Лукян. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов півник поливяний. Мені все дужче пахне мята. І тихий день медвяні пахощі розлив. Я хочу додому. У батьківський сад на свято (за Д. Чередниченком).

2. Випишіть із групи підкреслених слів ті, у яких апостроф не ставиться. Доведіть правильність свого вибору.

Відповідь: ряст, кучерява, духмяна, медвяні, свято.  5 балів.

 

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Ігровий орфографічний практикум-відновлення (підготовка до контрольної роботи з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія. Графіка»). Кожна команда витягає один із трьох варіантів і за правильну відповідь отримує 4 бали.

 

І варіант

 Розподіліть подані слова у відповідні колонки із назвами вивчених орфограм.

  Узгір…я, (А,а)ртек, медв…яний, мас(т)ний, ун…кати, капос(т)ний, рум…яний, хвас(т)ливий, р…тмічний, (Ю,ю)ліана, ім…я, з…мля, радіс(т)ний, довір…я, (Я,я)лта, абр…кос, нав…язати, юр…к, (К,к)оломия, ім…ячко.

Словничок

 Юр…к, а, ч. Те саме, що юрок² 1.

Юрок², юрка, ч. 1. Трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. Сюрчала міцна нитка в дерев’янім юрку (І. Цюпа). –  СУМ, Т.ХІ, с. 616.

 

Уживання апострофа	Спрощення в групах приголосних	Уживання великої букви	Ненаголошений [и] в коренях слів

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру. Із цих букв складеться українське народне прислів’я. Запишіть його й усно поясніть, як ви його розумієте.

 Відповідь: У ріднім краю, як у раю.

 

ІІ варіант

Розподіліть подані слова у відповідні колонки із назвами вивчених орфограм.

 Кр…ниця, вел…тень, рідкіс(т)ний, кул…ка, п…ять, в…сокий, обов…язок, різ…ба, р…ядовий, улес(т)ливий, іконоп…с, ател…є, ненавис(т)ний, Дем…ян, т…хіше, пес(т)ливий, арф…яр, облас(т)ний, юнац…кий.

 

Ненаголошений [и]  в коренях слів	Уживання апострофа	Спрощення  в групах приголосних	Уживання м’якого знака

 

 Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру. Із цих букв складеться українське народне прислів’я. Запишіть його й усно поясніть, як ви його розумієте.

 Примітка. У виділеному слові підкресліть дві перші літери.

 Відповідь: Квіти – подарунок раю.  

 

ІІІ варіант

Розподіліть подані слова у відповідні колонки із назвами вивчених орфограм.

 Увеч…рі, в…язка, н…рковий, кіл…кіст…, дер…во, сер…йозний, райс…кий, акт…віст, ал…бом, ок…ан, сім…я, гр….ядка, м…тел., ім…я, щастит…, промін…чик, йод…стий, а…ропорт, м…ята, ел…ф.              

 

Ненаголошений [е]  в коренях слів	Уживання апострофа	Ненаголошений [и]  в коренях слів	Уживання м’якого знака

 

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру. Із цих букв складеться українське народне прислів’я. Запишіть його й усно поясніть, як ви його розумієте.

Відповідь: Удома всім найкраще.

- Отже, підсумуємо те, що ми сьогодні вивчили під час уроку про вживання апострофа у власне українських словах. Прошу підготувати по одному питанню для команди-суперника. Правильна відповідь – 2 бали.

 

- А тепер останнє завдання нашого уроку-змагання. Прошу вас уважно прочитати наступні віршовані рядки на слайді й визначити ключові слова, які, на вашу думку, допоможуть підсумувати, що таке апостроф і яка його роль у мовленні.

А я такий же, як знак розділовий,

Простий і відомий шкільній дітворі.

Оце лиш в словах української мови

Сумлінно пишусь не внизу, а вгорі.

Твердість вимови вчу позначати,

Роздільно навчаю також читати.

Ось спробуй писати слово «ім’я» –

Факт, що стану потрібним і я.

 

• Принагідно пригадаємо, як називається вірш-загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерам кожного рядка (акровірш).
• Чиї акровірші ми вивчали на уроках української літератури в І-ому  семестрі?

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Домашнє завдання: учити теоретичний матеріал за індивідуальним планом-конспектом; виконати завдання 1-3.

 

Завдання 1. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

А  сап…яновий, матер…ями, обов…язок

Б  дзв…якати, торф…яник, об…їжджати

В  пуп…янок, крем…яний, між…ярусний

Завдання 2. Без апострофа треба писати всі слова рядка

А  мор…як, за…ява, різдв…яний, м…який

Б  зв…язок, мавп…ячий, гр….юкіт, підр…ядний

В  цв…ях, бур…яний, рель…єф, Нь…ю-Йорк

Г  під…йом, зар…яд, св….ято, об…єм

Завдання 3.  Прочитайте речення.

 Мати першою навчила нас любити солов(1)їні ранки, п(2)янкий любисток, духм(3)яну м(4)яту, зелене верб(5)я.

 Апостроф треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А  1  Б  2  В  3  Г  4  Д  5

 

 

 

 

 

 

Індивідуальний план-конспект

уроку української мови

учня (учениці) 5-Б класу

СЗШ № 13 м. Львова

_____________________________ ___   

 

_________________________________

_________________________________

___________________________________________________________________

 

1. Кросворд «Мовознавча розминка».

 

1						9
						2
					3
						4
				5
			6
					7
			8

 

2. Робота з таблицею.

Правила вживання апострофа у власне українських словах

 

№	Умова, за якої вживається апостроф (перед  я, ю, є, ї  при роздільній вимові)	Приклади
1	Після  губних [б], [п], [в], [м], [ф]	________________________________ ________________________________
2	___________________________ ___________________________	Мар’яна, сузір’я, матір’ю, на узгір’ї ____________________________________
3	Після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний	________________________________ ________________________________
4	Після першої частини складних і складноскорочених слів	трьох’ярусний, дит’ясла, Мін’юст; пів’ясена, пів’юрми, пів’євро, пів’їжака, але:        півабзацу, півозера, півквітки, півсела,        пів-Ялти, пів-Юшківців, пів-Європи
5	Після к у слові Лук’ян і в похідних від нього словах	_____________________________________ _____________________________________

Словничок

Юрма, юрми, ж. Те саме, що юрба 1.

Юрба, и, ж. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей, натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (І. Франко). – СУМ, Т.ХІ, с. 615.

Юшківці – село Жидачівського району Львівської області.

3. Малюнковий самодиктант.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Робота з теоретичним матеріалом.

Апостроф не ставиться у власне українських словах:

 

1. Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть приголосний (крім  р), що належить до кореня слова: рутвяний, тьмяний, медвяний,

але:

1) арф’яр, верб’я, ____________________________________________________;

 

2. зм’якшити, розм’якнути, підв’язати _________________________________ .

 

2. Після  р  на початку складу, якщо йотовані позначають його м’якість [р^/]:

га-ря-чий, зо-ря-ний, ря-док, ря-сний, _______________________________________

 

3. Перед буквосполученням  йо: серйозний, курйозний, Воробйов, Соловйов.

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­______________________________________________________________________________

5. Лінгвістичне дослідження.

1. Прочитайте текст. З”ясуйте усно тему, тип і стиль висловлювання.

Мята

Обїхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті живу. Та враз я згадав хлопячі забави на батьковому подвірї. Почув травяний дух. Дух, де вється моя Рось. Задзвеніли мені соловї, кропивянки, очеретянки, заворкотіли голубята. Запахли в рідному саду ряст, румянок, пятиперстень. І мята. Холодна, кучерява, духмяна. Ледве ходжу, було, хлопям по саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластівя озветься, защебече, ніби щось промовляє. А з сусіднього саду вітається дід Лукян. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов півник поливяний. Мені все дужче пахне мята. І тихий день медвяні пахощі розлив. Я хочу додому. У батьківський сад на свято (за Д. Чередниченком).

2. Випишіть із групи підкреслених слів ті, у яких апостроф не ставиться.

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

 

Домашнє завдання: теоретичний матеріал учити за індивідуальним планом-конспектом;

               виконати завдання 1-3.

 Завдання 1. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

А  сап…яновий, матер…ями, обов…язок

Б  дзв…якати, торф…яник, об…їжджати

В  пуп…янок, крем…яний, між…ярусний

 Завдання 2. Без апострофа треба писати всі слова рядка

А  мор…як, за…ява, різдв…яний, м…який

Б  зв…язок, мавп…ячий, гр….юкіт, підр…ядний

В  цв…ях, бур…яний, рель…єф, Нь…ю-Йорк

Г  під…йом, зар…яд, св….ято, об…єм

 Завдання 3.  Прочитайте речення.

 Мати першою навчила нас любити солов(1)їні ранки, п(2)янкий любисток, духм(3)яну м(4)яту, зелене верб(5)я.

 Апостроф треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А  1  Б  2  В  3  Г  4  Д  5