Конспект "Величальна пісня Матері"

Свято української пісні

Величальна пісня Матері

Відкритий позакласнии захід

                          Учитель Бузажи С.Д.

Мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості українських

поетів; розкрити ідейно-художній зміст вивчених поезій; розвивати

культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння

виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження;

виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності,

зневажливе ставлення до підступництва, зради.

Обладнання: ілюстрації, репродукції картин на тему материнства, портрети поетів, композиторів, мультимедійна презентація, відеокліп, збірки віршів.

Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Де дім мій – моя Україна!

     Під рідним небом жайворон співа,
     Я б рада знати тих пісень слова.
     Я слухала: співала та пташина
     Одне святеє слово : «Україна».

Звучить пісня Наталі Май «На нашій Україні»

Шановні гості, вчителі, учні. Ми запрошуємо вас на свято поезії, музики, пісні.
Дуже часто гарні вірші торкаються до глибин сердець композиторів, народжують музику. Так з’являються на світ нові пісні.

Пісня… Хто не був зачарований нею. Це душа народу. Це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями. Це любов до Вітчизни і ненависть до ворогів.

Пісня – це трепетне серце народу, його душа і його крила. Вона пахне весняними дощами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Вона непідвладна часу.

Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Із  давніх-давен зверталося і звертається людство в піснях  і молитвах,  віршах  і  поемах  до  своєї  берегині  —  до   матері, уславлюючи її благословенне ім'я. Мати дарує людині життя, надихає на  добрі справи, віддає все, що має: тепло своєї душі, своє серце і  безмежну любов.

З особливою ніжністю і теплотою оспівано в народній поезії образ матері, її неосяжну любов і турботу про дітей. Та як би не оспівували материнське серце українські пісні, ніщо, здається мені, не зможе з такою силою розкрити це серце, як колискові пісні, сповнені зворушливої щирості, бажання щастя-долі дітям.

Звучить колискова

   Українська пісня... Що може бути прекрасніше, мелодійніше, ніж наша українська пісня. Пісня, навіть у найважчі хвилини, була єдиною розрадою, єдиною втіхою. У пісні, як і в людини своя біографія, своя доля.

Пісня - це душа нашого народу, його історія. А історія нашого народу дуже славна, героїчна. Ми сьогодні спробуємо розказати про історію окремих пісень, їх авторів.

Немає такого поета чи письменника, який би не присвячував вірші матері. Згадаймо Т. Шевченка, Л. Українку, М. Рильського, Л. Костенко, В. Симоненка. У їх творах образ матері – це символ чистоти, дівочої непорочності та доброти, страдниці, яка весь тягар життя несла на своїх дужих плечах.

Хто краще сказав про святість і високе покликання материнства, ніж

 Т. Шевченко?

            У нашім краї на землі

            Нічого кращого немає

            Як тая мати молодая

            З малим дитяточком своїм.

    Тарас Шевченко – великий син України, творчість якого пронизана «образом святим тієї матері святої». Поет написав безліч творів, в яких чітко викресленим виступає саме образ матері – берегині роду та сімейного вогнища.

Кобзарю була добре відома доля жінки-матері в тогочасному суспільстві. З великою любов’ю згадує Шевченко свою матір, яка ростила його, просила у Бога та пречистої матері щасливої долі для своєї дитини.

      Яскравим прикладом материнської любові та невмирущої надії може послужити поема «Сова», в якій єдиного сина матері віддають у солдати. Марно чекає жінка на повернення своєї дитини, адже від нього немає жодної звістки. Стара знесилена, вона стає жебрачкою та божеволіє від горя. Поет ніби розділяє душевний біль героїні та плаче разом із нею.

З великим жалем та співчуттям ставиться автор до мук матерів-покриток, зганьблених панами. Ця тема вдало розкривається в поемах «Катерина», «Лілея», «Слепая»,   «Відьма», «Марія» та багатьох інших. Ці багатостраждальні жінки постають чистими, вірними, великими у своїй материнській любові.

   Поезію «Садок вишневий коло хати…» Тарас Шевченко написав  у 1847 році знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавловської фортеці. В ті сумні дні самотності та очікування вироку, він загадував мальовничі картині рідної України. Також її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих мешканців. Поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.

 Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини. Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.

Звучить «Садок вишневий коло хати»

Поезiя А. Малишка завжди була i, сподiваюсь, буде дуже популярною в на­родi, бо простота i прозорiсть ïï форми, тематика, мова близькi як сучасникам
поета, так i нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своïх творах митець
по­рушував морально-етичнi та загальнолюдськi проблеми сучасностi.
Гiмном материнства називають величну поезiю А. Малишка "Пiсня про руш­ник".

«Пісня про рушник»— твір Андрія Малишка, сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину.

Композитор Платон Майборода написав музику до даної поезіï. Вперше пісня прозвучала в музичному фільмі «Літа молодії» режисера Олексія Мішуріна, її виконав Олександр Таранець. Виконавців твору була велика кількість, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, Ярослав Євдокимов, Бернард Ладиш, гурт Чарівна, Ірина Сказіна, Олександр Малінін та ін.

Звучить «Пісня про рушник» (співають дівчата 10-а)

Найвищою нагородою для будь- якого поета може бути те, що його вірш іде в народ і повертається піснею. Так сталося з багатьма поезіями Дмитра Павличка, Андрія Малишка Миколи Сингаївського та інших митців.

Животворним джерелом у творчості Миколи Сингаївського є фольклор, народна пісня. Ще з дитинства він записував пісні своєї матері, а одну зі своїх збірок так і назвав – “Я родом із пісні”. Багато його поезій покладено на музику й співається в народі. Пісня “Чорнобривці” стала однією з улюблених пісень народу. Чорнобривці здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

«Чорнобривці» — популярна українська пісня. Музика Володимира Верменича. Слова Миколи Сингаївського. За словами автора він мав близько 10 варіантів цієї пісні, проте серед усіх обрав найбільш нейтральне забарвлення без патріотичних мотивів. Першим виконавцем пісні у 1960 році став Костянтин Огнєвий.

Інші виконавці: Дмитро Гнатюк, Віктор Павлік, Ірина Сказіна, Віталій Козловський, Таїсія Повалій .

Звучить пісня «Чорнобривці» (співають хлопці)

Мати — найдорожча у світі люлина.  З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи  батько? Ні — з матір’ю на самоті. Такою була для Василя мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню. Саме образ мами є основним у творі «Лебеді материнства» Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрія Пашкевича, що він поклав цей твір на музику.

Звучить пісня “ Лебеді материнства ” (співають дівчата 10-б)

Ім'я Бориса Олійника стоїть в історії української літератури поряд з іменами Василя Симоненка, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Миколи Вінграновськсго та багатьох інших їхніх ровесників, чиї творчі пошуки формували літературне покоління "шістдесятників". 

У поезії Бориса Олійника вічна тема материнства набула загалом особливого розвитку. До неї він звертається у циклі "Сиве сонечко", збірці "Сива ластівка", однак "Пісня про матір" є справжньою перлиною його творчого доробку.

Вірші «Мати сіяла сон» , «Мамо, вечір догоря» стали популярними піснями.
Б. Олійник створив проникливий образ скромної трудівниці — сільської жінки, яка вже виконала свій життєвий обов’язок і відійшла у вічність. Вірш побудовано у формі звернення до матері, щемливого спогаду про її світлу вдачу, яка нагадує «вічну зорю":
 

Борис Олійник – автор великої кількості чудових пісень. Працював з композиторами І. Покладом, І. Карабицем, П. Майбородою, О. Білашем,         Ю. Васильківським, А. Горчинським та ін. Провідне місце у його пісенній творчості займають пісні про матір.

Звучить пісня «Мамо, вечір догоря»

Хто має такі пісні, тому нічого боятися за своє майбутнє. Скільки в них краси і грації, скільки дужого і молодого почуття.

Ми щасливі, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думи, свої мрії, почуття у пісню.

 Співаючи, ми зазираємо у нашу історію, у минуле, намагаючись обережно побачити картини народження української нації. Коли звучить пісня, то серце наповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.

В кожній пісні відчувається українська душа, українська вдача, віра, надія й любов. Пісня єднає людей духовно, несе заряд енергії, добра та любові.

Звучить пісня «Ой зелене жито…» (співають, танцуютьдівчата)

Шановні друзі! Наше свято завершується. За короткий час ми не змогли, можливо,  розказати всього того, щоб нам хотілось. Але якщо наші пісні навіяли вам приємні спогади, торкнулися хоч однією струною вашого серця, принесли вам задоволення, ми вважаємо, що мети ми своєї досягли.

   Житиме пісня - житиме народ. Пісня об'єднує всіх і лунає "людям на добро".

Звучить пісня «Квітуча Україна»