Урок Василь Стефаник "Камінний хрест".Камінний хрест - уособлення долі людини.Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею.

                         «ПІД ТЯГАРЕМ КАМІННОГО ХРЕСТА»

Тема. В.Стефаник. «Камінний хрест». Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Танець головного героя як символ трагізму й розпачу від прощання з рідним краєм. Багатозначність символічних образів.

Мета: навчити учнів коментувати зміст новели, схарактеризувати образ головного героя;  розкрити символічні образи твору; розвивати навички спостереження над текстом; удосконалювати вміння досліджувати художню тканину тексту; виховувати любов до рідної землі, повагу до етичних традицій українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Наочність, обладнання: портрет В.Стефаника,  ілюстративний матеріал, епіграфи,аудіо запис пісні «Чуєш, брате мій…» на слова Б.Лепкого, репродукції картин

Форми, методи та прийоми роботи:  робота в групах, «Ланцюжок асоціацій», , проблемні запитання, словникова робота, «Т-схема», «Психограма», «Це цікаво!», «Фразеологічна хвилинка», колективне заповнення таблиці, творче завдання, «Художня галерея», бесіда, «Незакінчене речення».

Теорія літератури: художня деталь,  символ, художній паралелізм.

Епіграфи:

Може, мені на чужині               

Жити легше буде,

Як іноді в Україні

Згадувати будуть… 

                      Т.Шевченко

Основний зміст роботи

1. Організація класу

Добрий день. Сьогодні нам потрібно обговорити з вами важливі питання,відповісти на які, здавалося б, легко, але  насправді – непросто. Дуже хочу аби наш урок був плідним. Тому побажаймо подумки своїм друзям, собі і мені успіхів.

Девіз нашого уроку:

Разом не тісно,

Разом не важко,

Разом цікаво

Та разом не страшно! (слайд 1)

Сьогодні  ми продовжимо працювати над новелою «Камінний хрест», але спочатку перевіримо, як ви зрозуміли зміст новели. Приготуйтесь до написання літературного диктанту

І1. Перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант

 «Так-ні» з поясненнями

1. І. Дідух разом з родиною виїжджає в еміграцію до Америки. (Ні, до Канади)
2. Твір «Камінний хрест» має ознаки імпресіоністичного стилю. (Ні, експресіонізму)
3. Розповідь у творі ведеться від третьої особи. (Так)
4. Слова «За цим краєм не варт туск до серця брати» промовляє Іван Дідух. (Ні, односелець)
5. Іван Дідух купив синам ниви за гроші, зароблені у війську. (Так)
6. Дідух залишає Якову кошти, щоб найняти службу в церкві та справити обід, коли односельці дізнаються про його смерть. (Так)
7. У селі Івана називали емігрантом. (Ні, переломаним)
8. Твір складається з шести розділів. (Ні, семи)
9. «Камінний хрест» за жанровими особливостями – це новела. (Так)
10. Психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства – це тема твору. (Так)
11. У вислові «…ціла хата заридала» Стефаник використовує метафору. (Ні, метонімію)
12. На хресті, що його поставив на горбі Іван Дідух, викарбувано тільки його ім’ я. (Ні, і дружини також)

Взаємоперевірка робіт   (слайд 2)запис у картки самооцінювання

111.Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель Наш  урок має назву «Під тягарем камінного хреста»

Сьогодні  ми маємо з᾽ясувати, в чому трагедія Івана Дідуха,розкрити нерозривну єдность його з рідною землею, дослідити зміну його психологічного стану, символи новели

(запис теми уроку в зошити)

                Епіграфом уроку послужать слова Великого Кобзаря,який майже все життя провів на чужині,але завжди жив і марив рідною землею.(слайд3)

І як відповідь і відгомін через століття,-мудра порада В. Симоненка, величного у своєму слові- істині (слайд4)

Учитель: Василь Стефаник – великий син великого народу. Поет сумної долі і водночас співець нації. Талановитий український письменник ХІХ – поч.. ХХ ст.

Василь Стефаник… Селянин з діда-прадіда. Мужик… Інтелігент, сільський філософ, вразлива і сильна душа, величезне любляче серце,талант, яким би пишалася  найбільш культурно розвинута європейська нація. Новеліст світового рівня. Воістину, він прийшов у світ як страдник і хоронитель стражденних. Митець високого таланту. Він успадкував від Шевченка любов до простого селянина і передав цю любов, як найбільшу коштовність, наступним поколінням. Стефаник писав: «Я люблю мужиків за їхню тисячолітню, тяжку історію, за культуру,  що витворила з них людей, котрі смерті не бояться. За те, що вони є, хоч і пройшли над ними бурі світові… є що любити і до кого прихилитися. Про них  я буду писати і для них…»

І він писав,писав про те, що йому боліло. Стефаник одним із перших зрозумів, що еміграція-це трагедія для українського народу.

     Еміграція… Болюче слово для українців… Не знайшовши щастя на рідній землі, вже понад століття залишають вони рідні села і міста та линуть у пошуках  цього щастя на чужину.

/Звучить сумна мелодія На її фоні слова…/

Відлітають журавлі у вирій. Відлітають, щоб ніколи не повернутися

Звучить пісня Б. Лепкого «Чуєш, брате мій».

Учитель. Здається, і кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню.

Майже вік живе ця пісня як реквієм масовій еміграції українців. Стільки в ній невимовного болю, глибокого відчаю! Чому так печально звучить журавлине курликання?

Розпачливе волання тисяч душ кліщами да­вило серце В. Стефаника, щоб потім вихлюпнути слізьми кривавий «Камінний хрест». Це єдиний твір Стефаника про еміграцію. Єдиний. Але який!

Минають роки і століття, відходять у небут­тя покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї , а «Камінний хрест» не перестає хвилюва­ти нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так?

Може, допоможе вам відповісти на це питання поезія Камю 

У Альберта Камю є поезія «Привид хрестів», у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому на­снився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: «Ти хотів легкого хреста, он бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші».

Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив ди­вовижної краси хрести, золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.

То ж чому новела хвилює нас сьогодні?

• Кожен у цьому житті несе свій хрест.
• А Стефаників хрест – людський біль
• У чому ж символічність назви новели?

Відповідь дамо за методом Сократа у формі «Пласт» (слайд 5)

• Я думаю…що хрест синонімічний слову печаль
• Тому що… камінний хрест поставлений Іваном з відчаю,зневіри
• Наприклад… ми асоціюємо хрест з людською пам’яттю,бо ставимо на могилах, а у творі образ «далекої могили» - це еміграція
• Отже… у хресті з каменю Іван Дідух залишив частку себе. Це його духовна смерть

Іван Дідух. Такий собі селянин з Галичини, яких тисячі. Він серцем приріс до землі, пустив глибоко корені. І люди поважали його за щоденну працю.

Земля –матінка, земля- годувальниця. Людина без землі ніхто .Вона завжди манила до себе. Вона є окремим образом у новелі.

• А звідки у Івана земля? (прочитайте  с.38)
• Чи був грунт на тому горбі родючим?
• Чи могла така земля прогодувати родину?
• Чому ж не кидав того тяжкого горба, який забирав всі сили?(отримав у спадок від батька, за урожай вдалося купити два шматки)
• Які художні деталі свідчать про те, що праця на цій землі була надзвичайно важкою?  Порівнюється з конем, переломаний,і жилаві руки   (слайд6 деталь, паралелелізм)
• А з чим асоціюється земля у вас? (злидні,біль,мука, безвихідь, туга, страждання)
•                  Що говорили про Івана в селі? ( рекрут, ходив до церкви раз в рік, що курей  «муштрував», що ніколи не їв за столом, але поважали за порядність, працьовитість, доброту, чемність)
•                  Чи можна сказати, що Дідух був сильною особистістю? (забивав кулаком будяк в ногу, глумлячись над своїм болем)
• З якої причини Іван запросив усе село?
• Що є важливим засобом індивідуалізації героя? (монолог)
• Знайдіть і прочитайте монолог Івана Дідуха про Канаду  с.42

6  Дайте загальну характеристику монологу Івана.

(глибоко ліричний, сповнений драматизму,просякнутий експресією пригніченості,

наповнений безмежним сумом,насичений бентежними почуттями, пройнятий передчуттям приреченості на загибель

А зараз спробуємо себе в ролі психологів. Спробуємо простежити, як змінюється настрій, стан Івана Дідуха, коли він прощається з рідним краєм.

Попрацюємо в групах.

1група         Складає психологічний портрет Івана Дідуха

Психологічний портрет Івана Дідуха.

Людські якості:                    

— спокійний                       

— мовчазний                       

— працьовитий                   

— терплячий                       

— люблячий батько

Моральні риси:

 — порядний

— чесний

— людяний

— добрий

Іван Дідух

Соціальний стан:

—наймит

— солдат

— ґазда

— емігрант

 2 група Складання «ланцюжку зміни настроїв, почуттів та переживань головного героя за розділами.

СУМ  → ЖАЛЬ → БАЖАННЯ СПОВІДАТИСЯ → ТУГА ЗА МОЛОДИМИ РОКАМИ → ВІДЧАЙ → НАПІВБОЖЕВІЛЬНИЙ СТАН ГЕРОЯ → ПРИРЕЧЕНІСТЬ

3гр. Створити «психограму»  психологічних станів людини в  момент прощання з односельчанами             

Мов камінь, викинутий на берег  закам’янів      дивиться отупіло  нікого не бачить             

механічно частує гостей  заспокоює дружину  підтримує загальну розмову

Старий Іван плаче  розгублено озирається      звертається до людей з прощальними  словами                            погляд його ціпеніє, застигає

• Який засіб використовує В.Стефаник, щоб показати стан омертвіння людської душі? (Камінь).

(Камінь може кричати.

Дивлячись на запрошених він кам’янів з горя, «слова не годен був заговорити». Щоб передати психологічний стан селянина, який сам себе «викорінював» із села, письменник його порівняв з тим живим каменем, якого хвиля з води  викотила на берег. А камінь, позбавлений своєї звичної стихії, став «тяжкий і бездушний», він «кам’яними очима «глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків».)

(захист досліджень учнями)

•                 Що переважило в Іванові – любов до рідного краю, землі  чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?
•                  

«Т – схема». Міні - диспут

• Як ви думаєте, чи розбагатіє Іван на чужині?
•  

• Чи плекає Іван особливі надії на краще життя за океаном?
•  

Що в Івана викликає відчуття невпевненості? (страшний біль)

В якому образі автор це матеріалізує? («Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом ,пірвалася»)

Вчені стверджують,що іноді вчинки людини є красномовніші за слова. Перегляньмо фрагмент з фільму «Камінний хрест» режисера Леоніда Осики

(перегляд фільму)

• Яке враження справив на вас фільм?

— Гнітюче враження, бо горе керує його рухами, розпач у серці.

— Це символ трагізму і розпачу під час прощання з рідним краєм, це крик душі.

— Враження таке, ніби це танцює божевільний; цей танець відіграє кульмінаційну роль, уособлюючи трагедію прощання з рідною землею.

— Проводи на чужину нагадують похорони з масовим голосінням. Саме так автори фільму відтворили цей момент .Дідухів ніби хоронили заживо. Всі збагнули,що  старих Івана й Іванихи щойно не стало. Їхні душі лишились витати над камінним хрестом.

• - Щоб повніше розкрити трагізм долі Івана Дідуха Стефаник створив багато образів –символів.
• Назвіть образи – символи, які ви помітили у творі (горб, хрест,камінь, поріг, хата, танець, місяць, роса)

Чи звернули ви увагу на імя та прізвище героя?

Іван – (д. – євр.; Ягве (бог) змилосердився (буквально: божа благодать; дар богів).

Дідух – сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед Різдвом.

• Що символізував дідух?
• Прізвище символічне. Дідух – сніп, урожай, землероб, достаток, щаслива доля. Це те, чого не вистачало Івану та його родині. Це те, за чим він відправився у далеку дорогу – дорогу в один кінець.
•  

Працюючи в групах складіть асоціативні кущі до слів

1гр.горб -    тяжка праця, безвихідь, рідна земля, життя, страждання, надія, любов

2гр. Хрест -   память, печаль, важка доля, туга за рідною землею, відчай, символ долі, яку не можна змінити, смерть у чужому краї, сумний докір нащадкам, памятник тисячам українців, пересторога, любов до рідного краю  

  Камінний хрест – пам’ятник усім емігрантам, які покинули рідний край у пошуках кращої соціально-економічної долі, батьківщини, тяжкої праці, терпіння народу, що хилиться під кам’яною вагою, гніту, але не падає пам’ять про І.Дідуха, безвихідь, титанічна марна праця, частка героя, відчай, печаль… поховання людини заживо, долі, крові й поту.

3гр. Інші символи - хата-знак душевного стану людини,

поріг-почуття героїв у крайньому прояві,

 місяць-передвісник чогось лихого, підсилення трагізму,

 сльоза-видимий образ душевного болю, 

чорна рілля=страждання героя,

хмара плачу-душевна мука   

                      Це цікаво. Камінний хрест, що його поставив, їдучи за океан, Стефан Дідух(прототип Івана Дідуха) ще й досі стоїть у Русові.(слайд 6)

«Фразеологічна хвилинка».

• Поясніть значення фразеологізму нести свій хрест.

Нести свій хрест – змінена євангельська фраза: «І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповщина зване, по-гебрейському Голгофа» (Іван., 19:17).

Нести хрест – терпляче переборювати труднощі, незгоди, все те, що стало неминучим у чиємусь житті; покірність долі.

 «Цитати для роздумів».

 І той тяжкий камінний хрест пекельних страждань на землі двигав разом з Іваном Дідухом і цілим народом сам Василь Стефаник, і мусив його тримати на собі все життя, і виніс на високий горб, як на Голгофу, і з верховини геніального слова показав світові ясний мужицький ідеалізм, з якого воскресне Україна.

Ми завершили складання ейдос-конспекту,який допоможе вам узагальнити здобуті знання про творчість Василя Стефаника.

Слово вчителя:  в одному з листі до Стефаника О. Кобилянська писала «Стискаю міцно вашу руку, ту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і тою, що її лілія носить». Як би ви розшифрували цей поетичний вислів? Де ж та фарба, що лілія носить, у «Камінному хресті»?

Учень 1 – Колір лілії – білий, означає чистоту, лілію малюють на іконах Матері Божої.

Учень 2 – Білий колір у «Камінному хресті» - це колір надії сім'ї Дідухів.

Учень 3 – Омріяне Іваном майбутнє було білого кольору.

Учень 4 – Сім’я Дідухів залишала село,коли падав сніг, він теж білого кольору, з його появою відбуваються зміни в природі і душі людини.

«Художня галерея».

•                   Розгляньте репродукції картин Д.Лазаренка, Д.Периколяна, В.Кушніра, В.Зарецького, Є.Чумака, М.Кузнецова  та кадри з фільму Л.Осики до новели В.Стефаника  «Камінний хрест».
• Які епізоди новели проілюстровано?
• Хто з персонажів постає перед вами?
• Якими засобами художники передали експресію, динаміку твору?

Учитель: Ось такий він, Василь Стефаник, співець горя народного, творець новел, забарвлених тугою та зажурою…

Він міг би жити у великих європейських містах, носити смокінг, подобатись жінкам-аристократкам і приймати троянди від шанувальників…

Але він був разом із своїм народом. Вернувся і почорнів від розлуки…треба ж було так підібрати слова, так їх начинити громом, грозою, криком нестерпного болю, прошити їх блискавицями , щоб та різьба на камені загриміла і зайнялася вогнем, а з каменя потекли вічні сльози

Син Покуття, він чесно проніс через своє життя важкий хрест народного болю, що й аж нині мусимо нести його, виборюючи долю Україні

Його новела «Камінний хрест» і сьогодні звинувачує  і кличе до роздумів. Знову емігранти-журавлі покидають  Україну, тікають від безробіття, від безглуздя, яке твориться у нашій країні, вже у своїй незалежній державі. Знову – людські трагедії, розлуки, зневіра.

Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу, який не може власним трудом заробити на рідній землі собі і своїй родині добробут.  Трагедія Івана Дідуха – це трагедія усього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. І чи можна знайти на чужині своє щастя, ліпшу долю, коли душа упродовж усіх літ свідомого само вигнання із Батьківщини нестримно рветься до рідної оселі, мріє, снить, марить нею?..   Пам᾽ятаймо,що «в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий». І немає на світі другої України,немає другого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила.

Тож любімо свою Україну такою, яка вона є, зуміймо пережити усі труднощі, що випали на її долю, трудімось і дбаймо про неї. Бо вона – наша  Мати. А матері – не вибирають…

VIII.  Рефлексія.  Продовжіть речення:

1. На уроці я дізнався…
2. Мене вразила…
3. 3.Трагедія Івана Дідуха в тому, що…(  йому доводиться покидати рідну землю. Трагедія Дідуха — трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. Та кожен емігрант, як і Дідух, знає, що чужа земля — «далека могила», бо рветься ота невидима пуповина якою український селянин (та й кожен українець!) з’єднаний зі своєю землею, з краєм, де народився й виріс. Саме тому треба творити щастя на своїй прабатьківській землі.

4.Я зрозумів, що справжній рай…(може бути тільки на рідній землі)

  Підсумок уроку. Вчитель:

На уроці всі активно  працювали,

А зараз – час оцінити вашу роботу.

Картки самооцінювання заповнені вами в процесі роботи.

Самооцінка, оцінка вчителя.

Домашнє завдання: скласти усний твір «Як ви ставитесь до сучасної еміграції українців?»

Дякую за співпрацю.