Конспект уроку "Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. "

Тема.Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. 

 Мета: розповісти учням про своєрідність японської культури, творчість Басьо, дати визначення поняття «хоку» та його жанрових ознак; дати короткі відомості про життя і творчість Мацуо Басьо; розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; формувати вміння цілісного аналізу тексту; навчати учнів розкривати головну ідею твору; виховувати повагу й інтерес до самобутньої культури Японії, почуття дружби й краси, спостережливість, вдумливість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань  .
Обладнання: портрет Мацуо Басьо, підручники, малюнки учнів, карта світу, ілюстрації із зображенням краєвидів Японії, фрагмент музичного твору.

Хід уроку
Якщо люди люблять квіти, то кожна людина квітка.  Японська мудрість.

І.  Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання

Просторово-візуальний асоціативний диктант.

За лексичним значенням запишіть слово(на листочках)

1.Японська вишня(сакура)

2.Квітка, символ Японії(хризантема)

3. Найвища точка Японії, вулкан.(Фудзіяма)

4. Мініатюрна скульптура, невеликий різний брелок на традиційній японській одежі кімоно(нецке)

5. Створення композицій з квітів, стебел, тощо в спеціальному посуді і розміщення в інтер'єрі. В основу ікебани покладено принцип вишуканої простоти, через природну красу матеріалу(ікебана)

6. Японська буква(ієрогліф)

7.Японський національний одяг(кімоно) 

8. Мистецтво складувати фігурки з паперу(орігамі)

9. Мистецтво вирощування карликових дерев(бонсай)

10. Японське бойове мистецтво. Боротьба, в якій беруть участь дуже великі чоловіки(сумо)

11. Велетенська хвиля(цунамі)

12. Незвичайний сад при монастирі, де немає дерев(сад каміння. Філософський сад).

 2.Слово вчителя. Сьогодні ми вирушаємо до загадкової країни Ніхон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця». А називають її так тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця. У японців є три важливих поняття, пов’язаних з естетичним усвідомленням світу:

«ханамі» - замилування квітами;

«цукімі» - замилування місяцем;

«юкімі»- замилування снігом.

ІІІ. Сприйняття нових знань.

1.Робота з епіграфом.

Поясніть сенс вислову, взятого за епіграф до уроку. (У Японії є традиція милуватися квітами, адже маленька квітка є частиною природи, всесвіту. На думку японців, якщо люди люблять квіти, то вони також частина природи і всесвіту; красу великого можна побачити в маленькі квітці).

2.Дидактична гра «Збери прислів’я».

Із даних фрагментів складіть японські прислів’я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?

3.Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Мацуо Басьо.

4.Пояснення вчителя.

Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про життя, був японський поет Мацуо Басьо.

Його можна образно називати дбайливим садівником чудового саду японської поезії.

У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку ,що на долю цього не помітного мандрівника випаде посмертна слава.

Мандрівник! Це Слово 
Стане іменем твоїм.
Довгий осінній дощ.

Так писав про себе Басьо .Подивіться на графічний портрет поета виконаного учнем нашої школи .Здається, ще тільки хвилинку тому він ішов крутою гірською стежиною в осінню негоду, спираючись на свій бамбуковий посох .

Чужина чужа –
Знов мандрують у світ…
Мжить осіння мжа

Пошарпаний халат із щільного, покритого лаком паперу, плащ з очерету, солом’яні сандалі погано захищають від холоду і дощу. Та ось старий зупинився на хвильку, неначе відчув щось таємничо-привабливе десь у глибинах своєї душі.

Вечірнім повоєм.
В полон захоплений…Нерухомо
Стою у забутті.

У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і , звичайно ж, флейта, адже в її звуках неменше мудрості ніж у стародавніх книгах. На голові великий, наче парасолька, бриль, сплетений з кипарисових стружок. Як вусики плюща, в’ються по його полях візерунки письмен: дорожні нотатки, вірші.

Вже закінчився рік,
Я й досі – під брилем,
У сандалях з соломи.

Жодні труднощі не могли зупинити Басьо, відвернути від Шляху Краси. Дорожні враження слугували матеріалом для творчості. Він не жалів себе, що б добути їх. Після кожної подорожі народжувалася збірка віршів – нова віха в історії японської поезії.

Перша половина життя Басьо – пошуки себе, свого шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом – шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням.

Японське прислів’я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні вам учитель – Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів – хоку. Крізь простір і час натхненний сенсей звертається ніби до вас:

Мандрівниче в далекій країні!
Повернись, я покажу тобі
Істинні квіти.

Тож рушаймо у подорож шляхом Краси, який відкрив нам японський поет Мацуо Басьо.

5.Робота з літературознавчим поняттям.

Хоку (від японського «початкова фраза») – хоку має 17 складів: 5-7-5. Головна тема хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності. Для хоку характерні «сезонні слова»:

Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.

Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло.

Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє клинове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень. 

Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.(використання ілюстрацій 4 пори року)

6.Слова вчителя. У Японії високо цінують мистецтво віршування. У давнину чимало віршів складали на поетичних турнірах . Дуже часто такі змагання влаштовував сам правитель країни, який задавав тему, наприклад, «Цвітіння сливи». Учасники ділили на дві команди – на «лівих» і «правих». Починала завжди команда «лівих». Завдання суперечників полягало в тому, щоб придумати вірш, який був би достойною відповіддю. Переможців оголошували по кожній парі виступаючих, а також по турніру в цілому.

6.Аналіз жанрових особливостей ліричних творів Мацуо Басьо, визначення їх характерних ознак:

1)-постійна кількість рядків;

-відсутність рими;

-надзвичайна стислість;

-увага до деталі.

2.Хоку називають японською гномічною поезією.

- Як ви гадаєте чому? Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва? (Від слова «гном», так називають невеликі вірші)

- Де живуть гноми? (Під землею, тому вірші мають глибокий підтекст)

- Згадаємо, що таке підтекст?

- І щоб зрозуміти зміст хоку, потрібно включити уяву. Шляхом до розуміння хоку будуть асоціації.

- Давайте прочитаємо в словниках, що таке асоціація.

(Асоціація – поняття, що виникає при згадування іншого (поле - квітка))

- Повернемося до нашого хоку. «Воїн» символізує сміливість, відвагу, хоробрість, вірність. «Поклон» - шана, повага до когось або чогось. «Квітуча сакура» - краса. Отже, мужність, відвага, сила зачаровані красою.

- У хоку паралельно відображаються і стан природи, і думки, і почуття людини. Основний прийом побудови хоку – паралелізм.

Паралелі́зм (грец. parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

3.Визначте, в чому полягає новаторство поезії Басьо?

заснував поетичну школу, що існувала майже 200 років;

у його творчості зявляються нові теми, що підказані подорожами;

у Басьо хоку – це не лише вірш про природу, за природою приховані настрої автора, глибокі роздуми та переживання.

Як це можна зобразити схематично?

ПРИРОДА + ЛЮДИНА = СЕНС ЖИТТЯ

ІV. Етапи саморефлексії.

·          

Японці вміють насолоджуватись красою соснової гілки, краплинки роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом весь світ. У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність. Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою усіх речей. Що є природнім, то не може бути повторним.

Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати усе життя, Давайте і ми зараз спробуємо доторкнутись до краси, осягнути сенс миті, яка вже не повториться.

Творчий етап. «Осяяння душі».

Спокійно та уважно спостерігайте за сонячним промінчиком, або краплею дощу, або квіткою, або подихом вітру за вікном та хмаринкою на небі тощо.

Напишіть вірш із трьох рядків, розкажіть, що ви уявили, коли виконували ці всі завдання (прокоментуйте асоціації).

V. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумкова бесіда.

Яким запам’ятався вам японський поет Мацуо Басьо?

Що таке хоку?

Які образи природи використовує у своїх віршах Мацуо Басьо?

Які настрої хоку?

VІ. Заключне слово вчителя.

Перлиною світової поезії можна назвати хоку Мацуо Басьо, якого вважають співцем природи. Японська земля дуже красива: чудові японські пейзажі вулканів, бухт, гір, островів, озер є багатством самобутньої культури. Японії . Але природа Японії сувора і так просто не віддає своїх багатств тим, хто не розуміє її краси, не відчуває себе щасливим від споглядання цвітіння сакури. У світі техніки, бетону й заліза людина не може побачити краси природи, тому потрібно зупинитися і вчитися бачити красу навколо тебе, виховувати в собі почуття уваги до народу, який в суворих природних умовах зумів зберегти й подарувати всім уміння бути щасливим.

VIІ. Домашнє завдання. Вивчити напам'ять3-4 хоку

Завершити урок хочеться словами Антона Макаренка: «Навчити людину бути щасливою не можна, але виховувати її так, щоб вона була щасливою, можна». Поміркуйте вдома над цими словами і спробуйте підтвердити цю думку.